Історія розвитку та виникнення інформаційного права

Інформація в історії розвитку цивілізації завжди відігравала значну роль і виступала засадою для прийняття рішень на всіх рівнях та етапах розвитку суспільства та держави. В історії суспільного розвитку можна відокремити кілька інформаційних революцій, пов’язаних з кардинальними змінами в сфері виробництва, обробки та обігу інформації, які призвели до радикальних перетворень суспільних відносин. В наслідок таких перетворень суспільство здобувало в певному сенсі нові якості.

Сучасний рівень розвитку інформаційної діяльності у провідних країнах світу є результатом тривалого історичного процесу еволюційних і революційних перетворень. При цьому чітко відслідковується взаємозв'язок між розвитком суспільства, особливо матеріального виробництва, та зростанням потреби суб'єктів в інформації. Прогрес в організації інформаційної діяльності пов'язаний з розвитком двох якісно відмінних між собою типів технологічних процесів: обробкою повідомлень у широкому розумінні цього терміна і передачею повідомлень.

Обробка повідомлень в її розширеному тлумаченні може передбачати будь-які операції, пов'язані з перетворенням повідомлень чи сигналів, що надійшли від внесення незначних змін до створення принципово нових повідомлень, тлумачення тих чи інших сигналів, збору даних, тиражування повідомлень тощо. Тобто суб'єкт, який працює з повідомленнями або сигналами, що надійшли до нього, повинен мати у своєму розпорядженні відповідні засоби для їх обробки.

Процес же власне передачі не передбачає якихось формальних або змістовних перетворень висхідних повідомлень чи навіть сигналів, а полягає лише в їх транспортуванні від одного суб'єкта до іншого. Попередня підготовка повідомлення у форму придатну для його передачі, по суті, є процесом його обробки. Наприклад, передача сигналів у вигляді азбуки Морзе передбачає відповідну інтелектуальну роботу шифрувальника щодо їх кодування.

Означена принципова розбіжність у процедурах обробки та передачі повідомлень обумовила потребу в якісно різних засобах для здійснення цих процесів. Не вдаючись у деталі, зазначимо, що через змістовну різноманітність повідомлень вимоги до створення механізмів їх стандартизації як передумови застосування тих чи інших засобів обробки сигналів або повідомлень дуже складні І тому вимагали великих інтелектуальних зусиль протягом досить значних в історичному плані періодів часу. Щоб упевнитися в цьому досить звернутися до послідовного ряду історичних віх у процесі обробки інформації: усне опрацювання та накопичення інформації – писемність – друкування – цифрові технології.

Перша інформаційна революція пов’язана з винаходом письменності, що призвело до величезного кількісного та якісного скачку в інформаційному розвитку суспільства. З’явилася можливість фіксувати знання на матеріальному носії, що надало змогу передавати їх від покоління до покоління.

Друга інформаційна революція (середина 16 в.) обумовлена винаходом друкарство. З’явилася можливість тиражування та активного розповсюдження інформації, люди отримали доступ до джерел знання. Ця революція радикально змінила суспільство, створила додаткові можливості прилучення до культурних цінностей широких верств населення.

Третя інформаційна революція (кінець 19 в.) обумовлена винаходом електроструму, завдяки чому з’явився телеграф, телефон, радіо, які дозволили оперативно передавати та накопичувати інформацію в значних обсягах. Наслідок цієї революції – підвищення ступеню розповсюдження інформації, підвищення інформаційного “обхвату” населення засобами віщання. Наслідок цієї революції – підвищення ступеню розповсюдження інформації, підвищення інформаційного “охоплення” населення засобами віщання. Значно зросла роль засобів масової інформації як механізмів розповсюдження повідомлень і знань на значні території та забезпечення ними громадян, зросла доступність членів суспільства до знань та повідомлень. Значно зросла роль інформації як засобу впливу на розвиток суспільства та держави, з’явилась можливість оперативного спілкування людей поміж собою.

Четверта інформаційна революція (середина 20 в.) пов’язана з винаходом обчислювальної техніки. Поява обчислювальної техніки, і насамперед електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), стало основою нової інформаційної технології. Вони стали застосовуватися для створення комплексних автоматизованих систем інформаційного забезпечення, які зводять участь людини в цьому процесі до мінімуму (ЕОМ в автоматизованому режимі збирає, передає, опрацьовує, зберігає та по запиту видає необхідну інформацію). Сьогодні ЕОМ стають основним інструментом для управління інформацією та її опрацювання.

Сьогодні ми переживаємо п’яту інформаційну революцію, пов’язану з формуванням та розвитком трансграничних глобальних інформаційно-телекомунікаційних мереж, які охоплюють всі країни та континенти, і найяскравішим прикладом цьому є Інтернет. Зміст цієї революції полягає в інтеграції в єдиному інформаційному просторі по всьому світу програмно-технічних засобів, засобів зв’язку і телекомунікацій, інформаційних запасів або запасів знань як єдиної інфраструктури, в якій активно діють юридичні та фізичні особи, органи державної влади та місцевого самоуправління. Вказані зміни впливають на життя держави, суспільства та особи.

Термін "інформаційне суспільство" зайняв стале місце в лексиконі зарубіжних політичних діячів різного рівня. Саме з ним зв'язують майбутнє своїх країн багато керівників. Інформаційне суспільство відрізняється від суспільства, у якому домінують традиційна промисловість і сфера послуг тим, що інформація, знання, інформаційні послуги, і всі галузі, пов'язані з їхнім виробництвом (телекомунікаційна, комп'ютерна, телевізійна) зростають більш швидкими темпами, є джерелом нових робочих місць, стають домінуючими в економічному розвитку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: