Скорочування слів і словосполучень
Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582-97), що чинний від 1998 року.
Види скорочень
Розглянемо такі види скорочень, як загальновживані, спеціальні й локальні.
До загальновживаних, які використовуються в більшості видів літератури, належать скорочення:
а) після переліків;
б) перед іменами та прізвищами;
в) перед географічними назвами;
г) при цифрах;
д) при посиланнях.
До спеціальних належать скорочення в бібліографічних описах. Подані українською мовою, вони повинні відповідати останньому Держстандартові України, а подані російською, англійською та ін. європейськими мовами - стандартам ГОСТ 7.12-93 та ГОСТ 7.11-78.
Основні правила скорочення:
1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення.
У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.
Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень:
к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) таін.
5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:
д-р (доктор), д-ри (доктори)
м-во (міністерство), м~ва (міністерства) та ін.
6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:
| -авськии - адський
| -ентальнии - енький
| -гльськии -іпський
| | -ажний - азький
| -ерський - еський
| -ірський -істий
| | -айський - альний
| -ецький -євий
| -ічий -ічний
| | -альський
| -ивний
| -кий
| | -аний
| -инський
| -ний
| | -анськии - арський - ативний
| -ирський
- истий
- иський
| -ній
- ований
- овий
| | -атський - ацький
| -ицький - ичий
| -овський - одський
| | -евий
| -ичний
| -ольський
| | -ейський - ельний
| -іальний -івний
| -Орський - ський
| | -ельський - ений
| -івський -ійний
| -уальний - чий
| | -енний
| -ійський
| -яний
| | -енський
| -ільний
| -янський
| | | | | | скорочують відсіканням цієї частини слів.
7, Прикметники, що закінчуються на: - графічний, - логічний, - немічний, - навчий скорочують відсіканням частини слова: - афічний, - огічний, - омічний, - авчий:
географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.
8» Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини - ський:
шевченківський - Шевченків, франківський - франків, і под.
9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:
грузинський народ - грузин, народ Бориспільський край - Бориспіл. край Луганська область - Луган. обл. і под.
Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично:
Харківська область - Харк. обл. Харківський район - Харк. р-н і под.
10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:
калійний - калійн. олійний - олійн. червоний - червон. і под.
11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:
вищий - вищ., але вища - не скорочують учений - учен., але вчена -не скорочують міський - міськ., але міська - не скорочують і под.
12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:
торф'яний - торф'ян. слов'янський - слов'ян, і под.
13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним:
грецький - грец. гуцульський - гуцул, сільський - сіл. і под.
14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:
законний - закон, іменний - імен, щоденний - щоден. і под.
15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова:
експериментальний - експерим.,
а не експериментал., експеримент, фугідаментальний - фундам.,
а не фундаментал., фундамент, графічний - графіч. комічний - коміч. континентальний - континент, і под.
16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.
17. У словосполученні скорочують кожне слово:
видавничий відділ - вид. від.
допоміжна картка - допом. карт.
умовний друкований аркуш - ум. друк. арк. і под.
В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:
без року - б. р. без ціни - б. ц. вихідні дані - вих. дан. і так далі - і т. д. та под.
18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення - ський:
місто Кам'янець-Подільський -
м. Кам' янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський -
м. Корсунь-Шевченків. і под.
Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню:
Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под.
19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький - греко-католиц. фізико-математичний - фіз.-мат. хіміко-гпехнологічний - хім.-технол. і под.
20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення:
агролісомеліоративний - агролісомеліор. лісогосподарський - лісогосп. і под.
21. Одиокорінпі прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються однаково:
карпатський - карпат., закарпатський - закарпат., прикарпатський - прикарпат. і под.
22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:
відеофонограма - відеофоногр.
діафільм - дф
міська державна адміністрація - міськдержадмін. і под.
Відсікати слово до однієї початкової літери не можна.
Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:
Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч,
Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід;
але Біологія: Підручник для 10_го класу - Біологія: Підруч. для 10_го кл.,
Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря - Лікарські рослини: Слов. - довід, лікаря.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|