Характеристика договору Дорошенка з Туреччиною 1669 р.

У зовнішній політиці Дорошенко йшов слідами Б.Х. та існування держави намагався поставити на широких міжнародних основах. Найважливішим його кроком був союз з Туреччиною. Україна за часів його правління (1665-1676) потерпала набіги з боку Польщі, Московщини та Криму. Поляки намагалисяутримати в своїх руках правобережжя. Москва з Лівобережжя пробувала поширити свій вплив також на правий берег Дніпра. Татари нищили Україну своїми набігами. Щоб краще укріпитись на укр.. землях, чужі держави висували своїх кандидатів на булаву: запорізького писаря Петра Суховія або уманського полковника Михайла Ханенка. Не маючи довіря до своїх сусідів, що намагалися знищити Україну, Дорошенко повернувся до давнього плану Б.Х. – укласти союз із Туреччиною. В той час турецька держава почала проявляти знову велику активність і Дорошенко прагнув мати такого союзника. Саме з допомогою Туреччини гетьман сподівався скасувати умови Андрусівського перемиря - 30 січня 1667 р. між Москвою і Польщею, подолати зазіхання Речі Посполитої, а потім обєднати Правобережжя з Лівобережжям в одну державу.

Перше посольство до Константинополя вислав у 1667 р. і відразу здобув допомогу з яничарів і татар проти Польщі. Після боїв під Підгайцямим в Галичині поляки були змушені визнати кордон козацької держави по Горині. Заохочений таким успіхом Дорошенко почав готувати договір про постійні зв’язки з Туреччиною. Основою союзу мал. бути давня умова Б.Х.:

- укр.. держава мала дістати територію від Перемишля до Путивля;

- за запорізьким військом залишається право вільно обирати гетьмана;

- укра. Церква має автономію під царгородським патріархом;

- султан не вимагатиме ніякої данини з укр.. земель;

- допоміжні війська прислані в Україну, будуть під владою гетьмана;

- суланські грамоти для України мають бути писані українськю мовою і посли повинні розмовляти укр.. мовою;

- турки не будуть ставити в Україні свої мечеті, не братимуть ясир, не руйнуватимуть оселі;

- Туреччина та Крим не укладуть мир без згоди україни.

Султан Моххамед погодився на деякі із запропонованих пунктів, а саме – вільний вибір гетьмана, звільнення від данини, Україна мала стояти під зверхністю порти, як Молдовія і Волощина. Тоді відбулася 10-12 березня 1669 р. в Корсуні загальна старшинська рада. Окрім представників правобережних полків, у ній взяли часть козаки Лівобережжя й Запоріжжя. Рада ухвалила прийняти турецький протекторат, але присягнути на вірність султану відмовилась. Проте не все козацтво і не всі селяни підтримали таку угоду. Рішення старшини засудили і запорозькі козаки. Противники Дорошенка поширювали чутки, що він «запровадив Україну в турецьке ярмо», це значно послабило його позиції серед народу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: