Роджерс К. О групповой психотерапии. - М., 1993.

19. Роджерс К. Р. Клиент-центрированная психотерапия: Теория, соврем.практика и применение / Пер.с англ.Т.Рожковой и др. М.: Апрель Пресс:ЭКСМО-Пресс, 2002.

20. Сидоренко Е. Терапия и тренинг по Альфреду Адлеру.- СПб.: Речь, 2000.

21. Техники консультирования и психотерапии: Тексты /Под ред. У.С.Сахакиан; Пер.с англ.М.Будыниной и др. М.: Апрель Пресс: ЭКСМО-Пресс, 2000.

22. Фанч Ф. Преобразующие диалоги /Пер.с англ. Д. Ивахненко.- К.: Ника-Центр:Вист-С, 1997.

23. Франкл В.Є. Основы логотерапии: Психотерапия и религия.-СПб: Речь, 2000.

24. Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии / Акад.наук СССР: Ин-т психологии.- М., 1991.

25. Фрейд З. Я и Оно./ Пер. с нем.-Тбилиси: Мерани, 1991.

26. Холл К., Линдсей Г. Теории личности.- М., Апрем Пресс, ЭКСМО – Пресс, 2000.

27. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности.- СПб.: Питер.Ком., 1998.

28. Шостром Э. Терапевтическая психология. Основы консультирования и психотерапии / Пер.с англ.В.Абабкова,В.Гаврилова. - СПб.:Сова; М.: ЭКСМО-Пресс: Сова, 2002.

29. Ялом И. Д. Экзистенциальная психология / Пер.с англ.Т.С.Драбкиной М.: Класс, 1999.

30. Юнг К.Г. Архетип и символ. - М.: Ренессанс, 1991.

Групова психокорекція

Групова психокорекційна робота, класифікація груп. Специфіка групової форми психокорекції. Класифікація психокорекційних груп. Склад і учасники групи.

Характеристики психокорекційних груп. Психотерапевтичні чинники груп. Основні характеристики групи. Ролі психокорекційної групи. Норми в психокорекційній групі. Динамічні процеси в психокорекційній групі. Згуртованість в психокорекційній групі. Лідерство і керівництво в психокорекційній групі. Генезис психокорекційної групи. Психотерапевтичні чинники груп.

Основні види психокорекційних груп. Психотерапевтичні групи (групи зустрічей, група психодрами, гештальтгрупи, група тілесної терапії, темоцентрована взаємодія, групи терапії мистецтвом, арттерапія, бібліотерпія, казкотерапія, групи танцювальної терапії, тренінгові групи).

Основні методи, методичні прийоми і техніки групової психокорекції. Базові методи групової психокорекції (групова дискусія, ролева гра, психогімнастика, проективний малюнок, музикотерапія). Додаткові психокорекційні методи і прийоми.

Особистість і кваліфікація керівника психокорекційних груп. Вимоги до особистості керівника психокорекційної групи. Кваліфікація керівника групи (професійні знання керівника групи, професійні навички керівника групи, професійний досвід керівника групи).

Мета, завдання і принципи психокорекційної роботи з дітьми і підлітками. Основні напрямки корекції психічного розвитку. Принципи психокорекційної роботи з дітьми і підлітками і побудови коректувальних програм.

Показання і протипоказання до застосування групової форми психокорекційної роботи з дітьми і підлітками. Рекомендації по формуванню дитячої психокорекційної групи. Організація групової роботи з дітьми і підлітками. Оцінка ефективності проведеної роботи з групою.

Специфіка роботи з дорослими. Психокорекційні програми і їх види. Основні принципи складання психокорекційних програм. Види психокорекційних програм. Основні вимоги до складання психокорекційної програми.

Формування психокорекційної групи. Створення і організація психокорекційної групи. Місце і умови роботи. Оцінка ефективності роботи групи. Невдачі і труднощі групової психокорекції.

Психологічні проблеми клієнтів і методи роботи з ними. Основні проблеми в міжособистісних відносинах людей, причини їх виникнення. Основні проблеми, пов'язані з емоційною сферою людей, причини їх виникнення. Основні проблеми, пов'язані з особовими особливостями, причини їх виникнення.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ

1. Буянов М.И. Основы психотерапии детей и подростков. – Киев: Выща школа, 1990.

2. Выготский Л.С. Диагностика развития и педологическая клиника // Собр. соч.: В 6-ти т. Т. 5. С. 257 – 321.

3. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия. – СПб.: СОЮЗ, 1998. – 336 с.

4. Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. – М., 1986.

5. Захаров А.И. Происхождение детских неврозов и психотерапия. – М.: Изд-во ЭКСМО_Пресс. 2000. – 448 с.

6. Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей. – СПб.: СОЮЗ, 2000. – 448 с.

7. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений: Пер. с англ. – М.: МПА, 1994.

8. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М.: Просвещение, 1983 – 96 с.

9. Маркова А.К., Лидерс А.Г., Яковлева Е.Л. Диагностика и коррекция умственного развития в школьном и дошкольном возрасте. – Петрозаводск, 1992.

10. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

11. Никольская И.Н.. Грановская Р.М. Психологическая защита у детей. – СПб.: Речь, 2000. – 507 с.

12. Осипова А.А. Введение в теорию психокоррекции. – М. Воронеж: Сфера, 2000.

13. Отстающие в учении школьники (проблемы психического развития) / Под ред. З.И.Калмыковой, И.Ю. Кулагиной. – М., 1986.

14. Помощь родителям в воспитании детей: Пер. с англ./ Под ред. Пилиповского В.Я. – М.: Прогресс, 1992

15. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Просвещение, 1991.

16. Раттер М. Помощь трудным детям. – М., 1987.

17. Сатир В. Как строить себя и свою семью: Пер. с англ. – М.: Педагогика-Пресс, 1992. – 192 с.

18. Спиваковская А.С. Профилактика детских неврозов (комплексная психологическая коррекция) – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988.

19. Спиваковская А.С. Психотерапия: игра, детство, семья. Т. 1. – М., 2000.

20. Справочник по групповой психокоррекции / О.Н. Істратова, Т.В. Эскакусто. – Ростов н/Д: Феникс, 2006.

21. Фрейд А. Введение в детский психоанализ. – М., 1991.

22. Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы: Пер. с англ. – М.: Педагогика, 1993.

23. Чистякова М.И. Психогимнастика. – М.: Просвещение, 1990.

24. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Использование игровой психотерапии для коррекции нарушений поведения у подростков // Психогигиена и психопрофилактика. – Л., 1983.

25. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер, 1999. – 656 с.

ПСИХОЛОГІЯ ДЕПРИВАЦІЇ

Змістовий модуль 1. Феноменологія психічної деривації

Тема 1. Поняття та основні види психічної депривації

Предмет та завдання курсу. Термінологія та визначення понять: психічна депривація, деприваційна ситуація, деприваційний синдром, наслідки психічної депривації, деприваційний досвід, механізми депривації. Сучасні теорії психічної депривації.

Багаторівневе розуміння психічної депривації. Загальні симптоми та симптомокомплекси деприваційних розладів. Суспільні та внутрішні умови депривації. Наслідки депривації.

Види психічної депривації. Сенсорна депривація. Достатня кількість зовнішніх вражень як необхідна умова для нормального дозрівання мозку в дитячому й ранньому віці. Стимулювання когнітивного і мовного розвитку дітей.

Рухова депривація. Обмеження руху у результаті травм або хвороб. Наслідки обмеження дітей у прагненні рухатися (бігати, плазувати, стрибати). Стереотипне розгойдування, стан депресії у маленьких дітей із закритих дитячих установ. Емоційна депривація. Потреба в емоційному контакті. Феномен прихильності. Поняття сингонії. Наслідки незадоволення потреби в емоційному контакті.

ТЕМА 2. Материнська та психосоціальна депривація

Форми соціальної депривації. Материнська депривація. Прихильність до матері як нормативне явище в розвитку будь-якої дитини. Типи відношення прихильності. Типові стадії, які проходить поведінка немовляти або маленької дитини внаслідок відділення (сепарації). Тип особистості, що формується у дитини, яка з народження потрапила в умови материнської депривації. Стадії, за якими формується здатність дитини відокремлюватися від матері.

Психосоціальна депривація. Форми розладу прихильності (виражене порушення спілкування з навколишніми) як результату психосоціальної депривації. Нездатність до благополуччя як наслідок недоліків в турботі про дитину у дитячих будинках та притулках.

ТЕМА 3. Психологія депривації батьківських взаємодій

Вплив розлучення батьків на дитину, вікові особливості. Типи реакцій дітей на ситуацію розлучення батьків: активізація своєї діяльності і гри, гнів, побоювання і фобії, відчуття відповідальності за розлучення, порушена ідентифікація, самотність і суперечлива відданість дітей, соматичні симптоми, зниження шкільної успішності.

Реакції дітей на смерть батьків. Вікові особливості переживання горя дітьми. Найпоширеніші реакції дітей на смерть одного або обох батьків: тривожність, замкнутість, ізоляція і проблеми концентрації уваги, Сум, туга, провина, гнів.

Розвиток дітей в сім'ях, де батько і/чи мати зловживають алкоголем. Основні види поведінки дітей осіб, що зловживають алкоголем: «жахлива дитина», «псевдобатько», «блазень гороховий», «людина-невидимка», «хворий».

ТЕМА 4. Вікові аспекти психічного розвитку депривованої особистості

Спілкування дошкільників з дорослими і однолітками в умовах сімейної депривації. Особливості пізнавальної сфери депривованих дошкільників. Особливості довільної поведінки. Розвиток самосвідомості дошкільника в умовах дитячого будинку.

Готовність до школи дітей, що виховуються в інтернатних закладах. Особливості інтелектуальної та афективно-потребової сфер вихованців школи-інтернату молодшого шкільного віку. Характер спілкування з дорослими і однолітками. Специфіка відставання у психічному розвитку молодших школярів.

Мотиваційна сфера депривованих підлітків. Змістовні характеристики образу-Я підлітка. Розвиток рефлексії депривованого підлітка та її вплив на формування самооцінки та самоприйняття. Дефекти у становленні самоідентичності як причина виникнення агресивних реакцій. Становлення статеворольових орієнтацій. Причини труднощів у встановленні контактів з оточуючими. Феномен почуття “Ми”, характерний для вихованців закладів інтернатного типу.

ТЕМА 5. Екзистенційна депривація

Витоки екзистенційної депривації. Проблема «залежності-сепарації» як одна з головних при розгляді закономірностей психічного розвитку людини. Усвідомлення людиною глибинної одинокості я першопричини тривоги. Перенос страху втрати значущого на роботу, на тіло, на взаємостосунки.

Періоди загострення екзистенційних проблем. Вікові кризи та їх зв’язок з переживанням екзистенційної кризи: підліткова криза, юнацька криза, кризи 30 та 40 років.

Особливості національної культури та екзистенційна депривація.

ТЕМА 6. Практичні аспекти проблеми психічної депривації

Можливості профілактики та корекції психічної депривації. Профілактика сенсорної депривації: використання музики, ароматерапії, сенсорних кімнат тощо.

Профілактика когнітивної депривації (отримання нових вражень, спілкування з людьми), емоційної депривації (емоційне спілкування, «прогладжування»), соціальної (психологічні сумісність, раціональна організація життя, хобі, спорт, наявність власного простору), екзистенційної депривації (розвиток людини як суб’єкта власного життя.).

Депривація як лікування. Депривація сну як спосіб лікування ендогенних депресій.

Рекомендована література

Базова

1. Алеексенкова Е.Г. Личность в условиях психической депривации: Учебное пособие. – Спб.: Питер, 2009. – 96с.

2. Гошовський Я.О. Психологічні особливості підлітка в умовах депривації та методики їх вивчення // Вивчення особистості підлітка / За ред. М.Т.Дригус. – К.: Ін-т психології АПН України, 1994. – С.90-106.

3. Лангмейер И., Матейчек З. Психическая депривация в детском возрасте: Пер. Г.А.Овсянникова. – Изд. 1-е русск. – Прага: ЧССР, 1984. – 334с.

4. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Психология сиротства. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2005. – 400 с.

5. Психология депривированого ребенка / И.А.Фурманов. – М.: Просвещение, 2004 – 319 с.

6. Шипицина Л.М., Казакова Е.И. Комплексное сопровождение и коррекция развития детей-сирот: социально-эмоциональные проблемы. - СПб., 2000. - С. 13–18.

Допоміжна

7. Андреева А.Д. Как помочь ребенку пережить горе // Вопросы психологии. – 1991. - №2. – С.87-97.

8. Асанова Н.К. Психосоциальное развитие младенцев и детей, воспитывающихся в учреждениях: Методическое пособие / Под ред. Н.К.Асановой. – М.: Институт детской психотерапии и психоанализа, 1997. – 32с.

9. Валіон Н. Феномен психічної депривації і його роль у розвитку особистості // Психологія і суспільство. – 2000. - №2. – С. 124-133.

10. Выговская Л.П. Эмпатийные отношения младших школьников, воспитывающихся вне семьи: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1991. – 22 с.

11. Залысина И.А., Смирнова Е.О. Некоторые особенности психического развития дошкольников, воспитывающихся вне семьи // Вопросы психологии. – 1985. - №4. – С.31-38.

12. Иванова Н.П., Заводилкина О.А. Дети в приёмной семье: Советы начинающим родителям. - М.: Дом, 1993. – 186с.

13. Каплан Г.И., Сэдок Б.Дж. Клиническая психиатрия: В 2-х т. – М.: Медицина, 1994. – Т.2. – С.167-175.

14. Князев Е.А. Педагогика и психология социальной депривации (исторический аспект) // Вопросы психологии. – 1993. - №3. – С. 39-47.

15. Коробейников И.А., Слуцкий В.М. О некоторых особенностях формирования интеллекта детей в условиях психической депривации // Дефектология. - 1990. - № 3. - С.12-16.

16. Мухина В.С. Психологическая помощь детям, воспитыващимся в учреждениях интернатного типа // Вопросы психологии. –1989. - №1. – С.32-39.

17. Огренич Н.М. Основи формування соціальної відповідальності вихованців шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків. Методичні рекомендації. – Миколаїв, 1996. – 21с.

18. Ослон В.Н. Дети с особыми образовательными нуждами, лишенные родительского попечения // Проблемы обучения детей со специальными образовательными нуждами / Под ред. А.К. Колесникова. - Пермь, 1999. - С.33-37.

19. Осьмак Л.П. Психологические особенности самоутверждения подростков (в условиях семейного воспитания и воспитания в школах-интернатах для детей сирот и детей, оставшихся без попечения родителей): Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07.- К., 1990. – 19с.

20. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Дети без семьи: (Детский дом: заботы и тревоги общества). – М.: Педагогика, 1990. –160с.: ил.

21. Прихожан А.М., Толстых Н.Н. Особенности психического развития младших школьников, воспитывающихся вне семьи // Вопросы психологии. – 1982. – №2. – С. 80-86.

22. Психическое развитие воспитанников детского дома / Под ред. И.В.Дубровиной, А.Г.Рузской. – М.: Педагогика, 1990. – 264с.

23. Радина Н.К. Некоторые особенности формирования Я-концепции у детей в условиях депривации детско-родительских отношений // Шестилетние дети: Проблемы и исследования: Межвузовский сб. науч. трудов. – Н.Новгород: НГПУ, 1993. – С.117-123.

24. Скутська М.І. Фрустурованість молошого школяра в умовах соціальної депривації // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології; Редкол.: С.Д.Максименко, М.М.Слюсаревський та ін. – К.: ТОВ “Видавництво “Сталь”, 2000 – Вип. 4(7). – С.157-162.

25. Стрюк К.І. Особливості спілкування дітей-сиріт в умовах дитячого будинку // Педагогіка і психологія. – 1999. – №3. – С.73-76.

26. Султангалиева Ж.К. Особенности социального поведения трудных детей 6-8 лет в ситуации депривации основных потребностей: Автореф. дис… канд. психол. наук. – Алма-Ата, 1988. – 18с.

27. Толстых Н.Н. Сравнительное изучение отношения к будущему у подростков, воспитывающихся в семье и вне семьи // Возрастные особенности психического развития детей: Сб. науч. труд. / Отв. ред И.В.Дубровина, М.И.Лисина. – М.: Изд. АПН СССР, 1982. – С.111-112.

28. Улунова Г.Є. Особливості спілкування молодших школярів-вихованців шкіл-інтернатів з однолітками // Психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. – Вип. 18. – С.159-162.

29. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1994.

30. Фурманов И.А. Психологические особенности детей, лишённых родительского попечительства. - Минск, 1999. - С.48–49.

31. Хомич Г.О. До проблеми надання психологічної допомоги депривованій особистості. // Психологія: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. – Вип. 18. – С.31-35.

32. Юницкий В.А. Психологические особенности детей, потерявших родителей: Автореф. дис... канд. психол. наук. – М., 1992. – 14с.

33. Юферева Т.И. Особенности формирования психологического пола у подростков, воспитывающихся в семье и в интернате // Возрастные особенности психического развития детей: Сб. науч. труд. / Отв. ред. И.В.Дубровина, М.И.Лисина. – М.: Изд. АПН СССР, 1982. – С. 125-132.

ОСНОВИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ПСИХОЛОГА

ТЕМА 1. Суть психолого-педагогічного супроводу вибору професії.

Напрямки профорієнтаційної роботи: профінформація, профагітація, профосвіта, профдіагностика (включаючи відслідковування основних ліній розвитку, профвідбір та профпідбір) та профконсультування.

Поняття про особистісне та професійне самовизначення.

Характеристика концептуальних рівнів допомоги людині у професійному та особистісному самовизначенні.

Конкретизація поняття „професійне самовизначення за допомогою “схеми побудови особистісної професійної перспективи (ОПП) за Є.О.Клімовим.

ТЕМА 2. Психологічні виміри самовизначення.

Типологія професійного та особистісного самовизначення за В.М.Татищевим, С.П.Струмліном, Дж.Холландом та Є.О.Клімовим. Типи орієнтації особистості (за Е.Фромом): продуктивна та непродуктивна.

Основні типи самовизначення: професійне, життєве та особистісне та їх характеристика.

Проблема побудови „сімейної“ кар’єри. Багатовимірність простору самовиміру.

ТЕМА 3. Специфіка профорієнтаційної допомоги різним освітньо-віковим групам.

Основні етапи розвитку суб’єкта праці за Є.О.Клімовим (стадії передгри, гри, оволодіння навчальною діяльністю, оптації, адепта, адаптантів, інтерна, майстра, авторитету, наставника). Вікова періодизація дорослості за Б.Лівехулом.

Кризи розвитку суб’єкта професійного самовизначення. Особливості усвідомлення протиріч між різними складовими або різними лініями розвитку і грамотне управління суперечливими процесами. Основні кризи дорослої людини за Г.Шіхі.

Психологічні особливості криз професійного становлення особистості: криза навчально-прфоесійної орієнтації (14-15 – 16-17 років), криза професійного навчання (час навчання у професійному навчальному закладі), криза невдалих експектацій, тобто невдалий досвід адаптації до соціально-професійної ситуації (криза професійної адаптації), криза професійного росту (23-25 років), криза професійної кар’єри (30-33 роки), криза соціально-професійної самореалізації (38-42 роки), криза згасання професійної діяльності (55-60 років, останні роки перед пенсією), криза соціально-психологічної адекватності (65-70 років, т.т перші роки виходу на пенсію).

ТЕМА 4. Людина як суб’єкт професійного та особистісного самовизначення.

Сукупність суб’єкту професійного самовизначення.

Основні труднощі та помилки при виборі професії (відношення до вибору професії як до чогось категорично незмінного в світі професій, забобони честі, вибір професії під прямим або непрямим впливом товаришів, перенесення ставлення до людини - представника тієї або іншої професії - на саму професію, захоплення зовнішньої або якийсь приватною стороною професії, ототожнення шкільного предмета з професією, невміння розібратися, відсутність звички розбиратися у своїх особистих якостях, нездатність і небажання замислюватися про перспективи розвитку суспільства).

Основні варіанти (схеми) планування суб'єктом своєї кар'єри.

Кризи розчарування як опорні точки ціннісно-смислового розвитку особистості

ТЕМА 5. Методи і форми профорієнтаційної роботи.

Основні стратегії профконсультування: тестологічна, інформаційно-просвітницька, раціоналістична, глибинна, гуманістично-психотерапевтична, організаційно-управлінська, часткові послуги, примусова, активізуюча). Небажані стратегії (директивне консультування, гра в «терапію», деструктивно-рекомендаційна, адаптивно-маніпулятивна). Загальне уявлення про практичну профконсультаційну методику. Прогностична модель оцінки її ефективності. Основні групи профорієнтаційних методів: інформаційно-довідкові,, методи професійної психодіагностики, методи морально-емоційної підтримки клієнтів, методи надання допомоги в конкретному виборі та прийнятті рішення.. Типи профконсультацій: рання, дитяча консультація, профорієнтація і профконсультація в роки навчання в школі, профконсультація вчителів, профконсультація батьків, профконсультація старшокласників та випускників шкі, Допомога абітурієнтам в уточненні спеціальності, Профвідбір на професії з особливими умовами праці, профконсультація безробітних при зміні роботи, профконсультація працівників кадрових служб, профконсультація підлітків та дорослих інвалідів, Консультація вже працюючих фахівців з питань планування і реалізації кар'єри в рамках даної організації, Ретроспективна профконсультація.

ТЕМА 6. Професіографічні основи профконсультування та профвідбору.

Поняття професіограми як описово-технічної характеристики різних видів професійної діяльності та психограми як виділення та опис якостей людини, необхідних для успішного виконання певної трудової діяльності, тобто ПВЯ (професійно важливих якостей). Системна професіограма як технологія психологічного вивчення суб’єкта праці.

Типи професіограма: інформаційні, орієнтовано-діагностичні, конструктивні, методичні та діагностичні.

Види професіограма за їх видами та структурою: комплексна, аналітична, психологічно орієнтована. Основні вимоги до професіограма.

Загальна схема профвідбору: підготовчий етап, робота з претендентами, випробувальний термін. Профвідбір та профвідбір. Можливі помилки при оцінці кандидатів.

Конкретні методи традиційного профвідбору.

Схема аналізу професій та варіанти її використання у роботі з групою та в індивідуальному профконсультуванні.

ТЕМА 7. Психолог-консультант як суб’єкт організації супроводу людини в професійному та особистісному становленні

Основні характеристики професіоналізму психолога: теоретична база, використання додаткових засобів, формує почуття відповідальності у клієнта, включеність у професійну спільноту, наявність дипломів та сертифікатів, наявність професійної етики, здатність до саморозвитку та самозбереження. Побудова «моделі спеціаліста». Побудова іміджу профконсультанта.

Аналіз концептуальних установок профконсультанта.

ТЕМА 8. Ціннісно-смислові основи професійного самовизначення

Проблема гуманізації праці в сучасних умовах: „вузька спеціалізація“, неспівпадання затрат, значимості праці та її оплати, „відчуження“ людини від праці, безглуздість праці, залежність від групи та колективу, технократичність мислення, монотонність праці, співвідношення особистої та колективної відповідальності за працю та ін.

Почуття власної гідності як «вище благо» і можливий сенс професійного самовизначення. Елітарні орієнтації у пошуку життєвого і професійного ідеалу.

Роль сучасних засобів масової інформації (ЗМІ) у формуванні професійних і життєвих стереотипів.

Психологічні проблеми особистісного і професійного самовизначення в епоху побудови «ринкових відносин». Характеристики суспільства, що роблять великий вплив на професійне і особистісне самовизначення. Особистісний компроміс на різних етапах особистісного розвитку як варіант побудови «успішної» кар'єри.

Модуль 2. Активні методи профорієнтації.

ТЕМА 9. Суть активізації самовизначення особистості.

Загальне уявлення про активність. Проблема активності в філософії і психології. Проблема активізації, активності і самоактівізаціі.

Рівні вирішення профорієнтаційних завдань з урахуванням. визначення основного завдання профорієнтації як формування суб’єкта професійного самовизначення.

Типи професійної допомоги клієнту у процесі самовизначення: традиційна профконсультація, „ринкова“ профорієнтація, активізуючи профконсультація.

ТЕМА 10. Методи активізації професійного самовизначення. (2 заняття, 4 год.)

Основні характеристики активізуючої профконсультаційної методики як методики для озброєння клієнта засобами для самостійних дій: інтерес, захоплення процедури для клієнтів; особиста значимість обговорюваних питань; добровільність; двоплановість дій; організація сумісного з клієнтом плану дій.

Моделі активізації клієнтів, які знаходяться у процесі самовизначення. Можливі наслідки використання активізуючи методів у профконсультуванні.

Методи активізації професійного самовизначення: профорієнтаційні ігри з класом; ігрові профорієнтаційні вправи; активізуючи профорієнтаційні опитувальники; бланкові ігри з класом; аналіз і самоаналіз ситуацій самовизначення; карткові інформаційно-пошукові системи; карткові консультативні методики; настільні профорієнтаційні ігри.

Методи прийняття профконсультативного рішення.

ТЕМА 11. Основи організації та планування профорієнтаційної роботи

Планування, організація, контроль та корекція профорієнтаційної роботи психолога. Особливості взаємодії з клієнтом, адміністрацією, педагогами (в школі) та колегами. Оцінка ефективності профдопомоги: кількісні та якісні, оперативні та відстрочені показники.

Основи планування і проведення конкретних профорієнтаційних занять та консультацій.

Концептуальна схема організації профконсультаційної взаємодії психолога та клієнта. Основи самостійної модифікації і конструювання профорієнтаційних методик.

ТЕМА 12. Основи організації профорієнтаційного дослідження

Профорієнтаційне дослідження та профорієнтаційний експеримент.

Загальна логіка та основні компоненти профорієнтаційного дослідження: інформаційний, аналітико-критичний, власне дослідницький та трансляційно-оформлювальний.

Етапи організації та проведення профорієнтаційного дослідження: визначення теми та актуальності проблеми, визначення предмета та об’єкта; формулювання гіпотези та положень для захисту; означення цілей та завдань; визначення основних етапів дослідження; вибір експериментальної бази та вибірки досліджуваних; складання плану (змісту) роботи; підбір та обґрунтування методів дослідження; проведення емпіричного дослідження; узагальнення та аналіз отриманих результатів; оформлення наукового повідомлення.

ТЕМА 13. Етичні проблеми діяльності профконсультанта.

Етичні протиріччя у професійному та особистісному самовизначенні. Основні лінії ціннісно-моральних протиріч: лінія конфліктних взаємовідносин з різними людьми; конфлікт цінностей та сенсів (внутрішньо особистісний та міжособистісний); різноспрямованість ціннісно-смислових орієнтацій психолога.

Основні етичні проблеми та спокуси у профорієнтаційній практиці: проблема влади над клієнтом, проблема „самомилування“, уміння справляти враження на клієнта, платності психологічних послуг, інтимних стосунків „психолог-клієнт“, „професійних секретів“, емоційного вигорання, проблема „нецікавого“ клієнта.

Етичні проблеми науково-дослідницької діяльності.

Рекомендована література

Основна література.

1. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. - М.: ПЕРСЭ, 2001. − 511 с.

2. Брушлинский А.В. Психология субъекта и его деятельность. Современная психология: Справоч рук-во/ Под ред. В.Н.Дружинина. - М.: ИНФРА-М, 1999. - С. 330-346.

3. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с.

4. Климов Е.А. Введение в психологию труда: Учебник. - М.: Культура и спорт; ЮНИТИ, 1998. - 247 с.

5. Корольчук M.С. Практикум з психофізіології військової діяльності: Навчально-методичний посібник. - К.: КВГІ. - 140 с

6. Корольчук M.С. Психофізіологія діяльності. - К.: Ніка-Центр, 2003 p. - 310 с.

7. Корольчук M.С. Психофізіологія ефективної і безпечної діяльності: працездатність, адапта­ція, психологічне забезпечення. - К.: КИМУ, 2002. - 310 с.

8. Корольчук M.С., Крайнюк В.М., Косенко А.Ф., Кочергіна Т.І. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров'я: Навчальний посібник / За заг. ред. M.С. Корольчука. - К.: ІН-К0С, 2002. - 272 с

9. Корольчук M.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Основи психології: схеми, опорні конспекти, методики. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2005. - 324 с

10. Макарович О.П. Психологія регуляції поведінки особистості в складних ситуаціях. - К.: Орія-ни, 2001. - 223 с.

1. Макаренко Н.В. Теоретические основы профессионального психологического отбора военных специалистов. - К.: М0У, 1996. - 336 с.

12. Максименко С.Д., Соловіенко В.О. Загальна психологія: Навч. посібник. - К.: Владос, 2000. -380 с.

1. Общая психодиагностика / Под ред. А.А.Бодалева. - СПб.: Речь, 2000. - 440 с.

14. Осьодло В.І. Психодіагностика: Курс лекцій/За заг. ред. М.С.Корольчука. - К.: КиМУ, 2003. -474 с.

15. Практикум по дифференциальной психодиагностике профессионалльной пригодности / Под общ. ред. В.А.Бодрова. - М.: ПЕРСЭ, 2003. 768 с.

1. Пряжников Н.С., Пряникова Е.Ю. Профориентация. – М.: Академия, 2007. – 477 с.

17. Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология: Учеб. пособие. - М.: Академия; Высшая школа, 2001. - 324 с.

18. Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія: Підручник. - К.: Либідь, 2002. - 264 с.

Додаткова література

1. Айзенк Г. Проверьте свои способности. - М.: Педагогіка-Пресс, 1992. - 176 с.
2. Анастази А., Урбани С. Психологическое тестирование. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.
3. Бодров В.А., Орлов В.Я. Психология и надежность: человек в системе управления техникой. -М.: Ин-т психологии РАН, 1998. - 321 с.
4. Горго Ю.П. Психофізіологія. - К.: МАУП, 1999. - 160 с.
5. Даниличева Н.А. Психология профессионального выбора. - СПб.: СЛП, 1998. - 144 с.
6. Дмитриева МА., Крылов АА., Нафтульев AM. Психология труда и инженерная психология. ‑ Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. ‑ 220 с.
7. Завалишина Д.Г. Психологическая структура способностей. Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. В.Н.Дружинин, В.Д.Шадриков. - М.: Наука, 1991. - 157 с.
8. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. - М.: Наука, 1991. -145 с.
9. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учеб. пособие для студ. вузов. - М.: Академический Про­ект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. - 336 с.
10. Климов Е.А. Психология профессионала. Психологи Отечества. - М., Воронеж: МОДЭК, 1996. -360 с.
11. Кораблін В.О., Хопьорський СВ., Яковенко Т.М. Професійно-психологічний відбір у Збройні Сили України: Методичні рекомендації. - К.: КВГІ, 1996. - 172 с
12. Корниенко Н.В., Корольчук Н.С, Горлов В.М. Методическое пособие по формированию уме­ния и отработке навыков по специальности «Социальный педагог-психолог». - К.: КВВМУ, 1991. -120 с.
13. Крайг Г. Психология развития. ‑ СПб.: Питер, 2000. ‑ 980 с.
14. Краткий психологический словарь. ‑ М., 1985.
15. Литвак М.Е. Предисловие // К.Леонгард. Акцентуированные личности. ‑ Ростов/н/Д.: Феникс, 2000. ‑ С. 3-26.
16. Лучшие психологические тесты (для профотбора и профориентации) / Отв ред. А.Ф. Кудря-шов. - Петрозаводск: Петроком, 1992. - 268 с.
17. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология: Учебное пособие. – М.: Флинта, Московский психолого-социальный институт, 2003. – 280 с.
18. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. - Воронеж: МОДЭК, 1996. -178 с.
19. Психологические исследования проблем формирования профессионала / Под ред. В.А.Бо­дрова. - М.: Ин-т психол. АН СССР, 1991. - 256 с.
20. Психология личности: тесты, опросники, методики / Авторы-сост. Н.В.Киршева, Н.В.Рябчико-ва. - М.: Петроком, 1995. - 360 с.
21. Романова E.С., Суворова Г.А. Психологические основы профессиографии. - М.: МПГУ им. Ле­нина, 1998. -173 с.
22. Современная психология: Справочное руководство. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 688 с.
23. Способности и склонности: комплексные исследования / Под ред. Э.А.Голубевой. ‑ М.: Педагогика, 1989. ‑ 200 с.
24. Теплов Б.М. Способности и одаренность // Психология индивидуальных различий. Тексты. ‑ М., 1982. ‑. С. 129-139
25. Трофімов Ю.Л. Психологія. - К.: Либідь, 1999. - 558 с.
26. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. ‑ СПб.: Пи тер, 2001. ‑ 602 с
27. Шостак В.И. Теоретические основы психофизиологии. - Л.: Воениздат, 1991. - 146 с.

Початкова освіта. Практична психологія (спеціаліст)

Державний іспит

Психологія (інтегрований)

Питання тестовий контроль

1 питанняу білеті

Питань

Групова психокорекція

1. Специфіка групової форми психокорекції. Класифікація психокорекційних груп.

2. Характеристика психокорекційних груп: ролі, норми, динамічні процеси.

3. Особливості організації та специфіка проведення груп зустрічей.

4. Основний зміст діяльності психодраматичних груп.

5. Основні засади діяльності гештальт-груп.

6. Специфіка створення та основні техніки у групах терапії мистецтвом.

7. Основні методи, методичні прийоми та техніки групової психокорекції.

8. Вимоги до створення і організації психокорекційних груп. Оцінка ефективності роботи групи.

“ Психотерапія”

1. Психотерапія як вид психологічної допомоги особистості. Загальні умови успішної психотерапії.

2. Етичний кодекс психотерапевта. Психотерапевтичний контакт та контракт.

3. Динамічний напрямок у психотерапії. Класичний психоаналіз З. Фройда. Психічний опір та психологічні захисти.

4. Когнітивно-біхевіористичний напрямок у психотерапії. Загальні принципи, специфіка використання та методи впливу.

5. Екзистенційна психотерапія: методи і техніки роботи з пацієнтом.

6. Клієнт-центрована терапія К.Роджерса та гештальт-терапія Ф.Перзла у практиці гуманістичної терапії.

7. Сімейна психотерапія: методи та оцінка ефективності.

«Психологія депривованої дитини»

1. Поняття та основні види психічної депривації.

2. Сенсорна депривація: поняття, причини та негативні наслідки її переживання у ранньомувіці.

3. Загальна характеристика рухової деривації та особливості переживання обмеження у русі в дитячому віці.

4. Емоційна деривація як наслідок незадоволення потреби дітей в емоційному контакті.

5. Особливості переживання дітьми материнської депривації. Характристика психологічного феномену «тривога розлучення».

6. Розлад прихильності як наслідок психосоціальної депривації.

7. Типологія депривованої дитини.

Профробота

1. Організація і проведення профінформаційного уроку.

2. Професіографічна зустріч як одна з форм профпросвітницької діяльності.

3. Професіографічна екскурсія: особливості підготовки та проведення.

4. Професіографічна бесіда як одна з форм ознайомлення школярів з світом професій.

5. Професійна консультація. Види за класифікацією К.Платонова.

6. Типові помилки школярів при виборі професії.

7. Методи, форми профорієнтаційної роботи з молодшими школярами.

8. Професійний відбір як один із компонентів профорієнтаційної роботи, його зміст та призначення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: