Зберігання, видачу на робочі місця, в заточування і ремонт, облік руху оснащення здійснює ІРК цехів.

Видача технологічного оснащення на робочі місця проводиться відповідно до прийнятої системи:

1. 
   централізованої (масове і серійне виробництво) - графіки подачі інструменту з ІРК на робочі місця розробляють на підставі розрахунку періоду стійкості різального інструменту (час роботи інструменту між двома заточуваннями), а період подачі кратний періоду зміни інструменту;
2. 
   децентралізованої (одиничне і дрібносерійне виробництво) - робітники отримують оснащення самостійно; оснащення тривалого користування реєструють в інструментальній книжці робітника, а оснащення короткочасного користування видають за допомогою марочної системи (робітник отримує декілька жетонів-марок зі своїм номером, які він може обмінювати в ІРК на необхідне йому оснащення, яке він після використання повертає знову в комору).

Поточний ремонт нескладних видів оснащення проводять у майстернях з поточного ремонту оснащення (заточувальних відділеннях) механічних цехів. Кількість заточувальних верстатів у заточувальних відділеннях рекомендується брати виходячи із співвідношення – 1 заточувальний верстат на 20-25 металорізальних верстатів.

На підприємствах організовують контроль і нагляд за станом оснащення і дотриманням правил його експлуатації.

Завдання технічного нагляду за станом оснащення:

• 
  контроль за дотриманням правил експлуатації;
• 
  інструктажі з правил експлуатації;
• 
  виявлення причин передчасного зносу оснащення;
• 
  участь у розробленні організаційно-технічних заходів щодо експлуатації оснащення;
• 
  розроблення нормативів витрати.

Функції технагляду на підприємстві зазвичай виконує інспекторська група відділу інструментального господарства, а на невеликих підприємствах - майстри і технологи.

5.1.5 Техніко-економічні показники інструментального господарства та шляхи їх поліпшення

Найважливіші показники інструментального виробництва:

• 
  обсяг виробництва;
• 
  номенклатура оснащення, що виробляється;
• 
  показники продуктивності праці;
• 
  показники трудомісткості, металоємності й собівартості окремих видів оснащення.

Основні напрямки вдосконалення інструментального господарства і підвищення рівня техніко-економічних показників:

• 
  у сфері проектування оснащення: стандартизація, уніфікація, нормалізація оснащення, його вузлів, деталей і заготовок; застосування типових технологічних процесів;
• 
  у сфері виробництва оснащення: збільшення обсягу відновлення оснащення; впровадження передових технологій виробництва і відновлення оснащення; автоматизація і механізація виробничих процесів; організація потокового виробництва; поліпшення системи планування;
• 
  у сфері експлуатації оснащення: забезпечення нормальних умов роботи ЦІС, ІРК; організація централізованого заточування інструменту; посилення технагляду; впорядкування нормативного господарства.

Висновки

1 Для реалізації функцій технічного обслуговування на всіх промислових підприємствах формують допоміжні та обслуговуючі господарства.

Робота допоміжних та обслуговуючих цехів і підрозділів впливає на ефективність діяльності основного виробництва і, перш за все, на ритмічність роботи, собівартість продукції, що випускається, продуктивність праці.

2 Інструментальне господарство – сукупність загальнозаводських і цехових підрозділів (відділів, груп, цехів, дільниць), призначених для придбання, проектування, виготовлення, ремонту і відновлення оснащення, його обліку, зберігання і видачі в цехи і на робочі місця.

Головне завдання інструментального господарства – забезпечення безперебійного постачання цехів і робочих місць високоякісним технологічним оснащенням у потрібній кількості й асортименті, при мінімальних витратах на його проектування, придбання, виготовлення, зберігання та експлуатацію.

3 Планування потреби в технологічному оснащенні передбачає такі етапи: встановлення номенклатури оснащення, необхідного для виконання виробничої програми; визначення витрати оснащення при виконанні виробничої програми; визначення запасів оснащення для забезпечення нормального постачання цехів і робочих місць; розроблення плану покриття потреби в оснащенні.

4 Виробництво технологічного оснащення здійснюється на спеціалізованих інструментальних заводах (універсальне оснащення) і в спеціалізованих інструментальних цехах машинобудівних заводів (спеціальне оснащення). Такі цехи класифікують за типом виробництва, характером продукції, рівнем спеціалізації і масштабом виробництва.

5 Організація експлуатації технологічного оснащення передбачає: організацію отримання, зберігання, видачі та обліку руху оснащення; забезпечення робочих місць оснащенням; організацію його заточування і ремонту; організацію контролю і нагляду за станом оснащення і дотриманням правил його експлуатації.

Отримання, зберігання, видача в цехи та облік руху оснащення покладається на ЦІС заводу. Зберігання, видача на робочі місця, в заточування і ремонт, облік руху оснащення здійснює ІРК цехів.

6 Найважливіші показники інструментального виробництва: обсяг виробництва; номенклатура оснащення, що виробляється; показники продуктивності праці; показники трудомісткості, металоємності і собівартості окремих видів оснащення.

Основні напрямки вдосконалення інструментального господарства і підвищення рівня техніко-економічних показників: стандартизація, уніфікація, нормалізація оснащення його вузлів, деталей і заготовок; застосування типових технічних процесів; збільшення обсягу відновлення оснащення; впровадження передових технологій виробництва і відновлення оснащення; автоматизація і механізація виробничих процесів; організація потокового виробництва; поліпшення системи планування; забезпечення нормальних умов роботи ЦІС, ІРК; організація централізованого заточування інструменту; посилення технагляду; впорядкування нормативного господарства.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: