Гіповітаміноз, зумовлений дефіцитом вітамінів групи В.

До цієї групи належать вітаміни В, (тіамін), В, (рибофлавін), В₆ (піридоксин), В 12 (ціанокобаламін), В_|5 (пангамова кислота), В₍ (фолієва кислота). Вони надходять в організм з такими продуктами харчування, як печінка, м’ясо, субпродукти, яєчний жовток, горіхи, абрикоси, помідори, цвітна капуста, риба. Крім того, вітаміни цієї групи синтезуються в кишках під дією сапрофітної мікрофлори.

Клінічна картина дефіциту тіаміну: сухість або набряклість шкіри, поганий апетит, зменшення маси тіла, розлади сну, артеріальна гіпертензія, біль у животі, блювання, пронос.

Клінічна картина дефіциту рибофлавіну: підвищена збудливість, яка змінюється загальмованістю, стоматит, заїда, тріщини і кірочки в кутах рота, сухий яскраво-червоний язик, зниження імунітету.

Клінічна картина дефіциту піридоксину: поганий апетит, блювання, біль у животі, глосит, хейлоз, ангулярний стоматит, себорейний дерматит. Можливі поліневрит, епілептиформні судоми.

Клінічна картина дефіциту ціанокобаламіну: анемія, ураження слизової оболонки порожнини рота, язика, дистрофія, підвищена втомлюваність.

Клінічна картина дефіциту вітаміну РР (нікотинової кислоти) розвивається унаслідок нестачі в раціоні білків тваринного походження, незбалансованого складу амінокислот, особливо при дефіциті триптофану. Основні клінічні ознаки: інтенсивна бура пігментація шкіри на відкритих ділянках, ороговіння, лущення, стійка диспепсія, глосит, гіпоацидний гастрит, млявість, апатія.

Гіповітаміноз С виникає в тому разі, якщо дитина харчується переважно кашами, не отримує фруктів, овочів або при захворюванні травної системи. Спостерігають анорексію, повільне збільшення маси тіла, виникають численні петехії, кровоточать ясна, знижується опірність організму до інфекцій, особливо вірусних.

Гіповітаміноз К.

Вітамін К, або філохінон, — жиророзчинний вітамін, який бере участь у синтезі протромбіну та інших компонентів системи крові, які підвищують здатність крові зсідатися. Синтезується мікрофлорою кишок, усмоктується тільки за участю жовчі. Міститься в капусті, шпинаті, помідорах, волоських горіхах, печінці.

З 3-го дня життя зменшується кількість протромбіну в крові і знижується здатність крові згортатися. У деяких дітей спостерігають криваве блювання, випорожнення з домішками крові (мелена), носові й пупкові кровотечі, нерідко крововиливи у шкіру, підшкірну жирову клітковину і внутрішньочерепні (геморагічна хвороба новонароджених).

Щоб запобігти геморагіям, доцільно якомога раніше прикласти новонародженого до грудей, оскільки його кишки відразу після народження залишаються стерильними, і лише поступово заселяються мікрофлорою,що бере участь у синтезі вітаміну К, який рекомендують призначати новонародженим у 1-у добу.

Клінічна картина дефіциту вітаміну Е (токоферолу), зумовленого штучним вигодовуванням неадаптованими сумішами, а також захворюваннями травної системи (ентероколіт, дисбактеріоз, муковісцидоз). У дітей 1-го року життя розвиваються гемолітична анемія, склерема, склередема.

Клінічна картина дефіциту фолієвої кислоти: мегалобластна анемія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, геморагічний синдром, пронос, виразковий стоматит, виразковий гастрит і ентерит, себорейний дерматит. Дефіцит фолієвої кислоти у вагітних спричинює розлади розвитку мозкової трубки в плода і народження дітей з вадами мозку.

Лікування в разі гіповітамінозу.

Лікування дітей з гіповітамінозом насамперед передбачає призначення раціонального збалансованого харчування з достатньою кількістю в раціоні білків тваринного походження, рослинних і тваринних жирів, овочів, фруктів.

Лікувальні дози вітамінів мають у 2—4 рази перевищувати фізіологічну потребу. Рекомендують такі полівітамінні препарати, як “Мультитабс”, “Піковіт”, “Гексавіт” тощо або моновітамінні препарати: олійний розчин або драже ретинолу, вікасол, тіамін, піридоксин, аскорбінову кислоту, рутин, токоферолу ацетат та ін.

Профілактика.

Головним у запобіганні гіповітамінозу є організація правильного збалансованого харчування, профілактика захворювань, особливо травної, дихальної систем, а також стресових ситуацій. Тому дітям при розумових і фізичних навантаженнях, захворюваннях в осінньо-зимовий період і ранньої весни потрібно додатково призначати вітаміни. Для цього можна застосовувати збагачені вітамінами продукти або вітамінні препарати в дозах, які відповідають фізіологічній потребі.

Рахіт — хвороба дітей раннього віку, спричинена гіповітамінозом Д, характеризується розладом фосфорно-кальцієвого обміну, ураженням кісток, м’язів і внутрішніх органів, зниженням реактивності організму.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: