Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема 7. Індуктивні умовисновки та умовисновки по аналогії




Лекційний матеріал (2 години)

Поняття індуктивного умовисновку як такого, що дозволяє підвищувати ступінь загальности суджень. Індукція через обчислення – повна та неповна. Повна індукція, засновки якої вичерпують увесь клас предметів, що підлягає індуктивному узагальненню. Неповна індукція – як така, що не вичерпує увесь клас предметів.

Наукова індукція – як неповна індукція, в якій засновки підбираються з урахуванням того, наскільки істотними є зв’язки, які в них відображаються; використання методу встановлення причинних зв’язків. Походження наукової індукції; філософи, що сформулювали її сьогочасні методи – Ф. Бекон, Дж. Локк та Дж. Міль. П’ять методів наукової індукції. Метод єдиної подібності - як метод встановлення умови, що постійно передує явищу. Метод єдиної відмінності - як метод встановлення взаємозв’язку між відсутністю передуючої умови та явища. Поєднаний метод подібності та відмінності - як метод встановлення зв’язку між наявністю або відсутністю передумови та явищем-наслідком. Метод супутніх змін - як метод встановлення взаємозв’язку між змінами у передуючій обставині та змінами в явищі. Метод залишків - як метод встановлення того, яка частина сукупних причин породжує яку частину сукупних явищ. Схеми кожного з методів.

Аналогія – як традуктивний умовивід, який відносять також до індуктивних, у якому на підставі подібності двох предметів в одних ознаках робиться висновок про подібність їх у інших ознаках. Два методи підвищення імовірності висновків: підвищення кількості ознак, у котрих предмети вже подібні, а також дослідження взаємозв’язку між ознаками, що достеменно подібні, та ознаками, про котрі робиться умовивід.

 

 

Література (основна)

[5, С.106-122], [7], [9, С.57-63], [6, С.73-80], [10, С.267-279], [11, С.141-170], [12, С.167-198], [13, С.170-220]

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных