Синдром тривалого стискання

Синдром тривалого здавлення - специфічний варіант травми, пов'язаний з масивним тривалим роздавлюванням м'яких тканин або здавленням магістральних судинних стовбурів кінцівок, що зустрічається в 20-30% випадків при аварійних руйнування будівель, обвалах, землетрусах тощо. Він відноситься до числа важких травм, лікування якого представляє значні складність.

При аваріях на транспорті, обрушенні будівель та, навіть, у звичайному поході до лісу можуть виникнути ситуації, коли людина виявиться затиснута між уламками важких предметів. Запідозрити синдром здавлювання слід у таких випадках: коли кінцівка здавлена більше 15 хвилин, при появі набряку та зникненню рельєфу м’язів, якщо не прощупується пульс на кінцівках. Затиснута кінцівка набрякає так сильно, що стає схожою на дерев’яну і за твердістю, і за звуком, який виникає при легкому постукуванні по ній. Ознаками синдрому здавлювання є також і поява рожевої або червоної сечі, різке погіршення стану потерпілого після звільнення від предметів, що здавлюють.

Схема надання першої допомоги:

- обкласти кінцівки, що придавлені, пакетами з льодом, снігом або пляшками з холодною водою;

- дати знеболювальне (2-3 таблетки анальгіну);

- викликати швидку допомогу;

- запропонувати постраждалому багато теплого пиття;

- накласти джгути на здавлені кінцівки до їх вивільнення;

- відразу ж після вивільнення кінцівок туго забинтувати їх;

- накласти шини (з будь-якого підручного матеріалу);

- повторно прикласти холод до пошкоджених кінцівок;

- до прибуття медиків продовжувати давати багато теплого пиття постраждалому.

Неприпустимо:

- вивільняти кінцівку, що здавлена, без попереднього накладання джгутів та прийому постраждалим великої кількості рідини;

- зігрівати здавлені кінцівки.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: