Формування чистого прибутку підприємства, його розподіл та використання

З попередніх питань можемо зробити наступні висновки відносно категорії “прибуток”:

Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Чистий прибуток, одержаний підприємством як результат його господарської діяльності після сплати податків до бюджету, а також інших платежів, спрямовується на виплату дивідендів учасникам товариства у розмірі, обумовленому зборами учасників товариства та інші виплати.

Сума, що залишається, спрямовується на формування та поповнення фондів підприємства, а саме:

 резервного фонду (капіталу), який повинен бути у розмірі не менше 25% статутного капіталу товариства. Він використовується для покриття витрат, пов'язаних з відшкоду­ванням збитків та позапланових витрат. Резервний фонд (капітал) створюється шляхом щорічних відрахувань розміром не менше 5% чистого прибутку това­риства до одержання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання коштів фонду приймається зборами учасників товариства;

 фонду сплати дивідендів. Розмір планової і нарахованої за рік суми грошових коштів цього фонду затверджується зборами учасників товариства;

 фондів економічного стимулювання (матеріального заохочення, на соціальні потреби, розвитку виробництва) Фонд матеріального заохочення використовується на: преміювання, оплату виконаних особливо важливих робіт, надання одноразової допомоги, виплату винагороди робітникам за загальними підсумками роботи підприємства тощо. Фонд соціального розвитку використовується на поліпшення культурно-побутового і медичного обслуговування робітників підприємства, на оздоровчі заходи (придбання путівок до санаторію та будинку відпочинку, придбання медикаментів для медичних пунктів тощо);

 фондів спеціального призначення. Утворюються відповідно до діючих положень і включають:

- фонд в розвиток науки і техніки;

- фонд в орендовані основні засоби;

- фонд уцінки товарів;;

- фонд фінансової підтримки тощо.

У разі потреби підприємство може формувати й інші фонди. Збитки, що можуть виникнути в результаті діяльності підприємства, покриваються з резервного фонду, а у разі недостатності - з інших фондів, створених на підставі установчих документів.

В цілому ж, згідно НП(С)БО 1 та форми №4 "Звіт про власний капітал" чистий прибуток розподіляється на:

♦ виплати власникам (дивіденди);

♦ спрямування прибутку в статутний капітал;

♦ відрахування в резервний капітал;

♦ інші.

Нерозподілений прибуток - це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів між акціонерами і власниками підприємства.

В момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути визначений як нерозподілений.

Планування і прогнозування прибутку підприємства

Планування і прогнозування прибутку суб'єктами господарювання є необхідною умовою для складання поточного і перспективного фінансового планів.

Планування прибутку - це складний процес, який включає економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому, з метою досягнення максимальної погодженості між кількісними та якісними показниками плану з випуску продукції (товарів, робіт, послуг), її реалізації, собівартості, підрахунок резервів підвищення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних.

Якісне складання плану з прибутку дозволяє правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, яка залишається на підприємстві для забезпечення розширеного виробництва, здійснення необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення робітників.

У плануванні прибутку беруть участь усі виробничі і функціональні підрозділи підприємства, що допомагає належним чином визначити внутрішньогосподарські резерви виробництва та раціонально використовувати матеріальні, трудові і фінансові ресурси.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути застосовані методи розрахунку валового прибутку від реалізації продукції:

прямого (по-асортиментного) розрахунку;

за показником витрат на одну гривню продукції;

економічний (аналітичний) метод.

Основною перевагою складання плану прибутку за методом прямого розрахунку є простота й достовірність. Однак він обмежує можливості виявлення внутрішніх резервів зростання прибутку в процесі планування.

Розрахунок прибутку на основі показника витрат на 1 грн. продукції. Цей метод може застосовуватись по підприємству в цілому з розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. При плануванні прибутку цим методом повинні бути використані дані про виробничі витрати, реалізацію продукції у попередньому періоді та очікувану їх зміну в наступному періоді.

Як і попередній метод планування прибутку, цей метод також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг валового прибутку, його зміну.

Економічний (аналітичний) метод. З його допомогою на підприємстві може бути визначено не тільки загальну суму прибутку, але і вплив на неї зміни таких чинників, як:

- обсяг виробництва (реалізації) продукції;

- собівартість продукції;

- рівень відпускних цін і рентабельність продукції;

- асортимент та якість продукції;

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівняною продукцією (це продукція, що виробляється у попередньому періоді) та непорівнянною продукцією (це продукція, що не вироблялася на підприємстві у попередньому періоді).

При плануванні прибутку слід враховувати також і зміну його в залишках нереалізованої продукції за допомогою наступної формули:

ВП_РП = П_ЗПП + П_ВП – П_ЗКП, де

ВП_РП - валовий прибуток від реалізації продукції;

Ц_ЗПП - прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

П_ВП - прибуток від випуску продукції;

П_ЗКП - прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розрахувати методом прямого розрахунку. Але, як правило, складно визначити асортимент, перелік виробів у залишках продукції.

Тому прибуток у залишках нереалізованої продукції часто розраховується за допомогою показника рентабельності продукції. При цьому:

· Прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду = собівартість залишків нереалізованої продукції на початок планового періоду х Рентабельність продукції (середня) у попередньому періоді (або в 4-ому кварталі попереднього року)

· Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду = собівартість залишків нереалізованої продукції на кінець планового періоду х Рентабельність продукції на підприємстві (середня) в період, що планується (або в 4-ому кварталі планового року)

Аналітичний метод розрахунку планового прибутку називають ще перевірочним методом. Найкращі результати з точки зору якості планування він дає за поєднання двох методів, коли поасортиментний розрахунок прибутку доповнюється через розрахунок за допомогою показника базової рентабельності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: