Концептуальна схема неперервності активного навчання

для теми лекції «Соціологія іміджу»

Лекції є необхідною формою навчання, якою інколи зловживають. Майже всі навчальні сесії включають лекції, тому що вони є зручною та ефективною формою викладу матеріалу.. Але якщо лекція стає довготривалою, активність сприйняття студентів знижується. Тому важливим є знайти способи, які підвищать ефективність даної лекції, але при цьому не заважатимуть досягти поставленої під час лекції мети. Такими способами стануть короткі включення в лекційний процес, за допомогою яких студенти зможуть проявити різні види активності, підключити до засвоєння інформації різні аналізатори, не тільки слухові, а й зорові.

Оскільки запропонований курс «Соціологія іміджу» є одним із важливих напрямів університетської підготовки студентів-несоціологів, то дуже важливо не навантажити його тематичний зміст занадто великими масивами складної, незрозумілої інформації в контексті викладу, інакше лекція буде пасивна, студенти не будуть активізуватися, не буде взаємодії між викладачем та студентами. Тому, щоб відійти від традиційної лекції, мені як викладачу доцільно сформувати алгоритм цілей курсу і стиль викладання, стратегії активного навчання.

У концептуальній схемі активного неперервного навчання щодо моєї лекції я пропоную йти шляхом переходу від загального до конкретного, вибудовувати процес активізації мислення студентів шляхом плавного переходу до складних завдань під час дискусії. Студенти будуть об’єднуватися у підгрупи і відповідати на запитання як колективно, так і індивідуально, закріплювати матеріал вправами.

Щоб досягти максимального результату і користі від прочитаної лекції, як уже зазначалося, потрібно здійснити постановку мети курсу, його завдань, знань та вмінь студентів на виході.

Представлений курс являє собою введення в соціологію іміджу. Комплекс містить систематичний виклад соціально-психологічної проблематики, пов'язаної з явищем іміджу. Систематичність і структурованість матеріалу даного курсу доцільна з огляду на те, що студенти є новачками у сфері гуманітарного знання, тому вони повинні себе комфортно почувати у всій царині нетрадиційної методики викладання матеріалу лекції.

Його мета полягає в тому, щоб дати студентам можливо більш широке уявлення про основні соціально-психологічні проблеми, пов'язані з таким явищем, як імідж, в різних його аспектах, одержуючи практичну реалізацію в сучасній соціальній практиці, а також про існуючі або можливі наукові підходи до розв'язання цих проблем.

Завдання курсу:

1) широке оволодіння студентами знаннями, які відображають зміст і структуру іміджу;

2) усвідомлення ролі та значимості вивчення іміджу у сучасному суспільстві;

3) формування в них умінь і навичок щодо ефективного розв'язання проблем формування іміджу.

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

· зміст і особливості іміджу як соціального феномену;

· основні підходи до вивчення іміджу в соціології;

· особливості різних напрямів досліджень соціологічного дослідження іміджу;

· основні чинники, які впливають на процес формування іміджу;

· як відбувається процес формування іміджу;

· практичні рекомендації щодо запобігання невдач і досягнення успіху при формуванні іміджу.

уміти:

· використовувати особливості іміджу для аналізу конкретних життєвих ситуацій. Отже, на виході студенти мають отримані різносторонні знання з даного курсу, вміти застосувати ці знання на практиці, звертатися до певного виду іміджу та вдало вибудовувати свій індивідуальний імідж.

Отже, студенти на виході повинні отримати більше не наукове вивчення матеріалу, базоване на теоріях, а широке розуміння головних проблем формування іміджу та вміння застосовувати ці знання як носій іміджу у суспільстві, знати специфіку іміджів, описаних у категоріях корпоративний», «діловий», «політичний» та ін.

Курс головним чином буде націлений на набуття вмінь і розташовуватиметься відповідно ближче до точки «вміння» на континуумі цілей курсу. Акцент слід робити на отриманні навичок і аттитьюдів, а не на розуміння літератури та її культурних контекстів. Але при такій умові звичайно що не відкидається фактичний матеріал лекції, оскільки він буде полем для розгортання та активізації мислення студентів, переведений у нетрадиційну площину викладання.

Проте це ще не є кінцевим результатом вибору у нашому курсі, оскільки перед початком лекції варто з’ясувати, чи студенти отримали на попередніх курсах подібні знання. Тоді можна організувати навчальний процес у більшій мірі зорієнтований на отримання нових знань і закріплення вже здобутих з попереднього досвіду. Проте такий варіант більше нагадує традиційну лекцію, а нашим пріоритетом є побудувати активну стратегію викладання нетрадиційної лекції, яка якраз і через дидактичні вправи більше охоплює формування вмінь та навичок.

Взаємодія в аудиторії буде відбуватися на середині континууму взаємодії. Це є періодичність чергування викладу матеріалу викладачем з відповідями студентів на поставлені запитання, а також спеціально відведеними їм завданнями. Комунікація між студентами повинна знаходитись на передбаченому і контрольованому рівні.

Щодо континууму обізнаності студентів, то можемо передбачати, що якщо це студенти непрофілюючі, то вони навряд чи добре володіють знаннями із сфери викладу даної дисципліни, але, як би це не виглядало, розраховуємо на позицію середини у континуумі, тому варто було б викладати лекцію простою та доступною мовою, що, в принципі, і студентів більше активізує: для початку увагу, а потім вже мислення.

З перших секунд лектор повинен привернути до себе увагу і настроїти аудиторію на контакт. Щоб аудиторія “включилася ” необхідно буде повідомити щось цікаве для присутніх - створити “спрагу ”. Якщо людина не хоче пити, у неї немає “спраги”, то розповідь про воду їй буде нецікава. Зате як уважно слухати розповідь про воду людина зазнає “спрагу “…..Тому я буду намагатися створити в аудиторії “спрагу ” до мого виступу. Наприклад, свій виступ, окрім вітання з студентами і знайомства, я розпочну дещо нестандартно: запитання «Як ваше налаштування на пару, настрій..», «Можливо, Ви очікуєте чергову нудну лекцію на якій можна поспати….Ви будете розчаровані – бо поспати вам не вдасться…». Студентів слід зацікавити, що ми будемо виходити із комплексного розгляду питань іміджу, але дотримуючись соціологічної концепції, а також, що студенти матимуть змогу брати участь у обговоренні на лекції, розмірковувати над певними запитаннями та включатися в активне обговорення індивідуально і про групах з тих питань, що викладач буде виносити на загал до аудиторії. Зазначається, що на основних моментах лекції викладач робитиме наголос і їх слід буде записувати.

Подача інформації має носити систематичний характер, йти від загального до конкретного спочатку студенти «входять у розуміння суті курсу, а потім відштовхуючись від цього покроково досягають поставлених в межах викладання цілей, вивчаючи активно основні проблеми індивідуального іміджу, конструювання іміджу та застосування цих технік формування іміджу на прикладі конкретних об’єктів іміджу. Це вводить студентів у процес розуміння і заглиблення вивченого матеріалу і відкриває можливості для подальшого вивчення цікавих питань курсу. Але вже на практичному занятті. Інформація як їжа буває смачною і корисною. А буває корисною, але не смачною. Щоб інформацію хотілося приймати і вона добре засвоюється, приносячи користь, необхідно дотримуватися два принципу подачі інформації: “Корисно і Смачно”. Сам матеріал повинен бути корисним для слухачів, а манера подачі робить його “смачним”.

Що робитиме виступ у моїй лекції «смачним»:

По-перше, наочність подання матеріалу;

По-друге, стимулювання мислення студентів через відповіді на запитання, уявлення про те, що говориться крізь призму власного знання.

Для того, щоб лекція була «результативною» для студентів і матеріал залишився на тривалий час у їхній пам'яті, доцільно підкріплювати теоретичний спосіб викладання наданням можливості студентам висловитися по ходу викладу лекції, тобто студенти будуть активно залучені у процес навчання.

Акцент у моїй лекції буде робитися на тому, щоб спровокувати рефлексіію і дискусію серед студентів, а не для того, щоб запропонувати певнку відповідь з обговорюваних проблем. Тому різні питання лекції будуть передбачати використання певних методів залучення студентів.

Перед початком лекції я б хотіла звернутися до таких ключових моментів, які урізноманітнять нетрадиційну лекцію:

1) к ружальця на ключових положеннях– на кожний стіл кладеться картку із клейкими кружальцями. Після 10-15-ти хвилин вашої лекції попросіть учасників переглянути свої записи та приклеїти кружки над ключовими положеннями. Тоді попросіть їх повернутися до свого сусіда й поділитися результатами. Альтернатива - дати фломастери, якими підкреслюють найважливіші думки в тексті;

2) картка думок («павутинка») – використовується з метою активізації попередніх знань або повторення нових. Студентів потрібно попросити записати в центрі паперу ключове слово. Потім вони повинні написати навколо цього слова інші слова, пов'язані з ним. Організовують свою павутинку по ходу її розробки;

3) малювання – це веселий спосіб для підняття настрою у групі та перегляду змісту представленої лекції. На кожний стіл кладуться листки паперу та маркери. Пропоную групі заповнити листок словами та малюнками, пов'язаними із зазначеною темою. Наприклад, намалювати малюнок, що ілюструє ключове поняття або теорію; дати визначення; намалювати постер; зробити «графіті». Варто вибрати з поміж пункту 2 і 3.

4) письмові запитання – замість того, щоб запитати в кінці лекції «Чи є у вас запитання?», можна попросити всіх студентів записати одне-два запитання з теми. Попросити декількох студентів прочитати свої запитання та дати на них відповідь або за вибором цього ж студента нехай його колеги (хтось із вибраних цим же студентом) дадуть відповіді.

Передбачається у ході викладу першого питання звернення до студентів через запитання такого роду «На вашу думку, навіщо нам потрібен імідж?».

По аудиторії пускається аркуш паперу «Імідж – це…», щоб студенти одним словом написали, з чим у них асоціюється імідж. Тоді я зачитую і підводжу підсумки. Цікаво тут виявити, в якому контексті розуміють це поняття студенти, орієнтуючись на свій власний досвід, яке з описуючих імідж понять вживається найчастіше.

Я пропоную наукові визначення іміджу і разом із студентами міркуємо, які найповніше описують цей соціальний феномен. Далі студенти повинні попрацювати у підгрупах по 5 чоловік і сформулювати своє групове визначення, представляють і ми складаємо робоче визначення іміджу у соціології.

Друге питання лекції є цікаве тим для студентів, що передбачає перехід від загального теоретичного розуміння іміджу, до вивчення ними специфіки персонального іміджу. Оскільки особистість є ключовим поняттям суспільства, то студенти повинні порозмірковувати над тим, як виглядає імідж кожного з них і зрозуміти що імідж особистості – це основа її позиціонування у різних сферах функціонування суспільства. Заготовлені декілька звернень достудента у вигляді запитань, які предбачають короткі відповіді на них.

Пропонується запитання для дискусії: імідж – це результат діяльності людини чи засіб управління її життєвою перспективою? Це запитання дається перед початком викладу даного питання.

Дається схема «Оцінка іміджу особистості», яка носить узагальнюючий характер викладеного даного питання. Ознайомившись з схемою, студенти отримують вправу під назвою «Я-реальне чи Я-ідеальне?», ціль якої – відобразити можливості самодослідження і розширити уявлення про себе.

Третє питання лекції передбачає наведення підібраних прикладів до викладу матеріалу, а також візуалізацію інформації через використання схеми додатково для підсилення одного із прикладів (технологія формування корпоративного іміджу). Студенти отримують практичні поради та рекомендації.

Останнє питання лекції є фактично деяким підсумком та дороговказом для студентів у цінності застосування іміджеологічних знань у їхній життєвій практиці.

На завершення лекції студенти отримують завдання на самостійне опрацювання про різні категорії іміджу (діловий, політичний, імідж організації, професійний…) і повинні це законспектувати. Також студенти повинні підготувати 10-хвилинну доповідь «Імідж відомої особистості», яка виноситься на початок семінарського заняття.

Серед нетрадиційних способів проведення семінарського заняття я обрала міні-презентацію, моделюючий тренінг та аналіз кейс-ситуацій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: