З метою найбільш ефективної реалізації своїх повноважень Президент України, згідно з п. 28 ст. 106 Конституції України створює різні допоміжні структури.

Позаштатні радники і консультанти нерідко включаються Президентом до складу різних профільних рад, комісій, груп. Так, вони працюють у складі Комісії з питань аграрної реформи (Указ від 14 листопада 1997 року), Консультативної Ради з питань іноземних інвестицій (Розпорядження від 3 жовтня 1997 року), Вищої економічної Ради Президента України (Указ від 7 липня 1997 року) та інших органів і служб.

Позаштатними радниками і консультантами можуть бути вчені та провідні фахівці різних галузей економіки і соціальної сфери. Вони здійснюють свої функції безоплатно. В окремих випадках, для виконання особливо важливих і складних завдань з ними можуть укладатися договори щодо оплати цієї роботи.

У системі органів управління економікою найвищим є Кабінет Міністрів України. Його правовий статус у системі органів виконавчої влади визначається Конституцією України (статті 113-117). Згідно з нею, Кабінет Міністрів України:

· забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;.

· забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

· розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України;

· забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності;

· здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до чинного законодавства;

· організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.

Відповідно до Конституції України, Кабінет Міністрів України розробляє на строк своїх повноважень Програму діяльності, яка спрямована на відродження вітчизняного виробництва, поглиблення реформування економічних відносин та організаційне забезпечення економічної трансформації, з метою досягнення позитивних зрушень у поліпшенні добробуту населення.

Така Програма, насамперед, передбачає практичне розв'язання найгостріших економічних і соціальних проблем розвитку держави.

· На сьогодні це стосується, зокрема, всебічного заохочення вітчизняного товаровиробника, державної підтримки виробництва в агропромисловому комплексі, нарощування експорту;

· масштабного використання науково-технологічного потенціалу, створення відповідних умов для залучення вітчизняних та іноземних інвесторів;

· забезпечення надійного енергопостачання та реального енергозбереження на всіх рівнях споживання енергії;

· комплексного реформування податкової системи з метою зменшення податкового тиску з одночасним забезпеченням повноти сплати податків;

· здійснення збалансованої бюджетної політики, розв'язання проблем зайнятості, своєчасності виплати заробітної плати, пенсій, упорядкування надання пільг, удосконалення систем соціального та пенсійного забезпечення;

· виокремлення коштів для планового проведення дотаційного та субвенційного провадження тощо.

Для реалізації програмних цілей безпосередньо в апараті Кабінету Міністрів України функціонує структурний підрозділ, завданням якого є державне управління економікою. Це відділ розвитку національної економіки. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 року до його відання передані функції щодо державного управління економікою. Крім вказаного відділу, в апараті Кабінету Міністрів України діють й інші підрозділи, які так чи інакше здійснюють управлінські функції в цій сфері. Це управління структурних змін у сфері матеріального виробництва; управління з питань міжнародного співробітництва та зовнішніх економічних зв'язків; відділ з питань державної політики в паливно-енергетичному комплексі; відділ з питань власності, підприємництва, та конкурентної політики; відділ з питань державних фінансів та розвитку фінансових ринків тощо.

Для більш ефективної роботи Кабінету Міністрів, створення необхідних для розвитку економіки правових і фінансово-матеріальних умов, підготовки відповідних рекомендацій, сприяння в інформаційно-аналітичній та науково-методичній роботі, а також з консультативно-експертною метою при ньому створюються робочі та консультативні органи.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: