Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Принципи законодавства У про громадянство.




Принципи: - єдиного гром, - запобігання виникненню випадків без гром, - неможливості позбавлення гром У гр-ства У, - збереження гр-ства У незалежно від місця проживання гром У, - рівності перед законом гром У незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ним гр-ства У, - неможливості автоматичного набуття гр-ства У іноземцем та особою без гр-ства внаслідок укладення шлюбу з гром У та автоматичного припинення гр-ства У одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення гр-ства У другим з подружжя.

3 ) Правочин: поняття, види. Загальні вимоги до правочину.

Правочин – дії громадян та юр осіб, спрямовані на встановлення, зміну, припинення цив прав або обов’язків. Види: а) залежно від к-сті сторін: одно- (заповіт), дво- (купівля-продаж), багатосторонні (сумісна д-сть), б) платні (купівля-продаж), безоплатні (позичка), в) залежно від моменту виникнення: консесуальні, реальні.

Вимоги: - зміст не може суперечити ЦК, інтересам сусп. і Д, моральним засадам, - особа, яка вчиняє, повинна мати необхідний обсяг цив дієздатності, - волевиявлення учасника правочину – вільне і відпов його вн волі, - має вчинятись у формі, встановленій законом, - має бути спрямований на реальне настання пр. наслідків, що обумовлені ними, - правочин,Є що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Білет №22

Теоретичні питання

1)Форма держави та її елементи

Держа́ва — політичне утворення з визначеною територією, господарством і політичною владою.

Форма держави є юридичною конструкцією, яка складається з таких взаємопов'язаних елементів як:

Форма державного правління — спосіб, або порядок організації та взаємодії вищих органів державної влади;[2]

Форма державного устрою — порядок організації територіального устрою, тобто поділу держави на певні складові частини, та співвідношення держави, як цілого, з її складовими частинами;[2]

Форма державного режиму — порядок здійснення державної влади певними способами і методами.[2] Форми багатьох держав світу, відрізняються великою

Елементи держави - це її речові та матеріалізовані прояви держави. До елементів держави відносять, наприклад, підприємства, будинки, споруди, обладнання тощо. Наявність у держави необхідної кількості елементів та їх складових є обов'язковою умовою її нормального (точніше, будь-якого) функціонування держави. Загалом можна уявити державу, яка у своїй діяльності використовує досить обмежену кількість елементів, однак, щоб вона зовсім їх не мала - таке і уявити важко. Це пов'язано з тим, що деякі елементи держави (наприклад, територія, як певна частина земної кулі тощо) є її ознаками. Іншими словами, не всяка ознака держави є її елементом, однак і не всякий елемент держави є її ознакою.

 

2)Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність — це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення.

Адміністративній відповідальності, як різновиду юридичної відповідальності, притаманні такі ознаки: 1) має зовнішній характер;

2) застосовується лише за вчинення правопорушення;

3) пов'язана з державним примусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів;

4) визначена у нормах права;

5) притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку;

6) притягнення до відповідальності здійснюється уповноваженими державними органами та посадовими особами;

7) винна у вчиненні правопорушення особа несе певні втрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом.

 

3)Припинення зобов’язання

Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за зобов'язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов'язку виконувати.

За своєю правовою природою ці юридичні факти можуть бути різноманітними: односторонніми правочинами (прощення боргу); двосторонніми правочинами (новація); подіями (смерть боржника чи кредитора). Ці підстави передбачаються безпосередньо у законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору.

Підстави припинення зобов'язань можна поділити на дві основні групи:

1) зобов'язання, які припиняються за волею сторін або однієї зі сторін (виконання, новація, залік, надання відступного, прощення боргу, одностороння відмова від виконання);

2) припинення зобов'язання незалежно від волі учасників (неможливість виконання, поєднання в одній особі боржника та кредитора, смерть громадянина, ліквідація юридичної особи).

Незалежно від підстави припинення зобов'язання має бути належним чином оформлене. Якщо боржник отримав у борг певну суму, надавши кредитору розписку, то кредитор після повернення боргу зобов'язаний повернути розписку, а при неможливості, у свою чергу, надати боржникові письмовий документ, який би свідчив, що борг повернуто.

Білет № 23

1)Правова держава як гарант здійснення охорони та захисту прав людини

Правова держава — це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист основних прав людини.

Поняття "правової держави" означає:

1) піднесення прав і свобод людини і громадянина до рівня прямого конституційного захисту;

2) розмежування законодавчої і виконавчої влади і утвердження принципу конституційності в державі і праві;

3) юридичне обмежене урядування;

4) судовий конституційний контроль за діями державних структур.

Важливим кроком у становленні правової держави в Україні є закріплення в Конституції демократичних прав і свобод людини (вони становлять 2/3 її статей). Закріплені в Основному Законі держави норми про право оскарження рішень і дій державних органів і посадових осіб, про право на відшкодування шкоди, завданої особі публічними установами гарантовані на найвищому юридичному рівні.

2)Громадянство України: поняття та ознаки

Громадянство - це постійний правовий зв'язок особи та держави, який виражається у взаємних правах та обов'язках. Такий зв'язок виникає із народженням людини і зберігається протягом усього її життя.

Ознаки громадянства:

* постійний зв'язок, тобто необмежений у просторі і в часі;

* правовий зв'язок - передбачений і гарантований нормативно-правовими актами;

* взаємний зв'язок - держава та особа мають взаємні (кореспондуючі) права та обов'язки.

Громадянином України, як і іншої держави, є не будь-яка людина, а тільки та, котра проживає чи проживала на її території, підкоряється державній владі, користується правами та виконує обов'язки, тобто це особа, яка перебуває в особливих зв'язках з Україною.

Принципи громадянства:

1) єдиного громадянства - громадянство держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України

2) запобігання виникненню випадків безгромадянства.

3) неможливості позбавлення громадянства України. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі;

4) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України

5) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України,

6) захисту громадян України, що знаходяться за її межами.

 

3)Поняття, зміст та форми прав власності

Право власності — центральний інститут будь-якої цивільно-правової системи, оскільки саме існування суспільства неможливе без виробництва матеріальних благ.

Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК).

Термін "право власності" традиційно використовується у двох значеннях: в об'єктивному і в суб'єктивному.

Право власності в об'єктивному розумінні — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини щодо набуття, володіння, користування та розпорядження матеріальними благами, що існують в суспільстві.

Право власності в суб'єктивному розумінні становлять такі правомочності — право володіння, користування і розпорядження.

Право володіння означає можливість власника мати майно у своєму віданні, у своєму господарстві.

Право користування — це можливість використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Право розпорядження — це можливість власника самостійно визначати юридичну і фактичну долю речі (продати, викинути, знищити).

Екзаменаційний білет № 24

1)Теорії виникнення держави та їх загальна характеристика.

Теорії виникнення держави. (8)

- теологічна (божественна) – процес виникнення і розвитку Д аналогічний до створення світу;

- патріархальна – Арістотель – Д утвор з сімї, її розростання;

- договірна – Гоббс, Руссо – е це. договір – результат розумної волі народу про добров обєднання для забезп свобод та інтересів;

- насильства – Гумплович, Каутський, Дюринг – завоювання слабкого племені сильнішим;

- психологічна – Пертражицький – психол потреба людини жити в рамках організованої структури, народ – інертна маса, яка шукає підкорення;

- расова – е ц. І псих неповноцінність деяких людських рас;

- органічна – Спенсер – е це. і Д – організм, їх сутність можна зрозуміти із будови і ф-цій організму;

-класова – Маркс, Енгельс – Д виникає для стримання протистояння класів.

2)Державна служба в Україні. ДС – проф. д-сть осіб, які займають посади в Д органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і ф-цій Д та одержують за це з/п за рахунок Д коштів: - цивільна (повязується з виконанням однотипних ф-цій заг, галузевого та міжгалузевого х-теру без виділення специфіки (вик влади)) - мілітаризована (органи ВС, Міноборони, СБУ, податкових, митних органах, а також у органах вик влади, де встановлені спец звання – Мін транспорту, Д казначейство, Антимон комітет)

Д службовець – це особа, яка займає певну посаду в Д органах або їх апараті, здійснює на проф. основі д-сть щодо практичного виконання завдань і ф-цій Д, наділена у зв’язку з цим відповідними службовими повноваженнями і одержує з/п за рахунок Д коштів: - за х-ром праці і обсягом повноважень: керівники, спеціалісти, технічні виконавці - за владними повноваженнями: посадові особи, представники влади, адм.-доп персонал, функціональний персонал - за видами служби: звичайні (цивільні), спец (мілітаризовані) - за розподілом Д влади (зак, вик суд)

Існує 7 категорій і 15 рангів. (посади перших заступників мін, керівники ЦОВВ - … - посади спеціалістів районних, районних у містах Київ та Сев Д адм., їх управлінь, відділів)

Граничний вік перебування на ДС – 65 років.

 

3)Договір, поняття та види.. Види договорів: за способом укладення; за формою; за кількістю сторін; за способом розподілу прав і обов’язків (одно- і двосторонні договори).

Договір – домовленість 2-ох або кількох суб’єктів цив права, спрямованого на встановлення, припинення, зміну цив правовідносин. Однією із засад є свобода договору, яка полягає у: - неприпустимості примусу вступу в договірні відносини, - можливість вільного вибору майб контрагента, - вільно визначати х-тер договору, - вільно визначати його зміст.

Класифікація: - за способом укладення: консенсуальні (в момент укладення, договір купівлі-продажу), реальні (в момент передачі речі, договір позики) - за формою: усний, письмовий, у письмовій формі з нотаріальним посвідченням - за кількістю сторін: односторонній, двосторонній, багатосторонній - за способом розподілу прав і обов’язків: односторонній (одна сторона має права, інша – обов’язки, договір позики), двосторонній (обидві сторони мають права і обов’язки, договір куплі-продажу)

БІЛЕТ № 25

1 )Поняття, ознаки та функції держави. Д – це ор-ція пол. влади домінуючої частини Н у соц. неоднорідному сусп., яка забезп. цілісність і безпеку усього сусп. та здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також – У загальносусп справами.

Ознаки Д: (7) - наявність с-ми суверенної пол. влади (зак, вик, суд) - територія (земля, надра, посольства) - монополія на легальне застосування примусу - наявність Д мови (мова нації, яка складає більшість Н) - апарат Д (с-ма органів та установ, які здійсн ф-ції Д влади) - наявність нац. правової с-ми - населення

Ф-ції Д: 1) Вн ф-ції: а)у гуманітарній сфері (екологічна, соц., к-рно-вих, гуманітарна), б) в ек сфері (госп-стимулююча, госп-організаторська, науково-організаторська), в) в пол. сфері (демократизаторська, нац.-забезп, охоронна) 2) Зовн ф-ції: а) у гум сфері (екологічна, доп Н ін країн, участь у міжн забезп і захисті прав людини, участь у міжн к-рному співроб), б) в ек сфері (участь у створенні св. ек с-ми на основі міжн ПП та інтеграції, участь у розв глобальних госп та наук. проблем) в) в пол сфері (участь у забезп ненасильн миру у всіх рег планети, участь у боротьбі з поруш міжн правопорядку, оборона країни, розв міжД договрних відносин).

2 )Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування. МС – право терит громади самостійно вирішувати питання місцевого знач в межах КУ та ЗУ.

С-ма включає: - терит громаду, - сільську, селищну, міську ради, - органи самоорганізації Н, - с, с, м голову, - вик органи с, с, м рад, - районні та обл. ради, - районні у місті ради.

Органи МС: - сільські, селища, міські ради та їх вик органи (вик комітети, районні та обл. ради) - будинкові, вуличні, квартальні та ін. органи самоорганізації Н, що наділені частиною компетенції, майна та фін ради.

До складу рад входять деп., які обираються жителями с, с, м на основі заг, рівного, прямого виборчого права щляхом таємного голосування на 5р.

3) Порядок створення та припинення юридичних осіб.

Етапи створення: 1-ий. Розробка установчих док (засновн договір, статут, установчий акт). Резервування найменування на 2 міс. 2-ий. Подання док для Д реєстрації: - примірник оригіналу або нот завірену копію рішення про створення, - 2 примірники устан док, - док про внесення реєстраційного збору, - док, що підтверджують структуру власності засновників, - довідка про резервування найменування. 3-ій. Строк Д реєстрації – 3 роб дні, видається свідотство про реєстрацію.

Етапи припинення: 1-ий. Внесення до ЄДР запису рішення щодо припинення юр особи. В разі злиття або приєднання необхідне рішення, підписане 2 сторонами. 2-ий. а) ліквідація: - ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс (майно юр особи та вимоги кредиторів) - задов. вимог кредиторів у порядку черговості - ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс і майно, що залишилось передається учасникам - є ліквідованою з дня внесення до ЄДР запису про її припинення. б) злиття, приєднання, поділ,перетворення: - кредитори можуть вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання - комісія з припинення юр особи складає передавальний або розподільчий баланс, який передається в орган, який здійснив ДР юр особи, що ліквідується, і в орган, що здійснює ДР правонаступника.

Черговість задоволення вимог кредиторів: 1)вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженнями здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою. 2)Вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плпту за викор результату його інтел д-сті 3)Вимоги щодо податків, зборів 4)Інші вимоги пропорційно сумі вимог,що належать кожному кредитору.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных