Основні методи прямого і непрямого підтвердження тези.

Прямим називається доказ, у якому теза обґрунтовується аргументом без використання суперечних тез і припущень. Непрямим називається доказ, у якому істинність тези обґрунтовується із застосуванням суперечного тезі припущення (антитези).Прямі і непрямі докази у разі підтвердження чи спростування тези здійснюються за допомогою різних прийомів. Розглянемо найуживаніший з них — метод підтвердження тези. У разі прямого підтвердження тези зазвичай застосовуються обумовлюючі та єднальні докази. За непрямого підтвердження користуються розділовим та аналогічним методами доведення.

Обумовлююче підтвердження тези полягає у виведені тези із встановленої основи.

Єднальне підтвердження тези досягається за допомогою методу повної індукції, через використання усіх можливих випадків і істинності тези та узагальнення їх у одному висновку.

Розділове підтвердження тези збігається за формою із заперечувально-стверджувальним модусом простого розділового умовиводу за схемою: або S, або S1, або S2 є Р; S1 і S2 не є P; отже, S є P.

Аналогічне підтвердження тези означає непряме доведення «від супротивного». Воно полягає в тому, що досліджувати слід не саму тезу, а положення, що суперечить їй — антитезу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: