Правнича етика як наука виробляє мето­ди формування юриста — носія держав­них ідей, активного учасника державно-національних процесів.

Розкриваючи науковий зміст управлінської культури юриста, зазначимо, що поняття «управління» ширше, ніж поняття «керівництво». Це пояснюється тим, що управлін­ня має зовнішній і внутрішній аспекти. Саме зовнішній ас­пект відображає в основному суть керівництва. А внутріш­ній аспект характеризується рівнем науки, духовності, мо­ралі і реалізується передусім через управління особою і службовими справами, якими займається юрист.

Управління чинить свідомий впорядковуючий вплив на іншу особу для створення певної єдності в правоохоронній діяльності. Йдеться про такий етичний момент, як вимога., виконання своєї волі (не обов'язково щодо підлеглого, можна й до старших за посадою), використання також владних пов­новажень у процесі виконання функціональних обов'язків.

Щоб виконати функції управління, юрист повинен від­чути свою здатність до вольової регуляції службової діяль­ності. Тому й існують такі поняття, як управлінська етика та ін. Управлінську культуру можна зрозуміти як єдність духовних, моральних, психологічних, практичних, матері­альних та інших надбань з професійними якостями юриста. Це мистецтво впливу на людей за допомогою переконання і особистого прикладу для необхідних дій у відповідному на­прямі. Зрозуміло, що юрист повинен мати певні організа­торські здібності, володіти високою правовою, державно-моральною та деонтологічною свідомістю.

На основі деонтологічної правосвідомості правнича ети­ка виробляє своєрідні правила процесуальних відносин. Учасником процесуальних правовідносин, в руках яких зосереджені державно-владні повноваження, є не держава в цілому, а компетентний державний орган чи посадова особа. Такою посадовою особою є найчастіше юрист. Тому етич­но-правова наука спрямована на дослідження тих внутріш­ніх процесів у правосвідомості, які безпосередньо чи дотич-но впливають на хід юридичних процесів. У такий спосіб державна та управлінська культура чинить вплив на етич­ний бік процесуальних дій юриста.

Отже, правнича етика як наука має різнобічний спектр зас­тосування здобутків у практичній діяльності юриста. Теоре­тичний метод отримує практичне застосування під дією етич­ного контролю з можливим проведенням етичного аналізу. З цією метою завданням науки правничої етики є формування морально-етичних норм та вимог для юридичної деонтології.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: