Поняття, предмет та джерела ЦПУ

ЦПУ – це с-ма юр норм, які регулюють особисті майнові та немайнові відносини, засновані на юр рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників.

Предмет: - Майнові відносини – пов’язані з набуттям, володінням, користуванням і розпоряджанням майном.

- особисті немайнові права – виникають у зв’язку зі здійсненням особою своїх невіддільних прав: а) (пов’язані з майновими) відн, об’єктом яких є особисті права на немат блага і які можуть породжувати можливість одержання грошової винагороди чи ін. мат блага (винахід, товарний знак, роман) б) (не пов’язані) особисті права на немат блага, які не здатні самі по собі породжувати у його носія право на грошову винагороду чи ін. мат благо (на честь, гідність, ділову репутацію)

Джерела: - КУ, - ЗУ, - ЦКУ, - підзаконні Н-П акти, - міжн договори.

3. Правовий статус іноземців, біженців та особи з подвійним громадянством.

Іноземці — особи, які належать до гр-ства іноз Д і не є гром У, та особи, які не належать до гр-ства будь-якої Д. Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соц і майнового стану, расової та нац належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди нац інтересам У, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в У. Іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати на постійне проживання, якщо він: - має в У законне джерело існування; - перебуває у близьких родинних відносинах з гром У; - перебуває на утриманні гром У; - має на своєму утриманні гром У; - в інших випадках, передбачених ЗУ.

В У статус біженців був визначений в ЗУ "Про біженців" біженцем визнається особа, яка не є гром У і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віроспов, нац, гр-ства (підданства),
Статус біженця надається на період дії обставин, які перешкоджають біженцю повернутися до своєї країни. Посвідчення біженця видається строком на 1 рік. Особа позбавляється статусу біженця, якщо вона займається д-стю, що становить загрозу нац безпеці, гром порядку, здоров'ю Н У.

Відпов КУ і ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без гр-ства", ін та ос без гром може бути надано притулок у порядку, встановленому законом. На жаль, на сьогодні такого спец закону У не прийнято, вн зак це питання не врегульовано. Особа розглядається такою, що отримала пол притулок, якщо вона переслідується за свою гром-пол д-сть та такі переслідування мають інд х-тер

Білет 4.

1. КабМін Укр, центральні та місцеві органи виконавчої влади

КМУ – вищий орган у с-мі органів вик влади. Склад: П-М, Перший віце-п-м, 3 віце-п-м, міністри.призначаються ПрУ за поданням ВРУ (П-М) та П-М (решта). Повноваження: - забезп Д суверенітет і ек самостійність, здійснення вн і зовн пол. - вживає заходів щодо забезп пр. і св. люд і гром - забезп проведення фін, податк, інцест пол., пол. у сферах праці, соц. захисту, освіти, науки, к-ри, охорони природи, природокористування - розробляє і здійснює заг-Д програми ек, соц., к-ного розвитку У - забезп рівні умови розвитку всіх форм власності, - розробл проект З про Д бюджет - здійснює заходи щодо забезп обороноздатн і нац. безпеки У, гром порядку, боротьби із злочинністю - забезп здійснення зовн-ек д-сті У, митної справи - спрямовує і координує роботу мін, органів вик влади - вик ін. ф-ції, визначені КУ та ЗУ, актами ПрУ.

Центр органи вик влади – орган, який забезп приведення в життя Д пол. у відпов галузі чи сфері на всій терит У, здійснює керівництво дорученою йому сферою У, несе відпов за стан її розвитку та безпосередньо підвідомчий КМУ або за рішенням ПрУ іншому ЦОВВ.: - мін, - Д вик комітети – з спец статусом.

Місцеві органи ВВ: - місцеві Д адм. – терит органи мін, інших ЦОВВ

2. Поняття Кримінального Права Укр та його джерела.

КПУ – це галузь права, норми якої визначають заг засади КВ, вичерпний перелік діянь, котрі є злочинами та покарання, що можуть застос до осіб, які їх вчиняють.

Предмет: - відн охорони (встановл крим-прав заборони вчиняти певні дії, які посягають на найважливіші для Д правовідносини), - регулятивні відн (норми вимагають певної правомірної поведінки), - відносини захисту (притягнення до КВ), - відн превенції (попередження злочину).

Джерела: - КУ, - ККУ, - ріш КСУ, - міжн угоди.

.3.Набуття громадянства України.

Гр-ство – це постійний правовий зв'язок особи та Д, який виражається у взаємних правах та обов’язках. Підстави: - за народженням, - за терит походженням, - внаслідок прийняття до гр-ства, - внаслідок поновлення у гр-стві, - внаслідок усиновлення, - внаслідок встановлення на дитиною ОчиП, - внаслідок встановлення над недієздатною особою опіки, - у зв’язку з перебуванням у гр-стві У одного чи обох батьків дитини, - внаслідок встановлення батьківства, - за ін підставами, передбаченими міжн договорами.

Рішення при прийняття приймає ПрУ. Умови прийняття: - визнання та виконання КУ та ЗУ, - отримання дозволу на постійне проживання в У, - не перебування в іноземному гр-стві, - безперервне проживання на законних підставах на території У протягом останніх 5р, - володіння Д мовою в обсязі, достатньому для спілкування, - наявність законних джерел існування.

Не приймаються до гр-ства: - які скоїли злочин проти людства або вчинили геноцид, - засуджені в У до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, - які вчинили на території ін Д діяння, яке визнано укр. Законодавством тяжким злочином.

білет №5

1)Державні символи України

Д символи – це закріплені в конст праві У оф знаки чи звукові вираження, які в лаконічній формі виражають одну або декілька ідей пол. та історичного х-ру і символізують суверенітет Д. Ф-ції: - пол., - дипломатична, - ідеологічна, - соц.

Д символи: 1) Д прапор – це оф відмінний знак Д, символ її суверенітету. 2 рівновеликих смуги: верхня – синя, нижня – жовтого, ширина до довжини 2:3. Піднімається: - на будинках органів Д влади та МС постійно, - на буд підпр, установ, о-цій, житлових буд у дні Д свят та пам’ятних подій, - на трансп засобах ПрУ, Голови ВРУ, П-М У, керівників Д і урядових делегацій, глав диплом представництв, консульських установ та ін оф представництв У за кордоном, - на суднах, що мають право плавати під Д прапором, - буд, де відбув голосування, - на спортивних аренах, в ін випадках. 2) Д герб – це відмінний знак, що є оф емблемою Д, він зображується на прапорах, грошових знаках, службових посвідченнях, штампах, бланках Д установ. Малий Д герб – золотий тризуб на синьому щиті, Великий + зображ герба Війська Запорізького – козака з мушкетом. 3) Д гімн – музикально-поетичний твір, від 06.03.2003 це 1 куплет та приспів твору Чубинського на музику Вербицького.

2) Повноваження органів, організацій та посадових осіб з вирішення громадянства України.

До с-ми Д органів, які наділені повноваженнями у вирішенні питань гр-ства, належать: а) ПрУ; б) Комісія при ПрУ з питань гр-ства; в) спеціально уповноважений ЦОВВ з питань гр-ства та підпорядковані йому органи; г) МЗС У, дипл представництва та консульські установи У.

ПрУ уповноважений вирішувати питання про прийняття до гр-ства У та припинення гр-ства У. Комісія при ПрУ з питань гр-ства уповн: 1) розглядати заяви про прийняття, вихід та про втрату і вносити пропозиції ПрУ щодо задов цих заяв та подань; 2) повертати документи про прийняття чи про вихід уповноваженому ЦОВВ з питань гр-ства або МЗС У для їх оформлення; 3) контролювати виконання рішень, прийнятих ПрУ з питань гр-ства.

Спец уповн ЦОВВ з питань гр-ства та підпорядковані йому органи уповноважені: 1) встановлювати належність до гр-ства У; 2) приймати заяви разом з необхідними док щодо прийняття до гр-ства У, щодо виходу дітей, перевіряти правильність їх оформлення, наявність умов для прийняття до і відсутність підстав для не прийняття до, наявність підстав для виходу з і відсутність підстав не допуску виходу з, та разом зі своїм висновком надсилати на розгляд Комісії при ПрУ з питань гр-ства; 3) готувати подання про втрату і разом з необхідними док надсилати на розгляд Комісії; 4) приймати рішення про набуття; 5) скасовувати прийняті ними рішення; 6) вик рішення ПрУ з питань гр-ства; 7) видавати особам, які набули гр-ство У, паспорти, свідоцтва про належність до (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення гром У, проїзні док дитини, довідки про реєстрацію особи гром У; 8) вести облік осіб, які набули та припинили гр-ство У.

Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України уповноважені: ті самі + 11) перевіряти за заявами осіб, які перебувають за кордоном, належність до гр-ства У.

3) Способи забезпечення виконання цив зобов’язань.

Способи забезп: а) речово-правові – інтереси кредитора забезп за рахунок заздалегідь визначеного майна: - застава – це вид забезп вик зобов’язання, внаслідок якого кредитор-заставодержатель набуває права у разі невиконання боржником З, забезп заставою, отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Розрізняють: іпотеку (нерухомого майна), заклад (рухомого майна). - завдаток – це грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезп його виконання. - притримання – кредитор, у якого знаходиться річ, призначена для передачі боржнику або особі, вказаній боржником, у випадку невиконання боржником у термін зобов’язання з оплати цієї речі або компенсації кредитору пов’язаних з нею витрат і інших збитків, має право утримувати її у себе доти, доки відповідне зобов’язання не буде виконане. б) зобов’язально-правові – стимулюють боржника до належного виконання зобов’язання шляхом створення можливості пред’явлення до нього або до 3-іх осіб, що виступають у договорі, зобов’язальної вимоги: - неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення ним зобов’язання.

білет № 6

1. Конституційний лад України: поняття, принципи

Конституційний лад України – це система суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією і законами України, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

Основні принципи конституційного ладу України, які є базою для конституційного регулювання найважливіших суспільних відносин, закріплені у першому розділі Конституції України „Загальні засади”. Він складається з 20 статей. До числа фундаментальних принципів конституційного ладу відносять: державний суверенітет-гуманний статус людини, при якому вона сама, її права і свободи є вищою соціальною цінністю: рівність всіх перед законом і право на рівний захист законом; верховенство права-народовладдя, в тому числі правові принципи народного суверенітету і безпосереднього народовладдя; політичний плюралізм, включаючи гарантії різноманіття політичного життя і вільної участі громадян в політичному процесі; загальні принципи дії механізму державної влади, включаючи встановлення республіканської форми правління, поділу влади, самостійного функціонування органів держави і їх взаємодії;

визначення гарантій саморозвитку цивільного суспільства, створення умов для забезпечення свободи і самоврядування; принцип соціальної держави, включаючи визначення основних соціальних задач заради розвитку особистості, досягнення добробуту; вимоги соціального захисту і безпеки громадян; різноманіття і свобода економічної діяльності, гарантії права власності і рівності юридичного захисту всіх форм власності; принцип соціального партнерства як ведучого в економічних відносинах; цілісність і стійкість конституційного ладу, непорушність його основ і їх верховенство по відношенню до інших положень Конституції.

2. Обставини, що виключають злочинність діяння

Обставини, що виключають злочинність діяння, – це передбачені КК та іншими нормативно-правовими актами зовнішньо подібні із злочинами сусп корисні (соц прийнятні) та правомірні вчинки, що виключають підставу КВ за шкоду, заподіяну правоохоронюваним інтересам.

3 групи: 1 ) здійснення особою свого суб’єктивного права (напр, необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця тощо ); 2) виконання юр обов’язку (напр, вик проф обов’язків, наказу або розпорядження тощо); 3) здійснення владних повноважень (напр, застос запобіжних заходів, фіз сили, спец засобів або зброї, примус до покори).

1) необхідна оборона – це правомірний захист правоохоронюваних інтересів особи, сусп або Д від сусп-небезп посягання, зумовлений необхідністю його негайного відвернення або припинення шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, що відповідає небезпеці посягання й обстановці захисту.

2) Правомірне затримання злочинця потерпілими або ін особами – це насильницькі дії, спрямовані на короткострокове позбавлення волі особи, яка вчинила злочин, з метою доставлення її органам влади, якщо вони зумовлені необхідністю затримання і відповідали небезп вчиненого посягання й обстановці затримання злочинця.

3) крайня необхідність – це вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам із метою усунення небезпеки, що загрожує, якщо вона в певній обстановці не могла бути усунута ін засобами і якщо заподіяна шкода є рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернута.

4) Фіз або псих примус. Фіз (насильство) – це протиправний фіз вплив на людину з метою примусити її вчинити злочин (напр, не перешкоджати проникненню в сховище, видати чуже майно і т. ін.)

5) виконання законного наказу – це правомірне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особи, сусп або Д особою, зобов’язаною виконати цей наказ.

6) виправданий ризик – це вчинення діяння, пов’язаного із заподіянням шкоди правоохоронюваним інтересам особи, сусп або Д для досягнення значної сусп корисної мети

7) Вик спец завдання із запобігання або розкриття злочинної д-сті організованої групи або злочинної о-ції.

3. Поняття. Предмет і джерело сімейного права

СПУ – галузь права У, тобто с-ма правових норм, які регулюють особисті немайн та майн відносини, що виник між подружжям та ін. членами сімї.

Предмет – особисті… між: - жінкою та чол., які виник у зв’язку з їхнім наявним чи колишнім подружнім станом, - батьками та дітьми, які виник у зв’язку з походженням дітей від цих батьків, - ін. членами сімї та родичами щодо вихов, спілкув, представництва інтересів чи утримання, - дітьми-сиротами, дітьми, ПБПіклування та особами, які прийняли їх на виховання.

Джерела: -КУ, -ЗУ, - СКУ, -ЦКУ, -підзаконні нормативні акти (Постанови КМУ), - норми міжн права та міжн договори, -шлюбний договір, - звичай, - мораль.

Варіант 7.

1. Генезис та еволюція української конституції

Загалом у науці конституційного права заведено виділяти відповідні етапи конституційного процесу в Україні:

1) 16 липня 1990 р. - 26 жовтня 1993 р.

Початок роботи з підготовки Основного Закону України пов'язаний із прийняттям Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 року.

2) 10 листопада 1994 р. - 8 червня 1995 р.

10 листопада 1994 року створено нову Конституційну комісію, співголовами якої стали новообраний Президент України Л. Кучма та Голова Верховної Ради України О. Мороз.

3) 8 червня 1995 р. - 28 червня 1996 р.

Цей період відзначився пожвавленою активністю конституційного процесу. 24 листопада 1995 року для підготовки проекту нової конституції створено Робочу групу у складі Конституційної комісії. Результатом її діяльності став підготовлений проект конституції від 20 березня 1996 року. Проте політичні сили в парламенті не були задоволені змістом цього документа, тому для його доопрацювання Верховна Рада України 5 травня 1996 року створила Тимчасову спеціальну комісію.

4) 28 червня 1996 р. - теперішній час

Один із таких законопроектів "Про внесення змін до Конституції України" 8 грудня 2004 року, набравши необхідну кількість голосів у Верховній Раді України, став законом1. Закон передбачив зменшення обсягу повноважень Президента України, розширення контрольних та установчих повноважень парламенту щодо Кабінету Міністрів України, у зв'язку з чим форма правління в державі із президентсько-парламентської трансформувалася в парламентсько-президентську.

2. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

Підставою для порушення справи є скоєння суб'єктом адміністративного правопорушення, яке фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення, що його складає уповноважена особа.
У протоколі мають бути вказані необхідні дані: дата і місце його складання; дані про особу, яка склала протокол; дані про особу порушника; місце, час скоєння і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; інші матеріали, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, порушником, а за наявності свідків і потерпілих - й цими особами.
Протокол надсилається уповноваженому органові (посадовій особі), який розглядає справу про адміністративне правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається переважно за місцем його скоєння. Термін її вирішення установлюється законодавством розглядається в присутності особи, притягуваної до адміністративної відповідальності.

розглядається відкрито. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) видає постанову у справі.
3 Права та обовязки батьків і дітей, інших членів сімї.

Права і обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дитини, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану. Закон регулює:

1) особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей;

2) права батьків та дітей на майно;

3) обов'язок батьків утримувати дітей;

4) обов'язок дітей утримувати батьків.

Головними положеннями особистих немайнових прав і обов'язків батьків та дітей є те, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків.

Невиконання батьками своїх обов'язків або неналежне здійснення прав стосовно дітей може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони: не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; Повнолітні діти зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Обов'язок не виникає, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав або якщо буде встановлено, що вони ухилялися від виконання своїх обов'язків. Розмір аліментів на утримання батьків визначається судом.

Інші члени сім'ї також мають відповідні права та обов'язки. Зокрема, баба, дід, прабаба мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Права та обов'язки, встановлені законом для братів, сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри. А саме, вони мають право на спілкування. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.

Варіант 8

1. Конституція України: поняття та юридичні властивості

Властивості Конституції України - це її специфічні риси, які відрізняють Конституцію від інших нормативно-правових актів, характеризують її сутність і зміст.

До основних юридичних властивостей Конституції України можна віднести такі (схема 10):

1. Конституція України як Основний Закон є головним джерелом національного права України, ядром усієї правової системи, юридичною базою чинного законодавства.

2. Конституція України характеризується юридичним верховенством, що означає її пріоритетне становище в системі національного законодавства України, вищу юридичну силу щодо всіх інших правових актів.

3. Важливою юридичною властивістю Конституції України є її стабільність, яка забезпечується особливим, ускладненим порядком внесення до неї змін і доповнень.

4. До юридичних властивостей Конституції України можна також віднести пряму дію її норм, що згідно з ч. З ст. 8 Конституції України означає можливість звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

5. Юридичною властивістю Конституції України є особливий правовий захист, який має на меті забезпечення дотримання конституційних положень, захист від порушень як «знизу» - фізичними і юридичними особами, так і «згори» - різними гілками державної влади.

2. Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.

Подвійне гр-ство-це наявність у особи гр-ства 2 або більше Д. Деякі Д заохочують подвійне гр-ство, але воно має певні негативні наслідки: а) наслідки, пов'язані з наданням дипл захисту особам з подвійним гр-ством; б) наслідки, пов'язані з військовою службою осіб з подвійним гр-ством.

Без гр-ство - це правовий стан, що характеризується відсутністю в особи гр-ства будь-якої Д. Безгр-ства може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне безгр-ства – безгр-ства з моменту народження. Відносне безгр-ства - безгрства, що настало в результаті втрати гр-ства. Правове положення визначається вн законодавством Д, на території якого вони проживають.

3. Юридична особа як учасник майнових цивільних відносин: поняття, правові ознаки, види.

Юр особа – є ор-ція, створена і зареєстрована в установленому законом порядку, яка наділена цив право- і деліктоздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.

Ознаки: - майнова відокремленість, - самостійна майнова відпов, - здатність вступати в цив оборот від свого імені, - організаційна єдність, - легалізація, - здатність бути позивачем та відповідачем у суді.

Види: а) Залежно від форм власності: - приватні, - колективні, - Д, - змішані. б) відпов до суб’єктивного складу: - укр., - спільні з участю іноземного капіталу, - іноземні, - міжн ор-ції. в) залежно від підстав фін: - госпрозрахункові, - бюджетні. г) відпов до мети: - публічного права – створюється незалежно від волі приватних осіб, як правило, для здійснення спец ф-цій, не обумовлених їх участю у Ц обороті (мін, відомства, к-рно-освітні заклади) - приватного права – створюються за ініціативою прив осіб на договірних засадах саме з метою участі у різних цив-правових відносинах.

Організаційно-правова форма юр особи – це сукупність ознак, які визначають правовий статус юр особи і дають можливість відмежувати її від інших. (Ознаки: (6) – мета д-сті, - порядок створення та установчі док, - порядок формування майна, - с-ма органів У, - нормативні права засновників, - умови відпов юр особи за зобов’язаннями.): товариство – це ор-ція, створена шляхом обєднання осіб-учасників, які мають право участі у ньому. установа – це ор-ція, створена однією або кількома особами, які не беруть участь в У нею, шляхом обєднання їхнього майна для досягнення мети.

Товариства: а) підпр – д-сть з метою отримання прибутку та розподілу між учасниками: - госп тов – юр особа, статутний капітал якої поділено на частки між учасниками - в-чі кооперативи – добровільне обєднання громадян для спільної в-чої та іншої госп д-сті, яка базується на їх особистій трудовій участі та обєднанні його членами майнових пайових внесків. б) непідпр тов: гром о-ції, пол. партії, - благодійні о-ції, - релігійні о-ції.

Білет 9

1 Джерела галузі конституційного права.

Джерела права: (11) - КУ, - ЗУ (конституційні, органічні (додаткові), звичайні), - інші акти нормативного х-ру (Декларація про Д суверенітет), - укази ПрУ, - постанови КМУ, - рішення КСУ, - Н-П акти ВР АРК та Ради Мін АРК, - статути терит громад, - Н-П акти СРСР та УРСР на підставі правонаступництва, - акти органів МС, - міжн договори, ратифіковані ВРУ, - інші джерела (судові преценденти (в світі), правові звичаї).

2. Співучасть у злочині та її форми.

Співучасть - умисна спільна участь кількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Види співучасників: 1) Виконавець (співвик) - особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом викор ін осіб, що відпов до закону не підлягають КВ за скоєне, вчинила конкретний злочин. 2) Організатор – це особа, що організувала вчинення злочину чи керувала його підготовкою чи вчиненням. 3) Підбурювач – це особа, яка схилила ін співучасника до вчинення злочину, тобто викликала у виконавця рішучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчинення конкретного злочину. 4) Пособник – це особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь, усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками,

Форми – це об’єднання співучасників, які розрізняються між собою за х-ром виконуваних ролей і за стійкістю суб’єктивних зв’язків між ними. 1) за тією роллю, що вик співучи у злочині, дві форми: а) Проста співучасть (співвиконавство, співвинуватість) – всі співучасники є виконавцями злочину, вик однорідну роль, їх дії можуть мати різний характер. б) Складна співучасть (співучасть із розподілом ролей) - співуч вик різнорідні ролі, тут має місце розподіл ролей – один чи кілька з них виконавці, інші – підбурювачі, пособники тощо. 2) За суб’єктивними ознаками, тобто за ступенем стійкості суб’єктивних зв’язків, за стійкістю умислу: а) вчиненим групою осіб, якщо його спільно вчинили кілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. б) за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили кілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення..

3 Право власності подружжя на майно

Право власності: - особиста приватна власність

(-набуте до шлюбу, - набуте за час шлюбу на підставі дог дарув та спадк, - за час, але на кошти, які належали особисто їй,йому,

- речі індик користування, в т.ч. коштовності, - премії, нагороди, отримані за особисті заслуги, - стазові суми, особистого страхування, - плоди, приплід, доходи, одержані від викор особистого майна),

- спільна сумісна власність (-все те майно, яке в прив власності, - якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші та майно за ним

- речі для проф. Занять одного з подружжя, - з/п, пенсія, стипендія, ін. доходи,

- майнові права, крім тих, що тісно пов’язані з особою,

- корпоративні права майнового х-ру)

Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку користування майном
1. Подружжя має право домовитися між собою про порядок
користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної
власності.
2. Договір про порядок користування житловим будинком,
квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо
він нотаріально посвідчений, зобов'язує правонаступника дружини та
чоловіка.

БІЛЕТ №10

1.Поняття, предмет та система галузі конституційного права.

КПУ – це провідна галузь нац. права У, що є сукупністю правових норм, які регулюють основні відносини владарювання у сусп., встановлюючи при цьому належність публ влади, її ор-цію та форми здійснення, гарантії основних прав і свобод людини і гром.

Предмет КПУ: - відносини, що визначають правовий статус людини і гром - відн, що складаються в процесі реалізації права народу У на самовизначення і пов’язані з Д-терит устроєм У - відн щодо організації та діяльності Д апарату У - відн, які визначають діяльність органів МС - відн пол. хар-ру - найважливіші ек відносини

С-ма галузі КПУ – це її вн побудова, що характеризується єдністю і взаємодією елементів: а) К-П інститут – це відносно самостійний відокремлений комплекс К-П норм, що регулюють певну сферу або групу однор відн: - загальні - регулюють великі сфери сусп. відн (основ правового статусу людини і гром) - головні – певні групи однор сусп. відн (правового статусу іноземців в У) - початкові – тубінститути, які об’єднують кілька правових норм окремої групи сусп. відн (втрати громадянства) б) К-П норма – загальнообовязкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване Д з метою охорони та регулювання сусп. відн, які становлять предмет КПУ.

Класифікація: (8) - за змістом (- норми, що закріплюють засади конят ладу – основи правового статусу л і гром, - с-му органів Д влади тощо) - за ступенем визначеності припису (диспозитивні, імперативні) - за юр силою (КУ, ЗУ, укази ПрУ, постанови КМУ, актів органів МС) - за часом дії (тимчасові, постійні) - за територією дії (тер У, тер АРК, тер адм.-тер од) - за хар-ром припису (уповноважуючі, зобов’язуючі, забороняючи) - за колом осіб (заг, спец) - за функц призначення (регулятивні, охоронні)

2. Поняття та склад адміністративного правопорушення

Адміністративне правопорушення – протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на гром порядок, власність, права і свободи гром, на встановлений порядок У і за яку законом передбачено адм. відпов.

Характеристики проступку (5): - можуть бути як активні дії, так і бездіяльність – протиправність – винність особи, що його вчинила – сусп. шкідливість – наслідок (притягнення до адм. відпов)

Склад проступку:

а) субєктивні ознаки 1) суб’єкт проступку – фіз. осудні особи, які вчинили проступок і досягли віку адм. відпов (16). Поділяються на – загальні (усі гром, які проживають у Д або перебувають на терит У) – спец (службові особи, неповнолітні, військовослужбовці та військовозобов’язані, працівники органів ВС, НДУ та деякі інші. 2) суб’єктивна сторона – психічна д-сть особи, пов’язана із вчиненням ним сусп. шкідливого діяння. Включає: - - вина (негативне психічне ставлення правопорушника до інтересів сусп. і його громадян: 1. умисел - особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (прямий, непрямий) 2. необережність – особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла (необачність, самовпевненість, недбалість))

б) об’єктивні ознаки 1) об’єкт проступку – сусп. відносини, які складаються в різних галузях д-сті людини (- загальний, - родовий, - безпосередній) 2) об’єктивна сторна – дія чи бездіяльність особи, які призвели до правопорушення. Включає: - - основні (адм.-правове діяння) - - факультативні (шкідливі наслідки, час, місце, умови, способи та знаряддя вчинення проступку)

3. Права і обов’язки подружжя.

Немайнові: - право на материнство (батьківство), - право др. Та чол. На повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, - право на фіз. та дух розвиток, - право на зміну прізвища, - право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сімї та обов’язок подружжя турбуватись про сімю, - право на свободу та особисту недоторканість.

Майнові:

1) права власності: - особиста приватна власність (-набуте до шлюбу, - набуте за час шлюбу на підставі дог дарув та спадк, - за час, але на кошти, які належали особисто їй,йому, - речі індик користування, в т.ч. коштовності, - премії, нагороди, отримані за особисті заслуги, - стазові суми, особистого страхування, - плоди, приплід, доходи, одержані від викор особистого майна), - спільна сумісна власність (-все те майно, яке в прив власності, - якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші та майно за ним …, -

Білет №11

1. Правопорушення та юридична відповідальність

ПП – це сусп. небезп, винне діяння деліктоздатного суб’єкта, яке суперечить вимогам правових норм. Склад: 1) об’єкт – це ті соц. цінності, які охороняє правова норма і на які посягнув правопорушник. 2) об’єктивна сторона – це зовн сторона ПП, яку складають діяння, вчинені ним у сусп., небезп або шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням та наслідками. 3) субєкт – це осудна дієздатна особа або о-ція, яка скоїла ПП. 4) суб’єктивна сторона – це вн псих д-сть особи, що вчинила ПП.Класиф ПП: 1) злочини (- невеликої тяжкості, - сер, - тяжкі, - особливо тяжкі), 2)проступки – це усі ПП, що не є злочинами, які є сусп. шкідливими, але не небезп (- конст, - дисц, - адм., - цив).Юр відпов – це засіб захисту інтересів особи, реакція Д на вчинене ПП. Ф-ції: - захисна (захист правопорядку), - виховна (вих. поваги до права), - відновлювальна (віднов порушених прав), - покарання. Види: 1) конст (при поруш обов’язків, визначених у конст: заборона посідати певні посади, позбавлення Д нагород, імпічмент), 2) цив-правова (зазвичай компенсаційний х-тер), 3) дисц (поруш тр, військової, навч дисц), 4) адм. 5) крим (найжорстікіші санкції).

2. Конституційні права,свободи і обов’язки людини та громадянина

Принципи конст статусу ЛіГ: - свобода людини, - рівність людей у своїй гідності та правах, - невідчужуваності та непорушності прав та свобод людини, - гарантованості…, - невичерпності конст переліку…, - рівності конст прав і свобод громадян У та рівності їх перед законом, - єдності прав людини та її обов’язки перед сусп..Основні… - це закріплені в КУ невідємні…, що належать їм від народж чи в силу наявності в них гр-ства У, гарантуються Д і становлять ядро конст-правового статусу особи в У: - особисті (громадські) (на життя, на вільний розвиток особистості, на повагу до своєї гідності), - пол. (на свободу думки і слова, на свободу зборів, мітингів), - соц (на працю, на відпочинок, на охорону здоров'я), - ек (на власність, на підпр д-сть), - екологічні (безпечне для життя і здоров'я довкілля), - к-рні (на освіту, свобода творчості)Обовязок – це об’єктивно бумовлена вимога Д до ЛіГ діяти у відповідності до синного законодавства, а не за особистим бажанням: - захист Вітчизни, - не заподіяння шкоди природі, - сплачування податків і зборів, - неухильне додержання КУ та ЗУ.

3. Шлюбний договір: поняття, зміст, порядок укладення, зміни та припинення.

ШД – правочин, вчинений нареченими чи подружжям, що визначає їхні майнові права та обов’язки в період шлюбу і (або) у випадку його припинення, а також їхні майнові обов’язки як батьків.Зміст: - про непошир на майно режиму спільному сумісної власності, - про можливий поділ майна, - про порядок користування житлом, - про порядок звільнення житлового приміщення у випадку припинення шлюбу, - про проживання у житловому приміщенні їхніх родичів, - про надання утримання одному з подружжя, - про припинення утримання у зв’язку з одержанням компенсації, - при визначення умов, розміру та строків виплат аліментів.Зміна: за взаємною згодою шляхом укладення відпов договору, який також підлягає нот посвідченню.Припинення: - волевиявлення сторін, - розірвання шлюбу, - визнання недійсним, - смерть чи оголошення померлим одного з подружжя.

Білет №12

1) Правові норми: поняття, склад, класифікація.

Норми права – це обов’язкове, встановлене або санкціоноване правило поведінки, яке охороняється Д і виражає обумовлену мат умовами життя сусп волю й інтереси народу, активно впливає на сусп. відносини з метою їх упорядкування.Структура норми: - гіпотеза (обставини, за яких буде здійснюватись), - диспозиція (зазн права та обов’язки суб’єктів права) – санкція (заходи Д примусу у випадку порушення дисп)Класифікація норм: - за предметом і методом регулювання (конят, цив, адм., труд та ін.), - за часом дії (постійні, тимчасові), - за територією дії (загальноД, місцеві), - за дією на коло осіб (заг, спец)

2) Припинення громадянства України

Гр-ство – це постійний правовий зв'язок особи та Д, який виражається у взаємних правах та обов’язках. Підстави: - вихід із гр-ства (допускається, якщо особа набула іноземного гр-ства або одержала гарантії про прийняття в нього), - втрата гр-ства У, - підстави, передбачені міжн договорами.Не дозволяється вихід із гр-ства особи, притягнутої як обвинувачена у крим справі або стосовно якої в Ує обвинувальний вирок суду, що набрав чинності і підлягає виконанню.Рішення про припинення гр-ства приймає ПрУ. Гром У, який подав заяву на вихід з гр-ства У або щодо якого оформляється втрата гр-ства, до набрання чинності рішення про припинення гр-ства У користується всіма правами і несе всі обов’язки гром У.

Припинення шлюбу.

ПШ – це переривання дії подружнього стану в разі настання визначених законом обставин: - смерть одного з подружжя, - розірвання шлюбу(РШ). У разі оголош померлою – припиняється, але у випадку появи поновлюється.РШ, якщо немає спільних дітей до 18р, незалежно від наявності у них майнового спору. Подружжя має право подати спільну заяву, де не вказує причину РШ, не встановлюється термін на примирення. Виносить постанову Д орган РАЦС протягом 1 міс.РШ за азявою одного з подружжя, якщо 2-ий визнаний безвісно відсутнім, визнаний недієздатним, засуджений на не менше ніж 3р. до заяви додається довідка. Засуджений повідомляється в 10-денний термін.РШ, якщо мають спільних дітей до 18р. має право подати за взаємною згодою. Не зясовують причини та не встановлюють термін на примирення. Є вимога щодо подання договору про вихов і утримання дітей. (до 10 р – за згодою батьків, 10-14 – батьки+дитина, за 14 – за бажанням дитини). Суд постановляє рішення протягом міс. Мають право відкликати.РШ, якщо відсутня взаємна згода, існує спір позов про РШ може бут и пред’явлений одним із подружжя. Позов не може бути пред’явлений протягом вагітності та 1р після народження дитини. Крім: - один із подружжя вчинив протиправну поведінку щодо другого або дитини, - протягом вагітності та 1р після народж, якщо батьківство визнане іншою особою. Суд зясовує причини та встановлює термін для примирення.

Білет 13

1. Система права і систематизація законодавства.

С-ма права – це вн ор-ція чинних правових норм конкретної Д, яка передбачає наявність та певне взаєморозташування складових частин права:

- норми права – це обов’язкове, встановлене або санкціоноване правило поведінки, яке охороняється Д і виражає обумовлену мат умовами життя сусп-ства волю й інтереси народу, активно впливає на сусп. відносини з метою їх упорядкування.

- галузь права – це сукупність юр норм, які регулюють певну сферу однор відносин (галузь цив права, галузь адм. права). Об’єднує норми права.

- інститут права – це с-ма юр норм, що регулюють певне коло однорідних відносин (- галузеві (інститут спадкоємства), - міжгалузеві (інститут власності)).

С-ма законодавства – це усі упорядковані Н-ПА Д. систематизація Н-ПА – це д-сть із упорядкування та удосконалення норм актів, приведення їх до певної вн узгодженості шляхом створення збірників єдиних норм актів. Способи: 1) кодифікація – це обєднання норм права в єдиному акті за певною галуззю чи інститутом. Здійснюється лише Д. (кодекс, статут, положення, закон), 2) інкорпорація – це обєднання норм актів за хронологією чи за ін критеріями. Здійсн ВРУ, видавництвами, громадянами. (оф, неоф, заг, галузева, міжгалузева, спец, предметна, хронологічна).

2. Поняття, види та стадії злочину.

Злочин – це передбачене КК сусп.-небезп винне діяння, вчинене суб’єктом злочину: - злочином є лише діянні (дія чи бездіяльність), - крим протиправність, - сусп.-небезп діяння, - винність, - злочином є лише те діяння, яке вчинене суб’єктом злочину – фіз. осудна особа, яка вчинила злочин, у віці з якого може наступати КВ. Види злочинів: 1) за формою вини: - умисні, - через необережність, 2) залежно від завершеності діяння: - закінчені, - незакінчені, 3) залежно від фактичної тривалості злочинного діяння: - триваючі (як правило починається дією, продовж бездіяльністю), - продовжувані (злочини, які складаються з декількох тотожних злочинних діянь, об’єднаних єдиним злочинним наміром виконання, - одноактний, - багатоактний, 4)за ступенем тяжкості: - невеликої тяжкості, - сер тяжкості, - тяжкі, - особливо тяжкі.

Стадії злочину — це передбачені КК сусп.-небезп етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру, тобто характером діяння та моментом його закінчення (припинення), а тим самим і ступенем тяжкості вчиненого особою діяння.

3 стадії вчинення злочину: 1) готування до злочину; 2) замах на злочин 3) закінчений злочин.

Зак злочин - діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особл частини КК. Злочин, що триває, — це діяння (дія або бездіяльність), ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК, і яке (це діяння) безперервно здійснюється (триває) протягом невизначеного часу. Продовжуваний злочин — це діяння, ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК і складається з двох або більше тотожних злочинних дій, які мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) й утворюють у своїй сукупності єдиний злочин.

Незак злочин — це умисне, сусп-небезп діяння, яке не містить усіх ознак складу злочину, передбаченого відпов статтею Особл частини КК, У зв’язку з тим, що злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного. Незак злочином є готування до злочину та замах на злочин.

3. Цивільне зобов’язання: поняття, сторони та види.

Зобов’язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Класифікація: - Залежно від підстав виникнення: договірні, не договірні (внаслідок одностороннього правочину) - Залежно від мети: регулятивні, охороні (внаслідок заподіяння шкоди тощо) - За співвідношенням прав і обов’язків: односторонні, взаємні (зустрічні) - Залежно від х-ру зв’язку між учасниками: простий (договір дарування), складний - Залежно від значення зобов’язання до його сторін: головні, додаткові - З точки зору визначеності змісту зобов’язання: з певним обсягом вимог, з невизначеним змістом - З точки зору визначеності предмета виконання: з конкретним предметом виконання, альтернативні (боржник має або те, або те), факультативні (якщо неможливо те, тоді інше)

Білет № 14

1. Нормативно-правові акти та інші зовнішні форми права

Зовн. форми права: 1) пр. звичай – санкціоноване правило поведінки, що склалось стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей. 2) прецедент – рішення органу з конкретної справи, якому надається загальноособове значення при розгляді усіх наступних аналогічних справ. 3) нормативно-правовий договір – добровільно узгоджені декількома суб’єктами заг правила поведінки, які забезп державою. 4) нормативно-правовий Акт – письмовий док компетентного органу Д, у якому закріплено обов’язкове правило поведінки загального характеру.

Н-ПА – домінуюче джерело права. Види: - закон (це акт зак органу Д або самого народу, що регулює найважливіші відносини, відображає волю й інтереси більшості Народу, приймається в особливому порядку та має вищу юр силу щодо ін норм актів: адм., цив, крим, фін, шлюбно-сімейні), - підзак акт (акти органів Держави, які видаються на основі законів з метою їх виконання: укази ПрУ; постанови КМУ, РадиМін АРК; інструкції та накази керівників мін; розпорядження голів МДА; Н-ПА органів МС; накази та інструкції адміністрацій підпр, установ, о-цій).
2.Державне управління: поняття, принципи та види

ДУ – це вид д-сті Держави, який передбачає здійснення нею управлінського впливу шляхом викор повноважень ВВ через о-цію виконання законів та ін Нормативно-Правових Актів.

Принципи ДУ: а) соц.-політичні – найзагальніші принципи ДУ (- демократизм - участь Н в У-ій д-сті - рівноправність різних національностей - законність (верховенство права) - гласність і врахування гром думки - об’єктивності (врахування реальних можливостей Д щодо реалізації тих чи інших У рішень)) б) організаційні принципи побудови апарату ДУ (- галузеві (однорідні за х-ром д-сті об’єкти закріплено за відпов органом) - функціональний (до органу У передається 1 або кілька Д ф-цій) - територіальний (Д органи здійснюють комплексне У на певних, чітко окреслених територіях) в) організаційні принципи функціонування апарату ДУ (- принцип нормативності (кожен орган ДУ має відпов обсяги компетенції) - єдиноначальності (орган ДУ очолює конкретна особа) - колегіальності (обговорення важливих питань колективом спеціалістів) - поділу У-кої праці - відповідальності за прийняті рішення (невідворотність та персоніфікація відпов) - оперативної самостійності (Д надає оперативний простір для самостійних дій)).

Форми управлінської д-сті: - видання норм актів управл, - видання індивід актів упр, - проведення о-ційних заходів, - здійснення мат-техн операцій.

3.Шлюб: поняття, порядок та умови укладення

Шлюб – сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у Державному органі РАЦС.

Умови: - досягнення шлюбного віку, - наявність ільної згоди на укладення шлюбу (подружня згода – це акт волі, на підставі якого ч і ж через нерозривний союз взаємно себе віддають і приймають одне одного для утворення подружжя), - відсутність перешкод (- перебування наречених в ін. шлюбі, - наявності кровної спорідненості).

Порядок укладення: - заява про реєстрацію шлюбу подається ж та ч до органу Д РАЦСу особисто або представник нотаріально засвідчену заяву, - ознайомл наречених з їхніми правами та обов’язками, - наречені зобов повідомити один одного про стан свого здоров'я, - час реєстрації 1 міс після заяви, вагітність, народж дит, небезпека для життя у день подання або ін. день протягом міс., - місце реєстрації: приміщення РАЦСу (може в урочистій обстановці), за заявою в ін. місці, - реєстрація в обов’язковій присутності наречених, - мають право обрати прізвище одного з них як спільне або залиш дошлюбне, можуть приєднати і мати подвійне, - у паспортах на відпов ст. проставляється штамп про реєстр з зазнач ПІП, року народж другого з подружжя, місця і часу реєстр шлюбу.

Білет 15

1. Правотворчість: поняття, ознаки і види

ПТ – це д-сть уповноважених Д органів, гром обєднань, тр колективів, усього народу щодо встановлення, зміни скасування юр норм. Зак процес – це встановлений порядок проходження проектів законів й ін нормативних актів до моменту набрання ними чинності. Етапи: - зак ініціатива (ПрУ, НДУ, КабМін, НБУ), - розгляд законопроектів (ВРУ у 3 читаннях), - прийняття та схвалення законопроекту (приймається ВРУ, підписує Голова ВРУ, ПрУ протягом 15 дн. може накласти вето), - оф оприлюднення (набуває чинності через 10 дн). Принципи ПТ: - законності, - демократизму, - гуманізму, - планування, - науковості, - професіоналізму, - оперативності, - зв’язку з практикою. Види: - ПТ компетентних органів Д, - безпосередня ПТ народу (референдум), - санкціонування норм, коли процес їх створення проходить поза межами Д органів.

2. Правовий статус міліції.

М — це Д озброєний орган ВВ, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, пр сер, інтереси сусп та Д від протиправних посягань. Склад: крим М; М гром безпеки; транспортна М; ДАІ; М охорони; спец М. На службу до М приймаються на добровільній договірній основі гром У, які за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фіз підготовкою і станом здоров'я здатні виконувати покладені на М завдання. Не можуть бути прийняті на службу до М особи, які раніше засуджувалися за вчинення злочину. Завдання: - забезп особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; - запобігання правопоруш та їх припинення; -охорона і забезп гром порядку; - виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; - забезп безпеки дорожнього руху; - захист власності від злочинних посягань.

Права М: - вимагати припинення протиправних дій; - перевіряти у підозрілих осіб док, затримувати їх; - складати протоколи про правопорушення; - проводити дізнання та слідчі дії відповідно до крим-процес законодавства; - вести оперативно-розшукову д- сть; - проводити огляди; - користуватися безкоштовно засобами зв'язку та ін.

У передбачених законом випадках міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, водомети та ін.), вогнепальну зброю.Забороняється застосовувати вогнепальну зброю:до жінок з явними ознаками вагітності; до осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності;до малолітніх. Ця заборона не діє, якщо вказані особи вчиняють груповий напад на людей, який загрожує її життю і здоров'ю, на працівників міліції або збройний напад чи збройний опір.

3. Фізична особа як учасник цивільних відносин. Цивільна дієздатність та правоздатність фізичних осіб.

Фіз. особа – людина як учасник цив відн, наділена особистими немайновими і майновими правами.

Характеризується: цив дієздатністю, цив правоздатністю.

Цив правоздатність – це здатність мати цив права та обов’язки. Початок ЦП – момент народження. Момент припинення – смерть. Здатність мати окремі права іноді прив’язуються до досягнення певного віку (шлюб). Ознаки: - абстрактний характер, - невідчужуваність, - рівність.

Цив дієздатність – здатність своїми діями набувати для себе цив прав і самостійно їх здійснювати, здатність своїми діями створювати для себе обов’язки, самостійно їх виконувати і нести відпов в разі їх невиконання.

Обсяг ЦД може залежати від віку і стану здоровя:

а) часткова ЦД: 0-14рр: - дрібні побутові правочини - особисті немайнові права на результати інтелектуальної д-сті - неделіктоздатність

б) неповна ЦД: 14-18рр: - самостійні правочини - правочини щодо нерухомості, транспортного засобу (за згодою батьків нотаріально засвідчена + дозвіл органу опіки і піклування - самостійно розпоряджатись стипендією, пенсією, заробітком - засновник юр особи - деліктоздатність (+додаткова відпов батьків)

в) повна ЦД: з 18р.: Підстави набуття до 18р.: укладення шлюбу до 18р - з 16 р при трудовому договорі і згоді батьків - з 16 р при реєстрації СПД

білет 16

1. Деформація правосвідомості: види та правові наслідки

Деф ПС проявляється у викривленні уявлень про цінність права. Види: а) пр інфантилізм (несформованості пр знань або їх недостатній глибині, однак при особистій переконаності в наявності належної юр підготовки), б) пр ідеалізм (романтизм) (стан ПСгромадян, зокрема посадових осіб Д апарату, при якому відбувається переоцінка реальних можливостей форм права впливати на сусп відносини і процеси), в) пр дилетантизм (вільне поводження із законом (поверхове або неадекватне тлумачення правових норм, відсутність системного підходу при їх оцінці тощо) або з оцінкою юр ситуації, що в цілому обумовлено легковажним ставленням до права), г) пр демагогія (легковажне або свідоме здійснення такого впливу окремої особи або гром о-цій на свідомість людей, наслідком якого стає формування однобічного або викривленого уявлення про правову дійсність), д) пр нігілізм (від скептичного ставлення до права, негативного ставлення до правових форм о-ції сусп відносин, через заперечення соц цінності права і до свідомого ігнорування вимог закону) та е) «переродження» ПС (найнебезп - макс ступінь викривлення правових ідеалів, свідченням чого стає свідоме вчинення людиною навмисних, переважно тяжких крим злочинів, мотивами яких найчастіше стають жорстокість, користь та ін).

2. Президент України: конституційний статус та повноваження.

Глава Д – особа, яка формально займає найвищу сходинку в Д ієрархії та здійснює верховне представництво Д у вн та зовн пол. відносинах.

ПрУ користується правом недоторканості. Статус ПрУ зберігається за ним довічно (крім імпічменту). Вимоги (вимоги до НДУ +): - віковий ценз 35р - ценз осілості 19р - мовний ценз - заборона обиратись більше, ніж на 2 терміни

Повноваження: - представницькі (зовн – представляє Д в міжн відносинах, укладає договори; вн – забезп незалежність Д, нац. безпеку) - щодо ВРУ та у сфері зак влади (підписує та оприлюднює закони, право зак ініціативи, призначає позачергові вибори ВРУ) - в сфері вик влади (призначає П-М, призначає членів КМУ) - у сфері суд влади (1/3 КСУ, здійснює помилування) - у сфері нац. безпеки, оборони та військової пол. (Є Верховним Головнокомандувачем ЗСУ, приймає рішення про мобілізацію та введення воєнного стану в У) - з формування органів і признач посадових осіб (призн Генпрокурора, голову антифон ком, фонду Д майна) - інші (вирішує питання громадянства, приймає рішення про надання притулку, нагороджує Д нагородами та відзнаками)

3. Правове регулювання усиновлення (удочеріння).

Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сімю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Можуть бути усиновленими: - діти-сироти, - діти, позбавлені БП, - діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Можуть бути усиновлювачами: - дієздатна особа від 21р, крім коли є родичем дитини, - особа, що старша за дитину, не менше, ніж на 15 р, та не більше, ніж на 45р, - може бути подружжя, але різностатеве, - особи, які проживають однією сімєю за рішенням суду, - якщо дитина має лише матір, то може бути усиновлена лише її чоловіком, аналогічно батько.

Не можуть бути усиновлювачами: - обмежені у дієздатності, - визнані недієзд, - позбавлені БПрав, - були усиновлювачами, що було скасовано, - перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері, - зловживають спиртними напоями чи нарк засобами, - не мають постійного місця прожив та заробітку, - страждають на хвороби, перелік яких затв МОЗ, - є іноземцями, які не пербувають у шлюбі, крім є родичем дитини, - були засуджені або мають непогашену судимість, - за станом здоров'я потребують стороннього догляду, - є особами без громадянства, - перебувають у шлюбі з особою, яка не може бути усиновлювачем.

Переважне право на усиновлення має подружжя, а також громадянин У: - в сімї якого виховується дитина, - є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється, - усиновлює кількох дітей, що є братами, сестрами, - який є родичем дитини.

Недійсність: - без згоди дитини та батьків, - фіктивне усиновлення, - на підставі підроблених документів, - без згоди необхідних осіб.

Скасування: - суперечить інтересам дитини, - дитина страждає на тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав, - між усин і дитиною склались стосунки, які унеможливлюють їхнє спільне проживання і виконання батьківських обов’язків, - не допускається після 18р, -повнолітнього за згодою сторін.

Білет 17

1. Правосвідомість та правова к-ра особи.

Правосвідомість — це сукупн поглядів, ідей, які виражають ставлення людей, соц груп, націй до права, законності, правосуддя, їхнє уявлення про те, що є правомірним і неправомірним. ПСв сусп складається з 3 груп елементів: психол, ідеол і установочно-поведінкових. Псих виявляється у почуттях, емоціях, настроях членів сусп щодо права.

Пр к-ра особи — це така її властивість, яка характер повагою до права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їхнього викор, а також активною правомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях. ПК особистості складають такі елементи: 1) знання і розуміння права, здатність особи тлумачити зміст норм права, визначати мету видання певного Н-ПА, сферу його дії; 2) повага особи до права, заснована на особистій переконаності в його ефективності як засобу регулювання сусп відносин; 3) звичка вчиняти свої дії відповідно до приписів правових норм; 4) вміння особи викор у практичній д-сті правові знання, реалізовувати і захищати свої суб'єктивні права і законні інтереси, виконувати юр обов'язки; 2.Склад злочину та його правове значення

(1) Об’єкт – ті сусп. відн, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону крим закону: - пр. і свободи гром, - власність, - гром порядок і безпека, - довкілля, - мир, - конят устрій У. Класифікація: 1)по вертикалі: – заг (вся сукупність сусп. відносин), - родовий (однорідні або тотожні сусп. відн), - безпосередній (конкретне персоніфіковане сусп відношення, рідко вказане в ККУ) (2) Об’єктивна сторона – зовн вираз злочинної поведінки, сукупність юр значимих ознак, за доп яких законодавець описує зовн вигляд чи вираз поведінки людини, а також вказує на зовн фактори: умови, місце, час, поведінка. Ознаки: - діяння, - злочинні наслідки, - причин новий зв'язок між діянням і наслідками, - місце вчинення злочину, - час, - спосіб, - обстановка, - знаряддя, - засоби. (3) Суб’єкт – та особа, яка вчинила сусп.-небезп діяння і може підлягати за нього КВ. обов’язкові ознаки: 1) фіз. особа, 2) осудна особа – особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої діяння і керувати ними. Осудність: - інтелектуальна (може розуміти значення своїх дій), - вольова (має свободу вибору поведінки) 3) досягла віку, з якого може наступати КВ. за заг правилом – 16р, є перелік злочинів, за які КВ з 14р; 11-14 – заходи примусово-вих х-ру, до 11 – жодних заходів. (4) Суб’єктивна сторона – це вн сторона злочину, яка становить собою сукупність юр значимих ознак, за доп яких законодавець описує псих процеси, інтел-вольові та емоційні, які відбув в людині під час вчинення злочину. Ознаки: 1) вина – негативне псих ставлення правопорушника до інтересів сусп. і його громадян: а) умисел – особа усвідомлювала протиправний х-тер своїх дій чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків: - прямий, - непрямий (не бажає наслідків, але свідомо допускає їх). 2) мотив – обумовлена певними потребами й інтересами вн спонуки, які виклик у особи рішимість вчин злочин і якими вона керується при його вчиненні (корисливість, садистські нахили) 3) мета – мисленна модель наступного рез-ту, те, до чого прагне, чого добивається особа, вчиняючи злочин.

3.Патронат. Опіка і піклування.

ОіП встановлюються з метою забезп особ немайн та майн прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки. Опіка до 14, піклування – від 14.

ОабоП може бути лише повнолітня дієздатна особа за її згодою.

Не можуть бути: - обмежені у дієздатності, - визнані недієзд, - позбавлені БПрав, - були усиновлювачами, що було скасовано, - перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері, - зловживають спиртними напоями чи нарк засобами, - не мають постійного місця прожив та заробітку, - страждають на хвороби, перелік яких затв МОЗ, - є іноземцями, які не пербувають у шлюбі, крім є родичем дитини, - були засуджені за злочин.

Дитина має право: - на проживання в сімї ОабоП, на піклування з його боку, - на забезп їй умов для всебічного розвитку, освіти, вих. І на повагу до її людської гідності, - на забезп їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності, - на збереження права користування житлом, у якому вона проживаля до встановл ОтаП, - на захист від зловживань з боку ОтаП, - на аліменти, пенсії, ін. соц. виплати, а також на відшкод шкоди у зв’язку з втратою годувальника.

Права ОтаП: - самостійно визначати способи виховання з урахуванням дитини і рекомендацій органу ОтаП, - вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі З або ріш суду, - давати згоду на усиновлення підопічного, - самостійно здійснювати витрати, необхідні для задов. потреб підопічноо, за рах призначеної Д доп, пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного, - представляти інтереси підопічного в установах, о-ціях і закладах.

Обов’язки ОтаП: - вихов дитину, пікнув про її здоров'я, псих стан, фіз. і дух розвиток, готувати до самостійного життя, забезп їй догляд і лікування, - створити належні побутові умови та умови для здобуття дитиною повної заг сер освіти, - не перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та ін. родичами, за винятком випадків, коли дане спілк суперечить інтересам дитини, - управляти майном дитини в її інтересах.

Підстави прип О: - передача дитини батькам (усиновлювачам), - досягнення 14р, преходить в піклування, - смерть підопічного.

Підстави прип П: - передача дитини батькам (усин), - дос 18р, - реєстрація дитиною шлюбу, - смерть підопічного, - надання дитині повної цив дієзд.

Патронат – орган ОтаП передає дитину-сироту ПБП, на вих. у сімю ін. особи (патронатного вих.) до досягнення дитиною повноліття, за плату. Предмет договору патронату – надання послуг по вихованню дитини. Здійснюється за плату, розмір якої визначається за домовленістю з органом ОтаП, не зобов витрачати їх на дитину.

Обов’язки: - забезп дитину житлом, одягом, харчув тощо, - створити дитині умови до навчання, фіз. та дух розвитку, - захищати дитину, її права та інтереси як ОтаП, без спец повноважень.

Прип договору про патронат: - у разі відмови від нього вихователя або дитини після 14р, - за згодою сторін або за ріш суду в разі невик своїх обов’язків вихователем.

Білет №18

1. Правові відносини: суть, склад, види.

Правові відносини – відносини, що виникають на основі відповідних норм права і знаходять вираження у взаємних правах та обов’язків їх учасників.

Структура: - суб’єкти, - об’єкти, - взаємні юридичні права та обов’язки суб’єктів

Види:

· за галузевою ознакою: конституційні, конституційно-процесуальні, цивільні

· залежно від визначеності к-сті суб’єктів: загальні, конкретні

· за к-сним складом: прості (2 суб’єкти), складні

· залежно від основи виникнення: регулятивні, охоронні

· за х-ром поведінки зобов’язань суб’єкта: активні (виконують повну дію), пасивні (утримуються від дій)

· залежно від розподілу прав і обов’язків між сторонами: односторонні (або правами, або обов’язками), двосторонні (і правами, і обов’язками)

· за часом здійснення: одноактні, триваючі

· за х-ром правових відносин: матеріальні, процесуальні.

2. СБУ: її завдання та повноваження

СБУ - державний правоохоронний орган спец призначення, який забезпечує державну безпеку У.

СБУ зобов'язана:

- здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади, внутрішньої і зовнішньої діяльності, розв'язання проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних із національною безпекою У;

- здійснювати розвідувальну діяльність відповідно до закону;

- здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення;

- виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції СБУ;

- здійснювати контррозвідувальні заходи;
- забезпечувати захист державного суверенітету, конст ладу й територіальної цілісності У;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: