Перепетії та культурно-історичні імплікації “Анабасісу” Ксенофонта.

“Анабасіс” Ксенофонта створений частково як автобіографія. Твір складається з 3 частин: 1) похід Кіра (битва при Кунаксі та загибель Кіра); 2) похід грецького війська під проводом Клеарха; 3) повернення грецького загону під проводом Ксенофонта. В своєму творі автор ідеалізує своїх героїв. Так у нього Кіра запрошують Лідія, Фрігія та Іонія стати іх сатрапом, хоч насправді Дарій за гроші купляє ці землі. За Ксенофонтом, Кір нібито невинна жертва, яку обмовили перед братом, який за це аирішив його вбити і лише мати вмовила його не робити це. Кір же пообіцяв помститись брату. За Платоном: Кір пішов війною на брата, бо єдиинй мав юридичні права на трон. Ксенофонт всебічно ідеалізує грецьких найманців і протиставляє їх “варварам”-персам. Ксенофонт також ідеалізує воєначальників: Кіра, Клеарха та себе. В той же час він протиставляє два типи воєначальників: себе і Клеарха. Клеарх постає діаболічним воїном, який не може й хвилини всидіти не борючись. В той самий час Ксенофонт уособлює мудрість. Він по-батьківськи ставиться до своїх воїнів, проявляючи і мудрість і строгість. Він прекрасний ритор і може переконати будь-кого у будь-чому. Він також виявляє себе великим естетом, бо може насолоджуватись прекрасними речами, їх виглядом. Але ідеальний вождь чітко вирізняється на фоні неідеального суспільства. Твір “Анабасіс” викликав хвилю в суспільстві за об’єднання Греції.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: