ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Міжнародне публічне і приватне правоМіжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітних держав, на рівні міжнародних неурядових організацій, вони регулюються або національним правом відповідної держави, або нормами міжнародного приватного права. Водночас спостерігається тісний взаємозв'язок міжнародного публічного і міжнародного приватного права: — і те, й інше, у широкому смислі, регулюють міжнародні відносини; — у загальних початках: спостерігається переломлення основних принципів міжнародного публічногоправа в доктрині міжнародного приватного права; — і в міжнародному публічному праві й у міжнародному приватному праві завжди є визнання правосуб'єкт-ності іншої держави; міжнародні договори з питань міжнародного приватного права не можуть суперечити принципам міжнародного публічного права, у такий спосіб установлюються загальні цілі створення правових умов для міжнародного співробітництва в різних галузях. Отже, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер («ускладнені» іноземним елементом), не повинно суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права. Слід також мати на увазі, що міжнародні угоди, що регулюють цивільно-правові відносини (договори в сфері міжнародного приватного права), у багатьох випадках включаються у розвиток міжнародних міждержавних договорів. Розмежування між міжнародним публічним і міжнародним приватним правом можливо провести на різних підставах: — за суб'єктами: у міжнародному публічному правісуб'єктами є держави, нації і народності, що борютьсяза незалежність, міжнародні організації, а в міжнародному приватному праві — фізичні і юридичні особи; — за предметом правового регулювання: у якостітаких у міжнародному публічному праві виступаютьміждержавні міжвладні відносини, а в міжнародномуприватному праві — це міжнародні приватно-правовівідносини (цивільні, сімейні, трудові та ін.); — за джерелами: у міжнародному публічному праві — це міжнародний договір, міжнародний порядокта ін., а в міжнародному приватному праві їхнє коло значно ширше — це національне законодавство, міжнародні договори, торговельні порядки та ін.; — за методом правового регулювання: у міжнародному публічному праві — це узгодження воль держав;у міжнародному приватному праві — це подолання колізій (зіткнення законів); — за видами відповідальності: у міжнародному публічному праві наступає міжнародно-правова відповідальність, а в міжнародному приватному праві — цивільно-правова; — і, нарешті, за сферою дії: у міжнародному публічному праві цю сферу можна визначити як глобальну(вона охоплює всі держави й інші суб'єкти міжнародного публічного права), а в міжнародному приватномуправі вона має національні межі (у кожній державі єсвоє міжнародне приватне право). 6. Галузі й інститути міжнародного права Система міжнародного права — це об'єктивно існуюча цілісність внутрішньо взаємозалежних елементів: — загальновизнаних принципів; — норм міжнародного права (договірних і звичайно-правових); — рішень і рекомендаційних резолюцій міжнародних організацій; — рішень міжнародних судових органів; — а також інститутів міжнародного права. Існують такі інститути міжнародного права, як інститут міжнародного визнання, інститут правонаступ-ництва стосовно договорів, інститут міжнародної відповідальності й інші. Всі ці елементи системи в різних сполученнях складають галузі міжнародного права. Такі, як галузь морського права, галузь дипломатичного права, галузь права міжнародних договорів та інші. Кожна галузь являє собою самостійну систему, але кожна може вважатися і підсистемою в рамках цілісної, єдиної системи міжнародного права. Література: 1. Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История междуна- родного права. — М., 1990. 2. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударствен-ного и международного права. — К., 1981. 3. Василенко В.А. Основи теории международного права. — К., 1988. 4. Курс международного права. В 7 т, Т.1. Понятие,предмет и система международного права /Ю.А. Баскин, Н.Б. Крьілов, Д.Б. Левин и др. — М., 1989. 5. Реализация международно-правовьіх норм вовнутреннем праве /Отв. ред. В.Н. Денисов, В.И. Евин- тов. — К., 1982. 6. Тункин Г.И. Право и сила в международной сис- теме. — М., 1983. 7. Тускоз Ж. Міжнародне право. — К., 1998. 8. Черниченко С.В. Теория международного права.В 2-х томах. Т. 2: Старьіе и новьіе теоретическиепроблеми. — М., 1999. Розділ 2 НОРМИ І ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|