ВПЕНЬ (УПЕНЬ) - В (У) ПЕНЬ

Впень (упень), присл. Геть усе, геть усі; цілком, зовсім. А козаки вже вихрем летять за своїм улюбленим ватажком, ворогів шаблями упень рубають (А.Кащенко); А люди роблять ніч та й день. А піт все ллється, ллється, А смерть рубає їх упень, А доля з них сміється (Б.Лепкий); Що таке Реньова? Це здеморалізована упень, розпещена хоробливим вихованням пустотлива пані (М.Вороний).

В (у) пень, їм, з прийм. Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сові буба (приказка); Утулив Бог душу у пень (приказка); Ковадло вузькою частиною вбивали в пень.

ВПЕРЕД (УПЕРЕД), присл. У напрямі руху, перед собою тощо. Вперед, вперед, старі і юні! (В.Сосюра); Луною покотився гук вперед по вулиці (А. Головко).

ВПЕРЕМІЖ (УПЕРЕМІЖ), ВПЕРЕМІЖКУ (УПЕРЕМІЖКУ) - ВПЕРЕМІШ (УПЕРЕМІШ), ВПЕРЕМІШКУ (УПЕРЕМІШКУ)

Впереміж (упереміж), впереміжку (упереміжку), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. Трасу потроху обступили гінкі топольки, висаджені впереміж із кленами, ясенами та шовковицею (В.Логвиненко); На сході розгорявся ранок, рожево-волошкові квіти були розсипані впереміжку з блакитними (П.Кочура).

Впереміш (упереміш), вперемішку (уперемішку), присл. Перемішуючись з чимсь. Йшли холодні дощі впереміш із снігом (І.Волошин); В вікно повіяло ароматом рож вперемішку з гіркими пахощами волоського горіха та бузку (І.Нечуй-Левицький); Взявшись попід руки, вперемішку дівчата й хлопці, рушають вони серединою майдану, мов степом (О.Гончар).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: