Поетика і філософія поеми Вергілія “Енеїда”.

Найвидатнішим твором Вергілія є “Енеїда”, що швидко стала в Римі зразком епопеї і хоч вмираючи Вергілій планував спалити “Енеїду”, бо вважав її незавершеною, але після його смерті Італія і весь світ визнали її неперевершеним прикладом класичного стилю. “Е” присвяченалегендарному минулому, але в ній дана і сучасність, як проекція в майбутнє. Минуле і сьогодення знову і знову сходяться в поеми, а своєрідний вклад Вергілія змушує читачасамому замислюватись надмайбутнім, аналізувати помилку минулого, здогадуватись про майбутню долю героїв, чи розкривати їх почуття і зміст їх дій.Так перед вирішальним поєдинком з Енеєм Турн, що йде у наступ порівнюється з обломком гори відірваним під зливою, а Еней з великою Аппенінською горою направленою в небо. Навіть це порівняння є свідченням високих філософських думок Вергілія. Вся своєрідність художнього стилю в тому, що міфологізм невідємний від історизму. Психологізм і філософіє є одними з самих вагомих принципів худ стилю Вергілія. Він приділяв велику увагу “звукописанню” і намагався встановити відповідність між звучанням вірша і його змістом. Завдяки цьому поема вийшла гнучкою, музикальною. Вся поема в цілому є протиставленням легких та спокіних акордів, коли йдеться про почуття, та різких при змалювання сварок і сутичок. Все це притаманне “Е”.

102. “Послання до Пісонів” – теорія давньоримського класицизму.

Послання Горація адресовані різним особам, живим чи вигаданим. Найбільш цікаве – “Послання до Пісонів”, в якому поет розповідає про власні погляди на мистецтво; що таке справжня майстерність, художня довершеність тощо. По суті, Горацій викладає струнку систему теорії літератури, зокрема драма “Послання до Пісонів” розглядають, як науковий трактат про подію. Горацій намагається охопити широке коло питань теорії літератури і дати на кожне з них відповідь.Недивлячись на те, що було створено попередниками; як використовувати матеріал з якого будується твір, тобто слова. Менше уваги Горацій приділяє метричному боку вірша, обмежуючись використанням ямба та епондея в драмі. На питання про співвідношення природного дару та мистецтва, тобто ретельної праці над художнім боком твору, або таланту й майстерності; Горацій упевнено відповідає: необхадно і те і інше у рівній мірі та певній згоді між собою. Він також стверджує, що в творі повинна бути гармонія. Поет повинен вибирати собі темуза своєю силою та смаком. Відповідні розміри повинні мати частини твору. Епітети та описи повинні бути там, де вони необхідні. Поет повинен творити змістовне саме тому, що його твір повинен бути корисним для суспільства, відображати життя. Горацій завжди залишався завзятим еллінофілом, тому Пісонам він дає пораду день і ніч вивчати зразкові твори греків.

Даючи поради, сам Горацій твердо вірить, що література римського народу ще матиме велике майбутнє для цього потрібно прикласти лише більше зусиль.

103. Художня своєрідність та ідейний розвій “Сатри” та “Од” Горація.

В перша сатира першої книги присвячена критиці брехливих благ. Горацій сміється над людьми, які ховають свої скарби в землі, які через скупість ходять в лахмітті. Він стверджує, що людина повинна жити в згоді з природою. Його вірші носять моралістичний хар-тер, він хоче залишитись далеко від політики. В 3-й сатирі поет виступає за постійність і знисходження до недоліків друзів; в 5-й описує подорож до Брукдизії, яка була визвана важливими політичними цілями. Але він замовчує це, змальовуючи битові замальовки та мімічні сцени, складності дороги. Друга книга відрізняється від першої художньої зрілістю. Поет змалював в своїх сатирах цікавий автопортре, дивлячись на себе з боку. Вкладаючи зауваження у вуста знайомих і слуг він зальовує свої недоліки. Горацій стверджує, що людина повинна стати художником і мудрецем в побудові свого особистого життя. В сатирах висміює підлабузництво, підлість.

Оди являють собою виключно своєрідне явище в історії ліричної поезії. Іх автор схильний до філософії, до моралістичних роздумів. Як і в сатирах, в своїх одах автор стверджує, що треба вдовольнятися малим. Його оди різні за темами: дружні послання, гімни богам, любовна лірика, ліричні роздуми. Кожен вірш – плід кропіткої праці. Горацій завжди звертається до якого-небуть адресата. Як і в сатиах, в одах він розповідає свій ідеал життя: тихого, далекого від шумного міста, на природі. Любовні вірші Горація лишені серйозних почуттів. Він дивиться на своїх багаточисленних героїнь, малюючи

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: