Лазня як один із способів загартовування

Парна лазня з її пряним духом, цілющою парою, березовим чи дубовим віником віддавна користувалась заслуженою доброю славою, служила своєрідним засобом загартовування організму, природним "ліками" від всякого роду хвороб. Так, в парній лазні в людини підсилюється кровотік. У крові під впливом лазневих процедур збільшується зміст гемоглобіну, число лейкоцитів, а також еритроцитів, що постачають органи киснем. Підвищується опірність організму, у тому числі хвороботворним мікробам. Лазня позитивно впливає на кістково-м’язову систему, прискорює процеси обміну речовин і відновлення після фізичних навантажень. Через 2 млн. потових залоз з нашого тіла видаляються продукти розпаду, а з поверхні тіла ‒ омертвілий верхній шар шкіри (епідерміс). Доброчинну дію лазня робить на нирки й ендокринні залози.

Проте, лазневі процедури протипоказані після великого фізичного навантаження, при сильному стомленні. Реакції організму на високу температуру в стомленої людини трохи змінені. Шкідливо також паритися пізно ввечері, безпосередньо перед сном, натще або відразу після ситної їжі (необхідна перерва в 2‒3 год.). Вкрай небезпечний лазневий жар після вживання спиртних напоїв. Алкоголь підвищує утворення тепла в організмі, а жаркі лазневі умови утрудняють тепловіддачу. Люди в нетверезому стані легко перегріваються, що у свою чергу може викликати серйозні порушення в діяльності серця, центральної нервової системи, призвести до непритомності, тепловому удару.

Категорично забороняється відвідувати лазню хворим з підвищеною температурою тіла, які страждають гострими і деякими хронічними захворюваннями: туберкульозом легень, серцево-судинними захворюваннями, особливо атеросклерозом, онкологічними хворобами, нервовими розладами. Від лазневих процедур повинен утриматися і той, хто має захворювання з вираженими органічними і функціональними змінами різних внутрішніх органів, наприклад печінки, нирок.

Прийнявши душ, надіньте на голову стару лижну шапочку, фетровий капелюх або просто покрийте голову складеним удвічі махровим рушником ‒ це захистить від перегріву, теплового удару. Увійшовши в парильне приміщення, спочатку трохи посидьте на нижній полиці, де температура повітря, природно, нижче. Звикнувши до спеки, піднімайтеся вище. Якщо температура не дуже висока, можна відразу лягти на 10‒15 хвилин на верхню полицю. Це дозволить краще прогрітися всіх ділянок тіла і поступово підготує організм до основної процедури.

Зазвичай достатньо 2‒3 заходів за тривалістю 8‒10 хвилин. Перший захід потрібен для якісного прогрівання тіла, до почервоніння шкіри і появи поту, для другого та третього знадобляться віники. У перервах між заходами в парну можна прийняти прохолодний або холодний душ, зануритися в басейн. Для заповнення втрат води і мінеральних речовин в помірній кількості можна випити чай, сік, квас.

Посилити вплив щедрого жару на організм допомагає стьобання віниками. Ця своєрідна форма масажу сприяє більш швидкому розігрівання тіла, дозволяє локально впливати на ту чи іншу його ділянку.

Але головне ‒ не забувати про час перебування в парильному відділенні. У сауні максимальні терміни з урахуванням 2‒3 заходів ‒ 25‒30 хв. Після напруженої роботи час скорочується до 18‒20 хв. В парних лазнях ще менше: до 4‒5 хв. ‒ при одноразовому перебування і 8‒12 хв. ‒ з урахуванням загальної тривалості. Вся банна процедура не повинна займати більше 2 год., причому перебувати в парильні можна не більше 10‒30 хв. Новачкам на перших порах досить зробити один захід в парильне відділення на 4‒6 хв.

В кінці банної процедури корисно прийняти освіжаючий контрастний душ. Температура тіла, активність серцево-судинної та інших систем організму після лазні залишаються підвищеними. Прилив бадьорості, відмінний апетит, міцний сон, поліпшення самопочуття, підвищення працездатності ‒ об’єктивні ознаки позитивного впливу лазні. А ось дратівливість, втрата апетиту, безсоння, поява головних болів, млявість ‒ сигнал до того, щоб змінити методику і дозування банних процедур [8].

3.5 Методика зимових купань, або «моржування»

Зимове плавання ‒ найвища форма загартовування, яке викликає максимальне напруження всіх фізіологічних механізмів терморегуляції і викликає значні зміни в діяльності практично всіх систем та органів. Особливо гарне таке загартовування після бані або сауни. Вплив пару підвищує температуру тіла на 1‒2ºС, шкіри ‒ на 3‒4ºС, і організм буквально просить охолодження. Головна умова провести процедуру швидко, в перший час тривалість її не повинна перевищувати 10‒15 сек.

Місце купання (ополонка) повинна мати сходинки з дерев’яними поручнями. Близько до ополонки розташовують тепле приміщення, де можна роздягнутись. Перед купанням потрібно очистити ополонку від осколків льоду, щоб не поранитися та виконати кілька енергійних розігріваючих вправ. Не можна заходити у воду надто розпашілим або з почуттям ознобу.

Запливи у крижаній воді надають надзвичайно сильний вплив на центральну нервову систему, а через неї і на інші органи. Під час перебування в холодній воді в організмі виникає «холодовий борг»: температура тіла знижується на 1‒3ºС, а шкіри ‒ на 10‒15ºС, відбувається різке збільшення газообміну і витрати енергії, підвищується артеріальний тиск, частішає пульс. Після купання всі адаптаційні механізми організму протягом години перебувають у стані великої напруги. Викликано це тим, що організм прагне компенсувати «дефіцит тепла».

Тривалість перебування у воді у першу зиму не повинна перевищувати 20 сек., у другий сезон ‒ 40‒50 сек., у третій ‒ 60‒70 сек. За сильного морозу і вітру час купання скорочується. У воді, необхідно безперервно рухатись, а плавати краще брасом, темп ‒ не менше 30 гребків за хвилину.

Після виходу з води слід обтертися і, швидко одягнувши халат або тренувальний костюм, перейти в роздягальню. Тут потрібно виконати комплекс вправ для того, щоб ліквідувати «холодовий борг» і відновити теплову рівновагу. Купання взимку проводиться не частіше 2‒4 рази на тиждень. Знайте, що для повного відновлення окремих фізіологічних функцій після різкого охолодження організму потрібно не менше доби.

Слід також звернути увагу на те, що моржування, як екстремальний вид загартовування, викликає багато суперечок серед медиків. Адже при зануренні в крижану воду людина відчуває стрес, при якому відбувається потужний викид гормону надниркових залоз ‒ адреналіну, який ще називають гормоном стресу. Адреналін відповідає за адаптацію організму до екстремальних умов, знижує больову чутливість, прискорює серцебиття, підвищує кров'яний тиск, активує імунну систему. Але щоб завжди бути в тонусі і добре себе почувати, «морж» не повинен допускати навіть короткострокових перерв у загартовуванні, інакше самопочуття різко погіршується. Тобто організм потрапляє в залежність від холодових процедур і супроводжуючих їх відчуттів. Крім того, моржування не дає довгострокового ефекту ‒ як тільки тренування припиняються, у людини починають «вилазити» всі застарілі хвороби. А в результаті постійних навантажень зношується гормональна система, що може призвести до ряду серйозних захворювань [9]. Повинно насторожувати й те, що відомі ентузіасти нещадного випробування своїх організмів непомірним холодом Порфирій Іванов і Михайло Котляров померли від раку ІV ступеня [2, с. 97].

Висновки

У людському організмі закладені великі резерви, які зазвичай молоддю використовуються не повною мірою, насамперед унаслідок незнання або лінощі. Але наслідком недбалості щодо забезпечення взаємоузгодженої роботи всіх систем організму виникають різні хвороби. А використання ліків, особливо антибіотиків, хоча й дає швидкий ефект, проте він тимчасовий, та й імунна система від цього стає тільки слабкішою.

Молоді люди можуть швидко підвищити свій імунітет, тобто опірність організму інфекції, навіть за допомогою найпростіших засобів загартовування, наприклад, звичайної води з під крана, але з однією неодмінною умовою ‒ використовувати їх цілий рік, день у день, ігноруючи втому і лінь. Але ще більший ефект дає цілеспрямоване використання різноманітних природних загартовуючих факторів природи ‒ повітря, сонця, води.

Про користь або шкоду загартовування можна судити по ряду ознак. Так, відмінний апетит, хороший настрій, почуття бадьорості, міцний сон, висока працездатність ‒ ось основні показники правильного проведення загартовування і його позитивного впливу. А от зниження апетиту, падіння продуктивності праці, дратівливість, безсоння вказують на помилки в схемі гартування. У цьому випадку необхідно терміново змінити форму і дозування процедур або звернутися за порадою до лікаря.

Але найефективніший оздоровчий вплив на молодий організм дає комплексне загартовування, яке сполучається з різними видами рухової активності (за уподобанням): силовими вправами, ходьбою, бігом, плаванням, спортивними іграми та ін., хоча це вимагає наполегливості і деякого часу. Таке загартовування сприятиме не тільки протистоянню застудам та екстремальним факторам зовнішнього середовища, але й зміцненню самодисципліни і вольових якостей, формуванню мотивації рухової активності і підвищенню фізичної та розумової працездатності студентів.

Контрольні питання

1. Значення загартовування для здоров’я людини.

2. Фізіологічні механізми загартовування.

3. Для чого потрібне регулярне загартовування.

4. Основні принципи загартовування.

5. Спеціальні загартовуючі процедури.

6. Вплив повітряних ванн на організм людини.

7. Значення загартовування водою.

8. Як відрізняється теплоємність води від повітря?

9. Вплив обтирання на організм людини.

10. Вплив обливання на організм людини.

11. В чому полягає місцева і загальна реакція організму на душ.

12. Вплив контрастного душу на організм людини.

13. Вплив купання у відкритих водоймах на організм людини.

14. Вплив морського купання на організм людини.

15. Впливу холоду на організм людини в повсякденному житті.

16. Вплив загартовування сонцем на організм людини.

17. Лазня як один із способів загартовування.

18. Яких правил необхідно дотримуватись при зимовому купанні?

19. Вплив «моржування» на організм людини.

20. Вплив екстремального загартовування на гормональну систему.

21. Вплив комплексного загартовування на організм людини.

22. В чому полягає ефект «місцевого» загартовування?

23. В чому полягає ефект «випарного» загартовування?

24. Ознаки культури здоров’я.

25. Ознаки правильного і неправильного загартовування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: