Права людини і лл і міжнародне право | £ у__________

Протягом перших двадцяти років свого існування Комісія стояла на тій позиції, що вона не уповноважена вживати будь-яких заходів у відповідь на скарги щодо порушень прав люди-ни ^х. Але поступово шляхом прийняття резолюцій ЕКОСОР (728Г /XXVIII/ від ЗО липня 1959 р., 1235 /ХІЛІ/ від 6 червня 1967 р., а також 1503 /ХЬУІІІ/ від 27 травня 1970 р.) Комісія почала розглядати й індивідуальні скарги. Так, 1967 р. Резо­люція ЕКОСОР 1235 (ХІЛІ) надала право Комісії через Підко­місію отримувати інформацію щодо порушень прав людини та основних свобод з усіх доступних джерел, включно з інформа­цією щодо грубих порушень прав людини, проводити ретельне вивчення ситуацій, які свідчать про послідовну практику по­рушень прав людини, та подавати звіти з рекомендаціями ЕКОСОР ². Процедура розгляду та розслідування порушень прав людини відповідно до резолюції 1235 отримала назву публіч­ної процедури, оскільки всі слухання та розслідування прово­дяться публічно, на відкритих засіданнях Комісії. Хоч єди­ним результатом публічної процедури може стати юридично необов'язкова резолюція про порушення прав людини, уряди вживають усіх можливих заходів, щоб уникнути публічного розслідування. Прийняття резолюції щодо порушення прав людини у якійсь із країн підриває авторитет уряду і завдає шкоди престижу цієї країни³.

Резолюція 1503 (ХЬУІІІ) ЕКОСОР встановлює конфіденцій­ну процедуру розгляду повідомлень щодо порушень прав лю­дини та основних свобод. Згідно з цією резолюцією Підкомісія з попередження дискримінації та захисту меншин призначає робочу групу, яка складається не менш ніж із п'яти членів з урахуванням географічного розподілу. Робоча група зустріча­ється один раз на рік не більше як на десять днів перед сесією Підкомісії для розгляду всіх повідомлень, включно з відпові­дями урядів держав, отриманих Генеральним секретарем згід­но з резолюцією 728 Г (XXVIII) від 30 липня 1959 р.⁴

Комісія розглядає усі порушення, якщо вони є грубими і масовими. При цьому для Комісії не має значення, чи бере та держава участь у міжнародному договорі з відповідної пробле­ми, оскільки Комісія розглядає порушення загальновизнаних звичаєвих норм міжнародного права. Вказуючи відповідним урядам на характер отриманої скарги, Комісія просить їх дати відповідь.

Предметом розгляду Комісії було дотримання прав людини _в Чилі, Екваторіальній Гвінеї, Болівії, Сальвадорі, Гватемалі, Польщі, Ірані, Афганістані, Гаїті, Албанії, Румунії, Кубі, Кам-пучії і, звичайно, в ПАР та на окупованих Ізраїлем територіях. Так, на своїй 45-й сесії у 1989 р. Комісія зазначила, що у Чилі, незважаючи на певний прогрес, «правові та інституційні рам­ки, що створюють умови для порушення прав людини, однак, не змінились» ¹. Це саме стосувалось і Ісламської Республіки Іран, Сальвадору, Албанії, Радянського Союзу та деяких інших держав.

У рамках Комісії ООН з прав людини створені й функціо­нують спеціальна робоча група зі зниклих (з 1980 р.), спеці­альні доповідачі з масових переселень, тобто біженців (з 1981 р.), з масових вироків до вищої міри покарання (з 1982 р.), з кату­вань (з 1985 р.).

Серед інших комітетів та комісій, які функціонують в рам­ках ЕКОСОР і сферою своєї діяльності мають права людини, є, зокрема, такі:

- Комісія соціального розвитку, заснована 1946 р. (Украї­
на обиралась на чотирирічний термін у 1972—1975, 1980-1983,
1991-1994 рр. У 1995 р. Україну було переобрано на новий тер­
мін - 1996-1999 рр.);

- Комісія з питань народонаселення та розвитку, заснова­
на 1946 р. (Україна була обрана членом Комісії на періоди
1947-1983 рр., 1985-1992 рр.);

- Комісія з наркотичних засобів, заснована 1946 р. (Укра­
їну було обрано членом цієї Комісії на період 1994-1997 рр.) ².

Серед універсальних міжнародних організацій, котрі за час свого існування виконали велику роботу в напрямку втілення в життя низки найважливіших прав людини, слід вказати і Міжнародну організацію праці (МОП), засновану 1919 р. В 1946 р. МОП стала спеціалізованою установою ООН. Хоч діяльність цієї організації може видатися виключно спеціалі­зованою, до її порядку денного включались такі питання, як примусова праця, свобода асоціацій, дискримінація при прий­нятті на роботу, рівна оплата, соціальне страхування і право на працю.

Україна є членом МОП з 1954 р. УРСР обиралась членом Адміністративної ради МОП на періоди 1963-1966, 1972-1975 та 1981-1984 рр. 1990 р. її було обрано на вісім років членом

¹ ЕСО8ОС КезоііШоп 75(У) оі 5 Аиеизі 1947.

² ЕСОЗОС Кезоіииоп 1235 (ХШ) оі 6,Іипе 1967.

³ Даниленко Г. М. Международная защита прав человека. Вводньїй курс
Учеб. пособие.- М.: Юристть, 2000.- С. 115.

⁴ ЕС080С Кезоіиііоп 1503 (ХЬУІІІ) // 8іе§НаП Р. ТЬе Іпіегпаїїопаі
оі Нитап ШеЬіз / - Охїогй: Сіагешіоп Ргезз, 1995.- Р. 424.

¹ Соттіззіоп оп Нитап Кі^Ьїз Керог* оі ІЬе Рогіу-РШЬ Зеззіоп.
Зирріетеп* 2. ІЬіїеа Каиопз, 1989.- Р. 144.

² Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1991—
1995 рр. У 2-х кн. / Упоряд. В. В. Будяков та ін.; Редкол. Г. Й. Удовенко (відп.
Ред.) та ін.; МЗС України.- Кн. 2.- К.: Юрінком Інтер, 1998.- С. 441-442.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: