Ненаркотичні анальгетики протипоказані!

4.3. АСК (якщо пацієнт не отримав її на догоспітальному етапі та за

відсутності абсолютних протипоказів – алергічна реакція, активна

кровотеча) – розжувати 325-500 мг.

4.4. Блокатори рецепторів АДФ

4.4.1. Клопідогрель: всім хворим з ГІМ клопідогрель призначається в дозі

300 мг, або

4.4.2. Прасугрель за умов відсутності інсульту/ТІА в анамнезі, у пацієнтів

< 75 років (60 мг перорально), або

4.4.3. Тикагрелор (180 мг перорально).

4.5. Еноксапарин: 0,5 мг/кг в/в болюсно

4.6 Бета-блокатори (д2) призначаються якомога раніше усім пацієнтам з ГКС,

які не мають протипоказів. Перевага надається неселективним блокаторам

бета-адренорецепторів: всередину або сублінгвально пропранолол до 20 мг

або метопролол до 25 мг. В/в введення бета-блокаторів – тільки у випадку

гіпертензії та/або тахікардії (метопролол або есмолол).

4.7 Статини: рекомендується призначити або продовжити їх прийом у

високих дозах одразу ж після госпіталізації усім пацієнтам з ГІМ з

елевацією ST без протипоказів або непереносимості в анамнезі, незалежно

від початкових показників холестерину (перевагу надавати аторвастатину

≥ 40 мг або еквівалентні дози інших).

4.8 Інгібітори АПФ показані, починаючи з першої доби ГІМ з елевацією ST,

пацієнтам з ознаками серцевої недостатності, систолічною дисфункцією

ЛШ, цукровим діабетом та переднім інфарктом (в першу добу ГІМ

перевагу надають каптоприлу).

4.9 Всім хворим з ГІМ та проведенням подвійної антитромбоцитарної терапії

показано призначення блокаторів протонної помпи (пантапрозол,

рабепразол, езомепрозол).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: