Приготування розчинів ВМС необмежено і обмежено набухаючих

Процес набухання може бути обмеженим або необмеженим. Набухання називається обмеженим, якщо в надлишку розчинника ВМС набухає до певної межі і цей процес закінчується утворенням драглів, а не розчиненням ВМС. Прикладом обмеженого набухання є набухання желатину у холодній воді. Обмежено набухлий полімер називається драглі.

Набухання вважається необмеженим, якщо в надлишку розчинника драглі полімеру мимовільно переходять в розчин із зростанням ентропії системи. Прикладом необмеженого набухання є желатин у гарячій воді.

Для одного й того ж ВМС і розчинника можна одночасно спостерігати обмежене і необмежене набухання. Наприклад, 10÷20 % крохмалю у гарячій воді розчиняється, а решта – обмежено набухає. Цей процес залежить від будови макромолекул крохмалю, кількості його складових частин.

Процес набухання описується кінетичним рівнянням першого порядку:

де – швидкість набухання на момент часу t; α – ступінь набухання в момент часу t, α_∞ – граничний (максимальний) ступінь набухання; К – константа швидкості набухання.

Розчини необмежено набухаючих ВМС. Розчини цих речовин, що мають сферичну форму молекул, практично нічим не відрізняються від розчинення низькомолекулярних речовин. Стадія набухання легко переходить у стадію розчинення без зміни зовнішніх умов. До них відносяться мікстури з пепсином, розчини камедей, мікстури з екстрактами.

Розчини обмежено набухаючих ВМС. Технологія виготовлення ВМС цієї групи індивідуальна і вимагає додаткових операцій, що забезпечують перехід стадії набухання в стадію власне розчинення.

Прикладом обмеженого набухання речовини є набухання при кімнатній температурі желатину у воді. Однак, обмежене набухання при зміні умов може перейти в необмежене набухання. Наприклад, желатин – продукт часткового гідролізу колагену, є обмежено набухаючою речовиною в холодній воді і необмежено набухаючою при нагріванні.

Крім групи білків є ВМС групи полісахаридів. Сюди відноситься наступний

обмежено набухаючий препарат – крохмаль, що складається з 2-х фракцій: 10–20% розчинної у воді амілази і 80–90% не розчинного у воді амілопектину. Для внутрішнього застосування і клізм готують 2% -ий розчин крохмалю. Розчини такої концентрації готують і в тих випадках, коли їхня концентрація не позначена в рецепті[1].

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: