Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Економічний цикл і його фази. Кожне суспільство прагне економічного зростання, повної зайнятості, технічного прогресу, швидкого збільшення виробничих потужностей і неухильного підвищення




Кожне суспільство прагне економічного зростання, повної зайнятості, технічного прогресу, швидкого збільшення виробничих потужностей і неухильного підвищення життєвого рівня свого народу. Однак, як показує світовий досвід, це економічне зростання не є рівномірним, а переривається періодами нестабільності.

Періоди швидкого зростання економіки іноді супроводжуються інфляцією, тобто підвищенням рівня цін. Бувають і періоди, коли зростання поступається місцем спадові і депресії, тобто низькому рівню виробництва і зайнятості. У деяких випадках водночас із підвищенням рівня цін різко зростає безробіття. Тобто тривала тенденція до економічного зростання переривається та ускладнюється спадом виробництва, безробіттям і інфляцією.

Економічний цикл характеризується чергуванням підйому і спаду рівня економічної ефективності впродовж декількох років. Економічні цикли можуть суттєво відрізнятися один від одного тривалістю та інтенсивністю. Однак, усі вони мають одні і ті ж фази: криза, депресія, пожвавлення і піднесення.

На рис. 9.3 відображений ідеалізований економічний цикл. Розгляд починається з вершини циклу, коли в економіці спостерігається повна зайнятість і виробництво працює на повну або майже повну потужність. У цій фазі циклу рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється.

Рис. 9.3. Економічний цикл

У наступній за вершиною фазі спаду виробництво і зайнятість скорочуються, але ціни не знижуються, вони падають лише тоді, коли спад великий і тривалий, тобто коли виникає депресія. Найнижча точка спаду характеризується тим, що виробництво і зайнятість, досягнувши найнижчого рівня, починають дещо пожвавлюватися. Фаза спаду переходить у фазу пожвавлення. Рівень виробництва підвищується, а зайнятість зростає аж до повної зайнятості. У міру того, як пожвавлення в економіці посилюється, рівень цін може почати підвищуватися доти, доки не виникне повна зайнятість і виробництво не почне працювати на повну потужність.

Попри загальні для всіх циклів фази, окремі економічні цикли суттєво відрізняються один від одного тривалістю та інтенсивністю. Тому деякі економісти говорять переважно про економічні коливання, а не про цикли, бо цикли, на відміну від коливань, характеризуються регулярністю.

Окремі економісти пропонують різні теорії, що пояснюють коливання ділової активності. Деякі автори концентрують свою увагу на нововведеннях. Вони твердять, що технічні нововведення суттєво впливають на інвестиції і споживчі видатки, а отже, на виробництво, зайнятість і рівень цін. Але великі нововведення з'являються нерегулярно і тим самим сприяють нестабільності економічної активності.

Інші вчені пояснюють економічні цикли політичними і випадковими подіями (війнами, зростанням попиту на воєнну продукцію тощо). Є і такі економісти, які вважають цикл чисто монетарним явищем. Коли уряд випускає забагато грошей, виникає інфляційний бум; порівняно невелика кількість грошей прискорює падіння виробництва і зростання безробіття.

Відомий український економіст М. І. Туган-Барановський причиною економічних коливань називав диспропорції між різними галузями національної економіки. Французький економіст Сісмонді головною причиною економічних коливань вважав недостатнє споживання населення.

Незважаючи на таку багатоманітність поглядів, більшість сучасних економістів погоджується з тим, що чинником, який безпосередньо визначає рівні виробництва і зайнятості, є рівень загальних, або сукупних, видатків. В економіці, що ґрунтується на ринкових засадах, підприємства виготовляють товари і послуги тільки тоді, коли їх можна вигідно продати. Іншими словами, якщо загальні видатки невеликі, багатьом підприємствам невигідно виготовляти товари і послуги у великих обсягах. Звідси низький рівень виробництва, зайнятості і доходів. Вищий рівень загальних видатків означає, що зростання виробництва приносить прибуток, тому виробництво, зайнятість і доходи також будуть зростати. Коли в економіці виникає повна зайнятість, реальний обсяг продукції стає постійним, а додаткові видатки просто підвищують рівень цін.

Важливо відзначити, що не всі коливання ділової активності є економічними циклами. Наприклад, існують сезонні коливання ділової активності. Це, зокрема, характерно для сільського господарства, автомобільної промисловості, будівництва тощо. Ділова активність залежить і від тривалої тенденції в економіці, тобто від підвищення чи зниження економічної активності протягом довгострокового періоду. Важливо відзначити, що у повоєнний період для багатьох промислово розвинутих країн, передусім для Японії і ФРН, довгостроковою тенденцією було значне економічне зростання




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных