КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

Враховуючи ці вимоги та для найбільш оптимального та безболісного переходу від існуючої системи освіти в Україні до новітньої, яка враховуватиме основні положення Болонського процесу була розроблена модель кредитно-модульної організації навчального процесу.

Креди́тно-мо́дульна систе́ма (КМС) організації навчального процесу — це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць — залікових кредитів. Поширеною є кредитна система, яка ґрунтується на принципах Європейської кредитно-трансферної системи — ECTS.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає можливість складання індивідуальних навчальних планів для окремих студентів

Креди́тний мо́дуль — це закінчений обсяг інформації, яку має засвоїти студент, або закінчений обсяг навчальної діяльності, яку має виконати студент.

Заліко́вий креди́т — це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння кредитних модулів, або блоку модулів.

З метою перевірки цієї моделі рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2003 року було розпочато проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

За час проведення експерименту Міністерством освіти і науки розроблено Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (наказ МОН від 23 січня 2004 року №48), а також визначено особливості організації навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчання (наказ МОН від 20 жовтня 2004 року № 812).

Вказані нормативні документи визначають такі основні положення:

· ціна кредиту для напрямів підготовки (спеціальностей), з яких проводиться експеримент, складає 36 годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік - 60 кредитів. Відповідно, для підготовки бакалавра - 240 кредитів.

· кількість кредитів за навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту).

· у навчальних та робочих планах експериментальних напрямів підготовки вводиться додаткова графа "Кредити ECTS".

· в академічній довідці в графі "Години" через дріб зазначається кількість кредитів ECTS, а в графі "Оцінки" через дріб - оцінка за шкалою ECTS.

ECTS розроблено за програмою SOCRATES/ ERASMUS (1988—1995 pp.). Вона пройшла випробування протягом ше­сти років як пілотний проект, в якому взяли участь 145 ВНЗ країн Євро­пейської співдружності. На початковій стадії система охоплювала п’ять освітніх напрямів: МВА (Business Administration), хімію, історію, технічну механі­ку, медицину.

Восени 1995 p. Європейська комісія запропонувала розширити коло дис­циплін і втягнути в систему неуніверситетський сектор вищої освіти. У ре­зультаті, в 1996/97 p. 38 нових університетів (348 факультетів) і 36 ВНЗ неуніверситетського типу (206 факультетів) використовували ECTS.

На основі результатів пілотного проекту система ECTS показала себе ефективним інструментом для створення прозорих навчальних планів, сприя­ла академічному визнанню і, була включена як окремий компонент вищої освіти.

У 1997/98 p. систему ECTS у введено 772 ВНЗ, протягом двох років (1998— 1999 pp.) ще 290 ВНЗ використали гранти щодо введення системи ECTS.

У 1999—2000 pp. більш як 1200 європейських ВНЗ за 6000 навчальних програм використовували систему ECTS у рамках студентського обміну. Найбільш інтенсивно систему ECTS використовують в п'яти країнах Європи: Франції, Іспанії, Німеччині, Італії і Великобританії. У кожній з цих країн щорічно відбувається більш як 12 тис. студентських обмінів тільки всередині однієї країни. Усього у країнах ЄС тільки в 2000 p. відбулося близько 750 тис. обмінів студентами. Галузі наук, за якими найчастіше відбуваються обміни студента­ми, — бізнес, лінгвістика (філологія), соціальні, інженерні та юридичні науки [14; 76-77].

Система ECTS — це формальна процедура кількісної оцінки виконаного студентом обсягу роботи (трудомісткість) у процесі вивчення певного курсу. Вважається, що мінімальне число ETCS-кредитів, яке відповідає успішно завершеному навчальному року, дорівнює 60. Таким чином, у ECTS академічний рік як одиниця виміру в системі визнання до­кументів про освіту і кваліфікацію асоціюється з визначеним обсягом роботи, що у свою чергу поділяється на визначені порції -— ECTS-кредити. У такий спосіб досягають гармонізації між періодом навчання й обсягом роботи, яку має виконати студент, з одного боку, й обсягом матеріалу, що він повинний засвоїти, з іншого. Вищевикладене дає можливість подати "успішність" на­вчання студентів у вигляді математичної нерівності

Таким чином, ETCS-кредит — це одиниця виміру виконаної студентом роботи (від 1 до 60). Остання містить у собі прослуховування лекцій, семі­нарські заняття, практичну і самостійну роботу [21; 101-102].

Слід зазначити, що у вітчизняній системі навчання навантаження вимі­рюється у годинах аудиторних занять з тієї чи іншої дисципліни, яку студент має вивчити. Але години — це кількісний показник, він не пов'язаний з якістю, тоді як у системі ICTS розмірність навчання визначається кількістю кредитних балів, які потрібно набрати для отримання диплома. Наприклад, щоб стати бакалавром студент повинен набрати 240 кредитів. Це можна зробити протягом одного року, а можна набирати поступово протягом чоти­рьох років. Кредити — це своєрідна "ціна" дисципліни, чим ближчий її зміст до суті спеціальності, якої має набути випускник, тим вища її "вартість". Кредити "збираються" до "кредитної сумки", 65 % якої мають становити кредити з нормативних, обов'язкових дисциплін, а інші можна набрати з елективних, або вибіркових, дисциплін. Таким чином, вітчизняна система навчання певною мірою наближається до стандартів ECTS [16; 98].

Шкала оцінок ECTS враховується для перезарахування оцінок локального університету при атеста­ціях ETCS-студента. Вона не порушує звичної системи оцінок локального університету, але дає змогу швидко перераховувати оцінки при переходах сту­дента з одного університету в іншій. ECTS-оцінки наведено в таблиці. Як випливає з таблиці, можливі такі варіанти оцінки знань з використанням Шкали оцінок ETCS: А — відмінно, В — дуже добре, D — добре і т. ін.

Шкала оцінок ECTS

А Відмінно

В Дуже добре

С Добре

D Задовільно

Е Мінімально задовільно (відповідає вимогам курсу)

FY Незадовільно: потрібна певна додаткова робота

F Незадовільно, з обов'язковим повторним курсом

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: