Акредитив, депонований у виконуючому банку

Розрахунковий чек – це док, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банківській установі(банкові емітенту), що обслуговує його рах, оплатити чекодержателеві суму коштів, вказану в чеку.

Розрахункові чеки викор. у безготівкових розрахунках під-тв і фіз осіб із метою скорочення розрахунків готівкою за отримані тов, виконані роб й надані послуги.

Схема здійснення платежу з використанням розрахункових чеків: 1 - подання платником до обслуг-го банку заяви для отримання чекової книжки(ЧК) і платіжного доручення для депонування коштів; 2 - депонування коштів банком платника на рахунку "Розрахунки чеками"; 3 - отримання платником ЧК в банку; 4 - виписування платником чека на підставі пред'явлених док-в на товар або послуги і передача його отримувачу коштів; 5 - відвантаження отримувачем товару; 6 - подання отримувачем в обслуговуючий банк чека і 4-х примірників реєстрів; 7 - перевірка банком отримувача правильності оформлення реєстрів і реквізитів чеків, своєчасність пред'явлення його до оплати та інкасування чека і другого та третього примірників реєстру чеків до банку-платника; 8 - списання банком платника коштів із депонованого рахунку платника; 9 - перерахування коштів банком платника на рахунок чекодержателя; 10 - зарахування суми коштів, яка вказана в чеку, на рахунок отримувача.

Розрахункові чеки вигот-ся на спец папері з дотриманням усіх обов'язкових вимог за зразками, затвердженими НБУ, та брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Розрах чеки, що викор-ся фіз особами для здійснення одноразових операцій, вигот-ся як окремі бланки, їх облік банки ведуть окремо від обліку ЧК.

Облік розрах-в чеками здійснюється на окремому аналіт рах «Розрахунки чеками» балансових рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Термін дії чекової книжки – один рік, розрахункового чека, що видається фізичній особі для одноразового розрахунку, – три місяці віддати їх видання. День оформлення чекової книжки або розрахункового чека не враховується. Розрахункові чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються. Для отримання чекової книжки підприємство подає банкові-емітенту заяву в одному примірнику за підписами уповн-х осіб, яким надано право підписання док-в для здійснення розрахунково-грош операцій, і з відбитком його печатки.

Для отримання фіз особою чекової книжки чекодавець подає банкові емітенту заяву в одному примірнику. У заяві й талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунка, з якого сплачуватимуться чеки(дозволяється одночасне надання підп.-ву за однією заявою кількох ЧК з зазначенням заг суми ліміту). На звороті заяви чекодавець самостійно вказує суму ліміту за кожною книжкою.

Операційний працівник банку встановлює особу клієнта за паспортом або документом, що його замінює, перевіряє правильність заповнення заяви тощо. Касир проставляє на заяві й талоні до неї номери чеків і передає операц працівникові чекову книжку разом із заявою під розписку в талоні. Талон до заяви залишається в касі. Він перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці та заповнює внутрішній бік обкладинки книжки: назву чекодавця (для фіз осіб – ПІП чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює), номер рах, з якого сплачуватимуться чеки, термін дії чекової книжки, ліміт чекової книжки.

Після цього він вписує у кожний чек такі реквізити: 1.назву і номер МФО банку емітента; 2.назву чекодавця та номер його рах, з якого здійснюється оплата чеків.

З отриманням фіз особою розрахункового чека операц-й працівник банку вписує у чек такі реквізити:1)назву і номер МФО банку емітента; 2)ПІП чекодавця, дані паспорта або док, що його замінює, на чеку та на корінці чека, ід номер; 3)номер рахунка, з якого здійснюється оплата чека; 4)суму цифрами й літерами; 5)строк дії чека;число, місяць і рік видання чека; 6) на зворотному боці корінця чека вказуються окремими сумами – сума чека, внесена готівкою, і сума, перерахована у безготівковій формі з рахунка фізичної особи. Чекодавець проставляє свій підпис на розрахунковому чеку та корінці чека.

Касир перевіряє наявність чеків у ЧК, підписує талон і повертає його операц працівникові для списання ЧК з рахунка 9821 в умовній оцінці 1 грн.

Банк веде позасистемний облік номерів чеків у спец реєстраційній картці. Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець разом із заявою на видання чекової книжки подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками».

Розрахунковий чек із ЧК чекодавець виписує підчас здійснення платежу і видає чекодержателеві за отримані ним товари, виконані роботи, надані послуги. Виписуючи розрахунковий чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного і виводить новий залишок ліміту.

Приймаючи чек до оплати за товари, виконані роботи, надані послуги, чекодержатель перевіряє: відповідність чека встановленому зразку;правильність заповнення чека; відсутність виправлень; відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку; строк дії чека; достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека; наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви чекодавця (для фізичної особи – прізвища, ім'я, та по батькові, даних документа, що засвідчує особу).

Чекодержатель, приймаючи чек із ЧК до оплати, відділяє його від корінця, ставить на звороті чека та корінці календарний штемпель і підписує чек, а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.

Чекодержатель здає до банку чеки разом із трьома примірниками реєстру чеків, якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкрито в одному банку, або з чотирма примірниками, якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкрито в різних банках.

Реєстр вміщує таку інформацію про чек: номер рахунка чекодавця, його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;назву банку емітента та його номер за МФО;назву чекодержателя, номер його рахунка та ід код за ЄДРПОУ; назву банку чекодержателя та його номер за МФО;суму чека;номер чека;загальну суму реєстру. Для контролю за оплатою чеків 1-й примірник реєстру оприбутковується банком чекодержателя за відповідними позабалансовими рахунками групи 983.

Банк-емітент, отримавши розрахунковий чек разом із двома примірниками реєстру чеків, перевіряє: належність чека до цього банку;відповідність підписів і відбитка печатки чекодавця заявленим банкові у картці зі зразками підписів та відбитком печатки зразкам;чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;належність номера чека до номерів чеків виданої чекової книжки та дотримання строків дії чекової книжки;правильність оформлення чека.

Здійснивши перевірку, банк емітент на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з аналіт рахунка чекодавця «Розрахунки чеками» та перераховує їх на рах чекодержателя. На розрахунковому чеку ставиться штамп банку «Проведено».

У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування розрахункового чека здійснює запит електронною поштою до банку емітента щодо причин неоплата цього чека.

Банк-емітент, не пізніше наступного роб дня має дати відповідь банкові чекодержателя. У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 днів віддати інкасування розрахункового чека списує його суму з відповідного позабалансового рахунка групи 983.

Для поповнення ліміту чекодавець подає до банку платіжне доручення (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів) разом з відповідною чековою книжкою.

У разі втрати чекової книжки чекодавець має подати до банку-емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних розрахункових чеків.

При здійсненні розрахунків чеками в національній валюті суб’єктами господарської діяльності виконуються такі бухгалтерські записи:

1)чекодавець сплачує послуги за одержану ЧК – Дт- Поточ рах чекодавця Кт – 6119; 2)банк депонує кошти на аналіт рахунку «Розрах-и чеками» Дт Поточ рах чекодавця Кт 2602; 3)банк видає ЧК Дт 9910 Кт 9821; 4) банк зараховує суму, зазначену в чеку, чекодержателеві за умови, що чекодавець і чекодержатель обслуговуються однією установою банку Дт 2602 Кт Поточ рах чекодержателя; 5)банк чекодержателя приймає реєстр із чеками на інкасо за умови, що чекодавець і чекодержатель обслуговуються різними установами банку Дт9830 Кт 9910; 6)банк чекодержателя інкасує чек до банку чекодавця Дт 9910 Кт 9830 та Дт 9831 Кт 9910; 7) банк-емітент перераховує кошти за розрахунковим чеком чекодержателеві Дт 2602 Кт 1200; банк чекодержателя одержує повідомлення про надходження коштів за розрахунковим чеком Дт – 9910 КонтррахунокКт – 9831 та Дт – Кореспондентський рахунок

Кт – Поточний рахунок чекодержателя.

3,6. Облік операцій при розрахунках акредитивами

Акредитив – договір, що містить зобов'язання банку емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користьбенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Облік цих розрахунків на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» балансових рахунків 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Банк-емітент може відкривати:

• покритий акредитив, за якого завчасно бронюються кошти платника у повній сумі на окремому рах в банку емітенті або виконуючому банку;

• непокритий акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рах платника, гарантується банком емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відкличним, чи безвідкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром одержувачем платежу за акредитивом (наприклад, у разі недотримання умов).Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива заявник може надати бенефіціарові тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній – бенефіціара

Безвідкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Бенефіціар може подавати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку. Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

Схему документообороту та платежів при розрахунках акредитивами: 1 - укладення угоди купівлі-продажу; 2 - подання заяви банку-емітенту на відкриття покритого відкличного/безвідкличного акредитива; 3 - депонування коштів на рахунку "Розрахунки акредитивами"; 4 - банк-емітент повідомляє банк бенефіціара про відкриття акредитива; 5 - банк бенефіціара повідомляє бенефіціара про відкриття й умови акредитива; 6 - відвантаження продукції; 7 - подання розрахункових документів; 8 - пересилання документів між банками; 9 - перевірка всіх умов акредитива на підставі реєстру документів і списання коштів з рахунку "Розрахунки акредитивами"; 10 - перерахування коштів на рахунок бенефіціара; 11 - зарахування коштів на рахунок бенефіціара.

Для відкриття акредитива під-во подає банкові-емітенту заяву, в якій має вказати: назву заявника і бенефіціара та їхні ід коди; назву банку-емітента і банку, який виконує акредитив;вид акредитива; строк дії акредитива; суму акредитива; дату і номер договору, яким передбачено відкриття акредитива; умови акредитива.

У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву та платіжне доручення на перерахування коштів зі свого рахунка на аналіт рах «Розрахунки акредитивами» у банку-емітенті. Заяву на відкриття покритого акредитива клієнт подає в 4-х примірниках.

Для відкриття непокритого акредитива платник подає до банку заяву в 4-х примірниках. У реквізиті заяви «Вид акредитива»має додатково зазначатися «непокритий».

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом із реєстром документів виконуючому банку. Останній здійснює перевірку поданих бенефіціаром документів на предмет дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що має інформувати бенефіціара і надіслати повідомлення банкові-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

До оплати за акредитивом не приймаються неоформлені належним чином документи, що підтверджують фактичне відправлення товару, виконання робіт або надання послуг. У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку акредитиву і місце подання документів для платежу.

У день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, останній наприкінці операційного дня меморіальним ордером списує кошти з рах «Розрахунки акредитивами» та перераховує їх до банка-емітента на рахунок, з якого вони надійшли. Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з позабалансового рахунка 9802 «Акредитиви до сплати».

Акредитив, депонований у виконуючому банку

Відкриття акредитива: у банку-емітенті: Дт – Поточ рах заявника акр Кт1200; Дт –9802 Кт –9910;

у виконуючому банку: Дт 1200 Кт 2602.

Виплати бенефіціарові за акредитивом: у виконуючому банку:Дт 2602 Кт Поточ рах бенефіціара;

у банку-емітенті: Дт 9910 Контррахунок Кт 9802 «Акредитиви до сплати».

Закриття акредитива: у виконуючому банку: Дт 2602 Кт 1200;

у банку-емітенті:Дт 1200 Кт Поточ рах заявника акредитива; Дт 9910 Кт 9802

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: