Главная
Популярная публикация
Научная публикация
Случайная публикация
Обратная связь
ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Ценовые и неценовые факторы
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
|
Позначення констант рівноваг
| Реакції (загальний вигляд та приклади)
| Позначення
| Примітки
| | 1. Константи стійкості комплексів
| | m M + n L D M m L n
| b nm
| Загальні константи стійкості
| | 2 Ag+ + 6 I‑ D Ag2I64‑
| b62
| | M + n L D ML n
| b n
| Для одноядерних комплексів m = 1 опускають
| | Ag+ + NH3 D AgNH3+
| b1
| | Ag+ + 2 NH3 D Ag(NH3)2+
| b2
| | ML n ‑1 + L D ML n
| Kn
| K – ступінчаті константи стійкості, Kn = b n / b n ‑1
| | Ag+ + NH3 D AgNH3+
| K 1
| | AgNH3+ + NH3 D Ag(NH3)2+
| K 2
| 2O D H+ + OH‑
| Kw
| Іонний добуток води
| | m H+ + L D H m L
| bH m
| Якщо L – ліґанд, H+ комплексоутворювач, то bH m – це b1 m
| | H+ + PO43‑ D HPO42‑
| bH1
| | 2 H+ + PO43‑ D H2PO4‑
| bH2
| | 3 H+ + PO43‑ D H3PO4
| bH3
| | H+ + H m ‑1L D H m L
| K H m
| K H m – ступінчаті константи стійкості
K H m = bH m / bH(m ‑1)
| | H+ + PO43‑ D HPO42‑
| K H1
| | H+ + HPO42‑ D H2PO4‑
| K H2
| | H+ + H2PO4‑ D H3PO4
| K H3
| | H m +1L D H m L + H+
| Ka (N ‑ m)
| Ступінчата константа іонізації кислоти H N L,
Ka (N‑m) = 1 / K H(m +1)
| | H3PO4 D H+ + H2PO4‑
| Ka 1
| | H2PO4‑ D H+ + HPO42‑
| Ka 2
| | HPO42‑ D H+ + PO43‑
| Ka 3
| | m M + n OH‑ D M m (OH) n
| b nm
| Константи стійкості гідроксокомплексів (окремого випадку комплексів)
| | 2 Fe3+ + 2 OH‑ D Fe2(OH)24+
| b22
| | Hg2+ + OH‑ D HgOH+
| b1
| | Hg2+ + 2 OH‑ D Hg(OH)2
| b2
| | Hg2+ + 3 OH‑ D Hg(OH)3‑
| b3
| 2. Константи кислотно-основних рівноваг (продовження)
| m M + n H2O D M m (OH) n + n H+
| *b nm
| Константа взаємодії іона металу з H2O *b nm = b nm K wn, m = 1 опускають
| | 2 Fe3+ + 2 H2O D Fe2(OH)24+ + 2 H+
| *b22
| | M + n H2O D M(OH) n + n H+
| *b n
| | Hg2+ + H2O D HgOH+ + H+
| *b1
| | Hg2+ + 2 H2O D Hg(OH)2 + 2 H+
| *b2
| | Hg2+ + 3 H2O D Hg(OH)3‑ + 3 H+
| *b3
| | 3. Константи гетероґенних реакцій
| L D L(орг), або L D ,
| K D
| Константа розподілу (в дужках – розчинник)
| Br2 D Br2(CCl4), або Br2 D
| | Al3+ + 3 HOxin (орг) D
D AlOxin3 (орг)+ 3 H+
| K ex
| Загальна константа екстракції
| | L(g) D L
| Kp
| Закон Генрі, p в атмосферах
| | CO2(g) D CO2
| | L(s) D L, L(l) D L,
| Ks
| Розчинність (s – тверда, l – рідка речовина)
| | I2(s) D I2, Br2(l) D Br2,
| | M m L n (s) D m ML q + (n – m q) L
| Ksq
| Добуток розчинності (q = 0 можна опускати), Ksq = Ks 0 b q. Нижче – складний випадок, де слідом за Ks у дужках наведено продукти у розчині.
| | HgI2(s) D Hg2+ + 2 I‑
| Ks 0
| | HgI2(s) D HgI+ + I‑
| Ks 1
| | HgI2(s) D HgI2
| Ks 2
| | HgI2(s) + I‑ D HgI3‑
| Ks 3
| | HgI2(s) + 2 I‑ D HgI42‑
| Ks 4
| Концентраційні константи. Константу рівноваги, виражену через рівноважні концентрації (3) називають концентраційною. Підставляючи вираз (6) у ЗДМ (3), приходимо до його аналоґа із рівноважними концентраціями замість активностей,

Або дотримуючись алгебраїчного підходу в записі реакцій і рівнянь, маємо:
= K c = K · ( )-1,
lg K c = lg K - lg ( ) = lg K – a j lg g j. (15)
Концентраційна константа рівноваги K c залежить від складу розчину через g j. Часто користуючись K c, не вказуватимемо індекс «c». У довідниках наводять як термодинамічні (при І = 0), так і концентраційні константи.
Приблизно оцінюючи іонну силу, обмежуємось внеском від переважаючих компонентів, зокрема іонів сильних електролітів (тих, що дисоційовані повністю). Досліджуючи константи, з сильних електролітів утворюють так званий «сольовий фон», що стабілізує коефіцієнти активності. У водяних розчинах сильними є кислоти HCl, HClO4, HBr, HI, H2SO4 (за першим ступенем дисоціації), HNO3; основи та солі з катіонами Na+, K+, Rb+, Cs+ , не схильними до комплексоутворення, і солі з аніоном ClO4‑.
Рівноважні концентрації розраховують за концентраційними константами, вдаючись до ітерацій (послідовних наближень). Розрахувавши [A j ] за lg K c, що відповідають наближеній іонній силі, уточнюють І та lg K c, й знову [A j ]. Процес закінчують, якщо значення lg K c відрізняються від попередніх у межах похибок. Ітерації сходяться, бо lg K c повільно змінюються з [A j ].
Наприклад, для реакції
Ca5(OH)(PO4)3(s) D 5 Ca2+ + OH- + 3 PO43-, lg Ks = ‑55,91 [ I =0],
lg Ks c у середовищі c (NaClO4) = 0,1 моль/л обчислюємо так. Електроліт NaClO4 – сильний,
[Na+] = [ClO4‑] = c (NaClO4) = 0,1 моль/л.
Без внеску від продуктів реакції іонна сила
I = {[Na+] + [ClO4‑]} / 2 = 0,1.
За формулою Девіса,
lg g = ‑ 0,5 / (1 + ) + 0,15 I = -0,105.
Підставляючи її у вираз (6), маємо
lg Ks с = lg Ks ‑ { a j zj 2} lg g = ‑55,91 ‑ {5·22 +
+ 1·(‑1)2 + 3·(‑3)2}·(-0,105) = ‑55,91 + 30·0,105 = -52,76.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|