Прометей закутий”: жанрова своєрідність.

Прометей – один з титанів, представників старшого покоління богів. Коли Зевс почав боротьбу проти Кроноса та титанів, Прометей підтримав його та допоміг перемогти. Коли Зевс став прешим богом, він перетворився на тирана, прирік людський рід до звіриного існування та хотів взагалі його знищити, але Прометей повстав прти першобога: дав людям вогонь, навчив ремеслам, мистецтвам, словом, дав їм цивілізацію. За це Зевс прикував його до скелі на краю цивілізації. До Прометея приходять доньки Океана, плачуть біля нього, з’являється сам Океан, каже Прометею, щоб той змирився із Зевсом, але гордий Прометей на це не погоджується. До нього з’являється Іо, коханка Зевса, він розповідає їй, що його визволить Геракл, а також передвіщує смерть Зевсу. Прометей відмовлюється розкрити тайну загибелі Зевса і після чого провалюється у підземний світ. Есхіл переосмислює традиційних міф, роблячи Прометея “батьком” людської цивілізації, і, по-друге, зображуючи його ясновидцем, що знає навіть долю богів Олімпу. Останнє дещо позбавляє П. Героїчності, бо одна справа боротися з титаном, не знаючи, як все скінчиться, а друга – знаючи достеменно хто і як переможе. Це внесло суттєві корективи в жанр твору: не хор є тут протагоністом, а герой-титан, який в спілкуванні з іншими, допоміжними фігурами, глибоко й всебічно розкривається. Причому в цій п’єсі відсутня дія, домінує діалог і монолог. Таким чином, виходить монодрама, де все сходиться на центральному героєві, служить його саморозкриттю.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: