Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Відновна та пластична хірургія, нейростоматологія, трудова експертиза хірургічних стоматологічних хворих




Сірий О.М., Варес Я.Е., Ільницький Я.М.

355. Який Ви знаєте спосіб подовження вуздечки верхньої губи?

A. Пластика місцевими тканинами за Тіршем

B. За допомогою послаблюючих розтинів слизової

C. Пластика зустрічними рівносторонніми трикутними клаптями за Лімбер­гом

D. Пластика клаптем на ніжці

E. Пластика місцевими тканинами за Шимановським

 

356. У дитини 3 роки вкорочення вуздечки язика. Під яким видом знеболення потрібно проводити пла­стичн­е здовження вуздечки язика?

A. Аплікаційна анестезія

B. Мандибулярна анестезія

C. Інфільтраційна анестезія

D. Провідникове знеболення язикового нерва

E. Дом’язевий наркоз

 

357. У хворого після загоєння рани м’яких тканин в привушно-жувальній ділянці утворився рубець, який ущільнюється, стає причиною обмеженого відкривання рота. Які фізіотерапевтичні процедури слід призначити місцево хворому, щоб попередити розвиток рубцевої контрактури?

A. УФО-терапію на ділянку ураження, лампу соллюкс

B. Електрофорез трипсину, УВЧ-терапію

C. Електрофорез лідази, опроміненні ділянки ураження променями Букі, парафінотерапію

D. Фонофорез гепаринової мазі, СВЧ-терапію

E. Дарсонвалізацію та електрофорез вітаміну С

 

358. Який шар тканин беремо для формування філатовського стебла?

A. Епідермальний і ростковий шар шкіри

B. Епідермальний, ростковий і сітчастий шар шкіри

C. Всі шари шкіри

D. Шкіру і підшкірно-жирову клітковину

E. Шкіру, підшкірно-жирову клітковину разом з м’язом

 

359. Який клапоть шкіри використовують для поглиблення перестінку рота?

A. Тонкий шкірний клапоть товщиною 0,2-0,4 мм

B. Розщеплений клапоть шкіри товщиною 0,5-0,6 мм

C. Розщеплений клапоть шкіри товщиною 0,6-0,7 мм

D. Клапоть шкіри на всю її товщину

E. Тонкий шкірний клапоть товщиною 0,1-0,2 мм

 

360. У хворого після загоєння наскрізної різаної рани щоки на шкірі сформувалася зовнішня слинна нориця. Який спосіб оперативного втручання найдоцільніше застосувати для її закриття?

A. Пластику зустрічними трикутними клаптями

B. Пластику клаптем на ніжці

C. Пластику філатовським стеблом

D. Висічення нориці й накладання швів

E. Вільну пересадку шкіри

 

361. На протязі якого часу філатівське стебло повинно бути життєздатним при тренуванні його методом стиснення?

A. 30 хв.

B. 45 хв.

C. 60 хв.

D. 70 хв.

E. 90 хв.

 

362. У хворого після видалення остеогенної пухлини щелепи є необхідність заміщення дефекту трансплантаційним матеріалом. Застосуванням матеріалу якого походження досягається найкращих результатів кісткової пластики?

A. Аллогенного

B. Аутогенного

C. Ксеногенного

D. Ізогенного

E. Брефогенного

 

363. Хвора 32р. скаржиться на сплощення обличчя в нижній третині зліва. Відкривання рота вільне, не обмежене. Функція мімічних м’язів не порушена. З анамнезу відомо, що хвора в дитячому віці перенесла лівобічний остеомієліт нижньої щелепи. Який вид лікування показаний даній хворій?

A. Раціональне протезування

B. Остеотомія нижньої щелепи

C. Пластика місцевими тканинами

D. Контурна пластика

E. Спеціального лікування не потребує

 

364. В ЩЛХ скеровано хворого для пластичного лікування з після травматичним дефектом діаметром до 3,0 см. кінчика та крила носа. Давність травми 0,5 року. Який вид пластики показаний в даному клінічному випадку.

A. Пластика місцевими тканинами носо-губної чи щічної ділянок

B. Пластика клаптем на ніжці лобної та щічної ділянок

C. Пластика філатовським стеблом

D. Вільна пластика дермальним клаптем на всю товщину

E. Шкірно-хрящевим трансплантатом вушної раковини

 

365. Стоматолога-хірурга викликали на консультацію у пологовий будинок до дитини з вродженою вадою щелепово-лицевої ділянки. Лікарем виявлено незрощення піднебіння, недорозвиток нижньої щелепи, недорозвиток і западання язика. Яка вада у дитини?

A. Синдром П'єрра - Робена.

B. Синдром Хангарта

C. Синдром Олбрайта

D. Хвороба Педжета

E. Хейлогнатопалатосхізис

 

366. В чому полягає суть уранопластики?

A. Пластика альвеолярного відростка верхньої щелепи і м’якого піднебіння

B. Пластика твердого піднебіння і верхньої губи

C. Пластика альвеолярного відростка верхньої щелепи, твердого та м’якого піднебіння

D. Пластика верхньої губи, альвеолярного відростка щелепи і м’якого підне­біння

E. Пластика верхньої губи і м’якого піднебіння

 

367. Хто зробив вагомий внесок в удосконалення способу уранопластики?

A. Л.М. Обухова, Л.Е. Фролова, М.Л. Макієнко

B. П.В. Наумов, В.Ф. Рудько, Л.В. Клементов

C. І.К. Козин, Г.В. Кручинський, І.І. Єрмолаєв

D. Г.І. Семенченко, Ю.Й. Бернадський, А.Д. Дубов

E. М.В. Мухін, Ф.М. Хитров, В.І. Лук’яненко

 

368. У дитини 9 місяців під час проведення оперативного втручання з приводу одностороннього вродженого незрощення верхньої губи повністю відновлено безперервність кругового м’яза рота, створена добра м’язева опора для крила і дна порожнини носа, чим попереджено утворення післяопераційного деформуючого рубця і зменшення висоти верхньої губи. Яка методика оперативного втручання забезпечує вищенаведені результати?

A. Міохейлопластика за Є.В. Гоцком

B. Хейлопластика за А.А. Лімбергом

C. Рінохейлопластика за І.В. Бердюком

D. Хейлоостеопластика

E. Рінохейлопластика за Р.Д. Новоселовим

 

369. У новонародженої дитини виявлено дефект піднебіння, який проходить через язичок, м’яке і тверде піднебіння, а також через альвеолярний паросток. М’які тканини верхньої губи без виражених деформацій. Поставте діагноз і виберіть вид хірургічного закриття дефекту?

A. Ізольоване неповне незрощення піднебіння. Операція – стафілопластика

B. Комбіноване незрощення піднебіння. Операція – стафілопластика

C. Повне незрощення піднебіння. Операція – уранопластика

D. Ізольоване повне незрощення піднебіння. Операція – уранопластика

E. Наскрізне незрощення піднебіння. Операція – уранопластика

 

370. Який варіант ураностафілопластики за Ю.Й.Бернадським показаний при односторонньому наскрізному незрощенні піднебіння?

A. I варіант Ю.Й.Бернадського

B. II варіант Ю.Й.Бернадського

C. III варіант Ю.Й.Бернадського

D. IV варіант Ю.Й.Бернадського

E. V варіант Ю.Й.Бернадського

 

371. П’ятирічна дитина поступила у відділ щелепово–лицевої хірургії з вродженим двобічним наскрізним незрощенням піднебіння для проведення уранопластики. За яким варіантом Бернадського Ю.Й. буде проводитись операція?

A. За I варіантом Бернадського

B. За II варіантом Бернадського

C. За III варіантом Бернадського

D. За IV варіантом Бернадського

E. За V варіантом Бернадського

 

372. Дитина 5 місяців. Діагноз: двобічне незрощення верхньої губи. Планується операція міохейлопластика. Який вид знеболення потрібно застосувати при цьому оперативному втручанні?

A. Місцеве потенційоване знеболення

B. Інгаляційний масковий наркоз

C. Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через рот

D. Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через ніс

E. Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через трахеостому

 

373. Яке рентгенологічне дослідження найдоцільніше провести хворому в підготовчому періоді для вибору оптимального методу оперативного втручання з приводу деформації щелеп?

A. Рентгенографію щелеп в бокових проекціях

B. Оглядову рентгенографію кісток лицевого черепа

C. Телерентгенографію лицевого відділу черепа

D. Ортопантомографію

E. Комп’ютерну томографію

 

374. Батьки дитини 14 років звернулись до лікаря-стоматолога з приводу неможливості дитиною повністю закрити рот. Об’єктивно визначається відсутність контакту між 13, 12, 11 та 21, 22, 23 зубами. Відстань між ріжучими краями верхніх та нижніх різців та ікол складає 0,5 см. Який вид лікування показаний хворому?

A. Ортодонтичне лікування

B. Остеотомія нижньої щелепи

C. Остеотомія верхньої щелепи

D. Раціональне протезування

E. Спеціального лікування не потребує

 

375. Яке хірургічне лікування потрібно провести при надмірному розвитку ни­жньої щелепи (II або III ступеня за Богацьким), поєднаному з глибоким при­кусом (супероклюзією)?

A. Остеоектомія за I варіантом Богацького

B. Остеоектомія за II варіантом Богацького

C. Остеоектомія за III варіантом Богацького

D. Остеотомія за Семенченко-Лозенко

E. Вертикальна клиновидна остеоектомія гілки щелепи за Рудько

 

376. У хворого надмірний розвиток нижньої щелепи з помірно розвернутими краями та вузькими гілками. Необхідне переміщення щелепи назад на 8 мм. 36 і 46 зуби відсутні. Який метод хірургічного втручання є найоптимальнішим у цьому випадку?

A. Вертикальна позаротова остеоектомія гілок щелепи

B. Коса внутрішньоротова остеотомія гілок щелепи

C. Вертикальна внутрішньоротова остеотомія тіла щелепи

D. Клиноподібна позаротова остеоектомія тіла щелепи

E. Внутрішньо ротова компактоектомія на рівні 36 і 46 зубів

 

377. До лікаря-хірурга-стоматолога звернулась хвора 20 років із ска­ргами на косметичний дискомфорт. Об`єктивно: лице симетри­чне, пропорційне, при боковому огляді спо­сте­рігається надмірне виступання підборіддя. Відкривання рота вільне. Співставлення зубів наступне: середні лінії між центральними різцями співста­вляються; передній щіч­ний горб верхнього першого моляра роз­ташований в поперечній борозні між щічними горбами першого нижнього моляра; ріжучі поверхні верхніх та нижніх різців співставленні між собою. Який метод лікування рекомендовано для цієї хворої?

A. Внутрішньоротова остеотомія підборідкового виступу

B. Внутрішньоротова остеотомія тіла нижньої щелепи в ментальній ділянці

C. Сходинкова остеотомія кута нижньої щелепи

D. Вертикальна клиновидна остеотомія гілки нижньої щелепи

E. Горизонтальна остеотомія гілки нижньої щелепи

 

378. Хворому А. 20 років. Скаржиться на відсутність контакту між фронтальними зубами, надмірний розвиток нижньої щелепи. Об’єктивно: деформація обличчя за рахунок виступання нижньої щелепи до переду. В прогенічному прикусі знаходяться фронтальні та бокові зуби. В стані центральної оклюзії є щілина між верхніми і нижніми фронтальними зубами. Яке захворювання у хворого?

A. Правдива прогенія

B. Мікрогенія

C. Мікрогнатія

D. Прогнатія

E. Відкритий прикус

 

379. Хворому М. 16 років. Скаржиться на виступання підборіддя до переду, затруднений акт відкушу­вання, западіння верхньої губи. В дитинстві переніс операцію - уранопластику. Об’єктивно: верхня губа западає, підборідок нормально розвинутої нижньої щелепи виступає до переду. В медіальному прикусі знаходяться окремі фронтальні зуби Решта зубів у правильному співвідношенні. Яке захворювання у хворого?

A. Правдива прогенія

B. Нижня прогнатія

C. Неправдива прогенія

D. Верхня прогнатія

E. Нижня ретрогнанія

 

380. Хворий 18 років. Скаржиться на западіння верхньої губи, затруднений акт відкушування та пережовування їжі. В дитинстві перенесла операцію – уранопластику. Об’єктивно: Верхня губа западає. Підборідок нормально розвинутої нижньої щелепи виступає до переду. Відмічається западіння і зниження середнього відділу обличчя. В медіальному прикусі знаходяться окремі фронтальні зуби. Яке захворювання у хворого?

A. Прогнатія

B. Мікрогенія

C. Нижня ретрогнатія

D. Верхня ретрогнатія

E. Прогенія

 

381. Хворий П. 23 років. Скаржиться на вкорочення верхньої губи, не змикання губ, наявність щілини між фронтальними верхніми і нижніми зубами. Об’єктивно: верхня щелепа виступає до переду внаслідок її надмірного розвитку, вкорочення верхньої губи. між верхніми і нижніми фронтальними зубами є щілина у сагітальному напрямку. Який вид деформації?

A. Мікрогенія

B. Прогнатія

C. Нижня ретрогнатія

D. Прогенія

E. Мікрогнатія

 

382. Хвора 16 років. скаржиться на деформацію обличчя та обмежене відкривання рота від народження. Об’єктивно: обличчя симетричне, непропорційне – симптом „пташиного обличчя”. Відкривання рота до 1 см. Прикус порушений – глибоке різцеве перекриття. Яка патологія у даної хворої?

A. Мікрогенія з вродженим анкілозом

B. Мікрогнатія з набутим анкілозом

C. Верхня прогнатія

D. Прогенія

E. Нижня прогнатія

 

383. Хвора 17 років. Скаржиться на деформацію нижньої щелепи зліва. В дитинстві хвора перенесла остеомієліт нижньої щелепи. Об’єктивно: асиметричне обличчя за рахунок зміщення підборідку вліво, нижня третина обличчя справа сплющена. Зубний ряд зміщений вліво. Яке захворювання у хворої?

A. Вроджена мікрогенія справа

B. Набута мікрогенія зліва

C. Мікрогнатія

D. Прогенія

E. Прогнатія

 

384. У хворого 16 р., який в 5-річному віці переніс операцію уранопластики з приводу вродженого незрощення піднебіння визначається прогенічний прикус. За рахунок чого виникла дана патологія прикусу у хворого?

A. Надмірного розвитку нижньої щелепи

B. Неефективного хірургічного лікування

C. Шкідливих звичок

D. Недорозвинення верхньої щелепи

E. Порушення носового дихання

 

385. Батьки 5-річної дитини, в анамнезі якої родова трав­­­ма, звернулися зі скаргами на порушення зовнішнього вигляду обличчя, функцій мови та жування. Об’єктивно: вкорочення нижньої трети­ни об­личчя, западіння підборіддя та нижньої губи, вираженість підборідкової згортки. Відкрит­тя рота обмежене до 0,5 см. При пальпації суглобо­вих го­ло­­вок скронево-нижньощелепового суглоба – рухи відсутні. Рентгенологічно: суглобо­ві щіли­ни не визначються. Яке захворювання призвело до розвитку даної деформації?

A. Артрит СНЩС

B. Артоз СНЩС

C. Артрито-артроз СНЩС

D. Анкілоз СНЩС

E. Контрактура нижньої щелепи.

 

386. Батьки 12-річної дитини звернулися до стоматолога зі скаргами на прогресуюче обмеження відкривання рота, деформація нижньої щелепи, затруднення вимови, прийом їжі. В анамнезі дитини – травматичний перелом шийки суглобового відростка нижньої щелепи справа. При бімануальній пальпації рухи в суглобах відсутні, рентгенографічно суглобова щілина не прослідковується. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Кістковий анкілоз

B. Постравматичний артрит

C. Фіброзний анкілоз

D. Синдром Костена

E. Рубцева контрактура

 

387. З метою відновлення функції скронево-нижньо­ще­лепового суглобу, втраченої внаслідок анкілозу, засто­совано артропластику по методу В.А. Малан­чука. Який трансплантаційний матеріал було використано?

A. Аутотрансплантат метотарзальної кістки з плесно-­фаланговим суглобом

B. Аутотрансплантат вінцевого відростка гілки нижньої щелепи

C. Кістково-хрящевий трансплантат з ауторебра

D. Ліофілізований аллотрансплантат гілки нижньої щелепи

E. Аллотрансплантат кортикальної пластинки великогомілкової кістки

 

388. Тригерні (куркові) зони характерні при такій патології щелепно-лицевої ділянки?

A. Міозит жувального нерву

B. Неврит посттравматичного генезу

C. Неврит запального одонтогенного генезу

D. Невралгія трійчастого нерву

E. Гострий пульпіт

 

389. У хворої діагностовано невралгію III гілки трійчастого нерва. До якого отвору на основі черепа слід підвести анестетик для блокади n. mandibularis?

A. До рваного отвору (foramen lacerum)

B. До овального отвору (foramen ovale)

C. До остистого отвору (foramen spinosum)

D. До круглого отвору (foramen rotundum)

E. До яремного отвору (foramen jugulare)

 

390. Який механізм виникнення параліча мімічних м’язів?

A. Порушення провідності лицевого нерва

B. Порушення провідності верхньощелепового нерва

C. Порушення провідності нижньощелепового нерва

D. Порушення провідності підочного нерва

E. Порушення провідності нижньоальвеолярного нерва

 

391. Хворий, 40 років, скаржиться на приступоподібні пекучі болі язика під час прийому їжі, розмови. З анамнезу відомо, що болі можуть виникати самовільно, інколи розповсюджуються по ходу III гілки трійчастого нерва; порушується чутливість в ділянці нижньої губи, слизової щоки, дна рота, ясен. Назвати ймовірний діагноз?

A. Рак язика

B. Остеомієліт нижньої щелепи

C. Слинокам’яна хвороба

D. Невралгія язикового нерва

E. Неврит язикового нерва

 

392. Хвора 60 років страждає невралгією 3-ї гілки трійчастого нерва зліва протягом 5 років. Причина виникнення захворювання невідома. Періодично у весняний або в осінній період, лікувалася в амбулаторних або стаціонарних умовах. Лікування в основному консервативне (блокади 2% р-ном новокаїну, 2% р-ном лідокаїну, по типу мандибулярної та ментальної анестезій; вітаміни групи В; фізіопроцедури і т.п.). Проведене лікування давало ефект приблизно на 6-8 місяців. Найдовший позитивний ефект до 1,5 року було отримано після проведення алкоголізації 70% етиловим спиртом до f. мentalae. Останній курс проведенного консервативного лікування бажаного ефекту не дав. Хвора страждає від частих колючо-пекучого болю в ділянці нижньої губи зліва, які тривають 15-20 хвилин і більше, частота приступів 6-8 на добу. З метою вияснення причини невралгії зроблено панорамну Rtg-графію щелеп. При цьому виявлено деструктивні процеси в кістці по типу оссифікації дистального відділу нижньощелепового каналу. Виберіть найбільш оптимальний метод лікування?

A. Декортикація нижньощелепового каналу резекцією нервово-судинного пучка; вітамінотерапія (група В)

B. Акупунктура

C. Гіпноз

D. Нервекзерез

E. Курс центральних блокад до f. ovalae з 2% р-ном лідокаїну; фінліпсін по 1т. х 3р.

 

393. Хвора 47 років вернулася до хірурга-стоматолога на самовільні приступоподібні болі пекучо-колючого характеру в підочній ділянці та ділянці верхньої губи справа, які виникають раптово при розмові або при вживанні їжі, тривають 2-3 хвилини і самовільно проходять. Описані приступи болю виникають переважно вдень, 2-3 рази, а часом і вночі. Приймала анальгін, темпалгін, кетанов, але покращення не наступало. При внутрішньоротовому огляді виявлено, що 14 зуб запломбований. Перкусія цього зуба спровокувала вищеописаний приступ болю. Проведена прицільна Rtg-графія 13,14,15 зубів. Патологічних змін в ділянці коренів не виявлено. В альвеолярному паростку на рівні 13,14,15 зубів визначається новоутвір з чіткими краями розміром 0,7х0,7 см. Щільність новоутвору більш виражена, ніж щільність кістки і співпадала с щільністю зубів. Поставте діагноз?

A. Неврит 2-ї гілки трійчастого нерва справа. Остеома верхньої щелепи справа

B. Центральна невралгія 2-ї гілки трійчастого нерва справа. Фолікулярна кіста верхньої щелепи справа

C. Периферична вторинна невралгія 2-ї гілки трійчастого нерва справа. Одонтома верхньої щелепи справа

D. Гангліоліт крило-піднебінного нерва справа. Остеоїд-остеома верхньої щелепи справа

E. Пульпіт 14 зуба. Фолікулярна кіста верхньої щелепи справа

 

394. У хворого А. Через 2 тижні після паротидектомії з’явились біль, почервоніння та гіпергідроз шкіри скроневої та привушної ділянок; відчуття жару під час прийому їжі. Для якого синдрому характерна поява цих клінічних симптомів?

A. Синдром Фрея (невралгія вушно-скроневого нерва)

B. Синдром Барре-Лєу (подразнення заднього шийного симпатичного сплетення)

C. Синдром Ханта (невралгії колінчатого вузла)

D. Синдром Сладера (невралгії крило-піднебінного вузла)

E. Синдром Райхера (невралгія барабанного сплетення)

 

395. Період між першим та другим етапом при введенні двоетапних остеоінтегрованих циліндричних імплантатів повинен складати?

A. 1-2 місяці

B. 3-4 місяці

C. 3-6 місяців

D. 7-8 місяців

E. 8-9 місяців

 

396. Горизонтальна рівномірна остеорезорбція по маргінальному краю в ділянці імплантата в нормі не повинна перевищувати?

A. 0,3 мм

B. 0,5 мм

C. 1 мм

D. 2 мм

E. 2,5 мм

 

397. Хвора 56 років страждає тяжкою формою цукрового діабету. На верхній щелепі зуби відсутні, на нижній залишилася фронтальна група зубів 321\123. Зуби рухомі – 3ст. Корені оголені на 1/3, відзначається масивне відкладення зубного каменя. Слизова ясен набрякла з синюшним відтінком, з патологічних ясенних кишень виділяється гній. Неприємний запах з рота. Клінічна картина відповідає тяжкій формі пародонтиту. Хвора наполягає на проведенні зубної імплантації. Якою повинна бути думка лікаря на прохання хворої?

A. Протипоказів до імплантації немає

B. Є абсолютні загальні та місцеві протипокази до імплантації

C. Є відносні місцеві протипокази до імплантації

D. Є відносні загальні протипокази до імплантації

E. Є абсолют ні загальні протипокази до імплантації

 

398. Хвора звернулась до стоматолога для проведення їй дентальної імплантації. З анамнезу стало відомо, що пацієнтка хворіє токсичним зобом. Чи є дане захворювання протипоказом до проведення операції – дентальної імплантації?

A. Протипоказів для проведення операції немає

B. Є абсолютним загальним протипоказом для проведення операції

C. Є відносним загальним протипоказом для проведення операції

D. Є абсолютним місцевим протипоказом для проведення операції

E. Є відносним місцевим протипоказом для проведення операції

 

399. Хворому 26 років проведено операцію – резекцію верхівки кореня 11 зуба у зв’язку з хронічним гранулюючим періодонтитом. Який різновид дентального імплантату необхідно застосувати в цьому випадку для покращення умов стабільного функціонування 11 зуба в післяопераційному періоді?

A. Ендодонто-ендосальний імплантат

B. Ендосальний імплантат

C. Субперіостольний імплантат

D. Ендосально-субперіостольний імплантат

E. Субмукозний імплантат

 

400. Пацієнт Т., 39 років, звернувся до стоматолога для відновлення коронки 22 зуба. Лікар, переконавшись у відсутності періапікальних змін у 22 зубі, розширив його кореневий канал, пройшов свердлом у кісткову тканину щелепи і зафіксував імплантат через корінь у кістці щелепи. Який вид дентальної імплантації було використано?

A. Ендоосальна імплантація

B. Субмукозна імплантація

C. Ендодонто-ендоосальна імплантація

D. Ендоосально-субперіостальна імплантація

E. Інсерт - імплантація

 

401. Через 2 місяці після вживляння хворому внутрішньокісткового імпланта навколо нього з’явились гіперемія та набряк слизової ясен. Імплантат при пальпації слаборухомий. Рентгенологічно виявлено збільшення глибини резорбції кістки вздовж маргінального краю імпланта до 2,0 мм. Діагностовано периімплантит. Яку лікувальну тактику слід обрати в цьому випадку?

A. Провести антисептичну обробку та кюретаж кісткової кишені, м’які тканини над кістковим дефектом, після його виповнення остеоінтеграційним матеріалом, ретельно ушити

B. Видалити імплант

C. Інфільтрувати ділянку навколо імплантата розчином остеотропного антибіотика

D. Після зрошення кісткової кишені розчином антисептика ушити слизову оболонку над дефектом

E. Після кюретажу кісткової кишені виповнити її йодоформним тампоном

 

402. Хворому 35 років з частковим дефектом зубного ряду верхньої щелепи у фронтальній ділянці запропоновано операцію двохетапної імплантації з використанням гвинтових імплантантів. З анамнезу відомо, що хворий практично здоровий. Який оптимальний термін між першим та другим етапами операції?

A. 3-6 місяців

B. 1-2 місяці

C. 2-3 місяці

D. 6-9 місяців

E. 9-12 місяців

 

403. Хворому 46 років. 7 тижнів йому на верхній щелепі в ділянці відсутнього 24 зуба була проведена операція введення одноетапного циліндричного імплантату. При огляді: обличчя симетричне, пропорційне. Визначається патологічна рухомість імплантату, гноєтеча з ясенних кишень. Слизова в ділянці імплантації: синюшна, набрякла. На рентгенограмі: наявна остеорезорбція в ділянці імплантації і за вертикальним типом. Яку лікувальну тактику слід обрати?

A. Видалення імплантату і ревізія кісткової рани

B. Видалення імплантату та реімплантація

C. Призначити антибактеріальну терапію

D. Призначити електрофорез з 3% КJ в ділянці імплантації

E. Провести періостотомію по перехідній згортці в ділянці імплантації

 

404. На скільки днів хворому видається побутова довідка при травмі обличчя з часу поступлення в лікувальний заклад?

A. На 3 дні

B. На 5 днів

C. На 10 днів

D. Видається на весь термін лікування

E. Взагалі не видається

 

405. На скільки днів видається хворому листок тимчасової непрацездатності при одержанні травми обличчя в стані алкогольного сп’яніння?

A. Взагалі не видається

B. Видається на весь період лікування

C. На 3 дні

D. На 5 днів

E. На 10 днів

 

406. З якого дня хворому з побутовою травмою відкривається листок тимчасо­вої непрацездат­ності, якщо у нього не виявлено стану алкогольного сп’яніння?

A. З першого дня після травми

B. З третього дня після травми

C. З шостого дня від моменту звернення в лікувальний заклад

D. З шостого дня після травми

E. Не видається взагалі

 

407. Хворий отримав травму на виробництві. На скільки днів видається листок тимчасо­вої непрацездат­ності?

A. Видається на весь термін лікування

B. На 3 дні

C. На 5 днів

D. На 10 днів

E. Не видається

 

408. З якого дня хворому з побутовою травмою відкривається листок тимчасо­вої непрацездат­ності, якщо у нього через 12 год. після травми в крові вияв­лено 0,15% етанолу?

A. З першого дня після травми

B. З третього дня після травми

C. З шостого дня після травми

D. З шостого дня від моменту звернення в лікувальний заклад

E. Не видається взагалі


Відповіді

„Пропедевтика хірургічної стоматології”


1. C

2. A

3. A

4. A

5. B

6. A

7. C

8. B

9. A

10. A

11. C

12. C

13. B

14. D

15. D

16. E

17. C

18. D

19. A

20. C

21. B

22. B

23. B

24. D

25. A

26. D

27. D

28. A

29. D

30. D

31. D

32. D

33. D

34. D

35. D

36. C

37. C

38. E

39. D

40. D

41. D

42. B

43. B

44. B

45. D

46. D

47. A

48. E

49. D

50. D

51. E

52. D

53. E

54. E

55. D

56. C

57. D

58. C

59. A

60. D

61. A

62. B

63. D

64. D

65. A

66. B

67. A

68. D

69. C

70. A

71. A

72. C

73. C

74. C

75. A

76. D

77. A

78. E

79. A

80. E

81. A

82. A

83. A

84. D

85. A

86. C

87. A

88. B

89. A

90. D

91. E

92. D

93. C

94. D

95. B

96. D

97. C

98. C

99. D

100. A

101. A

102. C

103. A

104. D

105. C

106. A

107. D

108. D

109. D

110. C

111. C

112. D

113. C

114. B

115. C

116. B

117. B

118. C

119. B

120. D

121. D

122. C

123. C

124. B

125. B

126. A

127. A

128. A

129. C

130. C

131. D

132. C

133. D

134. E

135. E

136. E

137. B

138. A

139. B

140. B

141. A

142. A


„Запальні процеси щелепово-лицевої ділянки”


143. C

144. D

145. C

146. D

147. C

148. D

149. A

150. A

151. E

152. C

153. D

154. C

155. D

156. C

157. D

158. B

159. A

160. B

161. A

162. C

163. A

164. B

165. A

166. A

167. C

168. E

169. D

170. E

171. C

172. A

173. A

174. E

175. A

176. D

177. A

178. E

179. A

180. A

181. E

182. E

183. D

184. A

185. C

186. A

187. A

188. E

189. C

190. E

191. A

192. C

193. A

194. A

195. E

196. A

197. D

198. C

199. C

200. A

201. B

202. A

203. A

204. A

205. B

206. B

207. C

208. A

209. C

210. A

211. C

212. A

213. C

214. E

215. A

216. C

217. B

218. A

219. B

220. A

221. A

222. A


 

Травми щелепово-лицевої ділянки”


223. C

224. A

225. C

226. D

227. A

228. D

229. D

230. A

231. D

232. C

233. A

234. A

235. C

236. A

237. A

238. D

239. A

240. A

241. A

242. A

243. C

244. D

245. A

246. C

247. B

248. A

249. E

250. A

251. A

252. A

253. C

254. C

255. A

256. A

257. A

258. C

259. A

260. A

261. E

262. A

263. A

264. A

265. A

266. D

267. A

268. D

269. B

270. E

271. A

272. C

273. A

274. A

275. A

276. C

277. D

278. C

279. A

280. A

281. C

282. A

283. A

284. B

285. A

286. C

287. D

288. A

289. B

290. C

291. C

292. A

293. A

294. A

295. A

296. B

297. A

298. A

299. B

300. A

301. A

302. A

303. B

304. C


 

„Доброякісні, злоякісні пухлини та пухлиноподібні стани щелепово-лицевої ділянки”


305. A

306. A

307. D

308. B

309. B

310. D

311. A

312. D

313. C

314. A

315. C

316. A

317. B

318. A

319. D

320. E

321. D

322. A

323. B

324. A

325. B

326. D

327. E

328. C

329. E

330. B

331. B

332. A

333. D

334. E

335. A

336. A

337. B

338. B

339. D

340. A

341. C

342. A

343. B

344. A

345. C

346. D

347. B

348. D

349. A

350. B

351. C

352. B

353. A

354. A


 

Відновна та пластична хірургія, нейростоматологія, трудова експертиза хірургічних стоматологічних хворих”


355. C

356. E

357. C

358. D

359. A

360. A

361. C

362. B

363. D

364. E

365. A

366. C

367. D

368. A

369. D

370. A

371. B

372. C

373. C

374. A

375. C

376. C

377. A

378. A

379. C

380. D

381. B

382. A

383. B

384. D

385. D

386. A

387. A

388. D

389. B

390. A

391. D

392. A

393. C

394. A

395. C

396. C

397. B

398. B

399. A

400. C

401. A

402. A

403. A

404. E

405. A

406. A

407. A

408. A


 

 

Використана література

1. “Руководсто по челюстно-лицевой хирургии и хиругической стоматологии”. Тимофеев А.А. Том I – Киев: “Червона Рута-Турс”, 1997.

2. “Руководсто по челюстно-лицевой хирургии и хиругической стоматологии”. Тимофеев А.А. Том II – Киев: “Червона Рута-Турс”, 1998.

3. “Руководсто по челюстно-лицевой хирургии и хиругической стоматологии”. Тимофеев А.А. Том III – Киев: “Червона Рута-Турс”, 2000.

4. “Неотложная стационарная стоматологическая помощь”. Козлов В.А. – Л.: “Медицина”, 1988.

5. “Основы челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии”. Бернадский Ю.И. Витебск: “Белмедкнига”, 1998.

6. “Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области”. Бернадский Ю.И. – Киев: “Вища школа”, 1985.

7. “Хирургическая стоматология” под ред. Т.Г.Робустовой. М.:”Медицина”, 1990.

8. “Учебное пособие по военной челюстно-лицевой хирургии, терапевтической и ортопедической стоматологии”. Кабаков Б.Д., Лукьяненко В.И., Аржанцев П.З. – 2-е изд., перераб.и доп. М.:”Медицина”, 1980.

9. “Травмы челюстно-лицевой области”. под ред. Н.М.Александрова, П.З.Аржанцева. М.:”Медицина”, 1986.

10. “Клиницеская оперативная челюстно-лицевая хирургия”. под ред. Н.М.Александрова. Л.:”Медицина”, 1985.

11. Лурье Т.М. Врачебно-трудовая экспертиза в стоматологии. – М.: “Медицина”, 1984.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных