Розчини напівколоїдів.

Розчини напівколоїдів – це такі системи, що при одних умовах є справжніми розчинами, а при інших (при зміні концентрації дисперсної фази) стають золями (у колоїдному стані).

У цьому випадку речовина (дисперсна фаза) одночасно складається з молекул, іонів і різних агрегатів у виді міцел різної дисперсності. Міцели утворюються в результаті асоціації молекул розчиненої речовини.

При цьому підвищується концентрація розчиненої речовини, що сприяє збільшенню колоїдної фракції. З підвищенням температури, навпаки, більш важким стає міцелоутворення, оскільки послабляються міжмолекулярні зв'язки, і підсилюється молекулярно-кінетичний рух. До таких розчинів, що застосовується в медичній практиці, відносяться розчини танідів, мил, деяких органічних основ.

Особливою виявляється здатність до асоціації молекул у розчинах танідів і інших дубильних речовин, що збільшується з підвищенням концентрації. Готування розчинів напівколоїдів проводять в аптеках за загальними правилами готування розчинів.

Водні розчини танідів. У водних розчинах танідів, що є похідними фенолу, міцели утворюються не тільки внаслідок злипання молекул по гідрофобних ділянках, але і внаслідок утворення водневих зв'язків.

Водні розчини мил. Мила, що є солями жирних кислот, можуть існувати у водних розчинах у вигляді неіонізованих молекул, іонів, продуктів гідролізу мила, агрегатів (міцел) неіонізованих молекул і молекул жирної кислоти. У досить концентрованих розчинах міцели мають сферичну форму. Вони складаються з молекул, що з'єднані своїми вуглеводневими групами і звернені назовні (у воду) іоногеними, сильнополярними групами.

При більш високих концентраціях мила в розчинах утворюються міцели іншої сполуки (пластинчасті міцели).

У спирті мила утворюють молекулярні розчини, тому що спирт є розчинником як для полярної, так і для неполярної молекули мила[5].

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: