ВКІНЦІ (УКІНЦІ) - В (У) КІНЦІ

Вкінці (укінці), присл. розм. Врешті, нарешті. Максим вкінці замовк (І.Франко); Вигнаний батьком, Рустем навіть вкінці оселився у його (М.Коцюбинський).

В (у) кінці, ім. з прийм. В кінці свого листа Богдан просив збільшити козацьке військо (І.Нечуй-Левицький); В кінці літа Тасю одвезено до школи (М.Коцюбинський); Укінці садка пасіка (П.Мирний).

Вкладдив. внесок.

Вкладатидив. укладати.

ВКРАЙ (УКРАЙ) - В (У) КРАЙ

Вкрай (украй), присл. Дуже, надзвичайно, до краю; повно, вщерть. Стомився я вкрай в цій безмежній пустелі, Людину живу зовучи (О.Олесь); Романенко у вкрай зіпсованому настрої поїхав додому (С.Журахович); І день встає в своїй красі, налитий сяйва вкрай (В.Сосюра); Овідій був украй здивований (М.Рильський).

В (у) край, ім. з прийм. – Не журись, коли недоля В край чужий тебе закине! (Леся Українка); Серце її боліло, немов хто у край його вгородив гострий ніж (Панас Мирний).

ВКУПІ (УКУПІ) - В (У) КУПІ

Вкупі (укупі), присл. Спільно, разом; удвох. Не лякаймось, брати мої, моря, Будем сміливо вкупі пливти (П.Грабовський); Поліцейський вигнав нас укупі з другими босяками (А.Тесленко); Вкупі вони і полювали, і товаришували (М.Старицький).

В (у) купі, ім. з прийм. Всесвіт, природа уся однакове мала обличчя і називалася Хаос: важка несформована брила, Мертвий тягар, нерухомий, помішані в купі безладній (М.Зеров).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: