Задачі розумового виховання

1. Формування системи базових знань.

2. Формування усіх видів мислення.

3. Формування уміння використовувати розумові операції.

4. Розвиток пізнавального інтересу до окремих предметів і до навчання в цілому.

5. Розвиток пізнавальної самостійності і пізнавальної активності.

1. Система базових знань - різні наукові факти, формули, закони, уміння і навички застосовувати отримані знання як у знайомих ситуаціях, так і в нових умовах.

Щоб реалізувати першу задачу, учителю потрібно добре готуватися до кожного уроку як по вивченню нового матеріалу, так і по закріпленню старого. Усі свої дії вчитель повинний звіряти з принципами навчання, вибираючи при цьому оптимальні в даних умовах методи навчання.

2. Види мислення.

Логічне - уміння оперувати інформацією, застосовуючи при цьому закони логіки, а також уміння доводити і робити висновки.

Діалектичне - уміння сприймати різні явища в ході їхнього розвитку і зміни.

Індуктивне - уміння міркувати від часткового до загального.

Дедуктивне - уміння міркувати від загального до частки.

Абстрактне - уміння виділити істотні і загальні ознаки явищ, відволікаючи від несуттєвих. Цей вид мислення також має на увазі уміння формулювати визначення понять.

Теоретичне - уміння робити теоретичні висновки, ґрунтуючись на практичних спостереженнях і досвіді.

Узагальнююче - уміння бачити загальні риси зовні різних явищ, а також уміння знаходити загальні шляхи дій (Цей вид мислення важливо розвивати насамперед на уроках по предметах природно-математичного циклу).

Наочно-образне - уміння оперувати образами.

Алгоритмічне - уміння діяти відповідно до заздалегідь визначеного алгоритму.

Усі ці види мислення учитель формує в ході навчального процесу: у залежності від специфіки предмета і навчального матеріалу на одному уроці вчитель може формувати від 3 до 5-6 видів мислення. Засіб для цього одне: включення на кожнім уроці учнів у різні види діяльності, чим більше видів діяльності, тим більше видів мислення формується.

3. До розумових операцій відносяться: порівняння, аналогія, моделювання, узагальнення, систематизація, аналіз, синтез, конкретизація.

Формування всіх цих операцій відбувається також у ході уроку, насамперед під час усних відповідей.

4. Пізнавальний інтерес - спрямованість особистості учня на процес пізнання й одержання нею задоволення від самого процесу пізнавальної діяльності.

З метою формування пізнавального інтересу доцільно застосовувати наступні засоби:

1). Включення дидактичних і рольових ігор у роботу на уроці.

2). Представлення учнем можливості побачити себе в ролі вчителя.

3). Використання на уроці різного виду цікавих завдань.

4). Проведення диспутів, дискусій на навчальні теми.

5). Включення учнів у різні види самостійної роботи.

5. З метою формування пізнавальної самостійності і пізнавальної активності необхідно:

1). Диференційований підхід до процесу навчання (різнорівневі завдання для учнів на уроці й у домашнім завданні).

2). Включення учнів у самостійні роботи творчого характеру, що припускають вивчення ними деяких розділів програмного матеріалу самостійно.

3). Використання на уроках проблемного, евристичного і дослідницького методів навчання.

4). Активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів шляхом залучення їх до участі в олімпіадах по предметах і до конференцій Малої Академії Наук.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: