Тема 9. Персонал підприємства і продуктивність праці

1. Поняття та класифікація персоналу підприємства.

2. Планування чисельності окремих категорій працівників підприємства. Баланс робочого часу 1 працівника.

3. Продуктивність праці: сутність, методика вимірювання, чинники та резерви росту.

Рекомендована література: 34, 37, 38, 44

Задача 24.

Скласти плановий річний баланс робочого часу одного средньооблікового робітника машинобудівного підприємства і визначити: 1) річний номінальний і ефективний фонд часу одного середньооблікового робітника в днях; 2) середню тривалість робочої зміни в годинах; 3) річний ефективний фонд часу середньооблікового робітника в годинах.

Вихідні дані.

Кількість календарних днів у плановому році — 366, у тому числі святкових — 14, вихідних 105. Середня тривалість чергової і додаткової відпустки 24 робочих дня. Частка робітників, що навчаються без відриву від виробництва у вищому і середньому спеціальному навчальному закладах і що мають 42-х денну відпустку, складає 1,5% від загальної чисельності робітників підприємства.

Тривалість відпустки в зв'язку з пологами в середньому на одного середньооблікового робітника в плановому році складе 1,8 дн. Невиходи, зв'язані з виконанням держобов’язків, у звітному році склали 2,3 дні. У звітному році середня тривалість невиходів через хворобу в середньому на одного робітника склала 4,6 дн. Номінальна тривалість робочого дня — 8,0 години. Втрати часу, зв'язані зі скороченням тривалості робочого дня в плановому році, складуть 0, 28 години.

Задача 25.

Визначити облікову чисельність робітників ділянки у планованому періоді.

Вихідні дані:

1. Налагоджувальники холодновисадочних автоматів

- норма обслуговування - 5 од.;

- кількість одиниць устаткування, що обслуговується - 30 од.;

- число робочих змін - 2.

2. Фрезерувальники

- норма виробітку - 260 шт. на місяць;

- випуск продукції за планом - 4620 шт. на місяць.

3. Збиральники

- кількість робочих місць - 8 од.

- число робочих змін - 2.

4. Річний номінальний фонд часу одного робітника - 252 дн.

5. Річний ефективний фонд часу одного робітника - 218 дн.

Задача 26.

Річна програма деталей №1 складає 40 тис. шт., № 4 — 12 тис. шт. Трудомісткість токарської обробки однієї деталі складає відповідно 35 і 28 хв. Планований коефіцієнт виконання норм виробітку токарями — 1,2. Річний ефективний фонд часу одного середньооблікового робітника за балансом складе 1836 годин.

Визначити планову потребу в робітниках-токарях.

Задача 27.

Чисельність промислово-виробничого персоналу (ПВП) підприємства в базисному році 1398 осіб. У плановому періоді намічене збільшення чисельності ПВП до 1425 осіб. Обсяг виробництва товарної продукції в базисному році склав 17658 тис. грн. Планований приріст товарної продукції складає 2542 тис. грн.

Визначити: 1) рівень продуктивності праці в базисному і плановому році; 2) приріст продуктивності праці в плановому році (у %).

Задача 28.

Трудомісткість одиниці виробу після впровадження технічного заходу знизилася на 30 нормо-годин.

Обсяг виробництва даного виробу складе 2500 шт.

Планована дата впровадження заходу 1.05 планового року.

Корисний річний фонд робочого часу одного робітника в базисному році складе 1788 годин.

Плановий відсоток виконання норм виробітку складе 110%.

Вихідна чисельність ПВП складе 1632 особи.

Визначити: 1. Економію чисельності робітників за рахунок механізації технологічного процесу. 2. Приріст продуктивності праці працюючого (у %). 3. Зробити відповідні висновки.

Задача 29.

Вихідні дані:

1. Обсяг товарної продукції в базисному році - 41658 тис. грн.

2. Приріст товарної продукції в плановому році - 8 %.

3. Чисельність ПВП у базисному році - 1522 особи.

4. Планована економія чисельності за рахунок впливу техніко-економічних факторів складе - 240 осіб, у т.ч. за рахунок структурних зрушень у виробництві + 42 особи.

Визначити:

1. Середньорічний виробіток товарної продукції на одного ПВП у базисному і плановому році. 2. Планову чисельність працюючих. 3. Загальний приріст виробітку в плановому році (у %). 4. Зміну виробітку в плановому році за рахунок структурних зрушень у виробництві.

Задача 30.

Чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства в базисному році 765 осіб. Обсяг товарної продукції в порівнянних цінах: у базисному році 8654 тис. грн., у плановому році 9538 тис. грн. У плановому році передбачене підвищення норм обслуговування верстатів із ЧПУ з 4 до 6 верстатів на одного наладчика. Кількість верстатів із ЧПУ в базисному році 24 од., у плановому році 30 од.

Визначити: 1) економію чисельності робітників-наладчиків за рахунок підвищення норм обслуговування; 2) приріст продуктивності праці (у %) за рахунок даного фактора.

Тести для самостійної перевірки засвоєння матеріалу

1. Персонал підприємства — це:

1) працівники, які мають високий рівень кваліфікації та певний досвід роботи на підприємстві;

2) промислово-виробничий персонал підприємства;

3) робітники, які зайняті на підприємстві виконанням всіх функції, які обумовлені виробничим призначенням підприємства;

4) сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід практичної діяльності;

5) непромисловий персонал підприємства.

2. Промислово-виробничий персонал підприємства поділяють на такі категорії:

1) персонал цехів допоміжного виробництва підприємства; 2) робітники; 3) учні; 4) робітники охорони; 5) молодший обслуговуючий персонал; 6) персонал апарату управління підприємством; 7) службовці; 8) керівники; 9) спеціалісти; 10) робітники підрозділів житлово-комунального господарства підприємства.

3. За рівнем кваліфікації відрізняють такі групи робітників:

1) без освіти; 2) малокваліфіковані; 3) некваліфіковані; 4) висококваліфіковані; 5) середньокваліфіковаі; 6) кваліфіковані; 7) всі відповіді правильні.

4. Оберіть серед перелічених працівників тих, які належать до категорії спеціалістів:

1) директор; 2) інженер; 3) економіст; 4) головний бухгалтер; 5) юрисконсульт; 6) оператор зв’язку.

5. Планову чисельність робітників-відрядників (Ч_пл) можна визначити за формулою:

1) ; 3) ;

2) ; 4) ;

де Ч_б — базова чисельність основних робітників;

ΔВП — темп приросту обсягу валової продукції;

— приріст чисельності основних робітників у плановому році;

Т — сумарна трудомісткість виробничої програми;

F_е — дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового робітника;

К_вн — середній коефіцієнт виконання норм виробітку по підприємству;

Н_в — годинна норма виробітку одного робітника;

Р — планова кількість виробів;

М — загальна кількість одиниць устаткування, яка обслуговується;

С — кількість змін роботи устаткування;

К_сп — коефіцієнт спискового складу;

Н_об — кількість основних робітників, які одночасно обслуговують один складний агрегат.

6. Робоче місце — це:

1) зона виконання основних виробничих операцій;

2) простора зона, яка оснащена необхідними засобами, в якій відбувається трудова діяльність робітника або групи робітників, які сумісно виконують виробничі завдання;

3) частка виробничо-технологічної структури підприємства (організації), яка призначена для виконання частки технологічного (виробничого) процесу та визначається на основі трудових та інших діючих норм та нормативів;

4) всі відповіді правильні.

7. Продуктивність праці — це:

1) показник, що характеризує ефективність праці;

2) здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ (споживчої вартості);

3) витрати живої праці;

4) сукупність властивостей людини як робочої сили.

8. Відрізняють такі види продуктивності праці:

1) продуктивність індивідуальної праці;

2) продуктивність колективної праці;

3) продуктивність суспільної праці

4) всі відповіді правильні.

10. Рівень продуктивності праці (П) обчислюється за формулою:

1) ; 2) ; 3) ; 4) ;

де Ч — чисельність промислово-виробничого персоналу;

ВП — обсяг випуску продукції;

Ч_пл —– планова чисельність промислово-виробничого персоналу;

Ч_баз — базова чисельність промислово-виробничого персоналу;

ВП_пл — плановий обсяг випуску продукції;

ВП_баз — базовий обсяг випуску продукції.

11. Чинники, які впливають на рівень продуктивності праці, за змістом поділяють на такі групи:

1) економічні; 2) матеріально-технічні; 3) організаційні; 4) галузеві; 5) всі відповіді правильні.

12. Спеціальність - це:

1) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;

2) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;

3) більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії;

4) сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

13. До службовців відносять працівники які:

1) обслуговують службові і інші невиробничі приміщення;

2) виконують адміністративні функції за підготовкою та оформленням документації;

3) здійснюють керівництво виробничим процесом.

14. Чисельність працівників, яка включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працюючих, прийнятих на роботу на строк один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені від праці за хворобою чи інших причин, називають:

1) явочною; 2) обліковою; 3) середньообліковою.

15. Основним угрупуванням персоналу на підприємстві є ділення його за:

1) за регіоном мешкання; 2) за датою прийняття на роботу; 3) відповідно характеру функцій, що виконуються; 4) за професіями та спеціальностями; 5) за кваліфікацією; 6) за віковою ознакою; 7) за гендерною ознакою; 8) за стажем робітників.

Заняття 12 (2 години)

Тема 10. Організація оплати та стимулювання праці на підприємстві

1. Поняття мотивації та стимулювання трудової діяльності. Сутність та види заробітної плати.

2. Сутність, функції та принципи організації оплати праці. Состав фонду заробітної плати підприємства.

3. Тарифна система оплати праці як основа організація оплати праці на промислових підприємствах.

4. Форми і системи оплати праці.

Рекомендована література: 4, 14, 20, 21, 22, 34, 37, 38, 44

Задача 31.

Визначити відрядні розцінки і місячну тарифну з/плату фрезерувальника-відрядника (двома способами) за умови, що за місяць він обробив деталі, які тарифікують за 5 розрядом, у такій кількості: 227 кілець (норма штучного часу — 14 хв.), 308 втулок (норма штучного часу — 20 хв.), годинна тарифна ставка робітника 1 розряду — 10,54 грн. Тарифний коефіцієнт 5 розряду — 1, 58.

Задача 32.

У виробничому цеху підприємства протягом розрахункового року має працювати 24 робітника:

5 робітників — ІІІ розряду, тарифний коефіцієнт — 1,2;

6 робітників — ІV розряду, тарифний коефіцієнт — 1,33;

8 робітників — V розряду, тарифний коефіцієнт — 1,5;

5 робітників — VІ розряду, тарифний коефіцієнт — 1,71.

Тарифна ставка І розряду становить 8,55 грн. за годину. Річний корисний фонд робочого часу одного робітника складе 1780 годин. За виконання планового завдання передбачається премія у розмірі 10 %.

Обчислити плановий річний фонд заробітної плати виробничого цеху підприємства.

Задача 33.

Виробнича бригада за розрахунковий місяць виконала роботу обсягом 21 одиниця, відрядна розцінка за одиницю продукції становить 265 грн. Відпрацьовано бригадою за місяць (див. табл. 5):

Таблиця 5

Розрахувати: 1) місячну заробітну плату бригади; 2) місячну заробітну плату кожного працівника.

Задача 34.

По робітникам бригади маються такі дані (табл. 6):

Таблиця 6

Бригаді нарахована премія у розмірі 1,5 тис. грн.

Визначити: 1) тарифний заробіток кожного члена бригади; 2) загальний заробіток кожного члена бригади з врахуванням премії.

Задача 35.

Визначити заробіток робітників та премію за перевиконання норм (див. табл. 7).

Таблиця 7

Розмір премії у відсотках до основного відрядного заробітку робітника, встановлений за виконання планових завдань ¾ 15 %

Відсоток премії, встановлений за кожній процент перевиконання планових завдань ¾ 1,5 %.

Задача 36.

За місяць (172 години) робітник-відрядник четвертого розряду виготовив 412 деталей. Норма часу на одну деталь – 28 хвилин, годинна тарифна ставка даного (четвертого) розряду –32,1 грн. За виконання місячного завдання нараховується премія в розмірі 20% відрядного заробітку і 0,6% за кожен процент перевиконання норми.

Розрахувати місячний заробіток робітника за відрядно-преміальною системою оплати праці.

Тести для самостійної перевірки засвоєння матеріалу

1. Структура заробітної плати включає наступні елементи:

1) основна заробітна плата; 2) номінальна заробітна плата; 3) реальна заробітна плата; 4) додаткова заробітна плата; 5) інші заохочувальні та компенсаційні витрати.

2. Номінальна заробітна плата – це:

1) грошова сума, яку одержує працівник за виконану роботу;

2) законодавчо зафіксовані тарифні розцінки і тарифні ставки;

3) мінімальний розмір заробітної плати, що має місце на підприємстві у певному періоді;

4) грошовий еквівалент матеріальних благ, які можуть бути придбані за неї.

3. Реальна заробітна плата – це:

1) грошова сума, яку одержує працівник за виконану роботу;

2) законодавчо зафіксовані тарифні розцінки і тарифні ставки;

3) мінімальний розмір заробітної плати, що має місце на підприємстві в певному періоді;

4) грошовий еквівалент матеріальних благ, які можуть бути придбані за неї.

4. Оберіть серед зазначених основні функції заробітної плати:

1) відтворююча; 2) економічна; 3) стимулююча; 4) регулююча; 5) соціальна; 6) захисна.

5. Існують такі форми заробітної плати:

1) контрактна; 2) відрядна; 3) погодинна; 4) основна; 5) додаткова; 6) всі відповіді правильні.

6. Тарифна система складається з таких елементів:

1) тарифної сітки; 2) середніх тарифних коефіцієнтів; 3) тарифної ставки; 4) тарифно-кваліфікаційних довідників; 5) системи посадових окладів.

7. Погодинна форма оплати праці передбачає використання таких систем:

1) пряма погодинна; 2) акордна; 3) погодинно-преміальна; 4) погодинно-прогресивна; 5) система посадових окладів; 6) безтарифна.

8. Тарифна ставка і-го розряду (Сі) розраховується за формулою:

1) ; 2) ; 3) ; 4) .

де С₁ – тарифна ставка першого розряду;

К_і – тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду;

К₁ – тарифний коефіцієнт першого розряду.

9. Договірне регулювання оплати праці найманих працівників підприємств здійснюється на основі:

1) єдиної державної тарифної системи; 2) системи тарифних угод; 3) типового контракту; 4) цивільно - правового законодавства.

10. Оплата праці — це...

1) заробіток у вигляді винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат;

2) будь - який заробіток, що залежить від результатів праці працівників і визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами;

3) будь - який заробіток, що за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги;

4) встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може здійснюватися за фактично виконану роботу.

11. До економічних (прямих) методів мотивації працівників належать:

1) охорона праці; 2) премії за раціоналізацію; 3) програми підвищення якості праці; 4) оплата навчання; 5) виплати за відсутність невиходів; 6) участь у прийнятті рішень на більш високому рівні; 7) пільгове харчування; 8) доплати за стаж; 9) пільгове користування житлом, транспортом; 10) гнучкі робочі графіки; 11) збагачення праці; 12) відрядна і почасова оплата; 13) просування по службі; 14) участь у прибутках.

12. До економічних (непрямих) методів мотивації працівників належать:

1) охорона праці; 2) премії за раціоналізацію; 3) програми підвищення якості праці; 4) оплата навчання; 5) виплати за відсутність невиходів; 6) участь у прийнятті рішень на більш високому рівні; 7) пільгове харчування; 8) доплати за стаж; 9) пільгове користування житлом, транспортом; 10) гнучкі робочі графіки; 11) збагачення праці; 12) відрядна і почасова оплата; 13) просування по службі; 14) участь у прибутках.

13. До негрошових методів мотивації результативної діяльності працівників належить:

1) охорона праці; 2) премії за раціоналізацію; 3) програми підвищення якості праці; 4) оплата навчання; 5) виплати за відсутність невиходів; 6) участь у прийнятті рішень на більш високому рівні; 7) пільгове харчування; 8) доплати за стаж; 9) пільгове користування житлом, транспортом; 10) гнучкі робочі графіки; 11) збагачення праці; 12) відрядна і почасова оплата; 13) просування по службі; 14) участь у прибутках.

14. Мінімальна заробітна плата — це...

1) будь — який заробіток, що залежить від результатів праці працівника і визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами;

2) встановлений державою розмір заробітної плати, менше якого не може здійснюватись оплата за фактично виконану роботу (за повний місяць);

3) будь - який заробіток, що за трудовим договором виплачується працівникові за виконану роботу та надані послуги.

Заняття 13 (2 години)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: