ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Принципова схема складу
Схема матеріального потоку на складі підприємства гуртової торгівлі
Переміщення вантажів (у нашому випадку — механізоване, у контейнерах чи на піддонах) здійснюється з ділянки на ділянку, а сумарний матеріальний потік по даній групі (Рп.г) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх ділянок, без останнього:
Т (з ділянки розвантаження)
+ Т хА1 /100 (із приймальної експедиції)
+ Т х А2/100 (з ділянки приймання)
+ Т (із зони збереження)
+ Т х А3 /100 (з ділянки комплектування)
+ Т х А 4 /100 (з експедиції по відправці)
= Рп.г
Тут Т - вантажообіг складу, т/рік; у дужках позначені відповідні ділянки складу, з яких виходить потік.
Таблиця 2.1
Фактори обсягу складської вантажопереробки (фактори, що впливають на величину сумарного матеріального потоку на складі)
| Позначення фактора | Найменування фактора | Значення фактора (по варіантах роботи)*, % | ||
| 3 і т.д. | ||||
| А 1 | Частка товарів, що поставляються на склад у неробочий час і минаючих через приймальну експедицію | |||
| А 2 | Частка товарів, що проходять через ділянку приймання складу | |||
| А 3 | Частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі | |||
| А 4 | Рівень централізованої доставки, тобто частка товарів, що попадають на ділянку навантаження з відправної експедиції | |||
| A 5 | Частка доставлених на склад товарів, не підметів механізованому вивантаженню з транспортного засобу і потребуючих ручного вивантаження з укладанням на піддони | |||
| A 6, | Частка товарів, що завантажуються в транспортний засіб при відпустці зі складу вручну (через непристосованість транспортного засобу покупця до механізованого завантаження) | |||
| А 7 | Кратність обробки товарів на ділянці збереження (у разах) |
Вантажопотік при ручному розвантаженні вантажу:
Рр.р. = Т х А5 /100 (т/рік).
Вантажопотік при механізованому розвантаженні вантажу:
Рм.р = Т х (1 – А5 /100) (т/рік).
Вантажопотік при ручному навантаженні вантажу:
Тр.н = Т х А6 /100 (т/рік).
Вантажопотік при механізованому навантаженні вантажу:
Тм.н = Т х(1 - А6 /100) (т/рік).
Група матеріальних потоків - вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при прийманні товарів:
Тпр = Т х А2 /100 (т/рік).
Група матеріальних потоків — вантажі, розглянуті в процесі ручного перебирання при комплектації замовлень покупців:
Тком = Т х А3 /100 (т/рік).
Група матеріальних потоків — вантажі, розглянуті в процесі виконання операцій в експедиціях.
Якщо вантаж поставлений у робочий час, то він відразу в міру розвантаження надходить на ділянку приймання чи в зону збереження. Якщо ж вантаж прибув у неробочий час (наприклад, у неділю), то він розвантажується в експедиційне приміщення і лише в найближчий робітник день подається на ділянку чи приймання в зону збереження. Отже, у приймальній експедиції з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину
Рп.е = Т х А1 /100 (т/рік).
Якщо на підприємстві гуртової торгівлі є експедиція по відправці, то в ній з'являється нова операція, що збільшує сукупний матеріальний потік на величину
Ре.в = Т х А4 /100 (т/рік).
Разом операції в експедиціях збільшують сукупний матеріальний потік на
Рек = Тп.е + Те.в = Т х (А1+А4) /100 (т/рік).
Група матеріальних потоків — операції в зоні збереження.
Весь товар, що надійшов на склад, як відзначалося, так чи інакше зосереджується в місцях збереження, де виконуються наступні обов'язкові операції:
· розміщення вантажу на збереження;
· виїмка вантажу з місць збереження.
Обсяг робіт за визначений період по кожній з цих операцій дорівнює вантажообігу складу за цей же період (за умови збереження запасу на одному рівні).
Таким чином, мінімальний матеріальний потік у зоні збереження дорівнює 2 х Т.
Якщо при збереженні товару здійснюється перекладка запасів з верхніх на нижні яруси стелажів, то до сукупного матеріального потоку додається ще якась частина Т. У процесі вибірки частина вантажів може бути повернута в місця збереження, що також збільшує сукупний матеріальний потік ще на деяку частку Т.
В результаті всіх операцій у зоні збереження виникає група матеріальних потоків, величина якої дорівнює
Рзб = Т х А7 /100 (т/рік).
Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається по наступній формулі:
Р = Рп.г + Рр.р. + Рм.р + Тр.н + Тм.н + Тпр + Тком + Рп.е + Ре.в + Рзб.
Поопераційні обсяги робіт визначені, за допомогою цих формул, розраховуються в подальшому для визначення вартості переробки вантажу на складі.
Сумарна вартість робіт з матеріальними потоками (вартість переробки вантажу – Свант) визначається по формулі:
Свант = S1 x Тр.н + S2 x (Рп.е+ Ре.в) +S3 x (Тпр+ Тком) +S4 x Рзб + S5 x (Рр.р.+ Тр.н) + S6 x (Рм.р+ Тм.н),
де Si – питомі вартості робіт по потокам групи.
Визначення розмірів технологічних зон складу
Загальна площа склада Sзаг визначається по формулі
Sзаг = Sван + Sдоп + Sпр + Sком + Sрм + Sпе + Sев ,
де Sван – вантажна площадка, тобто площа, яка безпосередньо зайнята під зберігаємий вантаж;
Sдоп - допоміжна площа, тобто площа, яка зайнята проїздами і проходами;
Sпр - площа ділянки приймання;
Sком - площа ділянки комплектування;
Sрм - площа робочих місць, тобто площа в приміщеннях складів, відведена для устаткування робочих місць складських працівників;
Sпе - площа приймальної експедиції;
Sев - площа відправної експедиції.
Розглянемо порядок розрахунку величин, які входять у формулу.
1. Вантажна площа ( Sван )
Формула для розрахунку вантажної площі складу має вид:
Sван = 
,
де Q – прогноз річного товарообігу, (гр.од./рік);
З – прогноз величини товарних запасів, днів обігу;
Кн – коефіцієнт нерівномірності завантаження складу;
Квво – коефіцієнт використання вантажного обсягу склада;
Сν – приблизна вартість одного місця (1 М3) товару, зберігаємого на складі, (гр.од./м3);
Н – висота укладки вантажу на зберігання, (м).
Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу визначається як співвідношення товарообороту найбільш напруженого місяця до середньомісячного товарообороту складу. В проектних розрахунках Кн приймають в інтервалі 1,1 – 1,3.
Коефіцієнт використання вантажного обсягу склада характеризує щіліність і висоту укладки товару і розраховується по формулі:
,
де Vпов – обсяг товарів, який може бути розміщений на даному обладнанні по всій його висоті (м3);
Sзаг – загальна площа всього складу (м2);
Технологічно цей коефіціцєнт показує те, що обладнання складу неможливоповністю завантажити товаром. Для того, щод здійснювати його укладку і виємку, отрібно залишати технологічні зазори. Окрім того, вантаж дуже часто зберігається на піддонах, які мають стандартну висоту 144 мм і теж забирають частину вантажного об’єму.
Розрахунок Квво показав, що в випадку зберігання вантажу на піддонах Квво=0,64, без піддонів - Квво=0,67.
2. Площа проходів і проїздів ( Sдоп )
Величина площі проходів і проїздів визначається після вибору варіанта механізації і залежить від типу використаних у технологічному процесі підйомно-транспортних машин. Якщо ширина робочого коридору працюючих між стелажами машин дорівнює ширині стелажного устаткування, то площа проходів і проїздів буде приблизно дорівнюва вантажній площі.
3. Площі ділянок приймання і комплектування ( Sпр і Sком )
Площі ділянок приймання і комплектування розраховуються на підставі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м2 площі на даних ділянках. У загальному випадку в проектних розрахунках можна сказати з необхідності розміщення на кожнім квадратному метрі ділянок приймання і комплектування 1 м3 товару. В стандартних довідниках наводиться кількість тонн того чи іншого товару, розташовуваного на 1м2 названих ділянок.
Площі ділянок приймання і комплектування розраховуються по наступним формулам:
,
де А2 - частка товарів, що проходять через ділянку приймання складу, %;
А3 - частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі, %;
q — укрупнені показники розрахункових навантажень на м2 на ділянках приймання і комплектування, т/м2;
tпр - число днів перебування товару на ділянці приймання;
tком - кількість днів перебування товару на ділянці комплектування;
Ср - приблизна вартість однієї тонни збереженого на складі товару, гр.од./т.
4. Площа робочих місць (Sрм)
Робоче місце завідувача складом, розміром у 12 м2, обладнають поблизу ділянки комплектування з максимально можливим оглядом складського приміщення.
5. Площа приймальної експедиції (Sпе)
Як відзначалося, приймальна експедиція організується для розміщення товару, що надійшли в неробочий час. Отже, її площа повинна дозволяти розмістити таку кількість товару, що може надійти в цей час. Розмір площі приймальної експедиції визначають по формулі:
,
де tпе - число днів, протягом яких товар буде знаходитися в приймальній експедиції;
qе-укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м2 в експедиційних приміщеннях, т/м2.
6. Площа відправної експедиції (Sев)
Площа відправної експедиції використовується для комплектування відвантажувальних партій. Розмір площі визначається по формулі:
де tев - число днів, протягом яких товар буде знаходитися у відправній експедиції.
Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу
Точкою беззбитковості (ТБ ) називається мінімальний обсяг діяльності, тобто обсяг, нижче якого робота підприємства стає збитковою.
Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу полягає у визначенні вантажообігу, при якому прибуток підприємства дорівнює нулю. Розрахунок мінімального вантажообігу дозволить вийти на мінімальні розміри складу, мінімально можливу кількість техніки, устаткування і персоналу.
Доход підприємства оптової торгівлі Д (гр.од./рік) залежить від торгової надбавки N і розраховується по формулі:
,
де T – вхідний (вихідний) потік, т/рік;
R – ціна закупки, гр.од./т;
Прибуток складу П (гр.од./рік) дорівнює різниці доходу Д і загальних витрат Сзаг:
П = Д – Сзаг.
Всвою чергу, загальні витрати складаються з умовно змінних і умовно постійних витрат:
Сзаг = Сзм + Спост.
Постійні витрати не залежать від вантажообороту складу і дорівнюють:
Спост = Спр + Сам + Сен + Сзпл,
де Спр – вартість аренди складського приміщення; Сам – амортизація техніки; Се – оплата енергоресурсів; Сзпл – заробітня платня апарату управління.
Змінні витрати складаються з відсотка за кредит Скр і вартості переробки вантажу Спв.
Запас, якй зберігається на складі, в загальному випадку є пропорційним до ванатажообороту. Якщо в банку береться кредит для його закупки, то розмір відсотків складає
,
де k – коефіцієнт, що враховує ставку кредиту.
Тоді загальні витрати складуть
СЗАГ = Спост + Сзмін = (Спр + Сам + Сен + Сзпл) + (Скр + Спв).
В розгорнутому вигляді цей вираз можна переписати у вигляді
П = 
- 
- Сгр - Спост . (1)
В точці беззбитковості
Сгр = Сван уд 
Т БЗ,
де Т БЗ – вантажооборот в точці беззбитковості складу; Сван уд – вартість обробки 1 тони вантажу, яка розраховується по формулі
Сван уд = Сван / Т.
Підставивши в формулу розрахунку прибуткузначення вартості обробки вантажу в точці беззбитковості Сван уд і прирівнявши прибуток до нуля, отримаєм
(т/рік).
Ухвалення рішення про користування послугами найманого складу
Визначення дійсної вартості обробки вантажу на складі дозволяє приймати обґрунтовані рішення по критичній величині складу.
Оптовику сьогодні найчастіше приходиться вибирати між організацією власного складу і використанням на умовах оренди для розміщення запасу складу загального користування. В останньому випадку власник складу включає виконання логістичних операцій у вартість збереження.
Вибір між власним і найманим складом можна визначити з графіка, представленого на рис. Витрати
Грн. / рік
4 3
Оборот вантажу, т / рік
Раціональним є Раціональним є
орендний склад власний склад
. Ухвалення рішення:використання власного чи найманого складу
1 – залежність витрат на переробку вантажів на власному складі від обсягу обороту вантажів (Ф1); 2 – залежність умовно-постійних витратвласного складу від обсягу обороту вантажів (Ф2); 3 – залежність сумарних витрат зберігання товарів на власному складі (без відсотків за кредит) від обсягу обороту вантажів (Ф1 + Ф2); 4 – залежність витрат по зберіганню товарів на орендованому складі від обсягу обороту вантажів.
Залежність Z (залежність витрат по збереженню товарів на найманому складі від обсягу вантажообігу) визначається по наступній формулі:
,
де α - добова вартість використання вантажної площі найманого складу (тариф на послуги найманого складу); 365 - число днів збереження на найманому складі за рік.
Розрахунок потребної площі найманого складу виконується по формулі:
,
де SН - потрібна площа найманого складу, м2; 3 - розмір запасу в днях обороту; Д - число робочих днів у році; Η - навантаження на 1 м2 площі при збереженні на найманому складі, т/м2.
Визначення місця розташування розподільчого складу на території, що обслуговується
Задача визначення місця розташування розподільного центра на території, що обслуговується, може формулюватися як пошук оптимального розв’язку чи як пошук субоптимального (близького до оптимального) розв’язку.
Спочатку необхідно побудувати наближену карто-схему регіона обслуговування з урахуванням можливих шляхів і відстаней між споживачами (приклад див. на рис.).
 |
2 7
Рис. 6. Карто-схема регіону обслуговування:
|
- умовне позначення споживача: А – назва або номер, В – оборот вантажу (т/міс.); цифри на дугах – відстані (в км) між споживачами (по транспортним шляхам)
Зручно представити це розташування у табличній формі, яка має вигляд табл.
Таблиця
| № споживача | Координата Х, км | Координата У, км | Оборот вантажу, т/міс |
| 0,5 | |||
В табл. за координати (0;0) прийнятий перший споживач. Координати Х та У обраховуютья в масштабі по географічній мапі.
Мінімізувати транспортні витрати при наявності одного розподільчого складу можливо, якщо розмістити його в пункті з гоординатами, що дорівнюють центру тяжіння плоскої фігури, яка утвориться, якщо обвести коннтари рисунка 6 по зовнішнім транспортним шляхам. Відомо, що ці координати обраховуються по формулам
;
,
де Vi – оборот і – го споживача.
Після визначення координат склад або розміщують в визначеній точці (з урахуванням можливості розміщення, шляхів тощо), або роташовують в найближчому географічному пункті.
Практичне (семінарське) заняття 12. Глобалізація світової економіки як передумова міжнародної логістики. Організація міжнародних транспортних потоків. Логістичні ТНК. Особливості організації морських транспортних перевезень Базис поставки за умовами «Інкотермс 2000». Ролі і функції учасників міжнародних логістичних транспортних систем.
САМ
Практичне (семінарське) заняття 13. Підсумкове заняття.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: