ТЕМА 1. СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет обліку та фінансів

Кафедра бухгалтерського обліку, оподаткування та аудиту

Конспект лекцій

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

для студентів денної та заочної форм навчання
ОКР «Спеціаліст» та «Магістр» спеціальностей 7.03050901 та 8.03050901 «Облік і оподаткування»

Житомир 2016

ЗМІСТ

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, специфіка різних форм власності та розширення економічних зв’язків вітчизняних підприємств з іноземними партнерами вимагають розробки облікової політики, яку підприємство визначає самостійно з урахуванням положень чинного законодавства й стандартів обліку.

Облікова політика - це норми і правила, які в процесі роботи гарантують правильне відображення фінансової інформації. Такі норми і правила у багатьох аспектах не фіксовані у бухгалтерських стандартах та передбачають альтернативні варіанти, тому підприємству необхідно зробити вільний вибір з ряду варіантів.

Формування облікової політики на підприємстві є трудомістким та відповідальним процесом, який вимагає від фахівців компетентного підходу до розробки та підтримки облікової політики. Уміло сформована політика сприяє ефективності управління господарською діяльністю підприємства, його перспективного розвитку, зручності й прозорості ведення бухгалтерського обліку. Облікова політика поєднує державне регулювання та власні судження суб’єктів ринкових відносин із питань організації й ведення обліку, активізує використання інформації бухгалтерського обліку для управління капіталом.

Дисципліна «Облікова політика підприємства» передбачає набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок щодо формування, дотримання та розкриття складових облікової політики підприємства. Ця дисципліна є однією зі складових, яка забезпечує формування професійних знань магістрів за спеціальністю «Облік і аудит». Її вивчення базується на знаннях студентів, набутих під час попереднього вивчення професійно-орієнтованих дисциплін, таких як: «Бухгалтерський облік», «Фінансовий облік І», «Фінансовий облік ІІ», «Управлінський облік», «Аудит», «Звітність підприємства», «Організація бухгалтерського обліку», «Фінансовий аналіз» тощо.

Метою вивчення дисципліни є засвоєння принципів, методів і процедур бухгалтерського обліку, які необхідно застосовувати на кожному підприємстві з метою складання і подання звітності та процесу ефективного контролю за господарською діяльністю.

Завдання вивчення дисципліни: опрацювати нормативно-правову базу, що регулює облікову політику підприємства; засвоїти елементи облікової політики, способи її формалізації; вивчити вимоги до розкриття облікової політики; розуміти необхідність дотримання обраної облікової політики; набути практичні навички щодо застосування альтернативних способів і прийомів обліку окремих видів активів, зобов’язань, доходів, витрат і фінансових результатів, здійснювати їх критичну оцінку та обирати найбільш оптимальні напрямки залежно від поставлених цілей.

Внаслідок вивчення цієї навчальної дисципліни студент повинен:

знати: нормативно-правову базу, що регулює облікову політику підприємства; теоретичні основи формування облікової політики; вимоги до розкриття облікової політики;галузеві особливості різних підприємств та ступінь їх впливу на формування облікової політики;

вміти: обирати елементи політики, здійснювати її формалізацію; дотримуватись обраної облікової політики; використовувати облікову інформацію в процесі управління діяльністю підприємства; обґрунтовувати економічну доцільність та оптимальність обраного варіанту обліку і прогнозувати наслідки прийнятого рішення; оцінювати вплив облікової політики на показники фінансової звітності підприємства та проводити комплексний аналіз його фінансового стану.

Для вивчення дисципліни «Облікова політика підприємства» для студентів навчальними планами передбачено 120 годин, у тому числі:

- магістрів денної форми навчання - 16 годин лекцій, 32 години практичних занять, 72 години самостійної роботи;

- магістрів заочної форми навчання - 4 години лекцій, 8 годин практичних занять, 108 годин самостійної роботи.

Змістовий модуль 1. Облікова політика підприємства:
методичний аспект

ТЕМА 1. СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

1.1. Суть облікової політики та її нормативно-правове забезпечення.

1.2. Елементи облікової політики.

1.3. Порядок зміни облікової політики.

1.4. Значення та проблеми формування облікової політики.

Ключові слова: облікова політика, нормативне – правове регулювання, цілі та об’єкти облікової політики, елементи облікової політики, значення облікової політики, зміна облікової політики.

1.1. Суть облікової політики та її нормативно-правове забезпечення

Бухгалтерський облік на підприємстві необхідно вести за певними правилами. Умовою виконання цих правил, є правильний вибір підпри­ємством облікової політики.

В Україні поняття облікової політики за часів радянської влади не існувало, оскільки бухгалтерський облік розвивався за безпосередньої участі держави. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку здійснювалось інструкцією, що включала правила його ведення та охоплювала всю методичну базу з урахуванням галузевих особливостей. Ведення обліку не потребувало самостійних тлумачень з боку бухгалтерів або інших державних чи професійних органів.

У зв’язку із розширенням організаційно-правових форм підприємств та видів господарських зв’язків у 90-х рр. ХХ ст. між суб’єктами господарювання з’являється необхідність та можливість використання кількох підходів до визначення результатів однакових операцій та можливих варіантів їх відображення в обліку.

У 1993 р. було введено Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, з’явилася потреба у використанні облікової політики підприємством. Але саме поняття «облікова політика» на той час у нормативних документах ще не використовувалось.

У Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні зазначалося, що підприємства можуть самостійно встановлювати форму обліку, визначати методи його ведення, розробляти систему внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю тощо. Згідно з вимогами Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні та Вказівок з організації бухгалтерського обліку в Україні на кожному підприємстві щороку видавався наказ, яким затверджувались єдині (незмінні протягом року) методичні принципи ведення бухгалтерського обліку. Зміни у методиці ведення обліку на підприємстві, що мали місце протягом року необхідно було розкривати та повідомляти у пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності.

Поява поняття «облікова політика» в Україні та його офіційне закріплення, пов’язані з процесами реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів. Потреба у розробці облікової політики для конкретного підприємства та створення внутрішнього розпорядчого документу про облікову політику виникла у зв’язку з введенням в дію Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в 1999 р. Зазначені нормативно-правові документи, з одного боку, визначили базові правила ведення бухгалтерського обліку, яких повинні дотримуватись усі підприємства незалежно від їх організаційно-правової форми, форми власності чи виду діяльності, а з іншого боку, вони запропонували альтернативні способи організації та ведення обліку окремих видів активів, зобов’язань, доходів, витрат і фінансових результатів, щодо яких підприємство набуло право вибору з урахуванням власних особливостей та специфіки діяльності.

Довгий час окремого нормативного документу, в якому б розкривались різні аспекти формування, документального оформлення та зміни облікової політики, в Україні не існувало. Наприкінці 2005 р. з метою роз’яснення проблемних питань формування облікової політики, порядку складання та змісту Наказу про облікову політику підприємств Міністерством фінансів України було опубліковано Лист №31-34000-10­5/27793 від 21 грудня 2005 р. «Про облікову політику». Пізніше були прийняті Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 27 червня 2013 р. № 635.

Отже, порядок формування облікової політики в Україні регулюється рядом нормативно-правових актів різного підпорядкування, основними з яких є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування, Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку окремих об’єктів обліку, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, біологічних активів, запасів, витрат (у торгівлі, у промисловості, у будівництві, у сільському господарстві, у транспортному господарстві).

Таблиця 1.1

Нормативно-правове забезпечення облікової політики

Продовження табл. 1.1

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Головною метою облікової політики є створення системи обліку, яка відображає особливості здійснення облікових процедур конкретного підприємства.

Можна виділити такі основні цілі облікової політики:

· розробка системи бухгалтерського обліку так, щоб сформована на підставі його даних фінансова звітність відповідала якісним характеристикам, установленим п. 1-4 розд. III НП(С)БО 1;

· забезпечення єдиного підходу до вибору методів бухгалтерського обліку, який повинен застосовуватися всіма структурними підрозділами підприємства.

Облікова політика у загальному розумінні представляє собою сукупність прийомів і способів ведення бухгалтерського обліку, щодо яких чинними нормативними документами дозволені альтернативні варіанти, а підприємствам надано право їх самостійного вибору.

Розробляє облікову політику виконавчий орган управління підприємством, який готує відповідний розпорядчий документ і подає його на затвердження власникові підприємства або уповноваженій особі (Лист № 27793). Як правило, цим займається головний бухгалтер, бухгалтерська служба, обліково-фінансова служба, спеціально створена комісія тощо.

Об’єктом облікової політики підприємства є об’єкт бухгалтерського обліку, щодо якого нормативно-правовими документами передбачено альтернативні варіанти оцінки чи обліку. Об’єктами облікової політики є основні засоби, запаси, поточна дебіторська заборгованість, забезпечення, доходи, витрати тощо.

Загальні правила ведення бухгалтерського обліку встановлюються централізовано - на державному рівні, а на підприємстві вони конкретизуються залежно від умов діяльності, кваліфікації персоналу, технічного забезпечення, галузі господарювання тощо. Таким чином на облікову політику підприємства впливають різноманітні чинники:

· форма власності та організаційно-правова форма підприємства;

· вид діяльності;

· організаційна структура управління та виробнича структура підприємства;

· кількість господарських операцій, обсяги діяльності, обсяг продажу, чисельність персоналу, наявність відокремлених стру­ктурних підрозділів, дочірніх підприємств, філій тощо;

· особливості оподаткування підприємства;

· поточна та стратегічна мета бізнесу;

· ступінь матеріально-технічного оснащення (наявність комп’ютерної техніки, можливості програмного забезпечення);

· рівень кваліфікації працівників бухгалтерії;

· технологічні особливості виробництва, особливості організації процесів постачання та збуту;

· системи та форми розрахунків з покупцями та постачальниками;

· взаємини з фінансовими структурами;

· система звітності перед власниками, а також іншими кори­стувачами облікової інформації;

· стан законодавства та перспективи його зміни.

Облікова політика підприємства є частиною організації обліку, але вона не передбачає вибору форми організації обліку; системи регістрів обліку; розробки графіків документообороту, посадових інструкцій, плану проведення інвентаризацій, графіків здачі звітів матеріально відповідальними особами, визначення термінів здачі фінансової, податкової та статистичної звітності підприємства тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: