Розробка анкети та проведення анкетування

1. Питання анкети, які допомагають зняти напруженість і негативні установки респондента, називаються:

а) результативними;

б) функціональними;

в) закритими;

г) правильної відповіді немає.

2. Закриті питання анкети не слід використовувати в тих випадках, коли:

а) необхідно відібрати респондентів за деякими ознаками;

б) у респондентів існує чітке й усвідомлене уявлення про досліджувану проблему;

в) потрібно одержати відомості про респондентів;

г) правильної відповіді немає.

3. Питання, іменовані «детектор», використовуються для перевірки:

а) рівня знань респондента про предмет дослідження;

б) щирості висловлень респондента;

в) правильності складання анкети;

г) правильної відповіді немає.

4. Відкриті питання використовуються в тих випадках, коли:

а) в аудиторії немає чіткої позиції щодо поставленої проблеми;

б) необхідно одержати оцінку респондентом якої-небудь події;

в) потрібно різноманітне групування респондентів;

г) правильної відповіді немає.

5. Шкала Лайкерту використовує наступні категорії в побудові відповіді:

а) згоден – не згоден;

б) погано-добре;

в) певен - непевен;

г) усі відповіді вірні.

6. Питання-фільтри необхідні для:

а) полегшення переходу до більш серйозних питань;

б) добору респондентів за певними ознаками;

в) перевірки достовірності відомостей;

г) усі відповіді вірні.

7. Відкриті питання анкети не містять у собі:

а) завершення пропозиції;

б) словесну асоціацію;

в) семантичний диференціал;

г) правильної відповіді немає.

8. Категорії для побудови відповіді на закрите питання «неважливо» можуть бути використані:

а) у шкалі Лайкерта;

б) в оцінній шкалі;

в) у семантичному диференціалі;

г) усі відповіді вірні;

д) правильної відповіді немає.

9. Спосіб зв'язку з аудиторією, який характеризується можливістю швидко одержати інформацію з невеликими витратами, — це:

а) телефон;

б) пошта;

в) інтерв'ю;

г) правильної відповіді немає.

10. Можливість враховувати невербальну інформацію реалізується таким способом зв'язку, як:

а) інтерв'ю;

б) пошта;

в) телефон;

г) правильної відповіді немає.

11. Вплив сторонніх факторів понад усе виявляється у наступному способі зв'язку з аудиторією:

а) інтерв'ю;

б) пошта;

в) телефон;

г) правильної відповіді немає.

12. Складність питань може бути перешкодою для використання такого виду зв'язку з аудиторією, як:

а) пошта;

б) телефон;

в) інтерв'ю;

г) правильної відповіді немає.

13. Контроль над проведенням інтерв'ю не має на меті:

а) вивчення враження про інтерв'юера;

б) вивчення ставлення до опитування;

в) вивчення розуміння змісту окремих питань;

г) правильної відповіді немає.

14. Правила поведінки інтерв'юера і зміст вступної бесіди визначаються:

а) міжнародним кодексом з проведення маркетингових досліджень;

б) інструкцією інтерв'юера;

в) усі відповіді вірні;

г) правильної відповіді немає.

15. Який спосіб зв'язку з аудиторією характеризується низьким поверненням даних:

а) телефон;

б) пошта;

в) інтерв'ю;

г) правильної відповіді немає.

16. Розсилка анкет по пошті передбачає особливі вимоги до них:

а) чітке формулювання питань;

б) наявність супровідного листа з роз‘ясненням мети дослідження та можливих вигод від нього;

в) уві відповіді вірні;

г) правильної відповіді немає.

17. Види відкритих питань:

а) питання з вільною відповіддю;

б) дихотомічні питання;

в) питання з розподілом по перевагам;

г) правильної відповіді немає.

18. Дихотомічне питання – це:

а) питання, на яке респондент може відповісти в довільній формі;

б) питання яке передбачає два варіанти відповіді (так – ні);

в) питання, яке передбачає вибір одного варіанту відповіді із сукупності запропонованих;

г) правильної відповіді немає.

19. Першими в анкеті повинні бути розташовані:

а) питання кваліфікаційного характеру;

б) питання про особисту інформацію респондента;

в) точно сформульовані питання для отримання максимально повної інформації;

г) правильної відповіді немає.

20. Недоліком питань з вільною відповіддю є:

а) виникнення труднощів з інтерпретацією відповідей;

б) виникнення труднощів з записом та кодуванням відповідей;

в) усі відповіді вірні;

г) правильної відповіді немає.

21. Техніка проектування передбачає:

а) демонстрацію респондентам об‘єкту у вигляді картинок, ключових слів, після чого респонденти висловлюють те, що перше приходить в голову;

б) серію питань про один і той же об‘єкт в процесі неформального інтерв‘ю;

в) усі відповіді вірні;

г) правильної відповіді немає.

22. До різновидів техніки проектування належить:

а) техніка планування;

б) техніка асоціацій;

в) усі відповіді вірні;

г) правильної відповіді немає.

23. Якщо в ході дослідження респонденту пропонують розглянути якусь ситуацію та скласти по ній розповідь з докладним поясненням, це означає що використовують:

а) техніку асоціацій:

б) техніку конструювання;

в) техніку завершення;

г) техніку планування.

24. Використання техніки завершення дає можливість:

а) отримати інформацію недоступну через прямі питання;

б) отримати несподівану інформацію, що суперечить думці дослідників;

в) усі відповіді вірні;

г) правильної відповіді немає.

25. При формулюванні питань слід враховувати наступні моменти:

а) слід уникати довгих питань, тому що вони часто потребують повторення і утрудняють відповідь;

б) слід ставити питання, які впливають на переконання респондента;

в) усі відповіді вірні;

г) правильної відповіді немає.

26. Анкету слід завершувати:

а) питаннями демографічного характеру;

б) питаннями, які допомагають визначити чи володіє респондент необхідною інформацією для відповіді;

в) подякою респонденту за участь в опитуванні;

г) правильної відповіді немає.

27. Попереднє тестування анкети може виявити:

а) неправильне формулювання питання;

б) неправильну послідовність питань;

в) усі відповіді вірні;

г) правильної відповіді немає.

2.7 Контрольні питання

1. Визначення структури анкети.
2. Визначення процесу інтерв'ювання.
3. Визначення структури запитальника.

Тема 2.6 Процес та методи вибірки

2.1 Методичні вказівки до вивчення теми

Після складання анкети, яка буде використовуватись при проведенні маркетингового дослідження, необхідно відібрати певні групи населення, які цікавлять дослідника. Ця процедура дослідження включає визначення складових частин вибірки – обмеженої кількості складових частин явищ, на основі аналізу яких судять про все явище в цілому.

Процес вибірки включає кроки:

- визначення частини населення, у якій буде здійснюватися вибірка – припускає встановлення точних характеристик, щоб дослідник міг відразу визначити ставиться суб'єкт до частини населення чи ні;

- установлення границь цієї частини населення – визначення географічних ознак вибірки;

- визначення методу відбору одиниць вибірки – існують два основних методи: імовірнісний та неімовірнісний;

Методи неімовірнісної вибірки:

1. Метод зручного відбору;

2. Метод сніжної грудки;

3. Метод здорового глузду;

4. Метод контрольних квот.

Методи імовірнісної вибірки:

28. Проста випадкова вибірка;

29. Систематична вибірка;

30. Стратифікована вибірка;

31. Кластерна вибірка;

32. Територіальна вибірка.

- визначення розміру вибірки – припускає точний підрахунок, кількість одиниць вхідних у вибірку, які роблять її репрезентативною;

- складання інструкцій про практичний відбір одиниць вибірки – припускає попереднє тестування дієвості методів вибірки, ефективності процесу збору інформації й пов'язаних із цим витрат.

Процес вибірки пов'язаний з можливістю помилки.

Точність і надійність отриманої інформації пов’язана з двома групами помилок:

1. помилки, пов’язані із самою вибіркою;

2. помилки, не пов’язані з вибіркою.

Об’єм вибірки визначається на основі статистичного аналізу.

В маркетингових дослідженнях існує поняття аналітичної системи маркетингу, яка складається із прогресивних засобів для аналізу даних і проблемних ситуацій і містить у собі статистичний банк і банк моделей.

Функції статистичного банку укладаються в обробці статистичних даних.

Статистичний банк об’єднує:

- регресійний аналіз;

- кореляційний аналіз;

- факторний аналіз;

- дискримінантний аналіз;

- груповий аналіз.

У банку моделей зосереджені моделі, які допомагають прийняти кращі маркетингові рішення.

Банк моделей об’єднує:

- моделі створення продукту;

- моделі цін;

- моделі каналів розподілу;

- моделі вибору міста продажу;

- моделі реклами.

2.2 Термінологічний словник

Вибірка – обмежена кількість складових частин явищ, на основі аналізу яких судять про все явище в цілому.

Імовірнісний метод - відрізняється тим, що елементи населення одержують певний шанс влучення у вибірку, при цьому є присутнім елемент випадковості вибору.

Неімовірнісний метод - цілеспрямований відбір одиниць вибірки, без використання випадкового підходу.

2.3 Семінарське заняття за темою «Процес та методи вибірки»

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: