Діалог Платона “Федон”: 4 аргументи на доказ безсмертя душі.

Вступ: Піфагорієць Ехекрат з Фліунта зустрівшись з учнем Сократа Федоном, який був присутній присмерті Сократа просить його розповісти про останні часи життя Сократа. Федон розповідає, що всі учні Сократа були приголомшені, розчулені, у повному відчаї, адже з життя мав ось-ось піти їх великий вчитель. Сам же Сократ поводився так, ніби нічого незвичайного не відбувалось. Сократ доводить, чому недопустимо самогубство – життя людини залежить не від нього, а від богів. Душа й тіло з точки зору пізнання істини: Життя тіла, задоволення заважають чистому мисленню. Коли ми хочемо пізнати щось “чисто”, само по собі, ми мусимо відсторонитися від підказок тіла і споглядати речі душею. Лише “чиста” душа може сягнути істини, правди. Справжні філософи намагаються якомога більше відокремитись від диктату тіла, але це неможливо, бо душа поєднана з тілом. Один з учнів Сократа, Кебет, запитує: як ми можемобути впевнені, що душа після смерті тіла залишається жити? Аргумент1: взаємоперехід протилежностей. а) Спочатку Сократ звертається до міфології – душі померлих перебувають в Аїді. Тобто душі, що прийшли звідсілля знаходяться там і навпаки. б) Все на світі виникло з протилежного, смерть з’являється з життя, життя – із смерті. Аргумент 2: знання як пригадування того, що було до народження людини. а) ми завжди за допомогою одного згадуємо щось інше. Для нас важливе пригадування за однією річчю того, що вона значить (суті, поняття). б) якщо ми бачимо й знаємо певну річ лише завдяки її ідеї – це означає, що для того щоб бачити ми повинні були вже мати ідеї. Людина народжується з почуттями та душею. Наші душі існували раніше нашого народження. Аргумент 3: самототожність ідеї душі. Окремі речі та істоти завжди відмінні і завжди змінюються. Отже, реальні речі розсіюються на елементи з яких вони зібрані. Складна річ, щоб існувати, мусить бути ідеєю. Реальна річ розсіюється, ідея (ейдос) – самототожній. Складна річ сприймається чуттям, ейдос – душею. Реальна складна річ – видима, ейдос – невидимий. Аргумент 4: теорія душі як ейдоса життя. Як парність несумістна з непарністю, так і душа, будучи ідеєю життя тіла – несумістна зі смертю, вмирає тіло, а душа – ні.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: