Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Глава 7. ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБ'ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН




§ 1. Сутність юридичної особиі

До учасників цивільних правовідносин ст. 2 ЦК відносить юри­дичних осіб. Що ж представляє собою юридична особа? З'ясування цієї проблеми є однією з найскладніших у теоретичній юриспру­денції. Хоча існує багато теорій, за допомогою яких правознавці на­магалися дати відповідь на запитання: що ж становить сутність юри-

1 Відомості Верховної Ради України. -1992. - № 31. - Ст. 440. На сьогодні діс у ред.
Закону від 7 березня 2002 р. \і. .. і - - .-и ,\ ч7 - ' -


112


Розділ 11


ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ


113


 


дичної особи1; виявити її суттєві ознаки2, слід констатувати, що повною мірою їм цього не вдалося. Пояснення вказаному лежить на поверхні і пов'язано з тим, що юридична особа залежно бід тієї соціально-економічної формації, у якій вона функціонує, постійно трансформується, змінюючи свої основні функції. Свого часу на це звертав увагу О. Камінка, підкреслюючи, що правовий інститут неза­лежно від того, якого розквіту він не досяг би у певний історичний момент, є лише однією з фаз у процесі послідовного розвитку охоп­люваних ним відносин, результатом попереднього розвитку, що несе у собі зародок розвитку майбутніх видозмін3.

Інститут юридичної особи вводиться для того, щоб його норми за­кріпили органїзаційно-структурну, майнову і функціональну єдність відмінного від фізичної особи учасника цивільних правовідносин, встановили межі його цивільної правоздатності і дієздатності, визна­чили порядок створення і припинення, врегулювали також низку пи­тань, що загалом дають можливість визначити правове становище та­кого учасника.

Категорія юридичної особи доволі чітко визначає межі прав і від­повідальності будь-якої організації, забезпечуючи при встановленні з нею договірних відносин іншими учасниками цивільних відносин, впевненість у тому, що вона має необхідну для цього правоздатність І дієздатність.

Інститут юридичної особи з самого початку ґрунтувався на само­стійності даного об'єднання і неможливості його зведення до простої сукупності учасників і вкладеного ними майна4. Якщо брати майнову сферу, то юридична особа з'явилась як форма задоволення суспіль­них потреб в механізмі централізації капіталу, який був потрібним для реалізації великих господарських проектів. У нематеріальній сфері поява юридичної особи пов'язувалась зовсім з іншою метою -із захистом інтересів окремих прошарків і верств населення. Виходя­чи з того, що юридична особа, перш за все, виконувала функцію цен-

1 Герваген Л. Л. Развитие учения о юридическом лице. - Спб., 1888; Ельяшееич Б.
Юридическое лицо. Его происхождение и функции в римском частном праве. - СПб.,
1910; Братусь С. Н. Юридические лица в советском гражданском праве. - М., 1947;
Грибанов В. П, Юридические лица. - М., 1961; Хохлов Е. Б., Бородин В. В. Понятие юри­
дического лица: история и современная трактовка // Гос. и право. - 1993. - № 9. -
С. 152-159; СухановЕ.А. Юридические лица как участники гражданских правоотноше­
ний / Гражданское право: Учеб.: В 2 т. / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. - М., - 1998. -
Т. 1; Суворов Н. С, Об юридических лицах по римскому праву. - М., 2000; Борисова В. I,
Теорії юридичної особи: історія та сучасність // Вісник Акад. прав, наук України. -
2001. -№4.-С. 117-130.

2 Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву. - Харьков, 1958.

3 КаминкаА.И, Акционерные компании. Юридическое исследование.-Т. 1.-СП6.,
1902.

4 АсосковА. В. Правовые формы участия юридических лиц в международном ком­
мерческом обороте. - М.: Статут, 2003. - С. 318.


тралізації капіталу, правники при її характеристиці ставили на перше місце ознаку організаційної єдності такої особи, що на сьогодні знай­шла підтвердження у доктрині цивільного права України.

Між тим категоріальний склад теорії права не може бути незмін­ним, раз і назавжди даним. Він не тільки все глибше відображає діа­лектику свого предмета, а й сам змінюється на цій підставі: до нього входять нові правові категорії, змінюється зміст раніше сформульо­ваних понять, виключаються, відпадають поняття, які себе вичерпа­ли1. Теоретики права виділяють декілька варіантів таких змін: фор­мування нових правових категорій; уточнення, поглиблення і розви­ток існуючих категорій; відгалуження від теорії права категорій, які не відповідають її логічному рівню; виключення застарілих катего­рій, що себе вичерпали2.

Така категорія як юридична особа постійно трансформується. Можна вказати тільки на один з етапів цього процесу - зміну підходу до суб'єктного складу засновників, як до якісного його складу, коли спостерігається надання можливості юридичним особам поруч з фізичними виступати засновниками інших юридичних осіб, так і до кількісного складу, коли визнається існування юридичних осіб, що за­сновуються однією особою. А звідси можна дійти висновку, що транс­формація юридичної особи спричиняє зовсім іншу розстановку акцен­тів і у функціях, і у ознаках, що притаманні їй в сучасних умовах.

Таким чином, юридична особа, як учасник цивільних правовідно­син, «живе» за певними законами, постійно удосконалюючись у зв'яз­ку із зміною соціально-економічних формацій.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных