Складнопідрядні речення з підрядними умови

Підрядні речення умови вказують на умову, за якої відбу­вається чи могла б відбуватися дія головного речення, і відпо­відають на питання обставин умови (за якої умови?).

Підрядні речення умови до головного звичайно приєдну­ються за допомогою сполучників підрядності якщо, якщо б, якщо... то, якщо... тоді, якби, коли, коли б, як, аби, раз, тільки, хай тільки, чим... тим, що... то. У головному реченні вказів­них слів не буває: підрядне речення умови відноситься до всьо­го головного речення.

Наприклад: Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокар­тини почнемо з пісні (О. Довженко). Коли я тривожуся долями вашими, для мене світлішим стає виднокруг (Л. Талалай). Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу (Леся Українка). А такий був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує (Марко Вовчок).

У розмовному мовленні підрядні речення умови до голов­ого можуть приєднуватися також за допомогою лише співвідносного елемента то, так у головному реченні (без сполучника); присудок у головній частині такого складнопідрядного речення вживається переважно в наказовому способі: Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Го­ловко). Попороби до поту, то й поїси в охоту (Нар. творчість); іноді присудок може стояти в дійсному способі: Не ми будемо стріляти з тих гвинтівок, то вони — по нас (А. Головко). Може, вернеться з дороги пані, то ще мене за лінощі скарає (Леся Українка). Варто лише прокричати, як на березі Дніпра відразу відгукнеться (В. Підмогильний). Розмовного характеру надає реченню і сполучник раз: Раз я вже вирішив, то хай так і буде (Григорій Тютюнник).

Є два типи підрядних речень умови залежно від того, яку вони позначають умову: реальну чи бажану.

Підрядні речення, що виражають реальну умову, за якої можлива дія, про яку йдеться в головному реченні, приєднуються до головного за допомогою сполучників якщо, як, коли, раз, аби: Все можуть зробити людські руки, коли захочуть (Григорій Тютюнник). Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Коцюбинський). Раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів (П. Панч).

Підрядні речення, що виражають бажану умову ба­жаної дії, про яку йдеться в головному реченні, приєдну­ються до головного за допомогою сполучників якби, коли б, якщо б (присудки в обох частинах такого складнопід­рядного речення виражаються дієсловами в умовному способі): Коли б знав, де впадеш, то соломки підстелив би (Нар. творчість). Якби ви знали, паничі, де люди плачуть живучи, то ви б елегій не творили... Якби мені черевики, то пішла б я на музики (З тв. Т. Шевченка). Підрядні речення умови можуть супроводитися відтінками інших обставин, а саме:

а) обставини часу: Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко). Коли чоловік пише для себе, вили­ває своє горе й радощі, то йому легше стає (М. Коцю­бинський);

б) обставини причини: Не злякає страшний Божий суд, якщо не злякав людський (О. Довженко). Як не буде птахів, то

і людське серце стане черствим (М. Стельмах);

в) обставини мети: Якщо Україна хоче стати могутньою європейською країною, вона мусить перейняти кращі де­мократичні традиції гетьманської держави (3 газети);

г) обставини допустовості: У відкритім бою, якщо й пора­нено, то тебе врятують товариші (О. Гончар);

ґ) обставини міри й ступеня (приєднуються парними спо­лучниками чим... тим, що... то): Чим вище піднімались бійці, тим заграва перед ними ширшала, розросталась (О. Гончар). Що ближче ми підходили до густих чагарів, то голосніше чувся тоскний звірячий плач (І. Муратов).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: