Системи обслуговування

Система ППР поєднує: технічне обслуговування, поточний, середній, капітальний ремонти устаткування.

Технічне обслуговування (ТО) – комплекс операцій з підтримки працездатності устаткування (проводиться при використанні, зберіганні, транспортуванні устаткування). ТО полягає в усуненні дрібних несправностей, оглядах стану вузлів, деталей, зміні масел, регулюванні окремих механізмів.

Поточний ремонт (ПР) – вид ремонту, при якому проводяться заміна й відновлення зношених деталей і вузлів устаткування і регулювання механізмів. ПР проводиться тільки при експлуатації устаткування.

Середній ремонт (СР) – часткове розбирання устаткування, капітальний ремонт окремих вузлів і механізмів, заміна зношених деталей, збирання, регулювання і випробування устаткування під навантаженням (у машинобудуванні від середніх ремонтів відмовилися).

Капітальний ремонт (КР) передбачає повне розбирання устаткування, ремонт і заміну зношених деталей і вузлів, включаючи базову деталь (станина, рама), збирання, регулювання і випробування устаткування під навантаженням.

Система ППР широко застосовується в промисловості і базується на точно встановлених нормативах. Нормативи диференціюються за групами устаткування. Найважливіші нормативи ППР: тривалість ремонтних циклів і їх структура; тривалість міжремонтних і міжоглядових періодів; категорії складності ремонту; трудомісткість і матеріаломісткість ремонтних робіт; запас деталей, вузлів і агрегатів тощо.

Ремонтний цикл (Т_цр) – проміжок часу роботи устаткування між моментом введення його в експлуатацію і його першим капітальним ремонтом або між двома послідовно виконаними капітальними ремонтами або між останнім капітальним ремонтом і моментом виведення устаткування з експлуатації.

Ремонтний цикл вимірюється тільки часом роботи устаткування (час простою в ремонті в цикл не входить).

Міжремонтний період (t_мр) – проміжок часу роботи устаткування між двома найближчими плановими ремонтами.

Міжоглядовий період (t_мо) – проміжок часу роботи устаткування між найближчими плановими оглядом і ремонтом.

Структура ремонтного циклу встановлює перелік технічних обслуговувань та ремонтів, розташованих в послідовності їх виконання (рис. 5.4).

Ремонтний цикл визначається розрахунковим способом за допомогою емпіричних залежностей. Наприклад, для металорізального устаткування тривалість ремонтного циклу розраховується за формулою

Основна технічна документація, яка необхідна для підготовки ремонтних робіт, така: паспорти на устаткування, інструкції з ремонту та експлуатації устаткування й альбоми креслень змінних деталей, вузлів і механізмів. Цю документацію зазвичай готують заводи-виробники устаткування.

Технологічна підготовка ремонту – розроблення технології ремонту устаткування, розроблення за необхідності технології виготовлення змінних деталей, інших деталей або вузлів, проектування технологічного оснащення.

Конструкторська підготовка ремонту – конструювання оснащення ремонтних процесів, конструкторська робота при модернізації, виготовлення креслень деталей або вузлів.

Потреба в матеріалах, напівфабрикатах, купованих виробах обчислюється на основі норм витрат і запасів згідно з обсягом ремонтних робіт. При проведенні ремонтних робіт широко використовують запасні деталі.

Запасні деталі – змінні деталі, які економічно доцільно зберігати в запасі.

До номенклатури парку запасних деталей входять:

• 
  деталі, що швидко зношуються, з терміном служби меншим, ніж міжремонтний період;
• 
  деталі з терміном служби більшим, ніж міжремонтний період, але потрібні у великих кількостях;
• 
  крупні, складні і трудомісткі деталі, що виготовляються з литва і поковок зі сторони;
• 
  змінні деталі особливо точного, унікального і такого, що лімітує виробництво устаткування;
• 
  деталі, що піддаються раптовим поломкам (запобіжники).

До основних форм організації ремонту належать:

• 
  централізована – всі види ремонту, а іноді й технічне обслуговування проводить ремонтно-механічний цех (РМЦ).
• 
  децентралізована – всі види ремонтних робіт виконуються силами цехових ремонтних баз (ЦРБ).
• 
  змішана – найбільш трудомісткі роботи (капітальний ремонт, модернізація устаткування тощо) проводить РМЦ (іноді й інші організації), а менш трудомісткі виконуються силами ЦРБ.

Зі збільшенням частки складного, прецизійного й автоматичного устаткування на підприємствах відбувається перехід від децентралізованої форми організації ремонту до змішаної форми.

До прогресивних методів проведення ремонту відносять:

• 
  вузловий – під час ремонту окремі вузли агрегату замінюються запасними (оборотними);
• 
  послідовно - вузловий – вузли агрегату ремонтуються не одночасно, а послідовно, під час перерв у роботі (у неробочий час).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: