Показники економічної безпеки функціонування транспорту

Стан транспорту, що відповідає вимогам економічної безпеки, повинен ха­рактеризуватися набором певних ключових ресурсів і результуючих показників індикаторів - стабільності, за межами граничних значень яких система втрачає здатність забезпечення функціонування економіки країни.

Основні показники:

транспортоємкість валового внутрішнього продукту, вимірюваний у на­ведених т-км на величину ВВП. Це складний інтегрований показник, що зале­жить від зміни темпів перевізної роботи й стану економіки транспорту й народ­ного господарства. Він відбиває рівні резерву провізний, пропускний і перероб­лювальної спроможностей транспортних комунікацій і вузлів;

ступінь зношування й старіння основних виробничих фондів, вимірювана відсотком зношування. Це ключовий показник працездатності транспорту при моніторингу й аналізі стану економічної безпеки;

рівень інвестицій у розвиток транспорту, вимірюваний у відсотках від за­гального об'єму інвестицій на розвиток економіки країни, є показником - інди­катором, що визначають розвиток виробничих фондів, а також стійкість роботи транспортних споруджень і навігаційних систем. Цей показник тісно взаємоза­лежний з попереднім, однак може розглядатися і як самостійний;

рівень імпорту технічних засобів транспорту, вузлів і запасних частин до них у відсотках від загальної кількості, що поставляються транспортних техніч­них засобів. Включення цього показника в перелік найважливіших індикаторів безпеки функціонування транспорту дає можливість визначити настання моме­нту критичної залежності від імпорту транспортних засобів і найважливіших видів споживаної їм продукції (максимально припустимого рівня задоволення попиту підприємств транспорту за рахунок імпортних поставок);

рівень виділюваних засобів на розвиток наукового потенціалу транспорту визначається як частка від доходів транспорту або від розміру виділених засо­бів на науку в цілому по країні (можливо у відсотках від ВВП);

рівень діяльності закордонних експедиторських фірм на національному ринку, вимірюваний у відсотках від загального об'єму перевізної роботи в між­народному сполученні, характеризує розподіл цієї роботи між вітчизняними й закордонними перевізниками;

збиток транспорту країни через перемикання перевізної роботи із тран­спортних магістралей країни на закордонні транспортні комунікації або втрати можливих транзитних перевезень. Розмір збитку характеризує ефективність ді­яльності транспортних міністерств у конкурентній боротьбі за ринки транспор­тних послуг і одержання додаткових доходів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: