Пізня римська сатира.

Послаблення терористичного режиму після смерті Доміціана дозволило письменникам більш вільно висловлювати свої погляди в літ-рі. Оживає сатира, яка стала не тільки відображати загальнолюдські вади, а й осуджувати конкретні явища суспільного життя.В той час, коли відомий і заможний Пліній захоплюється щасливим часом, який настав за імператора Трояна, його сучасник Ювенал змальовує зовсім іншими фарбами римське життя: здебільшого темними і похмуримии.

Літературна спадщина Ювенала 16 сатир в 5 книгах. Ювенал виступає як сатирик – відкривач. Його творчість поділяється на два періоди. Найбільш яскраві твори відносяться до першого на протязі якого були складені перші три збірки. Поет вибирає в цей час гострі теми. Сатира отримує форму шумної декламаційної промови проти вад та бідувань римського життя, при цьому застосовуються іллюстраціх з хроніки кількох поколінь.

Сатири другого періоду не відрізняються викривальним хар-ром як сатири першого. Тут присутня моральстоїцизму щодо оцінки життя, питання про немудрі людські бажання, виховання дітей, переваги воєнного стану. Сатири написанв в декламаційно-риторичному стилі. Загальний тон цих віршів, тон злагоди. Немає змісту у прагненні слави, багатства, якщо все буде лише за волею богів. Важливо зберегти здоровий дух у здоровому тілі.

Ювенал імітує епічну поему, він використовує прошарок низів суспільства. Для вираження гніву автор вживає нагромадження яскравих образів, гіперболи, патетичні оклики, питання. Ці прийоми дуже оргінічно вплетені в тканину творів, таким чином у читача немає враження штучності

110. Художня самобутність “Буколік” та “Георгік” Вергілі я.

“Б” включають в себе 10 віршів. Еліністичного поета цікавили реальні і побутові деталі життя пастухів, а насправді є освідченими, гарними поетами. Вони живуть в ідеальному світі природи. Твір написаний в роки війни, але поет тікає від сурової сучасності в створений ним світ квітів плодів і миру. В віршах поета часто змагаються в імпровізації пісень. Головним змістом яких є любовні скарги. При цьому у світ пастухів постійно вриваються трагічні акорди. У 10 вірші розповідається про любовні переживання Гала. Герой прагне спокійно жити, пасти овець, але згодом визнає, що любов – велика сила, якій підвласне все живе. Вергілій постійно розкриває рамки буколічного жанру, часто використовуючи його традиційний матеріал в ролі орнаменту для своїх нових намірів. В 4 вірші поет змальовує щасливе століття, що настане в майбутньому. Вірш звернений до консула і повязаний з припиненням громад війни. Цей вірш дає багатий матеріал для вивчення античних вірувань.

“Георгіки”. Твір присвячений Меценату і Августу. Тема Г. відповідала інтересам нового режиму. Людина і природа тісно спілкуються. Праця людини завжди робить природу кращою і якби люди не працювали, то земля повернулася б до стану хаосу. В першій книзі розповідається про особливості грунтів, їх обробку, підготовку насіння до висадки; друга книга- прищеплення фруктових дерев, різні сорти винограду; третя книга- тварини, їх виховання. Четверта книга про бджіл. Вергілій одухотворює світ природи, робить його людським. В поемі багато ліричних відступів. В пятій книзі- хвалебне слово Італії. Композиція відтінює чергування світлих і темних сторін у житті всього живого. Актуально політичні мотиіви тісно переплітаються з філософськими роздумами про природу та людину.

Творчість Федра.

Творчий здобуток – 5 книжок “Езопових байок”. Змінив композиційну структуру жанру – мораль іноді передує змісту. Викриває негідну поведінку багатіїв, стає на захист рабів (“Вовк та Ягня”, “Віл та Жаба”, “Вовк та Журавель”); незгоди між “сильними” приносять страждання “злидарям” (“Жаби, налякані бійкою Бугаїв”). Байки висміюють недоліки окремої людини (“Гультяй і Селянин”, “Лисий та Голамозий”, “Два воїни та Розбійник”). Плавт описує вади родинно-побутового життя (“Два женихи”, “Юнак та Повія”, “Меркурій та дві жінки”). Натяк на втрату Римом республіканських свобод – “Про жаб, що просили царя”, “Жаби про сонце”. Бідному все одно, хто при владі, крім його імені нічого не міняється –“Осел до старого пастуха”. Можливий час розплати – “Лисиця та Орел”. В деяких байках Езоп вистуапає головним героєм: “Езоп та злочинець”, “Езоп і хазяйка”, “Езоп і поет”, “Езоп і борець”.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: