Тематична та жанрова своєрідність байок П.Гулака-Артемовського.

У творчості Гулака-Артемовського байка наближається до співомовок та нісенітниць. у Гулака-Артемовського у байці «РИБКА» архаїчна фабула ще сповнена міфологічним перевертництвом, опис ставка Пліточки таємничий та деталізований, перенесення людського на тваринне відбувається за прин­ципом хтонічної дискретності. Проблема людської глупоти в байках Гулака-Артемовсь­кого порушується з позицій просвітницького раціоналізму. Написані ним на цю ж тему байки «ДУРЕНЬ ТА РОЗУМНИЙ», «ЦІКАВИЙ ТА МОВЧУН» виділяються більшим лаконізмом: у формі чотирирядкового вірша втілений закінчений бай­ковий концепт. Автор визначає їх жанр як «приказки», бо за своїм походжен­ням вони близькі до коротких жанрів народної сміхової творчості - до анек­дотів, прислів¢їв, нісенітниць тощо.

Тема літературної праці- «Тюхтій та Чванько», тема українського дворянства, суспільна ієрархія -«Пан та собака».

Названі літературні теми були в той час традицій­ними. Звернення до акту­альних тем забезпечувало байці життєву силу, адже вона повинна відображати сьогодення, сучасність, створювати рецеп­ти самозбереження слабкого у світі, де панують сильні.

Байка стає провідним жанром нової української літератури не випад­ково. Її роль у становленні нової української літератури визначалась ідейно-естетичним перетворенням бурлеску під тиском традиційної класичної форми. Однак обмеження функціонування бурлескової худож­ності було тоді одним із завдань української літератури, сприяло утворенню серйозних стилів повістування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: