Моргун В. Ф. Делинквентный подросток.- Полтава, 1995.

Державний вищий навчальний заклад

“Переяслав-Хмельницький державний університет

імені Григорія Сковороди”

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

вченою радою від

_______________

Протокол № ____

Програма державного екзамену

«Психологія (інтегрований)»

для студентів педагогічного факультету,

за спеціальністю 7.01010201 «Початкова освіта» 7.03010301 «Практична психологія» освітньо-кваліфікаційний рівень “спеціаліст”

Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри психології

протокол № 1 від 30 серпня 2013 р.

Зав. кафедрою, проф.

Ткачук Т.А. _______

Переяслав-Хмельницький, 2013

Психотерапія

І. Загальна психотерапія

1.Психотерапія як вид психологічної допомоги. Визначення психотерапії. Зміст основних понять. Психотерапевтичне втручання (інтервенція), як форма психологічного впливу або конкретний засіб (наприклад, пояснення, уточнення, стимуляція, вербалізація, інтерпретація, научіння. Тренінг). Види втручання в медицині: медикаментозні, хірургічні, фізикальні, психологічні. Характеристика клініко-психологічних інтервенцій (методи, функції, цілі, теоретична база, емпірична перевірка, професійні дії).

Психологічна корекція як ціленаправлений психологічний вплив. Реалізація в практиці психологічної допомоги. Психологічна корекція і психологічне втручання.

Теорія психотерапії, її значимість. Загальна характеристика сучасних напрямків у психотерапії. Особистісний підхід у психотерапії. Загальні фактори психотерапії. Основні показники для надання психотерапевтичної допомоги.

Короткий історичний огляд. Два основних періоди розвитку: донауковий і науковий (19-20 ст.). Розвиток вітчизняної психотерапії. Альтернативна психотерапія.

2.Форми та методи психотерапевтичного впливу. Психотерапія у нормальному (природному) стані. Форми та засоби впливу (асоціативні, ігрові, тренувальні, сугестивні). Психотерапія в особливих станах (гіпносугестії, наркосугестії, навіювання,). Психотерапія при стресах.

Поділ психотерапевтичних впливів: за характером впливу, за етіопатогенетичним принципом, за метою впливу. За джерелом впливу, за тактикою використання методів впливу. Індивідуальна та групова психотерапія, вилика та мала. Аутогенне тренування.

3. Принципи класифікації в психотерапії та психотерапевтичні методи. сихотерапевтична група. Методи групової психотерапії та тренінгового навчання. Психотерапевтична бесіда. Т-групи. Марафон. Конкретні методики (“Маска”, занурення,. викликаного гніву, зупинки думок, психотерапевтичної перспективи, кристалізування проблем, візуалізації, мовчання тощо). Механізми лікувального впливу групової психотерапії.

4. Етичний кодекс психотерапевта. Психотерапевтичний контакт та контракт. Раппорт. Котерапевти. Супервізія. Емпатія. Психотерапевтичний кабінет, кабінет психологічного розвантаження (релаксації), психотерапевтичне відділення. Психотерапевтичні клуби.

5.Оцінка ефективності психотерапевтичної допомоги. Основні передумови оцінювання психотерапевтичного впливу. Аналіз трьох аспектів, в яких можуть відбутися зміни – клінічного, індивідуально-психологічного, соціально-психологічного. Критерії ефективності впливів.

ІІ. Основні напрямки в психотерапії

1. Динамічний напрямок у психотерапії . Класичний психоаналіз З. Фрейда (1856-1939) і класичний психоаналіз. Психоаналітик. Психічний аппарат. Психологічні захисти. Свідома і несвідопа психічна активність. Типи психологічного функціонування. Катексіси. Комплекс Едипу. Теорія розвитку сексуальності.Теорія психологічного походження неврозів. Роль Супер-Его.

Аналітична психологія

Глибинна психологія Юнга (1875-1961). Основні положення і методи. Структура психічного буття (свідоме і психічне безсвідоме). Психологічні типи. Архітипи. Тест словесних асоціацій. Роль сновидінь.Терапія переносу.

Індивідуальна психологія. Адлер ( 1870-1937). Життєві цілі, стилі життя, самість. Здатність до кооперування – важлива форма пристосування (а також профілактика неврозів).Три аспекти психотерапії (розуміння та прийняття пацієнтом індивідуального стилю, допомога пацієнту в розумінні себе, тренування соціального інтересу). Схема психотерапевтичного процесу.

Характерологічний аналіз Хорні. К. Хорні (1895-1952). Роль неусвідомлених конфліктів. Невротичний захисний механізм. Типи невротичних конфліктів. Мета психотерапії – необхідність допомогти хворому неврозом розкрити ідеалізоване Я.

Гуманістичний психоаналіз. Психоаналіз, екзистенціалізм та філософська антропологія Фромма (1900-1980). Мета психоаналізу – пізнання людиною своєї внутрішньої природи, смислу життя та ціннісних аспектів людського буття. Безсвідомі психологічні механізми регулювання відносин суспільства і людини (мазо-садистичні тенденції, деструктивізм, автоматичний конформізм). Філософія любові.

Інтерпесональна психотерапія Саллівана (1892-1949). Роль міжособистісних стосунків між людьми у нормі та патології. Роль тривоги в патології. Характеристика періодів розвитку. Короткий термін психотерапії та елементи поведінкової терапії.

Психоаналітична психотерапія. Непсихоаналіз Куртиса (1991), Гілла, Стоуна, Бібрінга, Кляйна, Кернберга. Терапія, а не аналіз. Пом’якшення, полегшення, адаптація, відновлення функціонування. Психоаналітична ситуація як система технічних заходів (використання вільних асоціацій, стримування від реакцій, реагування)

Патогенетична психотерапія Мясищева (1893-1973). “Психологія відношень” як специфічна концепція особистості. Суперечності в тенденціях і можливостях людини та вимогах дійсності – патогенна основа неврозів. Психотерапевтичні бесіди.

Особистісно-орієнтована (реконструктивна) психотерапія Карвасарський та о сновні теоретичні положення психотерапії щодо групових та індивідуальної форми. Роль специфіки особистісних порушень. Формування адекватної самосвідомості і розширення її сфери. Роль коригуючого емоційного досвіду. Поведінка психотерапевта.

2.Когнітивно-поведінковий напрямок у психотерапії. Перші досвіди використання поведінкової терапії. Класичне (за Павловим) обумовлення: стимул-реакція. Оперантне обумовленняі Скіннер: поведінка закріплюється (контролюється) її результатами і наслідками.

Бандура і його інтегративний підхід. Акцентуація ролі когнітивних процесів у регуляції поведінки людини.

Загальні принципи когнітивного навчання (Бек, Елліс, Мейхенбаум).

Когнітивно-поведінкова (моделююча) психотерапія як один з провідних напрямків у США, Німеччині іінших країнах. Використання методу в амбулаторних умовах. Схеми використання поведінкового аналізу. Типові варіанти домашніх завдань. Поведінкові та когнітивні прийоми (реципрокна інгибіція, прогресуюча мускульна релаксація за Джекобсоном, метод редукції поведінки, самоінструкції, моделювання, методи самоконтролю, прийом “шкалювання”, дослідження наслідків – “декатастрофізація”, дослідження альтернатив, парадоксальні прийоми, зокрема, дослідження гумору тощо).

Когнітивна психотерапія (Бек), як розвиток поведінкової психотерапії 60-х років. Роль партнерських стосунків клієнта та психотерапевта. Використання правил, розпоряджень, відмежування реальності, правила саморегуляції.

Раціонально-емотивна психотерапія Елліса (50-і роки). Три провідних аспекти психічного функціонування людини (думки, почуття та поведінка). Установка на інтроспективному методі, раціоналізація поведінки. Методика виявлення ірраціональних установок та їх реконструкція.

Нейролінгвістичне програмування. Використання моделей людських комунікацій. Еріксонівський гіпноз. Сучасний напрямок постеріксонівської психотерапії (Гріндер, Бендлер).Базові постулати НЛП. Специфічні методи діагностики та корекції. Мовленнєві викривлення метамоделей. Корекційні техніки НЛП. Способи інтеграці ресурсу і проблеми, якірні техніки, методи “змаху”. Використання особистісних історій, робота з лініями часу.

3. Екзистенційно-гуманістичний напрямок в психотерапії. Гуманістична концепція. Використання понять: самовизначення, творчість, природність, методологія. Проникнення у феноменологічний світ людини як мета технічних прийомів.

Екзистенційна психотерапія (Гуссель, Хайдеггер, Ясперс, Сартр). Екзистенція та її прояви. Представники екзистенційного аналізу: Бісвангер, Босс, Франкл (Європа), Мей, Бьюдженталь (США). Ідея саморозвитку особистості та її індивідуальності. Поведінка екзистенційного аналітика.

Логотерапія (Третя Віденська школа терапії). Пошуки смислу життя. Сфери використання.

Клієнт-центрована психотерапія Роджерса, як варіант гуманістичного напрямку. Особливості контакту клієнта і терапевта. Найбільш актуальні прийоми роботи. Умови психотерапевтичного процесу.

Гештальт-терапія Перлза в практиці гуманістичної терапії. Феноменологічний підхід. Механізми зрушень процесу саморегуляції. Рівні неврозів.Принципи та процедури в гештальт-терапії. Ігри.

ІІІ. Основні форми психотерапії

Індивідуальна психотерапія. Психотерапевт як основний інструмент терапевтичного впливу. Методологія індивідуальної терапії. Загальні фактори лікувального впливу індивідуальної психотерапії. Характеристика індивідуального психотерапевтичного процесу (фази, цілі, засоби). Форми індивідуальної психотерапії (короткочасна, довготривала). Характеристика психотерапевтичного контакту..

Сімейна психотерапія. Методи терапії. Цілі створення різних моделей сімейної терапії (зміна уявлень, трансформація поглядів, модифікація проникливості каналів, створення альтернативних моделей, зменшення емоційного втягнення членів сім’ї, корекція ієрархії невідповідності, переривання дисфункціональних стереотипів, відкриття сімейних секретів).

Основні положення системного підходу. Концепція гомеостазу. Системні порушення, їх характеристика. Етапи сімейної психотерапії. Ознаки гармонійної сім’ї, Дисгармонійні сім’ї. Сімейний діагноз. Реконструкція сімейних стосунків. Виклик сімейній структурі. Психотерапевтичний контракт.Соціометричні прийоми та техніки.

Групова психотерапія. Поняття групової психотерапії як специфічна форма чи метод, де в якості основного інструменту психотерапевтичного впливу виступає група. Використання методу в рамках різних теоретичних теорій. Історія розвитку групової психотерапії. Цілі і завдання групової психотерапії.

Групова динаміка, як сукупність взаємостосунків і взаємодій.

Цілі і завдання групи. Норми групи. Групова інтеграція. Груповий тиск. Групова напруга. Формування підгруп і їх вплив на функціонування групи.

Фази розвитку психотерапевтичної групи.

Методи групової психотерапії. Групова дискусія. Психогімнастика. Проективний малюнок. Музикотерапія. Використання різних методів. Керівництво психотерапевтичною групою. Організаційні аспекти групової психотерапії. Групи навчання. Група розвитку. Група “гештальт”. К.Роджерс про позитивні та негативні моменти групової психотерапії. Сфери використання групової психотерапії.

Психотерапевтичне середовище і терапевтична співдружність. Зміст поняття. Трактування сутності лікування середовищем. Моделі терапії середовищем. Соціотерапевтичне товариство (Джонс). Система самоуправління. Принцип партнерства. Психоаналітичне психотерапевтичне товариство. Модель терапевтичного середовища за теорією научіння. Інтегративна модель.

Ефективність психотерапевтичного середовища ( Демократичність рішень і розподіл відповідальності, доступність програм, високий моральний рівень персоналу, його практична орієнтація та позитивні очікування, високий рівень взаємодії з пацієнтами).

ІV. Інші напрямки у психотерапії

Сугестивна психотерапія. Навіювання. Основні засоби навіювання. Невербальні фактори. Навіювання в стані сну. Опосередковане навіювання. Методика “маска”. Плацебо-терапія і плацебо-тести.

Самонавіювання (аутосугестія). Самонавіювання за Бехтерєвим (1890-92). Методика Куе (1857-1926). Аутогенне тренування. Аутогенна медитація за Шульцом. Аутогенне реагування та вербалізація за Луте.

Гіпноз. Історія наукової гіпнології. Школа Шарко.

Основи гіпнотерапії. Гіпноз-відпочинок. Аутогіпноз. Еріксонівський гіпноз. Відмінності між класичним та еріксонівським гіпнозом.

Наркопсихотерапія. Основні етапи, їх характеристика.

Арттерапія. З історії розвитку. Теоретичні основи терапії (погляди Фрейда, Юнга, Наумбург, Хілл). Форми та методи арттерапії. Терапевтичний ефект використання. Арттерапія як інтегруючий адаптаційний механізм, що надає можливість людині займати активну позицію у відношенні до середовища. Проективна арттерапія.

Транзактний аналіз. Е.Берн як основоположник методу. Структура ТА (структурний аналіз, аналіз транзакцій, аналіз психологічних ігор, аналіз сценарію). ТА як інтеракційна психотерапія групової форми. Перегляд ранніх рішень і життєвих позицій. Модифікація ТА (М. і Р. Гулдінги) як поєднання принципів і прийомів з гештальт-терапією, психодрамою та модифікацією

Кризова психотерапія. Необхідність надання психологічної допомоги людям, які перебувають у кризових станах. Принципи та завдання кризової терапії (ургентний характер, направленість на виявлення когнітивних феноменів, пошук та тренінг неапробованих пацієнтом способів вирішення актуального конфлікту). Схема індивідуальної психотерапевтичної програми кризової терапії.

Сімейна кризова терапія. Основні показники для використання. Особливості організації групи. Роль групової згуртованості.

Телефонне консультування. З історії розвитку. Основні принципи роботи телефонного консультанта. Анонімність телефонного консультування. Кабінет соціально-психологічної допомоги. Відділення кризових станів.

Термінальна психотерапія. Робота зі страхами. Особливості спілкування з умираючими або невиліковно хворими. Повідомлення діагнозу. Ефективність допомоги. Критерії допомоги. Сучасні організаційні форми (хоспіси, спеціалізовані відділення та центри для лікування СПІДу, геронтологічні відділення).

Короткочасна психотерапія. Термін “короткочасність” в різних напрямках. Пошуки ресурсів. Прийоми та психотехніки (“фантазії про майбутнє”, “опора на прогрес”, “проблема як вирішення”, “нова позитивна назва”, “знаки поращення”). Основні теоретичні положення. Загальні принципи використання (стосовно цілей, відбору пацієнтів, фаз та прийомів). Новаторські підходи в короткочасній терапії (позитивна психотерапія Позешкіана, когнітивно-поведінкова терапія). Терапевтична практика Покрасса (терапія поведінкою). Тренінг самоінструкцій Мейхенбаума.

Інтегративні тенденції в психотерапії

Відмінності інтегративної та еклектичної психотерапії. Підходи, на основі яких розвивається інтегративна психотерапія. Психотерапевтичний вплив та його багатогранність. Гуманістична, інтеракційна, технологічна моделі психотерапії інтегративного типу. Загальні психотерапевтичні принципи. Відіотехніки в психотерапі.

Психосинтез. Нейролінгвістичне програмування. Особистісно-орієнтована (реконструктивна) психотерапія як відкрита психотерапевтична схема, її використання в сучасній терапії. Інтеграція клієнт-центрованої та гештальт-терапії.

V. Спеціальна психотерапія

Психотерапія в медицині. Психотерапія в психіатрії та наркології. Психотерапія неврозів (Мясищев, Карвасарський). Метод аутогенного тренування при неврастеніях. Метод наркопсихотерапії. Поведінкові методи і лікування обесивно-фобічних розладів. Раціональна психотерапія. для підлітків з пограничними розладами. Роль психотерапії при лікуванні шизофренії, хронічних психозів, епілепсії. Використання методів психотерапії у лікуванні наркозалежності та алкоголізму. Використання раціональної терапії. Програми психотерапії.

Психотерапія в неврології. Гіпнотерапія. Комплексне лікування. Використання різних методів впливу. Підтримуюча терапія.

Психотерапія в соматичній медицині. Психосоматичні розлади. Методи впливу (гіпнотерапія, аутогенне тренування, навіювання).Тенденції поведінки хворих. Поєднання різних форм психотерапевтичної допомоги.

Психотерапія в хірургії. Передопераційна підготовка. Післяопераційний період. Використання гіпнозу в травматології. Використання психотерапії в дитячій хірургії.

Психотерапія в онкології. Онкопрофілактика. Психотерапевтичні задачі. Особливості психотерапевтичної бесіди. Повідомлення діагнозу. Робота з інкурабельними хворими.

Психотерапія у дітей і підлітків. Фактори впливу на дітей та підлітків. Схема побудови клініко-психотерапевтичного висновку. Планування психотерапевтичних заходів. Фармакотерапія. Ігрова психотерапія. Стратегії в психотерапії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

1. Базисное руководство по психотерапии /Хайл-Єверс А., СПб.: 2001.

2. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика: Учеб.пособие для студентов ст.курсов психол.фак.и отд-ний ун-тов М.: Класс, 2001.

3. Бурменская Г. В. Возрастно-психологический подход в консультировании детей и подростков: Учеб.пособие для студентов вузов/ Г.В.Бурменская, Е.И.Захарова, О.А.Карабанова и др. М.: Academia, 2002.

4. Гулина М. А. Терапевтическая и консультативная психология. - СПб.: Речь, 2001.

5. Джорож Р., Христиани Т. Консультирование: Теория и практика /Пер. с англ.А.Шадура.- М.:Изд.-во “Эксмо”, 2002.

6. Колошина Т.Ю., Тимошенко Т.В. Марионетки в психотерапии.- М.: Изд.-во инст.-та психотер., 2001.

7. Кэдьюсон Х., Шефер Ч. Практикум по игровой психотерапии. - СПб.: Питер, 2001.

8. Коттлер Д. Психотерапевтическое консультирование/ Дж.Коттлер, Р.Браун /Пер.с англ.М.Потаповой,А.Ракитиной. - СПб.: Питер, 2001.

9. Лейбин В.М. Словарь-справочник по психоанализу.-СПб.: Питер, 2001.

10. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание: Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клин. процессе: Учеб.пособие / Пер.с англ.под ред.М.В.Глущенко, М.В.Ромашкевича М.: Класс, 1998.

11. Малкина-Пых И.Г. Техники гештальта и когнитивной терапии.- М.: Изд.-во Эксмо, 2004.

12. Мак М. Р. Практикум по когнитивной терапии / Пер.с англ.Т.Саушкиной СПб.: Речь, 2001.

13. Мэй Р. Искусство психологического консультирования: Как давать и обретать душев.здоровье /Пер.с англ.М.Будыниной, Г.Пимочкиной.- М.: Апрель Пресс:ЭКСМО-Пресс, 2002.

14. Меновщиков В. Ю. Психологическое консультирование: работа с кризисными и проблемными ситуациями /В.Ю.Меновщиков.- М.: Смысл, 2002.

Моргун В. Ф. Делинквентный подросток.- Полтава, 1995.

16. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования /Пер.с англ.Е.Волков. - СПб.и др.: Питер, 2000.

17. Основы психотерапии детей и подпостков. /Под ред. В.Т.Кондрашенко.-М.: Изд.-во института психотерапии, 2001.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: