Хвороби коренеплодів під час зберігання

Біла гниль і сухий склероціоз найшвидше пошкоджують підв'ялені, переохолоджені, з механічними пошкодженнями, виро­щені при надлишковому азотному живленні плоди. Інфекція білої гнилі заноситься з поля. За високої вологості повітря та підвищеної температури зверху на плодах швидко розвивається біла ватоподіб-на грибниця, тканини їх розм'якшуються та мокріють. Хвороба роз­вивається гніздами, заражаючи сусідні плоди.

Сіра гниль (ботридіоз) пошкоджує переважно ослаблені пло­ди. Спори переносяться повітрям, тому при вентилюванні хворих плодів прискорюється захворювання всієї маси, особливо у разі по­рушення температурного режиму зберігання. Пошкодження найча­стіше починається з хвостової тканини, вона буріє, а зверху утворю­ється сіра пухнаста плісень.

Бура гниль (суха фіолетова, повстяна, ризоктоніоз) по­шкоджує майже всі коренеплоди, заноситься з поля, уражуючи інші плоди в сховищі. Уражуються коренеплоди, вирощені на перезво­ложених ділянках чи при монокультурі. Хвороба починається з хво­ста, виявляється у вигляді вдавлених бурих плям з нальотом звер­ху. Підтримання належного режиму зберігання обмежує поширен­ня хвороби.

Суха гниль (фомоз) завдає великої шкоди коренеплодам, особ­ливо моркві: тканина трухлявіє і стає сухою. Зараження відбуваєть­ся в полі наприкінці вегетації, але активно виявляється лише під час зберігання, особливо при підвищених температурах.

Чорна гниль (альтернаріоз), як і фомоз, може уражувати ко­ренеплоди, особливо моркву, з усіх боків. Спочатку утворюються вдавлені плями, які поглиблюються, тканина стає чорною. Заноситься з поля, але інтенсивно розвивається при коливаннях темпе­ратури та відносної вологості повітря.

Сіра гниль (пеніциліоз) крім коренеплодів уражує інші види овочів та плодів. Найбільше піддаються пошкодженню фізіологічно слабкі коренеплоди — підв'ялені, переохолоджені. Поширюється також у разі порушення режиму зберігання.

Біла парша виявляється на коренеплодах через 2-3 міс після закладання на зберігання у вигляді невеликих та неглибоких сухих виразок із світлим нальотом грибниці, особливо при зберіганні в холодильниках. Найчастіше пошкоджує моркву та столові буряки.

Мокра бактеріальна гниль пошкоджує ослаблені коренепло­ди, особливо швидко поширюється при високих температурі та во­логості повітря.

Зберігання капусти

Капусту з високими товарними якостями і доброю лежкістю мож­на виростити на чорноземних ґрунтах з ледь кислою або нейтраль­ною реакцією, добре забезпечених вологою, при внесенні оптималь­ної кількості макродобрив (N90P90K360) та мікроелементів, особливо молібдену і бору. Найкращими попередниками капусти є багато­річні трави, огірки, картопля. При надлишку азоту в тканинах ка­пусти підвищується активність редуктази, утворюється аміак, який порушує обмін речовин, виникає точковий некроз, формуються ве­ликі клітини, збільшується інтенсивність дихання, як правило, ве­ликих головок, внаслідок чого втрати капусти при зберіганні досить великі.

На тривале зберігання закладають головки продовольчої капус­ти і насінники, повністю сформовані, але не перерослі, тому сіяти продовольчу капусту треба трохи раніше, ніж на насінники.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: