Техніко-економічні показники складського господарства і шляхи їх поліпшення

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8 9 10 11 1213

Для оцінки роботи складів застосовують три групи показників.

1 Показники, що характеризують інтенсивність роботи складу:

вантажообіг загальний – обсяг отриманих і відправлених вантажів за період, що аналізується;

вантажообіг після прибуття – обсяг отриманих вантажів за період, що аналізується;

вантажообіг по відправленні – обсяг відправлених вантажів за період, що аналізується;

питомий вантажообіг – відношення вантажообігу загального до площі складу;

коефіцієнт нерівномірності завантаження – відношення вантажообігу найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажообігу;

показник зберігання – добуток ваги вантажу в партії на кількість діб зберігання;

коефіцієнт оборотності вантажів на складі – відношення вантажообігу загального до обсягу вантажів, що вміщаються в склад.

2 Показники, що характеризують ефективність використання складських площ:

місткість складу – обсяг вантажів, які одночасно може вміщати склад;

корисна площа складу – відношення місткості складу до висоти укладання вантажу;

коефіцієнт використання місткості – відношення кількості вантажів, що зберігаються, в періоді, який аналізується, до місткості складу;

вантажонапруженість складу – відношення кількості вантажів, що зберігаються, в періоді, який аналізується, до корисної площі складу.

3 Показники, що характеризують рівень збереження вантажів і фінансові показники роботи:

кількість випадків незбереження вантажів і псування вантажів з вини працівників;

сумарні витрати складу – сума витрат на зберігання та адміністративно-управлінських витрат;

собівартість зберігання вантажів – відношення сумарних витрат складу до показника зберігання (тонно - діб зберігання);

питома вага транспортно-складських витрат у собівартості продукції.

Основні напрямки вдосконалення складського господарства:

комплексна механізація та автоматизація складських робіт;

поліпшення використання складських площ;

організація оптимального матеріально-технічного забезпечення підприємства;

впровадження систем матеріально-технічного забезпечення підприємства типу «точно – вчасно», що скорочують обсяги складських запасів.

Висновки

1 Складське господарство – сукупність загальнозаводських і цехових підрозділів, призначених для приймання, розміщення, зберігання і відпускання продукції, предметів та засобів праці.

2 Функції складського господарства: приймання і зберігання предметів і засобів виробництва; підготовка до видачі їх у виробництво; видача їх у виробництво в установленому порядку; підготовка готової продукції до відправлення і відправлення споживачеві; організація обліку руху запасів і їх регулювання.

3 Головне завдання складського господарства полягає в організації нормального забезпечення виробництва матеріальними ресурсами, нормального відправлення готової продукції споживачам при мінімальних витратах на функціонування складського господарства.

4 Значення складського господарства визначається тим, що недоліки в його організації напряму впливають на проходження виробничих процесів. Раціональна організація складського господарства - одна з передумов економії витрат і підвищення ефективності виробництва.

5 Організація складського господарства передбачає: визначення номенклатури і типу складів (складських приміщень); раціональне їх розміщення на території підприємства, розрахунок і проектування, будівництво і облаштування складських приміщень; визначення порядку їх роботи.

6 Об’єктами складського господарства є: приміщення, резервуари, майданчики та інші споруди спеціалізованого й універсального типів, оснащені підйомно-транспортним і дозувальним устаткуванням, контрольно-вимірювальними пристроями, технікою та апаратурою для захисту від кліматичних дій і пожеж, а також для захисту навколишнього середовища, засобами для укладання вантажів, устаткуванням для їх підготовки до переміщення і споживання.

7 Вибір виду складських приміщень і визначення їх кількості проводиться залежно від структури, масштабів і типу виробництва, просторової побудови підприємства; обсягів кооперації тощо. Прийнятий варіант обґрунтовується економічно. Критерієм ухвалення рішення є мінімум витрат, пов’язаних з проведенням складських, навантажувально-розвантажувальних і транспортних операцій.

8 Розрахунок загальної площі складів (складських приміщень) ведеться за укрупненими нормативами (метод навантажень) або точними методами.

Метод розрахунку за укрупненими нормативами (метод навантажень) застосовується для універсальних складів або на першій стадії проектування складів (складських приміщень). Точний метод розрахунку використовується під час детального проектування.

9 Під час проектування складів особлива увага повинна бути приділена засобам механізації та автоматизації складських операцій.

Для оцінки рівня оснащеності складів навантажувально-розвантажувальними засобами й іншими механізмами використовують показник насиченості засобами механізації.

10 Організація тарного господарства підприємства передбачає такі етапи: придбання, проектування і виготовлення тари; зберігання та облік руху тари; видача тари у виробництво й організація ремонту тари.

Основні напрями вдосконалення тарного господарства: розроблення найбільш ефективних і економічних типових конструкцій тари; організація централізованого виробництва і раціональної експлуатації вживаної на підприємстві тари.

11 Для оцінки роботи складів застосовують три групи показників: показники, що характеризують інтенсивність роботи складу; показники, що характеризують ефективність використання складських площ; показники, що характеризують рівень збереження вантажів і фінансові показники роботи.

12 Основні напрямки вдосконалення складського господарства: комплексна механізація та автоматизація складських робіт; поліпшення використання складських площ; організація оптимального матеріально-технічного забезпечення підприємства; впровадження систем матеріально-технічного забезпечення підприємства типу «точно – вчасно», що скорочують обсяги складських запасів.

Вступ

Хіміко-лісовий комплекс охоплює галузі промисловості, що продукують сировину і конструкційні матеріали.До них передусім належать хімічна промисловості, які забезпечують народне господарство мінеральними добривами, содою, фарбами, паливно-мастильними продуктами, пластмасами, синтитичними волокнами, та багатьма іншими видами сировини і матеріалів. Особливістю хімічної промисловості є здатність забезпечити народне господарство матеріалами з наперед визначеними властивостями, поліпшеної якості і в необхідній кількості. Хімізація народного господарства України виявляється в широкому використанні мінеральних добрив у різних галузях та сферах народного господарства, у впровадженні хімічних технологій у промисловості й сільському господарстві, сприяє інтенсифікації виробничих процесів, економії витрат суспільної праці.

Багатогалузева хімічна промисловість України випускає продукцію більш як 120 тис. найменувань. До її складу входить більше 200 підприємств, таких галузей: гірничо-хімічної, коксохімії, основної хімії, хімічних волокон, синтетичних волокон і пластмас, лакофарбових і синтетичних фарбників. Найбільш важливі галузі: гірничо-хімічна та основна хімія.

За виробництвом мінеральних добрив Україна займає третє місце в Європі після Німеччини – 8,7 млн т і Росії та п’яте місце в світі (після названих країн, США – 20 млн т і Китаю – 18 млн т).

Вступ

Хімічний комплекс охоплює галузі промисловості, що виробляють сировину й конструкційні матеріали. Найважливішою галуззю в цьому комплексі є виробництво з неорганічних та органічних речовин різних хімічних сполук для інших промисловостей. Сировинна бази хімічної промисловості диференціюється залежно від природних та економічним особливостей окремих країн та регіонів. В одних районах – це вугілля, коксовий газ, в інших - нафта, сумішні нафтові гази, солі, сірчаний колчедан, газові відходи чорної та кольорової металургії, у третіх - кухонна сіль тощо. Сировинний фактор впливає на спеціалізацію окремих територіальних поєднань хімічних виробництв. Хімічне виробництво в міру вдосконалення технологічних методів може, в свою чергу, впливати на сировинну базу.

Розвиток хімічної промисловості потребує все більшого акцентування уваги на розробці та впровадженні високоефективних енерго- та ресурсозберігаючих, а також екологічно чистих технологій.

Мета роботи – дати характеристику хімічної промисловості України та її стану на даний час.

Основні завдання роботи:

охарактеризувати хімічну промисловість України;

провести аналіз основних галузей хімічної промисловості та основних виробництв;

розглянути основні напрямки вдосконалення та розвитку хімічної промисловості на Україні.

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8 9 10 11 1213

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных