Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ДИФУЗНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ.




АЛЕРГОЗИ.

 

1. Що таке ревматизм (rheumatismus)?

- Інфекційно-алергійне з рецидивним плином захворювання, що характеризується системним запаленням сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі.

2. Які розрізняють основні діагностичні критерії ревматизму за Киселем-Джонсом-Нестеровим?

- Кардит (carditis);

- поліартрит;

- хорея (частіше в дітей);

- ревматичні вузлики (під шкірою в області суглобів), кільцеподібна еритема (erythema anulare), вузлувата еритема (erythema nodosum);

- ревматичний анамнез;

- позитивний ефект протиревматичної терапії ex juvantibus.

3. Які лабораторні показники крові свідчать про активність ревматичного процесу?

- Лейкоцитоз;

- збільшена ШОЕ;

- наявність С-реактивного білка;

- збільшення кількості фібрину й фібриногену;

- диспротеїнемія;

- підвищення вмісту сіалових кислот;

- позитивна дифеніламінова проба;

- підвищення рівня глікопротеїнів;

- підвищення рівня серомукоїда й гексозаміна;

- підвищення титрів антистрептолізіна, антигіалуронідази, антистрептокінази.

4. Що таке геморагічний васкуліт (геморагічний імунний мікротромбоваскуліт, капіляротоксикоз, хвороба Шенлейна-Геноха, vasculitis haemorrhagica sive Schoenlein-Henoch morbus)?

- Алергійне або інфекційно-алергійне захворювання, в основі якого лежить множинний мікротромбоваскуліт із залученням у патологічний процес судин шкіри й внутрішніх органів.

5. У якому віці частіше зустрічається геморагічний васкуліт?

- У дитячому й підлітковому (до 14 років).

6. Які виділяють клінічні форми геморагічного васкуліта?

- Шкірну;

- суглобну;

- абдомінальну (колька, кишкова кровотеча);

- ниркову (клініка гострого гломерулонефриту, рідше нефротичного синдрому);

- церебральну;

- злоякісну із блискавичним плином (часто зустрічається у дітей);

- змішану.

7. Які клінічні прояви спостерігаються при абдомінальній формі геморагічного васкуліта?

- Сильний постійний або переймистий біль у животі;

- кривава блювота;

- мелена або свіжа кров у калі;

- тенезми із частими дефекаціями або, навпаки, з їх затримкою;

- лихоманка;

- лейкоцитоз;

- періоди сильного болю можуть чергуватися з абсолютно безболісними періодами;

- часто спостерігається шкірно-суглобний синдром.

8. Які клінічні прояви спостерігаються при нирковій формі геморагічного васкуліта?

- Мікро- або макрогематурія;

- протеїнурія (від 0,33 до 30 г/л);

- можливий нефротичний синдром;

- ураження нирок може виникати не відразу, а через 1-4 тижня від початку захворювання.

9. Які дослідження крові потрібно провести хворому для підтвердження діагнозу геморагічного васкуліта?

- Визначення вмісту фактора Віллебранда в плазмі крові;

- визначення вмісту в плазмі крові циркулюючих імунних комплексів;

- визначення вмісту фібриногену;

- визначення вмісту Ig 2- і Ig 3-глобулінів, а також Ig 1-кислого глікопротеїна;

- визначення вмісту в сироватці кріоглобулінів;

- визначення вмісту антитромбіну III і гепаринорезистентності плазми крові.

10. Що таке алергія (allergia)?

- Стан підвищеної чутливості організму до впливу певних речовин (алергенів), які під час повторного введення викликають хворобливий імунологічний процес, обумовлений реакцією антигенів з антитілами.

11. Які існують класичні прояви патології, в основі розвитку якої лежать алергійні реакції негайного типу?

- Алергійний риніт;

- поліноз;

- атопічна бронхіальна астма;

- анафілактичний шок;

- деякі види кропивниці.

12. Що таке анафілаксія (anaphylaxia)?

- Алергійна реакція негайного типу, що виникає в сенсибілізованому організмі при повторному контакті з алергеном.

13. Які симптоми характерні для анафілаксії?

- Колапс;

- набряк верхніх дихальних шляхів (особливо гортані);

- бронхоспазм;

- кропивниця;

- пронос.

14. Що таке атопічне захворювання?

- Алергійне захворювання, у розвитку якого значна роль належить спадкоємній схильності.

15. Що таке анафілактичний шок?

- Найбільш важкий прояв алергійної реакції негайного типу, що виникає внаслідок повторного попадання в організм алергену.

16. Які продромальні явища спостерігаються при розвитку анафілактичного шоку?

- Відчуття жару з різкою гіперемією шкіри;

- загальне збудження або, навпаки, млявість, депресія;

- занепокоєння;

- страх смерті;

- пульсуючий біль у голові;

- шум або дзенькіт у вухах;

- стискаючий біль за грудиною;

- можуть спостерігатися шкірна сверблячка, уртикарні (іноді зливальні) висипання, набряк Квінке, гіперемія склер, сльозотеча, закладеність носа, ринорея, спастичний сухий кашель.

17. Яка клінічна картина характерна для блискавичного плину анафілактичного шоку?

- Раптовий розвиток колапсу із втратою свідомості, судомами;

- різка блідість шкіри;

- холодний піт;

- ціаноз обличчя, губ, тулуба й кінцівок;

- зіниці розширені;

- нерідко спостерігається летальний результат.

18. Які клінічні прояви має важка алергійна реакція, що виникла після укусу комахи?

- Місцева реакція, як правило, відсутня;

- проявляються генералізована сверблячка, нерізковиражена кропивниця;

- можливий набряк Квінке;

- ядуха;

- пульсуючий біль у голові;

- біль в області серця, серцебиття;

- нудота, блювота, пронос;

- різкий переймистий біль у животі;

- у жінок - біль унизу живота, що супроводжується кров'янистими виділеннями зі статевих органів;

- слабкість;

- запаморочення;

- порушення колірного сприйняття;

- втрата свідомості;

- мимовільні дефекація й сечовипускання;

- колапс;

- судоми, парези, паралічі.

19. Що таке поліноз (сінна лихоманка, сінна нежить, пильцева ринопатія, пилкова алергія, pollinosis sive catarrhus aestivus)?

- Алергійне захворювання, обумовлене сенсибілізацією пилком рослин, що характеризується гострими запальними змінами в слизових оболонках, переважно дихальних шляхів і очей.

20. Який синдром найбільш характерний для поліноза?

- Ринокон’юнктивний.

21. Яка клінічна картина спостерігається при рінокон’юнктивному синдромі у хворих полінозом?

- Сверблячка й почервоніння повік;

- відчуття наявності піску в очах, світлобоязнь, сльозоточивість;

- у важких випадках - блефароспазм;

- сверблячка твердого піднебіння, глотки, слизової оболонки носа, вушних проходів;

- риніт, нестримні напади чхання з виділенням прозорого водянистого або водянисто-слизового носового секрету, утруднення носового дихання;

- прояви риніту вночі виражені більше, ніж удень;

- явища «пилкової інтоксикації»: стомлюваність, зниження апетиту, пітливість, дратівливість, плаксивість, порушення сну;

- іноді - біль при ковтанні, що віддає у вуха.

ЗНАЙДІТЬ ВІДПОВІДЬ НА ТАКЕ ПИТАННЯ:

1. Перша допомога при алергії, анафілаксії.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

1. * Зміст і характер пропедевтики внутрішніх хвороб, її роль у формуванні клінічного мислення. Поняття про діагноз і діагностику.

 

2. * Роль вітчизняних учених у розвитку внутрішніх хвороб: Мудрова М.Я., Захар'їна Г.А., Боткіна С.П., Ланга Г.Ф., Мясникова А.Л.,

Образцова В.П., Стражеска Н.Д.

 

3. Зовнішній огляд хворого: ріст, вага, статура, хода, положення хворого (активне, пасивне, змушене - назвати приклади при окремих захворюваннях і синдромах), стан свідомості, причини коматозних станів.

 

4. Зовнішній огляд: шкіра й видимі слизові - колір, висипки, рубці, виразки, пролежні, розчухи. Набряки.

 

5. Зовнішній огляд хворого: огляд голови, обличчя. Обличчя при тиреотоксикозі, мікседемі, гострому нефриті, мітральному стенозі, обличчя Корвізара, Гіппократа. Синдром Горнера.

 

 

6. Дослідження лімфатичних вузлів, кістково-м'язової системи, суглобів. Лімфатичні вузли при туберкульозі, лімфаденіті, лімфосаркомі, метастазах пухлини, хронічному лімфолейкозі. Суглоби при ревматизмі, ревматоїдному артриті, подагрі.

 

7. Історія хвороби, її основні розділи, правила заповнення й значення. Перелічити скарги при опитуванні по серцево-судинній системі.

 

8. Поняття про основні й додаткові скарги, а також про морфологічні, функціональні і неприємні відчуття. Описати больовий синдром при міозиті, міжреберній невралгії, сухому плевриті.

 

9. Огляд грудної клітки. Назвати й охарактеризувати форми грудної клітки в нормі й патології. Характеристика дихання, патологічні типи дихання.

 

10. Пальпація грудної клітки: визначення болісності, резистентності, голосового тремтіння. Посилення й ослаблення голосового тремтіння, діагностична цінність. Фізичні основи перкусії, основоположники методу. Варіанти перкуторного звуку і їхня характеристика. Методи й правила перкусії.

 

11. Топографічна перкусія легенів: визначення висоти стояння верхівок, полів Креніга, визначення нижніх меж легенів, екскурсії легенів. Умова зміни меж легенів, їх екскурсії.

 

12. Порівняльна перкусія легенів. Завдання порівняльної перкусії, методика її проведення. Умови зміни перкуторного звуку.

 

13. Аускультація легенів. Основоположники методу аускультації. Методика й порядок аускультації. Нормальні дихальні шуми, механізм їхнього утворення. Причини посилення й ослаблення везикулярного дихання. Умова появи патологічного бронхіального дихання, різновиди бронхіального дихання. Бронхофонія, методика визначення, діагностична значимість.

 

14. Патологічні дихальні шуми, види їх. Характеристика хрипів і їхня класифікація. Механізм утворення хрипів, крепітації. Умови їхньої появи. Шум тертя плеври, плевроперикардіальний, кардіопульмональний шуми.

 

15. Огляд і пальпація області серця. Верхівковий поштовх, його локалізація, властивості. Зміна властивостей верхівкового поштовху в патології. «Котяче муркотання», його види, умови появи, діагностична значимість.

 

16. Перкусія серця. Методи перкусії серця, правила перкусії. Відносна серцева тупість, її межі, відділи серця, що утворюють її. Абсолютна серцева тупість, її межі, відділи серця, що утворюють її.

 

17. Зміна меж відносної й абсолютної серцевої тупості у фізіологічних умовах і в патології. Поняття про конфігурації серця й умовах зміни її в патології (мітральна й аортальна конфігурації).

 

18. Аускультація серця. Проекція клапанів серця на грудну клітку, місця й порядок вислуховування їх. Поняття про тони серця. Характеристика I, II і III тонів серця. Відмінність I тону від II.

 

19. Умови зміни I тону серця: посилення, ослаблення, роздвоєння. Ритм галопу, види, причини. Умови посилення й роздвоєння II тону. Ритм «перепела».

20. Шуми серця: класифікація, механізм утворення внутрішньосерцевих шумів. Умови появи органічного, систолічного шуму, місця вислуховування й проведення його.

 

21. Функціональні шуми серця, механізм утворення. Відмінність функціональних шумів від органічних. Позасерцеві шуми, механізм утворення, їх особливості.

 

22. Діастолічний органічний шум, умови утворення, види його. Назвати фактори, що впливають на звучність шуму (положення тіла, фізичне навантаження). Відмінність діастолічного шуму від систолічного.

 

23. * Що таке пульс, методика дослідження пульсу, його властивості. Зміна властивостей пульсу при різних патологічних станах. Сфігмографія, її діагностичне значення.

 

24. Артеріальний тиск, методика виміру його. Види артеріального тиску (систолічний, діастолічний, пульсовий), їхні нормальні величини й зміна в патології.

 

25. Огляд і пальпація органів черевної порожнини. Завдання поверхневої й глибокої пальпації. Порядок глибокої пальпації. Характеристика органів черевної порожнини в нормі.

 

26. Глибока пальпація органів черевної порожнини, правила, послідовність. Характеристика печінки в патології (при гострій правошлуночковій недостатності й хронічній недостатності кровообігу, при хронічному гепатиті й цирозі печінки, при раку печінки).

 

27. Синдром болю, особливість його при жовчнокам’яній і сечокам’яній хворобах.

 

28. Кашель, механізм виникнення, характер. Задишка, походження й види. Ядуха. Патогенез ядухи при бронхіальній і серцевій астмі.

 

29. Набряки, їхні види. Патогенез набряків. Відмінність ниркових набряків від серцевих. Набряки при мікседемі.

 

30. Електрокардіограма в нормі. Поняття про електричну вісь серця, позиції серця, горизонтальну й напівгоризонтальну позиції серця.

 

31. Електрокардіографічні ознаки гіпертрофії лівого й правого шлуночків.

 

32. Електрокардіограма при порушенні функції автоматизму (синусова тахікардія, брадикардія, дихальна аритмія). Поняття про номотопний і гетеротопний ритми.

 

33. Електрокардіографічні ознаки шлуночкових екстрасистол. Поняття про алоритмію. Політопні, інтерпольовані, групові екстрасистоли.

 

34. Електрокардіографічні ознаки мерехтіння й тріпотіння передсердь. Форми миготливої аритмії. Найбільш часті причини миготливої аритмії.

 

35. * Дослідження периферичної крові. Підрахунок еритроцитів, ретикулоцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. Поняття про анізоцитоз, пойкілоцитоз, колірний показник. Аналіз крові в нормі: еритроцити, Hb, кольоровий показник, ретикулоцити, тромбоцити, лейкоцити, лейкоцитарна формула, ШОЕ.

 

36. * Аналіз крові при анеміях: В12-фолієводефіцитній, залізодефіцитній, апластичній, гемолітичній (уродженій й придбаній).

 

37. Аналіз крові при гострому лейкозі, хронічному мієлолейкозі, хронічному лімфолейкозі.

 

38. * Фізичні властивості сечі. Зміна їх у патології. Поняття про ізогіпостенурії. Проба Зимницького, методика виконання, критерії оцінки, значення в оцінці концентраційної функції нирок.

 

39. * Протеїнурія: якісне й кількісне визначення білка в сечі, клінічне значення. Білок Бенс-Джонса, методика визначення, умови появи.

 

40. * Глюкозурія: якісне й кількісне визначення цукру в сечі, клінічне значення. Визначення в сечі кетонових тіл.

 

41. * Білірубінурія: визначення в сечі жовчних пігментів, клінічне значення.

 

42. * Гематурія. Поняття про мікро- і макрогематурію, незмінені й вилужені еритроцити.

 

43. * Мікроскопія сечового осаду. Поняття про організований і неорганізований осад. Осади кислої й лужної сечі. Сечовий осад у нормі (перелічити клітинні елементи, їх кількість). Показання для дослідження сечі за Нечипоренко й Аддіс-Каковському. Умови забору сечі, оцінка результатів. Представити мікроскопію осаду при хронічному гломерулонефриті, пієлонефриті, при сечокам’яній хворобі під час больового нападу.

 

44. * Характер порушення ліпідного обміну при атеросклерозі.

 

45. * Біохімічні тести активності ревматизму.

 

46. * Ендоскопічне дослідження шлунково-кишкового тракту.

Фіброгастроскопія: діагностичне значення, показання для біопсії.

Колоноскопія. Ректороманоскопія.

 

47.* Пункційна біопсія печінки. Морфологія печінки при хронічних гепатитах різного ступеня виразності, цирозі печінки. Лапароскопія. Лапароскопічна картина при хронічних гепатитах з мінімальною й вираженою активністю, цирозі печінки.

 

48. * Методи визначення кислотності шлункового соку (зондові й беззондові). РН-метрія: нормальні значення, підвищена й знижена кислотність, анацидність. Види подразників, що застосовуються при дослідженні секреторної функції шлунка.

 

49. Функції печінки. Лабораторні методи дослідження білковотворчої функції печінки, участі печінки в жировому, вуглеводному й пігментному обміні, ферментативній активності печінки.

 

50. * Дуоденальне зондування: методика проведення, діагностичне значення. Хімічне й бактеріологічне дослідження жовчі.

 

51. * Інструментальні методи дослідження системи сечовиділення: УЗД, екскреторна урографія, висхідна пієлографія, хромоцистоскопія. Діагностичні можливості методів.

 

 

Примітка: * - знайдіть відповіді у рекомендованій літературі.

 

 

 

 

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных