Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Правила користування електроенергією




Електрична енергія у сучасному розвиненому суспільстві широко використовується у всіх сферах його функціонування. Сьогодні навіть уявити важко, яким було б існування людей в умовах відсутності електроенергії. Вона, за допомогою різного роду пристроїв, забезпечує виконання технологічних процесів у промисловому та сільськогосподарському виробництві, житлово-комунальному господарстві та побуті. Ці пристрої називають електроприймачами, а їх сукупність - споживачами електричної енергії. Частина виробленої електроенергії втрачається в елементах електричних мереж (перетворюється у теплову енергію) під час її передавання від генераторів електроенергетичних систем до приймачів. Значна частка використання електроенергії (до 60 %) припадає на промисловість, а решта розподіляється між сільським господарством, транспортом, комунально-побутовим сектором та безповоротно втрачається.

Приймачем електричної енергії (електроприймачем або струмоприймачем) називають пристрій, апарат, агрегат, механізм, за допомогою якого електрична енергія перетворюється в інший вид енергії (механічну, теплову, світлову, хімічну тощо), або ж в електричну з іншими параметрами. Найхарактернішими електроприймачами є двигуни, електропечі, прилади освітлення, електротехнологічні пристрої тощо.

Споживачем електроенергії називають електроприймач або групу електроприймачів, які об`єднані технологічним процесом та розташовані на деякій визначеній території. Це підприємства, організації, установи, електрифікований транспорт, комерційні та сільськогосподарські виробники, невиробничі підприємства, установи, організації, міське та сільське населення, електроприймачі яких приєднані до електричних мереж і використовують електричну енергію.

У Правилах користування електричною енергією [2] записано, що споживач електричної енергіїце юридична чи фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Користування електричною енергією здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією, що укладається між електропередавальною організацією та споживачем електричної енергії. У договорі фіксуються права та обов’язки електропостачальника (підприємства електропостачання) та споживача, за якими електропостачальник зобов’язується надійно постачати споживачеві електричну енергію з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач - оплачувати одержаний обсяг електроенергії за встановленим регульованим тарифом. Договором обумовлюється потужність електроприймачів споживача, категорія надійності електропостачання, межа балансової належності та межа експлуатаційної відповідальності між споживачем і електропередавальною організацією. Для встановлення меж балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін укладають акт розмежування. Ці межі можуть не збігатися, оскільки межа балансної відповідальності визначається правом власності споживача і електропередавальної організації на окремі елементи електричної мережі.

Межа експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок між споживачем – фізичною особою, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків та власником мереж встановлюється:

- для квартир – на клемах розрахункових засобів обліку поверхових чи квартирних електрощитів;

- для індивідуальних будинків – у точці кріплення проводів на першому ізоляторі будівлі, а у разі застосування кабельного вводу – на наконечниках кабелю живлення на ввідному пристрої будівлі, або на клемах розрахункового засобу обліку.

Такі ж межі встановлюють й для споживачів – юридичної особи.

Між споживачем і постачальником укладається типовий договір на постачання електричної енергії, де обумовлюють ряд прав і зобов’язань сторін. Цей договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної і споживачем. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

До прав споживача відносяться: можливість вибору постачальника; підключення до електромережі (якщо витримані усі умови стосовно правил користування електроенергією); отримання електричної енергії, якість якої визначена державним стандартом; вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення прав споживача; вимагати якісного обслуговування електромережі та розрахункових приладів обліку; можливість припинення користування електричною енергією з письмовим повідомленням електропостачання про розірвання договору тощо.

До зобов’язань споживача відносяться: оплата за спожиту електроенергію; дотримання вимог договору про користування електроенергією; підтримання належного технічного стану та безпеки експлуатації внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових приладів; збереження приладів обліку та пломб на них; узгодження з електропостачальником нових підключень та переобладнання внутрішньої проводки тощо.

Споживач відповідає у встановленому порядку за: недотримання терміну оплати за електроенергію; порушення Правил користування електроенергією; ухилення від виконання приписів Державної інспекції з енергонагляду; розкрадання електроенергії, обладнання та енергетичного устаткування; пошкодження приладів обліку тощо.

До зобов’язань електропостачальника відносяться: забезпечувати надійне постачання електроенергії відповідно до умов договору; повідомляти споживача про зміну тарифу; проводити обстеження технічного стану, повірку та заміну приладів обліку; ознайомити споживача з Правилами користування електроенергією та провести інструктаж з умов безпечної експлуатації приладів обліку та інш.

Електропостачальник несе відповідальність: за шкоду, заподіяну споживачу та його майну у разі тимчасового припинення електропостачання з вини постачальника; у разі відпуску електроенергії, параметри якості якої виходять поза межі показників, зазначених у договорі; у разі порушення прав споживача, у тому числі ухилення від перевірки якості електричної енергії. Якщо перечислені порушення виникли не з вини електропостачальника, то він зазначеної відповідальності не несе.

Технічні умови на приєднання електроустановок встановлюються електропостачальною організацією. Цими умовами визначаються: точки приєднання, напруга, схема живлення, очікуваний рівень напруги у точках приєднання споживача; межі балансної належності та експлуатаційної відповідальності; вимоги до компенсації реактивної потужності; вимоги до обліку електроенергії; спеціальні вимоги щодо встановлення стабілізуючих пристроїв і приладів контролю якості електроенергії; вимоги щодо регулювання добового графіка навантаження; режим роботи електротермічного устаткування систем опалення та електроводопідігрівання; розрахункові значення струмів короткого замикання, вимоги до пристроїв релейного захисту, автоматики, захисту від перенапруги тощо.

Електроустановки споживачів повинні бути виконані відповідно до Правил улаштування електроустановок [1; 3], будівельних норм і правил та інших нормативних документів. Подання напруги на об’єкти споживача здійснюється лише після укладання договору на користування електричною енергією, установки та перевірки приладів обліку. Споживач здійснює періодичний чи епізодичний контроль показників якості електроенергії на межі балансної належності згідно з вимогами Державного стандарту. Електропередавальна організація також контролює показники якості електроенергії у своїх межах та вживає заходів щодо поліпшення якості електроенергії. У разі відпуску споживачу електроенергії, параметри якої знаходяться поза межами граничних величин, зазначених у договорі на користування електричною енергією, електропостачальна організація сплачує споживачу штраф, визначений чинним законодавством.

Відповідальність за технічний стан, техніку безпеки, експлуатацію та ремонт електроустаткування загальнобудинкових потреб (ввідно-розподільчі пристрої, електромережа та двигуни ліфтів, освітлення тощо) покладається на власника будинку або організацію, у віданні якої знаходиться житловий будинок. Відповідальність за технічний стан і ремонт електричної проводки та електроустаткування в квартирах та інших об’єктах, що знаходяться у приватному користуванні громадян, а також за техніку безпеки під час користування електричною енергією, покладається на власників індивідуальних будівель та квартиронаймачів чи орендарів.

У Правилах користування електричною енергією [2] встановлені також умови припинення або обмеження постачання та передачі електричної енергії. Серед причин, що є підставою для припинення постачання електроенергії, є такі: незадовільний технічний стан електроустановок споживачів; відсутність персоналу для обслуговування електроустановок споживача чи договору на їх обслуговування; недопущення до електроустановок уповноважених посадових осіб виконавчої влади або представників електропередавальної організації; несплати рахунків, відповідно до умов договору тощо.

Після надходження повідомлення про припинення електропостачання споживач повинен ужити заходів для запобігання травматизму, загибелі тварин, пошкодження обладнання, негативним екологічним та іншим наслідкам.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных