Травми щелепово-лицевої ділянки

Горицький В.М., Федько В.В., Гайдук Р.В., Мигаль Ю.М.

223. Під час боксу спортсмен одержав удар у фронтальну ділянку верхньої ще­лепи, внаслідок якого вибито два центральні різці. Лунки їх виповнені кров’яним згустком, стінки збережені, при пальпації слабоболючі. Який ме­тод лікування треба застосувати у цьому випадку?

A. Ушивання лунок кетгутом

B. Резекцію верхівки кореня 11 та 21 зубів

C. Реплантацію зубів

D. Гемісекцію коренів 11 та 21 зубів

E. Трансплантацію зубів

224. Батьки дитини 6 років звернулись до хірурга-стоматолога з приводу травми отриманої дитиною під час падіння. Об’єктивно: припухлість в ділянці верхньої губи. 51, 61 зуби рухомі – ІІ ступінь. Рентгенологічно: часткова резорбція коренів 51, 61 зубів. Який з перерахованих методів лікування показаний дитині?

A. Видалення зубів

B. Фіксація зубів гладкою шиною-скобою

C. Фіксація зубів зубо-ясенною шиною-капкою

D. Лігатурне зв’язування зубів

E. Спеціального лікування не потребує

225. Хворий С., 25 років, звернувся до стоматолога - хірурга через 6 годин після травми фронтальних зубів верхньої щелепи. Лікарем виявлено рухомість 11, 21, 22 зубів 1-го ступеня, перкусія їх болісна. На рентгенограмі - порушення цілості кореня 21 зуба у верхній треті. Результати ЕОД: 11-6 мА, 22-6 мА, 21-80 мА. Визначте подальшу тактику лікування?

A. Видалення 21 зуба, шинування фронтальних зубів

B. Пломбування кореневих каналів 11, 21, 22 зубів і їх шинування

C. Пломбування кореневого каналу 21 зуба, резекція верхівки кореня. Шинування фронтальних зубів

D. Спокій, фізіотерапевтичне лікування і динамічне спостереження

E. Шинування травмованих зубів і місцеве курс ін'єкцій лінкоміцину

226. Хлопчик віком 4 роки в результаті падіння отри­мав травму обличчя. Діагностовано повний вивих 52 зуба. Який метод лікування слід застосувати?

A. Реплантація попередньо депульпованого зуба та його фіксація

B. Реплантація зуба без попередньої трепанації та його фіксація

C. Резекція верхівки кореня, реплантація та фіксація зуба

D. Ревізія лунки зуба та ушиття її кетгутом

E. Реплантація депульпованого зуба з натягом без додаткової фіксації

227. У хворого П., 22 р., із двостороннім ментальним переломом нижньої щеле­пи спостерігається типове зміщення фрагментів. Що зумовлює зміщення центрального фрагменту донизу?

A. Тяга м’язів супрагіоїдної групи

B. Тяга крило видних м’язів

C. Тяга жувального і скроневого м’язів

D. Тяга мімічних м’язів

E. Власна вага нижньої щелепи

228. На етапі кваліфікованої допомоги лікарем стома­тологом оглянутий поранений з наскрізною вогне­пальною раною м’яких тканин лиця без ушкод­ження лицевого скелету та магістральних судин і нервових гілок. З метою профілактики раневої інфек­ції який з вказаних методів буде найбільш ефек­тивним на цьому етапі надання медичної допо­моги?

A. Довенне введення антибактеріальних препаратів

B. Дом’язеве введення вищої дози антибіотика

C. Промивання раневого каналу антисептиком

D. Рання хірургічна обробка рани

E. Інфільтрація тканин, оточуючих раневий канал розчинами антибіотиків.

229. На етапі спеціалізованої допомоги поступив хворий з комбінованим пошкодження Щ.Л.Д. В історії хвороби вказано на травму м’яких тканин лиця з пошкодженням лицевого скелету та велику дозу опромінення. З метою профілактики ускладнень, прояву синдрому взаємного обтяження вкажіть, в які допустимо сприятливі терміни необхідно провести первинне хірургічне лікування даного хворого?

A. Протягом перших 3-х годин

B. В перші 6 годин після опромінення

C. В період протягом 12 годин

D. В перші 48 годин від моменту травми

E. Після 72 годин

230. Стоматологом сільської лікарської амбулаторії діагностовано травматич­ний відкритий перелом кута нижньої щелепи зліва із зміщенням відла­мків. Який із перерахованих засобів необхідно застосувати для тимчасової (транспортної) іммобілізації фрагментів.

A. Шина-праща Ентіна

B. Шини Тігерштедта

C. Стандартні шини Васильєва

D. Шини Гунінга-Порта

E. Шини Вебера

231. Яка фіксація фрагментів нижньої щелепи показана при травматичному від­критому зламі кута нижньої щелепи зі зміщенням відламків?

A. Непрямим остеосинтезом за Блеком

B. Міжщелепове лігатурне зв’язування за Айві

C. Назубною гладкою шиною-скобою

D. Прямий остеосинтез

E. Шиною Гунінга-Порта

232. Хворий 65 років після ДТП потребує транспортування в лікувальний заклад в зв’язку з переломом верхньої щелепи, втратою свідомості. При огляді хворого виявлено відсутність значної кількості зубів на верхній щелепі, втрату прикусу. Який із методів тимчасової іммобілізації слід обрати?

A. Шину Помаранцевої-Урбанської

B. Підборідкову пращу

C. Фіксацію верхньої щелепи дерев’яним шпателем, кінці якого закріплені до склепіння черепа бинтом

D. Міжщелепне зв’язування зубів за Айві

E. Кругову бинтову пов’язку

233. Хворий 28 років, поступив на стаціонарне лікування у ЩЛХ в стані важкого алкогольного сп’яніння. Діагностовано двохсторонній ангулярний перелом нижньої щелепи без зміщення, усі зуби на щелепі збережені. Назвіть найраціональніший метод фіксації кісткових фрагментів нижньої щелепи у день поступлення?

A. Іммобілізація пращоподібною пов’язкою

B. Міжщелепове лігатурне зв’язування зубів по Айві

C. Накладання шини Тігерштедта із зачіпними петлями

D. Накладання індивідуальної шини, виготовленої лабораторно

E. Двухсторонній прямий остеосинтез нижньої щелепи

234. В якому з вказаних випадку може бути використана гладка шина-скоба?

A. При переломах альвеолярного відростка верхньої та нижньої щелепи, цент­ральному переломі нижньої щелепи

B. При переломі кута нижньої щелепи без зміщення уламків

C. При локалізації перелому в ділянці гілки нижньої щелепи

D. При переломі верхньої щелепи по нижньому типу

E. При будь-якій локалізації перелому щелеп без зміщення відламків

235. Яка назубна шина показана при переломі ниж­ньої щелепи в ділянці відсутніх зубів для запобігання зміщення відламків?

A. Зачіпною петлею

B. В вигляді скоби

C. В вигляді розпорочного згину

D. Похилою площиною

E. Репонуючою петлею

236. При якій з перерахованих клінічних ситуацій зуб з лінії перелому видаляти не потрібно?

A. При переломі коронкової частини зуба

B. При переломі кореня зуба

C. Якщо зуб є джерелом одонтогенної інфекції

D. Якщо зуб заважає репозиції відламків

E. Якщо зуб має ІІ-ІІІ ступінь рухомості

237. Які симптоми дозволяють диференціювати односторонній передній вивих нижньої щелепи від одностороннього зламу суглобового відростка нижньої щелепи?

A. Нижня щелепа зміщена в здорову сторону, рот напіввідкритий, губи змикаються

B. Інтенсивний біль при рухах щелепою.

C. Нижня щелепа зміщена в хвору сторону.

D. Відсутність прикусу.

E. При пальпації відсутність суглобової головки в суглобовій впадині.

238. У хворого з побутовою травмою обличчя виявлено зміщення підборіддя в ліву сторону: рот напіввід­кри­тий; губи змикати може; рухи нижньою щеле­пою можливі вниз. Допереду від козелка правого вуха западіння. Який попередній діагноз?

A. Правосторонній перелом із вивих головки суглобового па­рост­ка нижньої щелепи

B. Правосторонній задній вивих нижньої щелепи

C. Правосторонній злам тіла нижньої щелепи

D. Правосторонній передній вивих нижньої щелепи

E. Правосторонній злам суглобового паростка ниж­ньої щелепи та злам тіла нижньої щелепи зліва

239. Хворий С., 32 років, звернувся до стоматолога-хірурга з приводу двобічного вивиху нижньої щелепи. Для вправлення вивиху лікар натиснув вказівними пальцями на виступаючі (при вивиху) в пересінок рота вінцеві відростки нижньої щелепи в напрямку назад і донизу. У хворого виникло больове відчуття і через кілька секунд відбулось вправлення щелепи. Який метод було використано?

A. Метод Блехмана

B. Метод Гіпократа

C. Метод Гіпократа-Ходоровича

D. Метод Попеску

E. Метод Берше

240. Яка лікарська тактика є профілактикою повторного вивиху нижньої ще­лепи після його вправлення?

A. Зафіксувати нижню щелепи на 4-5 днів за допомогою тім’янно-підборідко­вої пращі

B. Призначити активну механотерапію

C. Призначити фізіотерапію (УВЧ, електорофорез з медичною жовчю)

D. Міжщелепова іммобілізація нижню щелепу на 10 днів

E. Призначити щадячий режим харчування без іммобілізації нижньої щелепи

241. Під час фізичних вправ на перекладині хворий вда­­рив­ся підборіддям, відчув різкий біль. До лікаря звернувся на 4-й день зі скаргами на біль в ді­­лян­ці висково-нижньощелепових суглобів, за­бруд­нене відкривання роту та жування. Об’єк­тив­но: тризм І ступеню, прикус не порушений, при вве­денні мізинців в слуховий прохід не від­чу­ва­ється руху суглобових головок з обох боків. Що можна діагностувати у хворого?

A. Двосторонній злам суглобових відростків

B. Двосторонній артрит

C. Двосторонній задній вивих нижньої щелепи

D. Двосторонній передній вивих нижньої щелепи

E. Забій висково-нижньощелепових суглобів

242. У хлопчика 8 р. при об’єктивному обстеженні виявлено вкорочення нижньої третини обличчя. Підборіддя та кінчик носа зміщені вліво. Ліва вушна раковина розташована дещо нижче від правої. Обмежене відкривання рота. Виражений симптом девіації. Ізольована травма якої локалізації спричинила розвиток даної деформації?

A. Злам суглобового відростка нижньої щелепи зліва

B. Злам виличної кістки справа

C. Злам виличної дуги зліва

D. Злам верхньої щелепи за нижнім тілом

E. Злам суглобового відростка верхньої щелепи справа

243. На протязі якого часу необхідно утримувати міжщелепову фіксацію після операції остеосинтезу кістковим швом кута нижньої щелепи?

A. 6-8 днів

B. 10 днів

C. 14-16 днів

D. 21 день

E. Додаткова фіксація не потрібна

244. У хворого середнього віку, який перебуває на стаціонарному лікуванні з діагнозом: „Двосторон­ній злам кутів нижньої щелепи”, застосована між щелепова фіксація назубними шинами. Коли слід призначити в комплексному лікуванні вправи лікувальної фізкультури для вольової напруги жувальних м’язів?

A. Одразу після іммобілізації

B. Безпосередньо перед зняттям між щелепової гумової тяги

C. На 7-й день після іммобілізації

D. На 13-й день після іммобілізації

E. Тільки після зняття назубних шин

245. Хворий поступив на стаціонарне лікування у щелепно-лицеве відділення зі скаргами на болі нижньої щелепи в ділянці підборіддя, припухлість нижньої губи, наявність слідів крові у слині, затруднене вживання їжі. З анамнезу захворювання відомо, що 2 дні тому отримав удар кулаком в обличчя. Відмітив різкий біль в ділянці передніх зубів на нижній щелепі, виділення крові з рота. Свідомості не втрачав, нудоту, блювоту заперечував, до лікаря не звертався, думав, що це просто забій щелепи. Вищесказані скарги змусили хворого звернутися до лікаря. При внутрішньоротовому огляді виявлено, що зубні ряди повні, зуби інтактні. Між 41 і 31 незначний розрив слизової ясен. При натисненні на зуби нижньої щелепи – виявляється патологічна рухомість кісткових фрагментів разом з зубами. Rtg-логічно визначається пряма лінія зламу, яка починається від краю альвеолярного паростка між 41 і 31 зубами і закінчується по нижньому краю щелепи. Верхівки коренів 41 і 31 зубів знаходяться в кістці, не контактують з лінією зламу. Поставте діагноз і виберіть оптимальний вид фіксації уламків?

A. Травматичний відкритий центральний злам нижньої щелепи. (Побутова травма). Фіксація уламків – гладка шина-скоба

B. Злам альвеолярного паростка нижньої щелепи в ділянці 41 і 31 зубів. Метод фіксації – пластмасова шина-капа

C. Вивих 41 і 31 зубів. Метод фіксації – гладка шина-скоба

D. Відкритий ментальний злам нижньої щелепи. Метод фіксації – шини Тігерштедта

E. Травматичний відкритий центральний злам нижньої щелепи. Метод фіксації – остеосинтез відламків поліамідною ниткою

246. У хворого 55 років злам тіла нижньої щелепи, повна адентія. В ділянці зламу інтерпозиція тканин. Яке лікування буде найефективнішим?

A. Остеосинтез з використанням титанових пласти­нок

B. Остеосинтез по Малишеву

C. Остеосинтез по Гоцко

D. Іммобілізація з використанням шини Порта

E. Іммобілізація з використанням пращевидної по­в’яз­ки

247. В ЩЛХ доставлений хворий після автомобільної травми. При огляді лице асиметричне, забій, гематоми ментальної ділянки, відсутній 33 зуб. Прикус порушений незначно. На рентгенограмі – лінія зламу по осі лунки 33 зуба. Який метод іммобілізації слід застосовувати для лікування хворого?

A. Міжщелепова лігатурна фіксація по Айві

B. Шини із зачіпними гачками на міжщелепових еластичних тягах

C. Внутріротовий остеосинтез

D. Фіксація гладкою шиною-скобою

E. Фіксація шиною з розпіркою

248. Хворий 65 років скерований у відділ ЩЛХ зі скаргами на болюче відкривання рота. Об’єктивно: асиметрія обличчя за рахунок припухлості підщелепоівої ділянки зліва. Пальпаторно симптом „сходинки” в ділянці тіла нижньої щелепи зліва по її нижньому краю. Повна вторинна адентія обох щелеп. Яку шину доцільно використати при лікуванні такого хворого?

A. Шина Порта

B. Шина Васильєва

C. Шина Тігерштедта

D. Шина Вебера

E. Шина Ванкевич

249. У хворого 40 років після кульового поранення лівосторонній злам тіла нижньої щелепи з різким зміщенням, дефект кістки, відсутні моляри і пре моляри в даній ділянці. Який метод лікування Ви оберете?

A. Остеосинтез по Гоцко

B. Лабораторне виготовлення шин.

C. Наясенна шина

D. Однощелепна назубна шина-скоба з похилою площиною

E. Апаратний метод лікування

250. Як часто необхідно замінювати міжщелепову гумову тягу при лікуванні хворого з травматичним переломом нижньої щелепи, якому застосовано бі­максилярні назубні шини із зачіпними петлями?

A. 1 раз в 5-6 днів

B. 1 раз в день

C. 1 раз в 2 дні

D. 1 раз в 7-8 днів

E. 1 раз в 9-10 днів

251. Яке харчування необхідно призначити хворому з переломом нижньої ще­лепи після репозиції й фіксації відламків назубними шинами та гумовою тя­гою?

A. Дієта щелепна друга

B. Дієта щелепна перша

C. Ентеральне харчування

D. Парентеральне харчування

E. Дієта загальна № 15

252. При госпіталізації скарги хворого на розпираючий біль в ділянці тіла ни­жньої щелепи справа, оніміння нижньої губи, загальну слабість, утруднене відкривання рота, температуру тіла (38,8°С). З анамнезу: в районній стомат­поліклініці тиждень тому діагностовано відкритий травматичний злам тіла нижньої щелепи з незначним зміщенням. Надана допомога – проведено ши­нування. Консервативне лікування не проводилось. Об’єктивно: порожнина рота не санована, хронічний періодонтит 17, 28, 36. Міжщелепова фіксація шинами із зачіпними петлями. Слизова в ділянці зламу пошкоджена, муфто­подібно потовщена з вираженою гіперемією та інфільтрацією, покрита фіб­риновим нальотом. Зуби в ділянці зламу рухомі (I-II ступеня). На Rtg-грамі - лінія зламу між 47, 48, висота сходинки – 1,5мм. Своєчасне застосування в ком­плексному лікуванні якого препарату могло би попередити даний стан хворого?

A. Лінкоміцин

B. Гентаміцин

C. Пеніцилін

D. Метилурацил

E. Бісептол

253. У 42-річного чоловіка діагностовано травматичний перелом верхньої щелепи. При пальпації м’яких тканин середньої зони обличчя – симптом крепітації. Чим зумовлена підшкірна крепітація?

A. Розвитком гнильно-некротичного запалення

B. Уламковим переломом

C. Попаданням повітря в підшкірну клітковину

D. Пошкодженням верхньощелепової пазухи

E. Постравматичним набряком м’яких тканин середньої зони обличчя

254. Хворий 30 років доставлений у відділення ЩЛХ з приводу травми отриманої внаслідок удару копи­том коня. Об’єктивно: у хворого головний біль, за­па­мо­рочення, нудота, кровотеча з носа, вух та роту, видовжене обличчя. Симптом окулярів з обох боків, відсутні фронтальні зуби, прикус і відкри­вання роту не порушені. Що можна діагностувати у даного хворого?

A. Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For І

B. Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For ІІ

C. Двосторонній злам верхньої щелепи за Le For III

D. Злам виличних кісток

E. Злам кісток носа

255. Хворий 25 років отримав травму обличчя. Клінічна картина: значний набряк м’яких тканин лівої половини обличчя, крововилив в склеру лівого ока, крепітація в ділянці кісток носа. Пальпаторно: рухомість верхньої щелепи, при її перкусії – тімпаніт. Рентгенологічно: відмічаємо лінію зламу через нижній край орбіти з обох боків по вилично-криловодному шву, який проходить за бугор верхньої щелепи. Встановіть діагноз даному хворому?

A. Перелом верхньої щелепи за Le Fort ІІ

B. Перелом верхньої щелепи за Le Fort І

C. Перелом верхньої щелепи за Le Fort ІІІ

D. Перелом лівої суглобової кістки

E. Перелом кісток носа

256. Хворий 40 років госпіталізований в стаціонар ЩЛХ відділення з діагнозом: Перелом верхньої щелепи за Le Fort II (суборбітальний). Який з перерахованих симптомів не характерний для даного перелому?

A. Синдром Венсана

B. Синдром „Тріснутого глечика”

C. Синдром „Герена”

D. Синдром „Окулярів”

E. Синдром „Сходинки”

257. У юнака 20 років госпіталізоівного з приводу перелома верхньої щелепи за Ле Фор ІІ, запідозрили виникнення гематоми ретробульбарного простору. Які з симптомів підтверджують цей діагноз?

A. Екзофтальм, порушення зору

B. Сльозотеча

C. Носова лікворея

D. Носова кровотеча

E. Втрата чутливості верхньої губи

258. У хворого із травмою щелепово-лицевої ділянки під час місцевого огляду виявлено різну величину зіниць. Про що свідчить даний симптом?

A. Перелом верхньої щелепи

B. Перелом кісток носа

C. Черепно-мозкову травму

D. Перелом виличних кісток

E. Пошкодження І-ї гілки трійчастого нерва

259. У хлопчика, який впав з дерева, виявлено постравматичний набряк м’яких тканин середньої зони обличчя із ціанотичним забарвленням шкіри, позитив­ний симптом окулярів та носової хустинки. Порушення цілості по нижньому та латеральному краю очниці та вилицево-альвеолярному гребеню не виявлено. Прикус не порушений. Який по­передній діагноз найбільш вірний?

A. Травматичний злам решітчастої кістки та кісток носа

B. Травматичний злам верхньої щелепи за Ле-Фор II

C. Травматичний злам виличних кісток

D. Травматичний злам кісток носа

E. Травматичний злам кісток носа та верхньої щелепи за нижнім типом

260. При якому переломі кісток лицевого скелету може виникнути лікворея?

A. Злам верхньої щелепи по верхньому типу

B. Злам верхньої щелепи по середньому типу

C. Злам верхньої щелепи по нижньому типу

D. Злам суглобового відростка нижньої щелепи

E. Злам виличної дуги

261. Хворий Р. 42 р. одержав травму внаслідок автоаварії. Відмічалась втрата свідомості до 40 хв.. При огляді: загальний стан середньої важкості, обличчя асиметричне за рахунок припухлості м’яких тканин носа та верхньої губи. При пальпації визначається патологічна рухомість кісток носа та альвеолярного відростка верхньої щелепи в межах 12,11,21,22 зубів. Хворому надано невідкладну допомогу з приводу перелому кісток носа та альвеолярного відростка верхньої щелепи. Через 48 годин у хворого з’явились крововиливи в клітковину повік очей в межах кругового м’язу ока. Яке захворювання не було вчасно діагностовано у даного хворого?

A. Струс головного мозку

B. Перелом кісток орбіти

C. Перелом верхньої щелепи за верхнім типом

D. Перелом верхньої щелепи за середнім типом

E. Перелом основи черепа

262. У хворого, В. 19 років, внаслідок бійки виник перелом вилицевої кістки зі зміщенням і носовою кровотечею. Що є причиною такої кровотечі?

A. Пошкодження слизової верхньощелепової пазухи

B. Пошкодження виличної артерії

C. Пошкодження виличної вени

D. Пошкодження підочної артерії

E. Пошкодження підочної вени

263. Хворий А. отримав удар у вилицеву ділянку з появою наступних клініч­них симптомів: деформацію бокового відділу обличчя, його оніміння, обме­жене відкривання рота. Рентгенологічно виявлено зміщення відламків вили­цевої дуги досередини. Яка причина затрудненого відкривання рота?

A. Защемлення відламками вінцевого відростка нижньої щелепи, травма скро­невого та власне жувального м’язів

B. Розрив сухожилку власне жувального м’язу в ділянці вилицевої дуги

C. Рефлекторний спазм жувальних м’язів

D. Пошкодження під час травми вилицевого нерва

E. Розрив сухожилку скроневого м’язу в ділянці вінцевого відростка нижньої щелепи

264. Назвіть найголовнішу відмінність зламу виличної кістки від зламу верх­ньої щелепи?

A. Збереження прикусу

B. Порушення чутливості шкіри обличчя

C. Зміна прозорості верхньощелепової пазухи

D. Деформація лиця

E. Крововилив у слизову оболонку перестінку рота

265. Через тиждень після зламу виличної кістки хворий відмітив зниження гостроти зору. При обстеженні очного дна виявлено пігментацію і атрофію зорового нерва, появу рубцевих змін в сітківці ока. Для якого синдрому характерні вказані симптоми?

A. Синдром Пургера

B. Синдром Оппенгейма

C. Синдром Бернара-Горнера

D. Синдром Чарліна

E. Синдром Редера

266. Яким інструментом репонують відламки виличної дуги у правильне по­ложення?

A. Елеватором Карапетяна

B. Елеватором Леклюза

C. Щипцями Баронова

D. Однозубим гачком Лімберга

E. Лопаточкою Буяльського

267. Хворий 40 років госпіталізований в стаціонар після автоаварії зі скаргами на асиметрію обличчя після травми та обмеження відкривання рота. Об’єктивно: клінічно та рентгенгологічно відмічається перелом виличної кістки. Який з інструментаріїв можна використати для репозиції виличної кістки?

A. Гачок Лімберга

B. Елеватор Леклюза

C. Кісткові кусачки

D. Прямий елеватор

E. Елеватор під кутом

268. У хворого діагностовано злам виличної кістки. Скарги на оніміння верхньої губи та крила носа. Чому при зламі виличної кістки зі зміщенням констатується оніміння?

A. Перетискається виличний нерв

B. Перетискається носо-різцевий нерв

C. Перетискається щічний нерв

D. Перетискається підочний нерв

E. Перетискається лицевий нерв

269. Хворий, 37 років, скаржиться на западання бокової ділянки обличчя зліва, обмежене відкривання рота після перенесеної травми. Об’єктивно: чутливість підочної ділянки збережена. З анамнезу: носової кровотечі не було. Яким інструментом потрібно провести репозицію кістки?

A. Щипцями Лімберга

B. Гачком Лімберга

C. Елеватором Карапетяна

D. Лопаткою Буяльського

E. Ретрактором Ходоровича

270. Для вправлення переломів якої кістки використовується гачок Лімберга?

A. Суглобового паростка нижньої щелепи

B. Верхньої щелепи

C. Кісток носа

D. Нижньої щелепи у ментальному відділі

E. Виличної дуги та виличної кістки

271. Хворий 28 років звернувся зі скаргами на деформацію обличчя, оніміння шкіри підочної ділянки, обмежене відкривання рота. При обстеженні встановлено діагноз: травматичний злам виличної кістки зі зміщенням. На Rtg-грамі: оскольчастий злам виличної кістки зі зміщенням, зниження прозорості верхньощелепового синусу. Який метод лікування найдоцільніше застосувати у вказаному випадку?

A. Репозиція та фіксація виличної кістки через верхньощелеповий синус за допомогою йодоформного тампону

B. Репозиція виличної кістки за допомогою гачка Лімберга

C. Репозиція за допомогою лопатки Буяльського

D. Остеосинтез мініпластинами

E. Репозиція виличної кістки за допомогою щипців Ходоровича-Баринової

272. Скільки часу слід утримувати йодоформний тампон після операції репозиції виличної кістки з ревізією верхньощелепової пазухи?

A. 7-9 днів

B. 9-11 днів

C. 12-14 днів

D. 16-18 днів

E. 18-20 днів

273. У хворого, який отримав 2 місяці тому травму обличчя, діагностовано закритий злам виличної кістки із значним зміщенням до середини. Для її репозиції вибрано позаротовий апаратний метод. Який пристрій для цього слід застосувати?

A. Апарат Ю.Брагіна

B. Апарат В.Рудько

C. Апарат Я. Збаржа

D. Пристрій Ю. Гершуні

E. Арарат А.Скагера

274. Хворому 25 років із свіжим травматичним переломом виличної кістки з незначним зміщенням рекомендовано операцію неоперативної (безкровної) репозиції фрагментів. Який з вказаних інструментів найдоцільніше застосовувати у вказаному випадку?

A. Лопатка Буяльського

B. Гачок Лімберга

C. Щипці Ходоровича-Баринової

D. Елеватор Леклюза

E. Щипці Duchange

275. Хворого госпіталізовано у відділення щелепово–лицевої хірургії через 30 годин після отримання травми під час епілептичного припадку. При клінічному огляді діагностовано забійно–рвану рану підборіддя. Яку хірургічну обробку рани потрібно провести?

A. Первинну відстрочену хірургічну обробку рани

B. Первинну хірургічну обробку рани

C. Вторинну хірургічну обробку рани

D. Ранню хірургічну обробку рани

E. Пізню хірургічну обробку рани

276. Яка причина виникнення пульсуючої кровотечі при рваній рані щоки?

A. Пошкодження ментальної артерії

B. Пошкодження лицевої вени

C. Пошкодження лицевої артерії

D. Пошкодження підочної артерії

E. Пошкодження поверхневої скроневої артерії

277. Які оптимальні терміни очищення гнійної рани?

A. 3-4 дні

B. 5-6 днів

C. 7-8 днів

D. 8-12 днів

E. 14-21 день

278. Хворий і,, 34 роки, через 2 місяці після лікування зламу верхньої щелепи за Ле-Фор II, почав відзначати затруднення носового дихання і виділення се­розного, а пізніше гнійного ексудату, вечорами – субфебрильна температура; болі голови, що посилюються під час жування. Який попередній діагноз най­правильніший?

A. Хронічний риніт

B. Незрощенний (неконсолідований) злам верхньої щелепи

C. Постравматичний верхньощелеповий синусит

D. Одонтогенний верхньощелеповий синусит

E. Постравматичний остеомієліт верхньої щелепи

279. Хворий, 40 років, із травматичним лівоментальним переломом нижньої щелепи за 10 хв. до операції втратив свідомість, з’явилось почервоніння обличчя й судоми. Зіниці розширені, рогівковий рефлекс відсутній, пульс частий, достатньо наповнений: з рота значне слиновиділення (“піна”). Який препарат необхідно дати хворому в першу чергу?

A. 10% р-н гексеналу – 10 мл дом’язево (або 10 мл діазепаму в 20 мл 5% глюкози)

B. 0,1% адреналіну – 1 мл довенно чи підшкірно

C. 1% фуросеміду – 2 мл довенно чи підшкірно

D. Р-н преднізолону – 100 мл довенно

E. 0,05% р-н строфантину довенно повільно

280. Пошкодженням якої судини зумовлена значна кровотеча з порожнини рота при зламі нижньої щелепи?

A. Нижньоальвеолярна артерія

B. Лицева артерія

C. Язикова артерія

D. Ментальна артерія

E. Щічна артерія

281. У хворого 28 років з проникаючим ножовим пораненням щічної ділянки через 10 днів після проведення ПХО виникло нагноєння рани, а ще через тиждень – кровотеча з лицевої артерії. Який вид кровотечі спостерігається у хворого?

A. Первинна

B. Рання вторинна

C. Пізня вторинна

D. Вторинна рецидивуюча

E. Правильної відповіді не має

282. Який фактор найчастіше сприяє виникненню постравматичного остеоміє­літу нижньої щелепи?

A. Наявність в щілині зламу коренів зуба з періапікальними змінами

B. Наявність в ділянці зламу інтактного зуба

C. Розрив слизової в ділянці зламу щелепи

D. Зміщення відламків щелепи

E. Наявність оскольчастого зламу

283. Яке найчастіше ускладнення виникає при переломі суглобового відростка з вивихом головки та зміщенням її досередини?

A. Тромбування верхньощелепової артерії

B. Тромбування лицевої вени

C. Підшкірна емфізема лиця

D. Поранення протоку привушної слинової залози

E. Поранення зовнішнього слухового протоку

284. В якому випадку виникає дислокаційна асфіксія?

A. При центральному переломі нижньої щелепи

B. При двобічному ментальному переломі нижньої щелепи

C. При двобічному переломі суглобових відростків нижньої щелепи

D. При однобічному переломі суглобового відростка нижньої щелепи

E. При переломі в ділянці кута нижньої щелепи

285. Яка перша допомога для усунення дислокаційної асфіксії?

A. Прошити язик лігатурою в горизонтальній площині, витягнути допереду і зафіксувати кінці лігатурою навколо шиї

B. Негайно накласти трахеостому

C. Вивільнити просвіт ротоглотки від блювотних мас, кров’яного згустку та стороннього тіла

D. Накласти на нижню щелепу стандартну транспортну пов’язку

E. Покласти потерпілого на бік або лицем донизу і в такому положенні транс­портувати в клініку

286. Що є найважливішим для попередження дислокаційної асфіксії при трав­мі щелепно-лицевої ділянки?

A. Відсмоктати гематому, що утворилася

B. Видалити з ротової порожнини кров’яні згустки, сторонні тіла

C. Витягнути язик хворого і зафіксувати шовковою лігатурою

D. Підшити звисаючий клапоть м’яких тканин піднебіння

E. Надати хворому горизонтальне положення

287. В яких випадках може виникнути клапанна асфіксія?

A. При набряку верхніх дихальних шляхів

B. При двобічному відриві підборідкового відділу нижньої щелепи

C. При западанні язика

D. При наявності клаптикової рани м’якого піднебіння

E. При затіканні крові у верхні дихальні шляхи

288. У хворого 30 років після автоаварії по дорозі в лікарню розвинулась дислокаційна асфіксія. Яка патологія призвела до виникнення цього ускладнення?

A. Двосторонній ментальний злам нижньої щелепи.

B. Двосторонній злам суглобових відростків.

C. Центральний злам нижньої щелепи.

D. Двосторонній ангулярний злам нижньої щелепи.

E. Двосторонній вивих нижньої щелепи

289. Хворому після травми нижньої щелепи було проведено між щелепову іммобілізацію. Через 2 години з’явився блювотний рефлекс. Виникла асфіксія. Який механізм її виникнення?

A. Западання язика

B. Попадання рідини або стороннього тіла в дихальні шляхи

C. Звуження верхніх дихальних шляхів набряком м’яких тканин після травми

D. Розрив м’якого піднебіння у вигляді клаптів

E. Обтурація дихальних шляхів фрагментом кістки, зубами, вибитими після травми

290. Назвіть механізм виникнення аспіраційної асфіксії?

A. Зміщення дозаду кореня язика

B. Постравматичний набряк гортані

C. Попадання в бронхи крові, блювотних мас

D. Наявність гематоми глотки

E. Поранення м’якого піднебіння

291. Хвора К. 32 роки поступила в приймальне відділення районної лікарні. При огляді: загальний стан важкий. Свідомість затьмарена. Температура тіла 37,1^о С. З рота запах етанолу. Місцево: визначається порушення цілості шкірних покривів і підшкірної клітковини щічної ділянки розміром 0,5х3 см з рівними краями. При пальпації кісток лицевого скелету визначається рухомість фрагментів нижньої щелепи в межах 44,45 та 33,34 зубів. Під час огляду, що проводився у лежачому положенні на кушетці у хворої раптово виникла зупинка дихання, обличчя набуло синюшного кольору. Внаслідок чого, на Вашу думку, виникло дане ускладнення?

A. Алкогольної інтоксикації

B. Травматичного шоку

C. Дислокаційної асфіксії

D. Аспіраційної асфіксії

E. Стенотичної асфіксії

292. Яку негайну допомогу слід надавати потерпілому зі зламом верхньої ще­лепи з втраченою свідомістю для профілактики аспіраційної асфіксії?

A. Надати хворому вимушене положення лицем донизу

B. Горизонтально прошити язик і зафіксувати його у виведеному положенні лігатурою до шиї

C. Накласти пращевидну тім’яно-підборідкову пов’язку

D. Провести міжщелепове лігатурне зв’язування зубів

E. Накласти тимчасову шину-ложку Лімберга

293. У хворого 25 років внаслідок вогнепального поранення спостерігається струс головного мозку, позиви до блювоти. Яке положення хворого при транспортуванні рекомендовано для профілактики аспіраційної асфіксії?

A. Лежачи, обличчям вниз

B. Лежачи, обличчям вверх

C. Сидячи

D. В будь-якому положенні

E. Транспортування протипоказане

294. Яку негайну допомогу слід надати потерпілому з двостороннім підборід­ковим зламом нижньої щелепи для профілактики дислокаційної асфіксії?

A. Горизонтально прошити язик і зафіксувати його у виведеному положенні лігатурою до шиї

B. Надати хворому вимушене положення лицем донизу

C. Накласти пращевидну тім’яно-підборідкову пов’язку

D. Провести між щелепове лігатурне зв’язування зубів

E. Накласти тимчасову шину-ложку Лімберга

295. Хворий 38 років звернувся до стоматолога-хірурга за місцем проживання з метою контрольного огляду. З анамнезу відомо, що півтора місяці тому отримав травму в ділянці нижньої щелепи зліва, лікувався стаціонарно впродовж місяця, потім – амбулаторно. Хворіє цукровим діабетом останні 15 років. Місцево: бімаксилярні шини у порожнині рота добре фіксовані, прикус збережений. При знятті еластичної тяги спостерігається тугорухомість фрагментів нижньої щелепи зліва. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Сповільнена консолідація фрагментів

B. Гострий постравматичний остеомієліт

C. Хронічний постравматичний остеомієліт

D. Кістковий дефект щелепи

E. Хибний суглоб

296. Загальний стан пораненого середньої важкості, свідомість збережена, шкіра бліда із синюшним відтінком, губи ціанотичні. Дихання часте, затруд­нене (28 вдх/хв). Є підозра на дислокаційну асфіксію. На якому етапі медич­ної евакуації пораненого прошивається язик шовковою лігатурою?

A. На болі бою

B. На МПП (медичний пункт полку)

C. На МПБ (медичний пункт батальйону)

D. В ОМедБ (окремий медичний батальйон)

E. У спеціалізованому госпіталі

297. У бійця, пораненого уламком снаряда, діагностовано вогнепальний злам нижньої щелепи із дефектом кістки в ділянці підборіддя більше 3-см. Який метод фіксації фрагментів нижньої щелепи показаний?

A. Апаратний остеосинтез (Рудько, Бернадський)

B. Назубні шини Тігерштедта

C. Прямий остеосинтез

D. Шина Гунінга-Порта

E. Міжщелепове лігатурне зв’язування за Айві

298. Робітникові хімічного виробництва випадково потрапив розчин концентрованої сірчаної кислоти на шкіру обличчя. Чим з нижчевказаних речовин не рекомендовано промивати ділянку ураження з метою попередження виникнення екзотермічної реакції та повторного опіку?

A. Водою

B. Спиртом

C. Бензином

D. Розчином лугу

E. Фурациліном

299. У солдата, обпеченого полум’ям вогню, на фоні гіперемованої та набряк­лої шкіри обличчя виявлено різної величини пухирі, заповнені прозорою рі­диною. Який ступінь опіку шкіри обличчя?

A. I ступінь

B. II ступінь

C. III-A ступінь

D. III-Б ступінь

E. IV ступінь

300. Хворий 24 р. скаржиться на зведення щелеп, посіпування підборіддя, бо­люче ковтання, напруження та біль м’язів потилиці, загальну слабість, пітли­вість. Більше тижня тому, працюючи в саду, травмував підборіддя, до лікаря не звертався. Об’єктивно: лице симетричне, очі примружені, кути рота опу­щені. На підборідді епітелізований рубець від скальповано-рваної рани з не­рівними краями без вира­жених ознак запалення. Тризм II ступеня. Вираз об­личчя усміхнено-плачучий (сардонічна посмішка). Гос­пі­­та­­лізо­ваний для об­стеження та лікування. Застосування якого із перечислених компонентів своєчасного лікування най­більш ймовірно попередило би даний стан хворо­го?

A. Введення протиправцевого анатоксину

B. Проведення протизапальної терапії

C. Первинна хірургічна обробка рани

D. Ультрафіолетове опромінення рани

E. Накладання антисептичної пов’язки

301. На сортувальному майданчику лікарем стомато­ло­гом оглянутий поранений. В щічній та під щелепо­вій ділянках рана м’яких тканин розміром 10х8см. Від рани виділяється специфічний запах – часни­ку. Оточуючі рану ділянки з признаками опіку. Пошкоджені тканини покриті струпом сіруватого кольору (ніби димлять). Хворому було призначено в/м введення 0,1% розчину атропіну сульфату та скеровано для проведення ПХО (первинної хірургічної обробки). Внаслідок дії яких хімічних речовин потерпілий отримав травму?

A. Фосфорні О.Р.

B. Ціаніди, синильна к-та

C. Оксид, вуглець, сірководень

D. Ртуть

E. Миш’як, ртуть і інші важкі метали

302. На сортувальний майданчик поступив поранений в щелепно-лицеву ділянку. При огляді загальний стан задовільний, порушень зі сторони серцево-су­дин­ної та дихальної систем не виявлено. В підоч­ній та щічній ділянці непроникаюча рана великих розмірів забійно-скальпованого характеру – з на­бряк­­лими краями та маслянистими плямами на по­вер­х­ні. З рани виділяється запах горілої гуми та гір­­чиці. Діагностовано комбіноване хімічне пошкод­ження іпритом. З метою профілактики ускладнень назначено термінову дегазацію рани з наступною П.Х.О. Дегазацію рани слід проводити?

A. 2% водним розчином хлораміну

B. 1% -2% спиртовим р-ном йод-алкоголю

C. 10% водним р-ном КМnО₄

D. 5% водним р-ном Люголя

E. 3% водним р-ном перекису водню

303. Із хімічної лабораторії машиною швидкої допомоги у відділення щелепно-лицевої хірургії обласної лікарні доставлено хворого 34 роки із опіком шкіри обличчя сірчаною кислотою. Яким з перерахованих препаратів необхідно провести нейтралізацію дії сірчаної кислоти на м’які тканини?

A. 1-2% р-ном оцтової кислоти

B. 2-5% р-ном гідрокарбонату натрію

C. 0,1% р-ном перманганату калію

D. 3% р-ном перекису водню

E. 1-2% р-ном лимонної кислоти

304. На етапі кваліфікованої медичної допомоги поступив поранений з комбінованим хімічним пошкодженням. Орієнтовний термін від моменту травми 1-2 дні. На обличчі скальповано-рвані рани м’яких тканин, ранева поверхня покрита серозно-гнійними виділеннями. Шкіра жовтуватого кольору з множинними крововиливами та петехіями на слизовій оболонці. Скарги потерпілого на гематурію та наявність крові в калі. Діагностовано отруєння Ф.О.Р. Введення яких препаратів необ­хід­но провести в першу чергу до проведення первин­ної хірургічної обробки ран?

A. Серцево-судинні засоби

B. Препарати термостатичної дії

C. Антидоту до Ф.О.Р.

D. Введення антибактеріальних препаратів

E. Довенне введення крові та кровозамінних препаратів

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: