Практичне заняття № 3.

Тема заняття: Аналіз повної вартості в логістиці. Структурна схема логістичної системи. – 2 години.

Зміст заняття: Аналіз повної логістичної вартості, ідентифікація логістичних витрат. Розв’язок задач.

4.1. Логістика закупівель

Завдання 1

Менеджер з постачання фірми «Елопак» має пропозиції від трьох постачальників про постачання ремонтно-експлуатаційних виробів (РЕВ). Усі РЕВ мають однакову якість. Термін постачан­ня в усіх випадках — один тиждень. Постачальники надають різні знижки. Оплата готівки вимагає взяття кредиту. Процентна став­ка за кредит становить 8 %. Необхідно визначити найвигіднішу пропозицію.

Початкові дані для вибору найбільш прийнятної пропозиції приведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Характеристика пропозицій постачальників

Рішення

При порівнянні пропозицій різних постачальників недостатньо порівняти тільки закупівельні ціни.

У першій і другій пропозиціях термін оплати постачання становить 14 днів, але в другій пропозиції для передоплати необ­хідно брати кредит у розмірі закупівельної ціни на ці 14 днів і плати­ти відсотки, тобто ціна пропозиції буде рівна сумі закупівельної ціни і величині відсотка на неї. Величина відсотка розраховується за формулою:

де К — величина кредиту, грн;

Д — число днів у році, на які береться кредит;

С — процентна ставка за кредит.

Розраховуємо закупівельні ціни:
• по першій пропозиції:»•

Розраховуємо ціну пропозиції:

по першій пропозиції: ціна пропозиції дорівнює закупівельній; по другій пропозиції: ціна пропозиції складається із закупі­вельної ціни і величини відсотка за кредит:

по третій пропозиції: ціна пропозиції дорівнює закупівельній.

Висновок: на підставі проведених розрахунків видно, що більш вигідною пропозицією є перша.

Завдання 2

Необхідно визначити кількість і вид палива, що необхідно при­дбати, а також вартість його закупівлі за умови, що розглядаються варіанти закупівлі трьох типів палива з різною зольністю, тепло­творною здатністю і вартістю (табл. 4.2). Загальна теплотворна здатність палива повинна бути 4000 кал., а загальна кількість золи не повинна перевищувати 0,056 кг.

Таблиця 4.2

Деякі характеристики палива залежно від сортності

Рішення

Позначимо х_х,х_г,х_г — невідома кількість кілограмів кож­ного палива в оптимальному варіанті замовлення. Загальна вар­тість палива може бути визначена за допомогою наступної ці­льової функції:

Одержаний новий план виглядає таким чином:

х₁ = х₃ = 0, х,=500, х₄=1800 і вартість закупівлі станови­тиме 30,00 грн.

Продовжуючи так чином, ми введемо хз в план замість х₄ і одержимо:

Та обставина, що введення х\ або х* в план не зменшить зна­чення функції Ф, указує, що одержаний план є найкращим.

Практичне (семінарське) заняття 4. Логістична синергія Логістичний цикл. Типи і види логістичних систем Мікрологістичн системи Розробка логістичних систем Логістичні ланцюга і логістичні ланки Коефіцієнт ланок товароруху. Визначення. Види. Суть і як визначається торгово-організаційний коефіцієнт ланок. Суть і визначення складського коефіцієнту ланок. У чому суть і як визначається коефіцієнт перевантаження.

Завдання З

Загальний цикл виробництва готового виробу складається з та­ких етапів:

1) видобування руди;

2) збагачення руди;

3) виплавка чавуну;

4) переробка чавуну в сталь;

5) розливання сталі та виготовлення сталевих заготівок;

6) механічна обробка заготівок;

7) збирання деталей в готовий виріб.

Початковий операційний цикл виготовлення виробу має та­кий характер:

1. Час, що витрачається на видобування 1 т руди складає 10 хв, шахта працює в дві зміни тривалістю 8 год. Необхідний обсяг руди — 100 т.

2. Час, що витрачається на збагачення 1 т руди складає 40 хв, фа­брика працює в дві зміни, тривалістю 8,2 год. Необхідний обсяг збагаченої руди — 80 т.

3. Час, що витрачається на виплавку 1 т чавуну, складає 35 хв, за­вод працює в дві зміни по 8 год. Необхідний обсяг чавуну — 50 т.

4. Час, що витрачається на переробку 1 т чавуну в сталь, складає 80 хв, завод працює в дві зміни по 8 год. Необхідний обсяг ста­лі — 15 т.

5. Час, що витрачається на виготовлення 1 т сталевих заготовок, складає 90 хв, завод працює в дві зміни по 8 год. Необхідний обсяг заготовок — 10 т.

6. Час, що витрачається на механічну обробку однієї заготовки становить 4,5 хв, завод працює в три зміни по 8 год. Необхід­ний обсяг деталей — 10 тис. шт.

7. Збирання деталей в готовий (товарний) виріб складає 3 хв, за­вод працює в три зміни по 8 год. Необхідний обсяг кінцевих виробів — 2500 шт.

Час додаткових операцій, що виконуються між основними, складає 40 % від основного часу. Собівартість одного виробу ста­новить 150 грн/шт. Умовно-постійні витрати на загальний обсяг випуску товарної продукції складають 800 тис. грн. Ціна одного виробу — 187 грн.

Після проведення оптимізації виробничого процесу тривалість окремих елементів виробничого циклу скоротилася, а саме:

1) час, що витрачається на видобування 1 т руди, зменшився на 2 %;

2) час, що витрачається на збагачення 1 руди, зменшився на 5 %;

3) час, що витрачається на виплавку 1 т чавуну, зменшився на 6 %;

4) час, що витрачається на переробку 1 т чавуну в сталь, змен­шився на 10 %;

5) час, що витрачається на виготовлення 1 т сталевих заготівок, зменшився на 11 %;

6) час, що витрачається на механічну обробку 1 заготовки, змен­шився на 3%;

7) збирання деталей в готовий (товарний) виріб складає 3 хвилини.
Час додаткових операцій, що виконуються між основними опе­
раціями технологічного процесу склав 29% від основного часу.

Прибуток і умовно-постійні витрати залишилися на тому ж рівні. Ціна одного виробу склала 165 грн.

Необхідно визначити приріст чистого прибутку за рахунок ско­рочення тривалості операційного циклу та зменшення собівартості продукції (в натуральних одиницях та у відсотках).

Рішення

1. Розраховується час (в хвилинах, годинах, днях) повного вироб­ничого циклу до модернізації за відомою формулою:

Визначається тривалість виробничого циклу після модернізації:

3. Розраховується число обертів оборотних засобів:

4. Визначається приріст числа оборотних засобів:

5. Розраховується темп росту обсягу продажів:

6. Розраховується зростання прибутку внаслідок скорочення опе­раційного циклу:

При ціні виробу 165 грн прибуток складе П_р = 187 - 150 = 37 грн. Собівартість = 165-37 = 128 грн/шт. Тоді зниження собівартості складе:

Висновок. Розрахунки показують, що прибуток зріс на 385 000 грн. На це вплинули такі чинники:

1) кількість оборотів збільшились на 1 оборот;

2) темп росту обсягу продажів збільшився на 1,25. Разом з цим собівартість зменшилася після модернізації на 1 штуку виробу, хоча прибуток і умовно постійні витрати (прибуток на 1 шт. виробу) залишилися незмінними.

Порівняно з попереднім випадком у другому — собівартість зменшилася на 15 %

Практичне заняття 5. Встановлення оптимальних термінів заготівлі сировини і ком­плектуючих виробів. Забезпечення точного співвідношення між кількістю поставок готової продукції та потребами в них. Дотримання вимог виробництва за якістю сировини та комплек­туючих.

4.3. Логістика складування

Завдання 1

Обсяг продажів на центральному складі складає <2 = 800 оди­ниць продукції. Залишок продукції на складських філіях дорів­нює ^^ = 40 од., /г ~ 90 од. та /₃ ⁼ 80 од. Добова потреба складсь­ких філій дорівнює £>і = 20 од., £>2 - 70 од. та £Ь ⁼ 25 од.

Визначити інтервал постачання продукції споживачам через філії центрального складу.

Рішення

Згідно з вихідними даними завдання величина Д буде становити

4.4. Транспортна логістика

Завдання 1

Компанії «Нафта України» необхідно доставити 320 т ди­зельного палива зі свого підприємства в Полтаві споживачу до Бер­дичева. Компанія має діючі договори з транспортною фірмою «Пар-тнер-Оптіма» (автомобільні перевезення) і «Укрзалізницею». Послуги обох перевізників у рівній мірі доступні.

Вартість перевезення «Партнер-Оптіма» складає 600 у. о. за за­вантажену 20 тонами палива автоцистерну.

Вартість перевезення «Укрзалізниці» — 1000 у. о. за заван­тажену 60 тонами палива залізничну цистерну.

1 т дизельного палива коштує 394 у. о.

На підставі цієї інформації необхідно:

1) оцінити величину витрат для кожного варіанту транспор­тування;

2) визначити, які якісні чинники в даному випадку слід врахувати при виборі перевізника;

3) обрати схему перевезення палива замовнику і обгрунтувати цей вибір.

Рішення

Починати рішення цієї задачі необхідно з визначення величини витрат кожного з видів транспортування.

У разі автоперевезення необхідно замовити 16 автомобілів (320 т: 20 т = 16). Загальна вартість перевезення складе 9600 у. о.

(16.600 = 9600). Таким чином, витрати на перевезення 1 т палива будуть становити 30 у. о. (9 600: 320 = 30).

При перевезенні залізничним транспортом знадобиться шість цистерн (320/60=5,33). Залізничні перевезення передбачають вико­ристання тільки повних цистерн. Загальна вартість перевезення складе 6000 у. о. (6.1 000 = 6000). Витрати на перевезення однієї тонни палива становитиме 18,75 у. о. (6000: 320 = 18,75).

1. Залізничне перевезення економічно вигідніше. Проте при вибо­рі перевізника необхідно враховувати той факт, що залізничне перевезення здійснюється тільки при повному завантаженні ци­стерн, отже, у нас залишається проблема доставки частини па­лива. Крім того, вибираючи перевізника, потрібно враховувати чинник збереження вантажу, швидкість виконання і можливість доставки безпосередньо замовнику. Залізничне перевезення на­дійніше, але повільніше, і не завжди забезпечує можливість до­ставки вантажу у вказане замовником місце. Автомобільне пе­ревезення менш надійне, але більш оперативне і, як правило, забезпечує доставку від дверей до дверей.

2. Вирішуючи цю задачу, Ви, напевно, пропрацювали декілька варіантів. І, цілком можливо, Ваше рішення співпало з опти­мальним рішенням цієї задачі, тобто вибору комбінованого пе­ревезення.

Якщо залізницею перевозять тільки повні цистерни, то за умо­вами завдання ми можемо відправити 300 т палива п'ятьма цистер­нами (300: 60 = 5). Це коштуватиме 5000 у. о. (5.1000 = 5000). А ті 20 т палива, що залишилися, відправляються одним автомобілем і при цьому витрати складуть всього 600 у. о.

Таким чином, загальні витрати в цьому випадку будуть ста­новити 5600 у. о., а вартість перевезення 1 т палива — 17,5 у. о. (5600:320 = 17,5).

Завдання 2

Три цегляні заводи (умовно їх назвемо А, Б, В) поставляють свою продукцію чотирьом будівництвам (умовно їх назвемо а, б, в, г). При

цьому для перевезення цегли можна використовувати всього 123 авто­мобіля. Всі автомобілі мають однакову вантажопідйомність. Завод А може відвантажити ЗО машин цегли, завод Б — 40, а завод В — 53. Потреби будівництв наступні: на будівництво а необхідно 22 ав­томобіля, на будівництво б — 35, на будівництво в — 25, на буді­вництво г — 41. Витрати на перевезення вантажу одним автомо­білем на 1 км складуть 10 коп. (тобто на всіх маршрутах однакові розрахунки на 1 км) і залежать тільки від протяжності дороги. Відстань (у км) між різними заводами і будівництвами приведені табл. 4.7.

Необхідно встановити такий план перевезень (при повному задоволенні всіх потреб у цеглі), при якому був би досягнутий мінімальний сумарний пробіг усіх автомобілів або, що те ж саме, мінімум витрат на перевезення всіх необхідних вантажів.

Таблиця 4.7

Відстань між заводами і будівництвами

Рішення

Позначимо х _Аа — кількість автомобілів з цеглою, що перевозиться із заводу А на будівництво а. Аналогічним чином позначимо х_Ба, х_Ва. Перше рівняння виглядатиме таким чином:

тобто потреба будівництва а, що рівняється 22 автомобілям з цеглою, повинна бути задоволена повністю. Ті ж умови необхідно виконати і для решти трьох будівництв — б, в, г:

Тут потрібно зазначити одну з умов завдання: з кожного заводу повинна бути вивезена вся цеглина. Цю умову можна описати на­ступними рівняннями:

юбто кількість автомобілів з цеглою, що вивозиться з кожного із заводів на відповідні будівництва, рівна наявності цегли на них.

Оскільки нам відомі витрати на 1 км шляху (10 коп.), то ми мо­жемо таким чином сформулювати цільову функцію: • витрати на доставку цегли із заводу А:

Природною буде умова, відповідно до якої шукані величини не можуть бути негативними, тобто кількість автомобілів з цеглою по­винна бути більше або рівна нулю. Як покаже рішення, дійсно, деякі перевезення дорівнюють нулю, тобто з деяких заводів на ряд будів­ництв цегла не поставляється.

Математична символіка дозволяє записати все сформульоване завдання в максимально стислому вигляді:

де М.— потребау'-го будівництва в цеглі;

£>₇ — наявність цегли на і-му заводі;

р.. — витрати на перевезення одним автомобілем цегли із заво­ду і на будівництво }.

За допомогою відомих методів знайдене оптимальне рішення цієї задачі. Виявляється, що мінімум витрат на перевезення дося­гається в тому випадку, якщо:

• із заводу А вся продукція відправляється на будівництво г [х_Ла = 0,х_А6 = 0,х_Ав = 0,х_Аг * ЗО)

• із заводу Б 5 автомобілів доставляє на будівництво а, а всі ін­ші на будівництво б (х_Ба = 5, х_Б6 = 35, х_Бв = 0, х_Бг = 0);• із заводу В 17 автомобілів прямує на будівництво а, 15 — на будівництво в, 11 — на будівництво г (х_Ва -П,х_вб = 0, х^ =15, *вг ~ И)- Вартість перевезень при цьому мінімальна і складе Ф - 2221 грн. Усі потреби в цеглі будуть задоволені.

Практичне заняття 6. Загальні відомості про потокові моделі Задачі, які розв’язуються методами теорії потоків. Основні поняття та означення теорії потоків Теорема про максимальний потік (теорема Форда-Фалкерсона) Алгоритми визначення максимального потоку

ІЗ ЛЕКЦІЙ

Практичне заняття 7. Математичні моделі оптимізації пропускних спроможностей і потоків на мережах Задача вибору пропускних спроможностей Задача розподілу потоків

Практичне заняття 8. Керування виробничими і торгівельними запасами. Модель економічного розміру партії поставки Знаходження оптимального розміру партії поставки з урахуванням можливого дефіциту запасів

Практичне заняття 9. Випадковий попит. Збитки із-за надлишку або нестачі запасів Визначення груп запасів по методу АВС і XYZ.

Практичне заняття 10. Управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат. Сутність управління матеріальними потоками в логістичній системі складування. Структурно-функціональна схема довільного складу.

Завдання 10

Визначити час виконання замовлення при різних видах руху ви-юбів у виробничому циклі виготовлення деталей в умовах серійного шробництва, якщо обсяг замовлення становить 2448 деталей.

Обробка деталей проводиться партіями на п'яти операціях. Кіль­кість деталей в партії — 6 шт. Час обробки однієї деталі на кожній шерації наведений в табл. 4.27.

Таблиця 4.27

Час обробки однієї деталі, хв

 

Ч	К	ч	■У	*,
1.0	2.0	1.0	3.0	0.5

Час поштучної передачі деталей з операції на операцію складає 15 % від часу обробки, а час передачі всієї партії складає 2 % від масу обробки всіх деталей партії на попередній операції.

Рішення

І. Визначимо час виконання замовлення при послідовному русі деталей:

а) розрахуємо загальний час обробки деталей на всіх операціях:

 

де Т — кількість деталей в партії;

/,— тривалість обробки деталей на і-ій операції; т — кількість деталей в партії. Підставимо значення величин у формулу:

Г = 6 •(1 + 2 + 1 + 3 + 0,5) = 45 хв;

б) розрахуємо витрати часу на передачу деталей з операції обробки на подальшу:

де д — відсоток втрат часу на передачу партії деталей з операції на операцію. Підставимо значення вхідних величин у формулі (4.33):

Т = (1 + 2 +1 + 3) ■ — = ОД4 хв;

" 100

в) визначимо тривалість циклу обробки виробів:

Т_ц = Т + Т_п = 45 + 0,14 = 45,14 хв.

Остаточно час виконання замовлення визначаємо за формулою:

т,= ----- Т_ц, (4.34)

гп

де N — обсяг замовлення, шт.

Тоді, підставивши у формулу (4.34) значення величин, маємо:

т₃ = --------- 45,14 = 18417Д2хв = 306,952 год = 307 год.

2. Визначимо час виконання замовлення при паралельному русі деталей, а) Розрахуємо час обробки деталей за формулою:

 

де Т_х — найбільший час обробки виробу в процесі операції. Підставимо значення у формулу (4.35), отримаємо:

б) визначимо витрати часу на передачу деталей по операціях технологічного процесу за формулою:

де А: — коефіцієнт, що враховує втрати часу при поштучній пе­редачі деталей. Підставимо значення вхідних величин у формулу (4.36):

в) визначимо тривалість циклу обробки:

Остаточний час виконання замовлення вирахуємо з формули:

Підставимо у формулу (4.38) значення вхідних величин:

3. Визначимо час виконання замовлення при послідовно-пара­лельному виді руху деталей: а) розраховуємо загальний час обробки деталей на всіх операціях:

де V"*, — сумарна тривалість операцій більшої тривалості;

/ і_т — сумарна тривалість операцій меншої тривалості. Підставимо у формулу (4.39) значення вхідних параметрів:

Підставимо значення величин у формулу (4.40):

в) Розраховуємо тривалість циклу обробки:

Остаточний час виконання замовлення буде становити:

б) Визначимо витрати часу на передачу деталей по операціях технологічного процесу:

Враховуючи, що найбільш поширеним графіком роботи ма­шинобудівних підприємств є восьмигодинний робочий тиждень з двома вихідними днями, маємо результати, приведені у табл. 4.28.

Таблиця 4.28

Розрахунок часу виконання замовлення

 

Вид руху деталей	Кількість робочих змін	Час вико­нання замов­лення, год.	Час вико­нання замов­лення, діб
Послідовний
Паралельний
Послідовно-паралельний
Послідовний
Паралельний
Послідовно-паралельний

Практичне заняття 11. Основні функції складів як логістичної системи. Визначення розмірів технологічних зон складу. Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу. Ухвалення рішення про користування послугами найманого складу. Визначення місця розташування розподільчого складу на території, що обслуговується.

ГАДЖИНСЬКИЙ